Постанова

від 01.11.2007 по справі 30/471

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/471

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 листопада 2007 р.                                                                                   № 30/471  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М., Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритомуза участю представників позивача:касаційну скаргусудовому засіданні у м. КиєвіЛихошва В.І., Чабала Г.К.Товариства з обмеженою відповідальністю "РПВ Світлодизайн"

на постанову від 05.04.2007

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 30/471

господарського судуміста Києва

за позовомДержавного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій

доТовариства з обмеженою відповідальністю "РПВ Світлодизайн"

простягнення 31955,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006 року державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РПВ Світлодизайн", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просив стягнути з відповідача 20814,00 грн. основного боргу, 416,00 грн. річних, 3746,00 грн. пені та 1457,00 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язань.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі № 30/471 позов задоволено частково. Стягнено з ТзОВ "РПВ Світлодизайн" на користь Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій 20814,00 грн. основного боргу. В частині стягнення пені, річних та штрафу в позові відмовлено. В частині стягнення 4348,00 грн. провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2007, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 05.04.2007, рішення господарського суду першої інстанції від 05.12.2006 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 42, 43 ГПК України, ст. 531 ЦК України, ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача –без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, і це відповідає наявним матеріалам справи, 01.01.2002 між Експериментально-конструкторським бюро НДІБК, який є структурним підрозділом Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій, та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 17, згідно умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування без права викупу державні нежитлові приміщення, загальною площею 194,00 м2, в будівлі камеральної частини лабораторного корпусу на 2-му поверсі, розміщені за адресою в м. Києві по вул. Виборзькій, 86, що знаходяться на балансі позивача. Сторони погодили строк дії договору з 01.01.2002 по 31.12.2004.

Умовами договору також було передбачено, що орендна плата визначається на основі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 1715,60 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. При цьому, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Крім того, сторонами було встановлено, що орендна плата перераховується орендодавцеві до 12-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції у розмірі 100%. Орендодавець перераховує 30% до державного бюджету до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Судами також було встановлено, що 25.12.2003 між сторонами була укладена угода № 1/17 про зміну договору № 17 від 01.01.2002, відповідно до якої сторонами було продовжено термін дії договору до 31.12.2005. Відповідно до розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЕКБ НДІБК було встановлено розмір орендної плати за січень 2004 року в сумі 1845,23 грн.

Згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.12.2004 позивачем було додатково передано відповідачу в строкове користування з 01.01.2005 нежилі приміщення площею 56,64 м2, що знаходяться на балансі Експериментально-конструкторського бюро НДІБК за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 86 і розташовані на 2-му поверсі камеральної частини лабораторного корпусу.

Додатковою угодою від 03.01.2005 сторонами було продовжено дію договору № 17 від 01.01.2002 до моменту укладання нового договору оренди орендарем безпосередньо з Фондом державного майна України та змінено редакцію пункту 3.1. договору, а саме вказано, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 3303,93 грн.

Крім того, згідно зазначеної додаткової угоди № 2/17 від 03.01.2005 абзац 2 п. 3.3 договору було змінено та передбачено, що орендодавець перераховує 70% орендної плати до державного бюджету до 15 числа місяця, наступного за звітним.

У зв'язку з припиненням дії договору, 31.12.2005 між сторонами був складений акт приймання-передачі нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 86, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв нерухоме майно загальною площею 250,64 м2.

Судами також було встановлено, що свої зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач виконував неналежним чином, у зв'язку з чим за останнім залишилась заборгованість по орендній платі в сумі 20814,00 грн.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку, і з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 20814,00 грн. заборгованості по орендній платі.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що у нього існує переплата, а не заборгованість по сплаті орендних платежів, суди обґрунтовано не прийняли до уваги, оскільки актами приймання-передачі від 28.12.2004 та 31.12.2005 підтверджується прийняття та здача нежитлових приміщень загальною площею 250,64 м2, а згідно додаткової угоди від 03.01.2005 до договору № 17 від 01.01.2002 визначено орендну плату у розмірі 3303,93 грн. без ПДВ.

В іншій частині оскаржувані судові рішення, а саме в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені, річних та штрафу, відповідають фактичним обставинам справи, не суперечать вимогам діючого законодавства, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РПВ Світлодизайн" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2007 та рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі № 30/471 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.