Рішення

від 05.09.2023 по справі 713/416/22

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/416/22

Провадження №2/713/6/23

РІШЕННЯ

іменем України

05.09.2023 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участі секретаря Матейчук-Степан Л.Ю., представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні в місті Вижниця позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» до ОСОБА_3 , треті особи: Вижницька міська рада, ОСОБА_5 про знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача Вижницька міська рада, ОСОБА_5 про знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна.

В позові, вказано, що 29.01.2014 року власниками квартир та приміщень багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_1 із метою утримання та управління було створене ОСББ «Наш дім», що підтверджується Технічним паспортом на будинок, Статутом ОСББ, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, із Реєстром власників квартир .

Таким чином, переданий в управління ОСББ «Наш дім» житловий будинок перебуває у спільній власності усіх співвласників багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , зокрема відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку, а порядок володіння та користування будинком повинен вирішуватися за домовленістю між ними.

Відповідачкою ОСОБА_3 , яка є власницею квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 1-му поверсі будинку самочинно було здійснено прибудову до балкону квартири АДРЕСА_1 , а на прибудинковій території біля будинку збудовано дерев`яний каркас піднавісу, один бік якого вмонтовано в несучу стіну будинку з боку квартири АДРЕСА_1 , збудовано дерев`яну будівлю - альтанку закритого типу, а також облаштовані бетонні бордюри і електричні ліхтарі.

Вказані - прибудова до балкону, дерев`яний каркас піднавісу, дерев`яна будівля - альтанка закритого типу, бетонні бордюри і електричні ліхтарі були збудовані, в порушення п.11.3 розділу 11 Статуту ОСББ "Наш дім", без згоди членів ОСББ «Наш дім», без передбачених законом проектів перепланування, дозволів та погоджень на перепланування житлового приміщення розташованого в житловому будинку, що порушує будівельно-технічні, архітектурні норми, правила експлуатації будинку, санітарно-технічні норми.

Самочинно збудовані дерев`яний каркас піднавісу, дерев`яна будівля - альтанка закритого типу, бетонні бордюри і електричні ліхтарі порушують правила пожежної безпеки, оскільки у випадку пожежі блокують під`їзд пожежних машин до будинку, а також обмежують доступ співвласників багатоквартирного будинку до спільної прибудинкової території та її користування.

Зазначене самочинне будівництво було здійснено із втручанням у конструктивні елементи будинку, що може спричинити негативні наслідки та змінило зовнішній вигляд будинку у тому числі фасаду.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, відповідачка чинить перешкоди позивачу у користуванні спільною власністю багатоквартирного будинку.

Посилалися на те, що на законні вимоги членів ОСББ «Наш дім» відповідач не реагує, а тому 12.07.2021 року члени ОСББ були змушені звернутися із заявою до Вижницької міської ради для відповідного реагування.

Листом № 02-21/1160 від 20.07.2021 року Вижницькою міською радою було зобов`язано відповідачку провести демонтаж дерев`яної будівлі (альтанки закритого типу) та піднавісу (дерев`яний каркас), а також повідомлено про порушення інспектора з благоустрою КУП «Комунальник.

20.08.2021 року із приводу вищевказаних подій ОСББ «Наш дім» було проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, на яких було одноголосно прийнято рішення про підтримку рішення Вижницької міської ради, яким зобов`язано відповідачку провести демонтаж дерев`яної будівлі (альтанки закритого типу) та піднавісу (дерев`яний каркас), а також клопотання перед Вижницької міською радою про зобов`язання відповідачки, демонтувати самочинно збудовану прибудову до балкону, що створює ризик пожежної небезпеки та порушує права інших власників та привести в попередній стан вхід до квартири АДРЕСА_1 , а також демонтувати самочинно встановлені електричні ліхтарі (без дозволу Вижницького РЕМ) та бетонного бордюра на прибудинковій території, які створюють небезпеку для мешканців будинку .

06.09.2021 року копія протоколу загальних зборів із заявою ОСББ було направлено голові Вижницької міської ради на яку 20.09.2021 року Вижницькою міською радою було надано відповідь № 02-14/1487 про те, що інспектором з благоустрою складено та вручено відповідачу письмове попередження № 12 від 02.08.2021 року про порушення правил благоустрою Вижницької ОТГ по АДРЕСА_1 та надано 5-ти денний строк демонтувати дерев`яну будівлю (альтанку) та піднавіс, а також складено протокол про адміністративне правопорушення № 3 від 09.08.2021 року.

13.10.2021 року Вижницькою міською радою, листом № 02-21/1670, було повідомлено ОСББ «Наш дім» про те, що по факту вчиненого відповідачкою ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП, адміністративна комісія визнала її винною та притягнула до адміністративної відповідальності і наклала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 340 грн..

Однак, незважаючи на припис Вижницької міської ради та притягнення до адміністративної відповідальності, відповідачка ОСОБА_3 категорично відмовляється виконати законні вимоги співвласників ОСББ «Наш дім» та Вижницької міської ради про демонтаж самочинно збудованих будівель та облаштувань, у зв`язку із чим ОСББ змушене звернутися із даною позовною заявою до Вижницького районного суду для захисту порушених прав, а Вижницька міська рада не подала відповідний позов до суду.

Просить зобов`язати відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - усунути перешкоди в користуванні членами об`єднання багатоквартирного житлового будинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у АДРЕСА_1 житловим будинком та прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок, прибудову до балкону квартири АДРЕСА_3 , дерев`яний каркас піднавісу, один бік якого вмонтовано в несучу стіну будинку з боку квартири АДРЕСА_1 , а на прибудинковій території біля будинку дерев`яну будівлю - альтанку закритого типу, бетонні бордюри і електричні ліхтарі.

Ухвалою суду від 01.06.2022 року клопотання представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» Фуркала Сергія Васильовича про залишення без розгляду позовної заяви , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача Вижницька міська рада про знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна в частині,- задоволено. Позовні вимоги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім" до ОСОБА_3 про знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна в частині позовних вимог щодо знесення (демонтаж ) за власний рахунок, дерев`яного каркасу піднавісу, один бік якого вмонтований в несучу стіну будинку з боку квартири АДРЕСА_1 та бетонних бордюрів і електричних ліхтарів, - залишено без розгляду. В іншій частині позовних вимог, а саме: знесення (демонтаж ) за власний рахунок, прибудови до балкону квартири АДРЕСА_1 та дерев`яної будівлі-альтанки закритого типу, продовжено судовий розгляд.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити в повному обсязі . Просили залишити без задоволення заяву відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки усі роботи по встановленню альтанки та балкону були закінчені у 2021 році, що підтверджується висновком експерта №36 від 17.03.2023 році.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали просили відмовити в задоволенні позову з наступних підстав , що відповідно до листа Вижницької міської ради від 24.01.2022 року № 02/15/90 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 відноситься до земель запасу комунальної власності Вижницької міської ради. Будь-яких рішень щодо видачі зазначеної земельної ділянки у власність чи користування Вижницької міською радою не приймалися, у тому числі і ОСББ «Наш дім». Вважали, що вказана земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 у користуванні чи власності ОСББ «Наш дім» не перебуває та не є його прибудинковою територією.

Крім того на день звернення до суду у ОСББ «Наш дім» відсутня містобудівна та землевпорядна документація, яка визначає межі прибудинкової території будинку по АДРЕСА_1 , а сама земельна ділянка перебуває у комунальній власності Вижницької міської ради.

02.08.2021 року інспектором з благоустрою Вижницької територіальної громади Нагірняк О.П. винесено попередження (копія додана позивачем до позовної заяви) та зобов`язано відповідачку демонтувати лише навіс, який встановлено біля багатоквартирного будинку. До адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідачку притягнуто за будівництво без погоджень навісу та альтанки.

Зазначали, що на день подачу даного відзиву відповідачем на виконання припису інспектора з благоустрою Вижницької територіальної громади ОСОБА_3 демонтований дерев`яний каркас піднавісу. Бетонні бордюри, придбанні та встановлені її чоловік ОСОБА_6 , вони знаходяться на земельній ділянці територіальної громади і права позивача ніяким чином не порушують.

Відповідачкою демонтовано електричні ліхтарі.

Щодо встановлення альтанки, то замовником виготовленням та встановлення даної альтанки є ОСОБА_5 , який проживає у АДРЕСА_4 . Влітку 2021 року, ОСОБА_5 звернувся до чоловіка відповідачки ОСОБА_6 , який проживає у кв. АДРЕСА_2 з проханням встановити альтанку для відпочинку. ОСОБА_5 повністю оплатив витрати на матеріали та роботу по встановленню альтанки.

Також посилалася на те, що було обшито, балкон її квартири за адресою АДРЕСА_2 дерев`яними планками, без встановлення фундаменту. Просили в позові відмовити . Крім того в судовому засіданні відповідачкою та її представником подано заяву про застосування до позовних вимог строків позовної давності. Оскільки перепланування балкону відбувалося в період з вересня по 2021 рік і лише 22.02.2022 року позивач звернувся з позовними вимогами до суду.

Третя особа на стороні позивача , представник Вижницької міської ради в судове засідання не з`явилися . До суду надійшов лист в якому вказано, що в задоволенні заяви не заперечують та просять справу розглядати у їх відсутність.

Третя особа, на стороні відповідача , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився . В адресованій суду заяві просить справу розглядати у його відсутність, вказує, що він є власником альтанки , просив у позові відмовити.

Свідок ОСОБА_7 надала наступні покази, що згоду на будівництво альтанки не давали Всі спірні будівлі є самочинним будівництвом. Оскільки територія огороджена та діти не мають де гратися. Балкон побудований у 2016 році. Альтанку будував ОСОБА_8 ..

Свідок ОСОБА_9 надала наступні покази, що є співласницею багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , однак у даному будинку не проживає, а проживає її дочка. Також кожнього разу на зборах співласників було подружжя ОСОБА_10 . Хто будував альтанку та підзанавіс сказати не може, однак альтанка заважає всім .

Свідок ОСОБА_6 надавав наступні покази,що альтанку будував з сусідом ОСОБА_5 , які закупив матеріали. Виконував роботи в 17-18 р.р.. З 2019 по 20 рік виконав роботи.Зазначав, що альтанка на каналізайних люках не стоїть . Посилався на те, що з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 перебувають неприязних стосунках.

Свідок ОСОБА_13 надав наступні покази, вказував що ОСОБА_5 в 2019 році просив побудувати альтанку. Він погодився допомогти і будували її разом з ОСОБА_14 . Гроші на матеріали давав ОСОБА_5 та ОСОБА_15 . ОСОБА_16 був побудований у 2016 році. При будівництві сусіди нічого не питали .

Свідок ОСОБА_17 надала наступні покази, що проживає в даному будинку, альтанка збудована без їх згоди ОСББ. ОСОБА_18 зі своїм батьком її будували. Хто фінансував будівництво сказати не може, однак вона займає багато місця і діти не мають де бігати та гратись. Вони альтанкою не користувалися та зберігаються речі інших людей Альтанка довго будувалась ОСОБА_6 сам її будував.

Свідок ОСОБА_19 надала наступні покази, що дозволу на спірні будівлі Нагірняки у них з чоловіком не брали. Альтанка побудована на каналізаційних люках. На зауваження та прохання звучать тільки матюки. Альтанка закрита на ключ. Там постійно збиралися сумнівні компанії . Чути було нецензурну лайку. Діти не мають доступу до подвір`я. На прохання здійснити демонтаж самочинно збудованих будівель , реагування ніякого тільки обіцянки.

Свідок ОСОБА_20 надав наступні покази, що ОСОБА_5 попросив розпилити 3 м.3 деревини на альтанку і піднавісу. Він все вирішив ОСОБА_5 розрахувався. Альтанку завершили будувати в 2021 році. Балкон збудували у 2015,2016 роках.

Свідок ОСОБА_21 надав наступні покази, що є співласником багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 , вказував, що згоду на побудову лоджії та альтанки не давав сім`ї ОСОБА_10 , вони сказали, що нікого питати не будуть та її звели. ОСОБА_22 , ОСОБА_5 нічого до неї не має. Діти не можуть вільно бігати та гратися, тому заважає. Альтанка, спочатку була відкрита , вони говорили, що будують для всіх , а потім поставили замок. Збудована 2,5 років. Вважала, що всі прибудови повинні бути демонтовані за рахунок власника.

Свідок ОСОБА_23 надав наступні покази, вказував, що спори щодо альтанки та балкону йдуть давно. ОСОБА_5 фінансував будівництво аьтанки ,а ОСОБА_6 її будував, оскільки ОСОБА_24 хворий та не може вийти з хати. Балкон виглядає,як лоджія закритого типу . Лоджія вже стояла до 2019 року .

Свідок ОСОБА_25 надав наступні покази, що альтанка красива .Фінансував її побудову ОСОБА_5 , а решту робіт виконував ОСОБА_6 . ОСОБА_26 будували три роки тому. ОСОБА_27 облаштувала балкон, красиво, який не спотворює архітектуру будинку. Балкон та альтанка будувалися одночасно це був десь 2016 рік. Яку саме суму витратив на будівництво ОСОБА_5 пояснити не може.

Свідок ОСОБА_28 надала наступні покази, що з Нагірняками у них відносини неприязні. На побудову альтанки та прибудови до лоджії вони, як співласники багатоповерхового будинку дозволу не давали.

Свідок ОСОБА_29 надав наступні покази, що є співвласником багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 , відповідачка не підходила до них на отримання дозволу на прибудову також вказував, що альтанку ОСОБА_5 не будував. Відповідачка та її чоловік їх з дружиною не поважають, хоча вони є особами похилого віку. В альтаннці постійний шум, матюки ,крики, п`янки.

Допитана в якості експерта ОСОБА_30 , в судовому засіданні пояснила, що до спірних бувель у неї був обмежений доступ. До альтанки її не допустили . Прибудова до балкона обшита дошками та виготовлена не з горючих матеріалів .Не відповідає ДБН. Балки приєднані до стіни потрібно було на це брати дозвіл. Прибудова місить порушення ДБН, дозвільні документи відсутні. ОСОБА_5 заявив, що не дає дозвіл заходити в альтанку. Альтанка не є обєктом нерухомого майна , оскільки вона не має фунаменту.

Суд, заслухавши доводи сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

Судом встановлено, що 29.01.2014 року власниками квартир та приміщень багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_1 із метою утримання та управління було створене ОСББ «Наш дім», що підтверджується Технічним паспортом на будинок, Статутом ОСББ, Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, із Реєстром власників квартир .

Відповідачка ОСОБА_3 , є власницею квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 1-му поверсі , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 31.10.2013 року.

12.07.2021 року члени ОСББ звернулися із заявою до Вижницької міської ради для відповідного реагування, щодо здійснення відповідачкою самочинної прибудови до балкону квартири АДРЕСА_1 , а на прибудинковій території біля будинку збудовано дерев`яний каркас піднавісу, один бік якого вмонтовано в несучу стіну будинку з боку квартири АДРЕСА_1 , збудовано дерев`яну будівлю - альтанку закритого типу, а також облаштовані бетонні бордюри і електричні ліхтарі.

Листом № 02-21/1160 від 20.07.2021 року Вижницькою міською радою було зобов`язано відповідачку провести демонтаж дерев`яної будівлі (альтанки закритого типу) та піднавісу (дерев`яний каркас), а також повідомлено про порушення інспектора з благоустрою КУП «Комунальник».

20.08.2021 року із приводу вищевказаних подій ОСББ «Наш дім» було проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, на яких було одноголосно прийнято рішення про підтримку рішення Вижницької міської ради, яким зобов`язано відповідачку провести демонтаж дерев`яної будівлі (альтанки закритого типу) та піднавісу (дерев`яний каркас), а також клопотання перед Вижницької міською радою про зобов`язання відповідачки, демонтувати самочинно збудовану прибудову до балкону ( що створює ризик пожежної небезпеки та порушує права інших власників та привести в попередній стан вхід до квартири АДРЕСА_1 , а також демонтувати самочинно встановлені електричні ліхтарі (без дозволу Вижницького РЕМ) та бетонного бордюра на прибудинковій території, які створюють небезпеку для мешканців будинку .

06.09.2021 року копія протоколу загальних зборів із заявою ОСББ було направлено голові Вижницької міської ради на яку 20.09.2021 року Вижницькою міською радою було надано відповідь № 02-14/1487 про те, що інспектором з благоустрою складено та вручено відповідачу письмове попередження № 12 від 02.08.2021 року про порушення правил благоустрою Вижницької ОТГ по АДРЕСА_1 та надано 5-ти денний строк демонтувати дерев`яну будівлю (альтанку) та піднавіс, а також складено протокол про адміністративне правопорушення № 3 від 09.08.2021 року.

13.10.2021 року Вижницькою міською радою, листом № 02-21/1670, було повідомлено ОСББ «Наш дім» про те, що по факту вчиненого відповідачкою ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП, адміністративна комісія визнала її винною та притягнула до адміністративної відповідальності і наклала стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 340 грн., що підтверджується постановою за справою про адміністративне правопорушення від 08.10.2021 року.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за №46 від 17.03.2023 року, зазначено, що об`єкт будівництва - прибудова до лоджії квартири АДРЕСА_5 , не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме п. 8.15 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», оскільки об`єкт дослідження розташований в трьохповерховому з підвалом житловому будинку, а огороджуючі конструкції прибудови виконано з дерев`яних елементів, які не являються негорючими матеріалами.

Альтанка закритого типу, розташована на відстані 4,45м від зовнішньої поверхні повздовжніх огороджуючих конструкцій прибудови до лоджії квартири АДРЕСА_5 , під час проведення обстеження об`єктів дослідження експертом не обстежувалась детально, в зв`язку з заявою ОСОБА_5 , про те, що він є власником вище зазначеної альтанки; за результатами зовнішнього візуального обстеження альтанки - встановити чи вона являється об`єктом нерухомого майна (а відповідно чи підлягає дослідженню в межах проведення будівельно-технічних експертиз) експерту не надається можливим. Альтанка закритого типу розташована відстані 4,45м від зовнішньої поверхні повздовжніх огороджуючих конструкцій прибудови до лоджії квартири АДРЕСА_5 .

Спорудження прибудови до лоджії квартири АДРЕСА_1 та альтанки закритого типу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , може відповідати терміну самочинне будівництво, якщо воно дійсно здійснювалось без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту, оскільки роботи по спорудженню даного об`єкту не входять до «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затвердженого Постановою кабінету міністрів України № 406 від 7 червня 2017р. (зі змінами і доповненнями), а також якщо наявні невідповідності даної прибудови вимогам п. 8.15 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», можуть бути охарактеризовані як істотні.

Встановити чи спорудження альтанки закритого типу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , дійсно відповідає терміну самочинне будівництво, експерту не надається можливим.

Відповідно до ст. 376 ЦК України поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо цей об`єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Таким чином, відповідно до ст. 376 ЦК України можливість знесення самочинного будівництва лише за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, у випадках істотного відхилення від проекту, суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила будівництво від її проведення.

Захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, передбачений статтею 391 ЦК України.

Згідно правової позиції Верховного Суду у разі встановлення порушення суб`єктом містобудівної діяльності факту здійснення самочинного будівництва об`єктів нерухомого майна без відповідного дозволу, відповідний орган державної влади наділений повноваженнями на звернення з позовом до суду щодо знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна, як крайній захід, і лише тоді коли використані всі передбачені законодавством України заходи реагування за чотирьох умов, а саме:

-за умови складання припису щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом надання можливості відповідачеві для проведення відповідної перебудови;

-за умови, що вказане будівництво суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб;

-за умови відсутності можливості проведення перебудови самочинно збудованого нерухомого майна;

-за умови, якщо особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовляється від проведення такої перебудови, при цьому відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

Верховний Суд нагадав і про принцип пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар (постанова від 18.12.2019 у справі№ 127/23136/17).

Верховний Суд вже неодноразово розглядав аналогічні справи: № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14 та Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду № 822/2149/18 (ЄДРСРУ № 87421795).

Так, у постановах за наслідками розгляду цих справ Верховний Суд сформулював такі висновки: - відповідно до вимог частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій категорії справ необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; - у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; - знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

З урахуванням змісту зазначеної ст. 376 ЦК України у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, та положеннями процесуального закону, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-180цс14.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст. 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирному будинку. Спільним майном багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирному будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно із ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд приходить до висновку, що будівництво альтанки відповідачами не погоджені зі співвласниками, здійснювалися без містобудівних умов та обмежень і без належно затвердженого проекту, порушують законні права та інтереси інших співвласників.

Крім того посилання на те, що саме ОСОБА_5 є власником альтанки і що за його кошти здійснювалось закупівля матеріалів та будівельні роботи , відповідачем не спростовано.

Звертаючись до суду з позовом позивачі посилалися на те, що самочинною прибудовою порушуються їх права, при цьому надані стороною позивачів докази на підтвердження вказаних обставин не спростовані відповідачами.

Крім того, позивач підтвердив належними доказами, чим саме порушуються їх права, оскільки в обґрунтування позовних вимог стверджували про можливість внаслідок самочинної прибудови з порушенням встановлених норм виникнення надзвичайних ситуацій в майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином суд приходить до висновку , що позовні вимоги в частині вимог про усунення перешкоди в користуванні членами об`єднання багатоквартирного житлового будинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у АДРЕСА_1 житловим будинком та прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок, на прибудинковій території біля будинку дерев`яну будівлю - альтанку закритого типу, підлягають до задоволення .

Щодо клопотання відповідачки та його представника про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом та застосування наслідків такого пропуску строку, суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України, встановлена загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до статті 253ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, за змістом частини першої статті 261ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Таким чином, недоведеність позовних вимог є самостійною підставою для відмови у їх задоволенні та застосування строків позовної давності можливе лише за умови наявності правових підстав для задоволення позову.

Крім того, пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», роз`яснено, що враховуючи, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується, житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об`єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва.

Разом з тим, суд вважає, що є відсутність підстав для застосування позовної давності з огляду на те, що позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про «триваюче правопорушення». Власник може пред`явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц.

Таким чином, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності суд не вбачає.

Що стосуєтьбся вимог позивача щодо демонтажу самочинно збудованої прибудови до балкону що створює ризик пожежної небезпеки та порушує права інших власників, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).

Крім того, відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно- технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем в суді не доведено, що прибудова до балкону, який належить відповідачці, порушує права чи законні інтереси співвласників посилання на те, що створює ризики пожежної безпеки, суперечить, досідженим судом матеріалам справи. Крім того земля на якій знаходться прибудова належить до земель комунальної власності та у власність співвласникам житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 , не передавалась, а отже суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позову та зобов`язання відповідачки у вчиненні дій по демонтажу прибудови, та відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині за недоведеності.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного ,суд приходиь до висновку , що з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1200,00 (одна тисяча двісті гривень ) .

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81-82, 88, 141, 137, 263, 265, 268, 272, 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» до ОСОБА_3 , треті особи :Вижницька міська рада, ОСОБА_5 про знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна,- задовольнити частково.

Зобов`язати відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - усунути перешкоди в користуванні членами об`єднання багатоквартирного житлового будинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у АДРЕСА_1 житловим будинком та прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок, на прибудинковій території біля будинку дерев`яну будівлю - альтанку закритого типу.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - жительки АДРЕСА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» , місце розташування м.Вижниця по вул. П.Орлика,3 «а», Чернівецька область, судовий збір у розмірі 1200,00 (одна тисяча двісті гривень ) .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» , місце розташування м.Вижниця по вул. П.Орлика,3 «а», Чернівецька область.

Відповідач:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - жительки АДРЕСА_2 .

Третя особа, на стороні позиівача : Вижницька міська рада, м.Вижниця вул.Українська,34, Вижницького району, Чернівецької області.

Третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_4 .

Суддя Антоніна КИРИЛЯК