Повістка

від 16.10.2023 по справі 420/6183/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6183/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство Лазерит», подану за підписом представника - адвоката Нікітіної Г.Е., про ухвалення додаткового рішення по справі №420/6183/23,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство Лазерит» (позивач, ТОВ «НВП Лазерит») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №8303013/33865750 від 21.02.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №19 від 18.02.2022 року;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року адміністративний позов ТОВ «Науково виробниче підприємство Лазерит» задоволено повністю та стягнуто судові витрати.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишено без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі №420/6183/23 залишено без змін.

18.09.2023р. від ТОВ Науково виробниче підприємство Лазерит за підписом представника - адвоката Нікітіної Г.Е. до апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач у справі просить стягнути з ГУ ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Від ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтоване тим, що на думку відповідача є необґрунтованими подані Позивачем документи, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідач звертає увагу на ненадання до суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів і витрат. До того ж, як далі вказує відповідач, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Відповідач вважає, що в даному випадку відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в П`ятому апеляційному адміністративному суді розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом, відповідач вважає, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити Позивачеві компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2023 рік, станом на час звернення з позовом до суду.

Відповідно до приписів ст.ст.252, 311 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах розгляду питання щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, а також дослідивши обґрунтування сторін зі спірного питання, колегія суддів вважає, що заяву позивача слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як встановлено п.3 ч.1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно приписів ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження складу та розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано: Договір про надання правової допомоги №14/07, укладений з адвокатом Нікітіною Г.Е., Акт №18/09 про надання юридичних послуг, рахунок-фактуру №18/09 від 18.09.2023р.

За умовами п.п. 1, 2 Договору №14/07, Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання-доручення, а Адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення Клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів Клієнта в тому числі також в судах України, у зв`язку із чим Клієнт делегує Адвокату передбачені п.1.2 права.

Адвокат зобов`язується належним чином і в повному обсязі надавати вказані у п.1 та п. 1.2 даного Договору юридичні послуги, надавати Клієнту усні та письмові юридичні консультації щодо предмету даного договору, інші послуги, передбачені ст.19 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

У пункті 3 вказаного Договору №14/07 сторони угоди погодили, що Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються в розмірі 5000 гривень протягом 30 днів з дати ухвалення постанови по апеляційній скарзі на рішення по справі №420/6183/23 за позовом ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛАЗЕРИТ» до Державної податкової служби України, ГУ ДПС в Одеській області».

Згідно Рахунку-фактури №18/09 та Акту №18/09 про надання юридичних послуг, Адвокатом Нікітіною Г.Е. (Виконавцем) були надані наступні юридичні послуги:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, кількість год. - 1, ціна (сума) - 1000,00 грн.

- складання відзиву на апеляційну скаргу, кількість год. - 4, ціна (сума) - 4000,00 грн.

Загальна вартість послуг за надання правової допомоги складає 5000 (шість тисяч) гривень.

Наданими документами підтверджується отримання позивачем правничої допомоги під час розгляду даної справи в апеляційному суді.

Водночас, визначаючись із розміром правничої допомоги, яка піддягає відшкодуванню Товариству судова колегія враховує, що в силу вимог ч.ч. 5, 6 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів наголошує, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи надані представником позивача документи, колегія суддів зауважує, що отримання консультації з приводу поданої апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, охоплюються наданими згідно п.2 вказаного Акту юридичними послугами, а також не є необхідними витратами для надання послуг адвоката в апеляційному суді з огляду на типовий характер справи.

Підсумовуючи усе наведене вище, обраховуючи доцільність понесених позивачем витрат належить аналізувати через призму не тільки долучених доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, але і з урахуванням складності справи та складності наданих послуг.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги заперечення відповідача, колегія суддів враховує, що: дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява є необ`ємною; справа розглядалася судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; судові засідання не проводились; наявна стала судова практика; апеляційний розгляд відбувався у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, з урахуванням опису кожної складової наданих послуг, зазначених в актах, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зменшення загальної суми заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 5000,00 грн. до 3000,00 грн.

Таким чином, враховуючи викладене у сукупності, зважаючи на предмет позову, фактичний об`єм виконаної роботи, колегія суддів вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 3000,00 грн.

При цьому, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з ГУ ДПС в Одеській області, оскільки апеляційна скарга, на підставі якої апеляційним судом переглядалось судове рішення у цій справі була подана саме цим органом.

Тож, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат під час розгляду справи в П`ятому апеляційному адміністративному суді підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Ураховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність постановлення додаткової постанови.

Відтак, наявні підстави для ухвалення додаткової постанови про часткове задоволення заяви ТОВ НВП Лазерит та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених товариством витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 243, 250, 252, 311, 322, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство Лазерит», подану за підписом представника - адвоката Нікітіної Г.Е., про ухвалення додаткового рішення по справі №420/6183/23,- задовольнити частково.

Ухвалити у даній справі №420/6183/23 додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛАЗЕРИТ (код ЄДРПОУ 33865750, адреса: 65113, Одеська область, м.Одеса, проспект Ак.Глушка, будинок 11/1, квартира 25) витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян