Постанова

від 25.10.2007 по справі 25/103-07-2386

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/103-07-2386

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 жовтня 2007 р.                                                                                   № 25/103-07-2386  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Ходаківська І.П.

судді Данилова Т.Б.

Савенко Г.В.

розглянувши

касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілд" Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина"

на  постанову  Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р.

у справі№  25/103-07-2386 Господарського суду  Одеської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Індустріально-метизна спілка"

до відповідачів   1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілд" 2) Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина"

про стягнення  1001484, 10 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Корх Є.В., за довіреністю

від відповідача –1: не з'явилися

від відповідача –2: Загородня Д.М., за довіреністю

                                  Сердюк О.К., за довіреністю

          ВСТАНОВИВ:

      Рішенням господарського суду Одеської області від 22.05.2007р. по справі №25/103-07-2386, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. задоволено уточнені позовні вимоги ТОВ „Індустріально-метизна спілка" до ТОВ „Будбілд" та ВАТ „Дніпрошина" про стягнення 1001484,10 грн. та стягнуто з ВАТ „Дніпрошина" на користь позивача заборгованість за поставлену металопродукцію 681098,91 грн., штраф за неповно вибрану продукцію 165470,66 грн., індекс інфляції 90635,65 грн., 3% річних - 28431,63 грн., 10014,84грн. - державне мито, 118 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу; стягнуто солідарно з ТОВ „Будбілд" та ВАТ „Дніпрошина" на користь позивача 35847,41 грн. заборгованості за поставлену   металопродукцію.

       Відкрите акціонерне товариство "Дніпрошина" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2007р. по справі №25/103-07-2386 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

       Товариство з обмеженою відповідальністю "Будбілд" також звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненням до касаційної скарги, в яких просить змінити прийняті у справі судові рішення, зокрема відмовити в позові в частині стягнення з ТОВ "Будбілд" заборгованості в сумі 35 841, 31 грн. В іншій частині судові рішення залишити без змін.  

      Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 25.10.2007 р. у зв'язку зі значною завантаженістю судді Першикова Є.В. для перегляду справи в касаційному порядку утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий – Ходаківська І.П., судді –Данилова Т.Б., Савенко Г.В.

     Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.  

     Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.02.2006р. між ТОВ „Індустріально-метизна спілка" (продавець) та ВАТ „Дніпрошина" (покупець) укладено договір купівлі - продажу оптової партії товару №620\173\06\П, згідно з п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти металопродукцію виробництва ВАТ „Сілур" та ВАТ „Стальканат" для власних виробничих вимог, асортимент, кількість і ціна котрої зазначаються в специфікаціях (додатках до договору); при передаванні продукції кількома партіями, наступні передачі оформлюються замовленнями покупця до 25 числа місяця, передуючому місяцю виготовлення, з зазначенням асортименту та кількості.

Перехід права власності на продукцію здійснюється з моменту передачі продукції вантажоотримувачу, поставка продукції здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту передплати (пп.. 4.5., 4.6. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору продукція відпускається по прейскурантним цінам, узгодженим в специфікаціях на конкретну партію продукції, узгоджену до 25 числа попереднього місяця.

Оплата за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 20 календарних днів з моменту поставки та передачі по факсимільного зв'язку на кожну узгоджену партію продукції відповідно до узгодженого між сторонами графіку відвантаження (п. 6.1. договору).

Пунктами 8.1. та 8.3 договору сторони встановили, що передавання продукції здійснюється в пункті поставки, при цьому продавець передає покупцю на продукцію, яка поставляється, наступні супровідні документи: 1) рахунок-фактуру; 2)сертифікати якості продукції; 3) податкову накладну; 4) товарно-транспортну накладну або залізничну накладну; 5) сертифікат на тару від вантажовідправника.

Також сторони підписали протокол розбіжностей до договору купівлі - продажу оптової партії товару №620\173\06\П, в яких викладались редакції продавця та покупця пунктів 4.6, 10.2., 10.3., 10.5. договору.

При цьому, суд дійшов обґрунтованого висновку, що умови договору є чинними в редакції договору № 620/173/06/П від 02.02.06 р., підписаного обома сторонами.

ТОВ „Індустріально-метизна спілка" та ВАТ „Дніпрошина" у додатках до договору купівлі - продажу оптової партії товару №620\173\06\П підписали специфікацію №1 на поставку дроту у І кварталі 2006 року на загальну суму 5894180,04 грн. та специфікацію №2 на поставку дроту у II кварталі 2006 року на загальну суму 3473783,02 грн..

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором купівлі - продажу оптової партії товару №620\173\06\П ТОВ „Індустріально-метизна спілка" поставило ВАТ „Дніпрошина" продукцію, про що свідчать наявні у матеріалах справи накладні на відвантаження (арк. спр. 13-42 т. І), квитанції про приймання вантажу, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (арк. спр. 43-70 т. І), рахунки, виставлені до оплати.

В свою чергу, ВАТ „Дніпрошина" здійснило лише часткову та несвоєчасну оплату вартості отриманої продукції, що підтверджують платіжні доручення та банківські виписки наявні в справі. Так, несвоєчасно оплаченими відповідачем були накладні №1738 від 22.06.2006р. на суму 130648,80грн., №1769 від 26.06.2006р. на суму 145830,19грн., №1787 від 27.06.2006р. на суму 86088,82грн., №532 від 28.02.2006р. на суму 595564,14грн., №533 від 28.02.2006р. на суму 241523,77грн., №565 від 09.03.2006р. на суму 241869,89грн., №1108 від 28.04.2006р. на суму 238552,14грн., №1110 від 28.04.2006р. на суму 235645,31грн., №1152 від 29.04.2006р. на суму 23886,96грн., №1705 від 20.06.2006р. на суму 73101,94грн., №1711 від 20.06.2006р. на суму 84526,33 грн., №1712 від 20.06.2006р. на суму 81507,89грн., а неоплаченою відповідачем залишилась отримана продукція за накладними на відвантаження готової продукції №1579 від 07.06.2006р. на суму 233519,74грн., № 1321 від 22.05.2006р. на суму 236559,78грн., №1360 від 24.05.2006р. на суму 251133,12грн., всього ВАТ „Дніпрошина" не оплатило продукцію на суму 716946,22 грн.

ТОВ „Індустріально-метизна спілка" звернулося до ВАТ „Дніпрошина" з претензіями від 17.07.2006р. за вих. №5955 та від 27.07.2006 за вих. №5955-П, в яких просило погасити заборгованість за поставлену металопродукцію.

У відповіді на претензію від 21.08.2006р. за вих. №2697 ВАТ „Дніпрошина" в обґрунтування прострочення виконання зобов'язання послалося на скрутне фінансове становище.          

07.07.2006р. між ТОВ „Індустріально-метизна спілка" (кредитор) та ТОВ „Будбілд" (поручитель)    укладено   договір    поруки   №203/11  в    забезпечення    виконання   ВАТ  „Дніпрошина" договору купівлі - продажу оптової партії товару №620\173\06\П від 02.02.2006р., відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань ВАТ „Дінпрошина" за договором купівлі-продажу оптової партії товару №620/173/06/П в розмірі не більше 5% від суми основного зобов'язання, при цьому поручитель не несе відповідальності перед кредитором за виконання зобов'язань по сплаті процентів, неустойки, збитків, що виникли в результаті прострочення виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням ВАТ „Дніпрошина" зобов'язань по сплаті заборгованості за поставлену за договором купівлі - продажу оптової партії товару металопродукцію ТОВ „Індучстріально-метизна спілка" направляло ТОВ „Будбілд" письмові повідомлення, котрі залишені останнім без відповіді.

Дослідивши п. 6.1. договору з врахуванням наявних в матеріалах справи листів ТОВ „Індустріально-метизна спілка" від 17.07.2006р. №5955, від 27.07.2006р. №5955-П, надісланих на адресу ВАТ „Дніпрошина", та відповіді на вказані претензії ВАТ „Дніпрошина" від 21.08.2006р. №2697, попередні судові інстанції обґрунтовано прийшли до висновку, що зобов'язання ВАТ „Дніпрошина" по оплаті вартості отриманої продукції настало протягом 20 календарних днів з моменту здійснення поставки та передачі по факсимільному зв'язку рахунку на кожну узгоджену партію продукції.

При цьому, суд обґрунтовано врахував ту обставину, що позивач повідомляв листами від 17.07.2006р. №5955, від 27.07.2006р. №5955-П ВАТ „Дніпрошина" про виникнення саме з моменту останньої поставки, тобто з 07.06.2006р. заборгованості по оплаті вартості отриманого вантажу, в період існування якої входять поставки за накладними №№1579, 1321, 1360, а ВАТ „Дніпрошина" надала відповідь листом від 21.08.2006р. № 2697, в якому не оспорюються ні момент виникнення заборгованості, ні сума боргу, а зазначається про тимчасову фінансову неспроможність здійснити оплату.

За таких обставин, судами встановлено заборгованість ВАТ „Дніпрошина" перед позивачем по оплаті поставленої продукції на суму 716946,22 грн. та наявності підстав для суду для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлену металопродукцію.

Окрім того, в забезпечення виконання ВАТ „Дніпрошина" договору   купівлі-продажу   від   02.02.2006р.   між  ТОВ   „Індустріально-метизна   спілка" (кредитор) та ТОВ „Будбілд" (поручитель) укладено договір поруки №203/11 від 07.07.2006 р., згідно з п.1 котрого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов'язань ВАТ „Діпрошина" по договору купівлі-продажу, укладеному між кредитором та божником, в розмірі не більше 5% від суми основного зобов'язання.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (п.п. 1, 2 ст.553, п.1 ст.554ЦК України).

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення солідарно з ТОВ „Будбілд" та ВАТ „Дніпрошина" заборгованості за поставлену металопродукцію в розмірі 35847,31грн. є обґрунтованими, у зв'язку з чим господарським судом правомірно задоволено їх в повній мірі.

Також, ТОВ „Індустріально-метизна спілка" заявлено до стягнення з ВАТ „Дніпрошина" 3% річних в сумі 28431,63грн. та індекс інфляції в сумі 90635,65грн., розраховані за період з 12.06.2006р. по 14.05.2007р. по поставці продукції за накладними №№ 1579, 1321, 1360 та із сум несвоєчасно оплачених поставок металопродукції з посиланням на п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також при проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами встановлено, що  ВАТ „Дніпрошина" було обізнано про існування заборгованості, оскільки отримувало претензії ТОВ „Індустріально-метизна спілка", в яких останнє просило оплатити заборгованість за поставлений товар, однак розрахунки за поставлену продукцію проведено не було.

Враховуючи те, що матеріалами справи встановлено існування заборгованості за отриманий ВАТ „Дніпрошина" товар, то судом обґрунтовано стягнуто з боржника 3% річних в сумі 28431,63грн. та індекс інфляції в сумі 90635,65грн..

Окрім того, судом задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за не повністю вибрану продукцію в сумі 165470,66грн., який ним обґрунтований з посиланням на п. 10.3. договору у розмірі 3% від вартості невибраної партії продукції.

Колегія суддів вважає висновок суду в цій частині необґрунтованим з огляду на наступне.

Пунктами 1.1., 2.3. договору купівлі-продажу № 620/173/06/П від 02.02.2006р. встановлено умови щодо обов'язкового оформлення заявок відповідачем-2 в разі передачі продукції кількома партіями, а також встановлено, що заявлені обсяги, строки відвантаження продукції письмово повідомляються відповідачу-2 позивачем. Таким чином, строк та обсяг вибірки (відвантаження) продукції визначаються позивачем та письмово повідомляються відповідачу-2.

Позивач не надав суду доказів існування письмових повідомлень про обсяги та строки відвантаження продукції.

В зв'язку з недоведенням виконання позивачем п. 2.3. договору висновок судів в оскаржуваних рішеннях щодо порушення відповідачем-2 обов'язку з вибрання продукції є необгрунтованим, а застосований штраф на підставі п.10.3. договору –безпідставним.

      З огляду на  викладене, в цій частині прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню.

     Відповідно до  ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови.

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                ПОСТАНОВИВ:

        Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будбілд" залишити без задоволення.

       Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" задовольнити частково.

       Постанову  Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2007р. по справі №25/103-07-2386 змінити.

      Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2007р. по справі №25/103-07-2386 в частині стягнення з ВАТ "Дніпрошина" 165470,66 грн. штрафу за неповно вибрану продукцію.

       В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.05.2007р. по справі №25/103-07-2386 залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                     І.  Ходаківська

Судді                                                                                               Т. Данилова    

                                                                                                        Г. Савенко