Постанова

від 12.09.2023 по справі 362/2690/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Лебідь-Гавенко Г.М.

Єдиний унікальний номер справи № 362/2690/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10655/2023

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мережко М.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Конончук Зоряна Володимирівна,на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2023 року про повернення заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватне підприємство «Хімтєкс», про стягнення компенсації статутного капіталу, майна та доходів,

встановив:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2021 року відкрито провадження у справі.

В подальшому, 07 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2023 року заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачка не усунула недоліки заяви у встановлений строк, а саме - не сплатила судовий збір у встановленому розмірі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року відкрито провадження у справі.

За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до правил частини 3 статті 182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

До заяви про збільшення позовних вимог, у частині, що стосується її форми та змісту застосовуються правила статті 175 ЦПК України, тобто усі вимоги, які ставляться до позовної заяви також поширюються і до заяви про збільшення позовних вимог.

Частиною 3 ст. 176 ЦПК України передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку зі сплатою судового збору не в повному обсязі.

Обґрунтовуючи залишення позову без руху, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що у поданій заяві про збільшення позовних вимог позивачем визначена ціна позову в розмірі 4 090 100 грн. Звертаючись з позовною заявою до суду, ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 1515 грн (а.с. 91). До заяви про збільшення позовних вимог додано квитанцію на суму 5295 грн (а.с. 110).

З урахуванням предмету та ціни позову, судовий збір за подачу позовної заяви становить 11 350 (2270*5) грн. А відтак, позивачці необхідно було доплатити судовий збір на суму 4540 (11 350 - 6 810) грн.

На виконання вимог ухвали суду, 04 травня 2023 року представниця позивачки подала заяву про усунення недоліків. У заяві вказувала, що суд неправильно визначив суму судового збору до сплати, оскільки предметом позову є фактично поділ майна подружжя при розірванні шлюбу. А тому вважає, що судовий збір правильно сплачений нею на загальну суму 6810 грн та доплати не потребує.

В подальшому, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачка не усунула недоліки заяви у встановлений строк, а саме - не сплатила судовий збір у встановленому розмірі.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 в якому просить:

стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію статутного капіталу приватного підприємства «Хімтєкс», що складає 151 500 грн.;

стягнути з ОСОБА_2 на її користь вартості всього майна, належного приватному підприємству «Хімтєкс» станом на 2019 рік;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості чистого прибутку приватного підприємства «Хімтєкс» за результатами діяльності 2019 року та судові витрати по справі.

У заяві про збільшення позовних вимог позивачка просить:

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію статутного капіталу Приватного Підприємства «Хімтєкс», що складає 151 500 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча п`ятсот гривень);

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 3 854 200 грн. (три мільйони вісімсот п`ятдесят чотири тисячі двісті гривень) як компенсацію вартості всього майна, належного Приватному Підприємству «Хімтєкс» станом на 2019 рік;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 84 400 грн. (вісімдесят чотири тисячі чотириста гривень) як компенсацію вартості чистого прибутку Приватного Підприємства «Хімтєкс» за результатами діяльності 2019 року;

Стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір та сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу адвокатів у сумі 56 000 (п`ятдесят шість тисяч гривень) грн. (а.с.160-162).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим, як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 не заявляла вимог про розірвання шлюбу чи про поділ майна при розірванні шлюбу. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що шлюб між сторонами розірвано 25 жовтня 2019 року та просить суд стягнути з відповідача компенсацію статутного капіталу, майна та доходів, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо розрахунку судового збору за подачу даної позовної заяви відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру.

Апеляційний суд враховує доводи апеляційної скарги щодо помилкового використання судом першої інстанції для обчислення судового збору розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року (2684 грн), оскільки позов та заяву про збільшення позовних вимог подано у 2021 році.

Однак, така помилка не спростовує в цілому правильні висновки суду щодо невиконання вимог ухвали та необхідності доплати судового збору (на суму 4540 грн).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказана ухвала є законною та обґрунтованою, ухваленою на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова