30/471
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2007 № 30/471
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Лихошва В.І., Рогач В.К., Чабала Г.К.,
від відповідача - Олійник Є.О., Хоруженко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РПВ "Світлодизайн"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.12.2006
у справі № 30/471
за позовом Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РПВ "Світлодизайн"
про стягнення заборгованості
Постанова прийнята 05.04.2007 у зв'язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 15.03.2007 відповідно до ст. 77 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 31955,00 грн.заборгованості, а саме 25 162,00 грн. основного боргу, 503,00 грн. 3 % річних, 4 529,00 грн. пені, 1 761,00 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язань.
До прийняття рішення по справі, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути 26433,00 грн. заборгованості, а саме 20 814,00 грн. основного боргу, 416,00 грн. 3 % річних, 3 746,00 грн. пені, 1 457,00 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язань.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 814,00 грн. основного боргу. 208,14 грн. державного мита та 76,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 4 348,00 грн. провадження у справі припинено. В частині стягнення пені, 3 % річних та 7 % штрафу в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
01.01.2002 між Експериментально-конструкторським бюро НДІБК, який є структурним підрозділом Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “РПВ “Світлодизайн” (орендарем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 17, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування без права викупу державні нежитлові приміщення, в кількості 194,00 кв.м., в будівлі камеральної частини лабораторного корпусу на 2-му поверсі, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 86, що знаходяться на балансі орендодавця.
Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на основі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 1715,60 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Згідно п. 3.2 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У відповідності до п. 3.3 договору, сторонами було встановлено, що орендна плата перераховується орендодавцеві до 12-го числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції у розмірі 100 %. Орендодавець перераховує 30 % до Державного бюджету до 15 числа місяця, наступного за звітним.
У відповідності до п. 5.2 договору орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно п. 10.1 договору, сторони погодили строк його дії з 01.01.2002. по 31.12.2004.
У відповідності до Розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЕКБ НДІБК було встановлено розмір орендної плати за січень 2002 року в сумі 1715,60грн.
25.12.2003 між сторонами було укладено угоду № 1/17 про зміну договору № 17 від 01.01.2002, відповідно до якої сторонами було продовжено термін дії договору до 31.12.2005.
Відповідно до Розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЕКБ НДІБК було встановлено розмір орендної плати за січень 2004 року в сумі 1845,23 грн.
Згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.12.2004 позивачем було додатково передано відповідачу в строкове користування з 01.01.2005 нежилі приміщення площею 56,64 кв.м, що знаходяться на балансі Експериментально-конструкторського бюро НДІБК за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 86 і розташовані на 2-му поверсі камеральної частини лабораторного корпусу.
Додатковою угодою від 03.01.2005 сторонами було продовжено дію договору № 17 від 01.01.2002 до моменту укладання нового договору оренди орендарем безпосередньо з Фондом державного майна України та змінено редакцію пункту 3.1. договору, а саме вказано, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 3 303,93 грн.
Крім того, згідно зазначеної додаткової угоди № 2/17 від 03.01.2005 абзац 2 п. 3.3 договору було викладено в наступній редакції: “Орендодавець перераховує 70 % орендної плати до Державного бюджету до 15 числа місяця, наступного за звітним”.
У зв'язку з припиненням дії договору, 31.12.2005 між сторонами складено акт приймання-передачі нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 86, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв нерухоме майно загальною площею 250,64 кв.м.
Оскільки відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати виконував неналежним чином, у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 20 814,00 грн.
Доводи відповідача про те, що у нього існує переплата, а не заборгованість по сплаті орендних платежів, не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи, оскільки актами приймання-передачі від 28.12.2004 та 31.12.2005 підтверджується прийняття та здача нежитлових приміщень загальною площею 250,64 кв.м., а згідно додаткової угоди від 03.01.2005 до договору № 17 від 01.01.2002 визначено орендну плату у розмірі 3 303,93 грн. без ПДВ.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ст. 19 зазначеного Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Так як відповідач обов'язку по сплаті орендної плати в сумі 20 814,00 грн. не виконав, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в цій частині.
Оскільки відповідач прострочив сплату орендної плати, позивач на підставі вимог п. 3.5. договору просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 746,00 грн., на підставі ст. 625 ЦК України - 3 % річних у сумі 416,00 грн. та 7 % штрафу у відповідності до ст. 231 ГК України в сумі 1 761,00 грн.
У зв'язку з тим, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку суми пені, 3 % річних та 7 % штрафу, оскільки ним не визначено та не підтверджено первинними документами періоди виникнення заборгованості та зменшення суми боргу з врахуванням часткових проплат відповідача, суд першої інстанції відмовив в задоволенні таких вимог.
Враховуючи зазначене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “РПВ “Світлодизайн” не підлягає задоволенню, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі № 30/471 відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “РПВ “Світлодизайн” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі № 30/471 - без змін.
2. Матеріали справи № 30/471 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 725545 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні