40/556
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2007 р. № 40/556
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів :Чернова Є.В.,Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - Сіпунова С.С.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
РВ ФДМ України по м.Києву
на постанову від 19.07.2007 Київського апеляційного господарського суду
у справі№40/556
за позовомРВ ФДМ України по м.Києву
доТОВ "Гефест"
пророзірвання договору купівлі-продажу від 06.02.2002та повернення об'єкта незавершеного будівництва у державну власність
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 22.11.2006 (суддя Смірнова Л.Г.) позов задоволено –на підставі ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст.19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" розірвано укладений між сторонами договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 06.02.2002 №819 та зобов'язано відповідача повернути державному органу приватизації виробничу базу ДВП "Будремкомплект" по вул.Вернадського,36-в у м.Києві.
Рішення мотивоване обставинами невиконання покупцем своїх зобов'язань щодо закінчення будівництва об'єкта у строк до 06.02.2006 року та введення об'єкта в експлуатацію.
Рішенням господарського суду м.Києва від 27.04.2007 (суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 (судді: Моторний О.А., Кошіль В.В., Алданова С.О.), заяву ТОВ "Гефест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 22.11.2006 задоволено, вказане рішення скасоване з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Рішення та постанова мотивовані тим, що на момент прийняття первісного рішення не було відомо про звернення відповідача до Київської міської ради з листом-клопотанням від 02.02.2006 про надання дозволу на продовження терміну завершення будівництва до 06.02.2009 року та про результати розгляду вказаного клопотання, а також не було відомо про звернення ТОВ "Гефест" у березні 2004 року до Київської міської ради на предмет оформлення права користування земельною ділянкою для завершення будівництва (реконструкції) складської будівлі. Вказані обставини визнано судами нововиявленими обставинами.
РВ ФДМ України по м.Києву в поданій касаційній скарзі просить рішення від 27.04.2007 та постанову від 19.07.2007 скасувати повністю та прийняти рішення про задоволення позову, посилаючись на відсутність нововиявлених обставин по справі. Зокрема, скаржник вказує на те, що ані органом приватизації, ані органом місцевого самоврядування не приймалося рішення про надання відповідачу дозволу на продовження терміну завершення будівництва об'єкта купівлі-продажу, додатковий договір з цього приводу відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" та Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом ФДМ України від 29.10.98 №2041 (далі –Положення) між сторонами не укладався.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова –скасуванню з передачею справи за заявою ТОВ "Гефест" про перегляд первісного рішення від 22.11.2006 за нововиявленими обставинами на новий розгляд до господарського суду м.Києва з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ТОВ "Гефест" про перегляд рішення від 22.11.2006 за нововиявленими обставинами, скасовуючи це рішення та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, господарський суд м.Києва, рішення якого від 27.04.2007 залишено без змін оскарженою постановою, вважав, що нововиявленими обставинами є факт звернення відповідача до Київської міської ради з листом-клопотанням від 02.02.2006 про надання дозволу на продовження терміну завершення будівництва складської будівлі до 06.02.2009 року, а також необізнаність товариства з результатами розгляду вказаного звернення.
Проте, з таким висновком колегія не може погодитися з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, тобто виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. В зв'язку з цим не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору по суті не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Таким чином, нововиявленими є такі обставини, які не могли бути відомі саме заявникові, а не суду.
В зв'язку з цим необізнаність господарського суду м.Києва при прийнятті первісного рішення від 22.11.2006 з фактом звернення ТОВ "Гефест" до Київради з листом від 02.02.2006 не є нововиявленою обставиною в розумінні ст.112 ГПК України, оскільки відповідачу (заявнику) як автору цього листа було відомо про його надіслання до Київради.
З цих же підстав не можна вважати нововиявленою обставиною встановлений апеляційним судом факт звернення ТОВ "Гефест" (заявника) до Київради у березні 2004 року з приводу оформлення права користування земельною ділянкою для завершення будівництва (реконструкції) складської будівлі.
Іншою обставиною, яку місцевий господарський суд помилково визнав нововиявленою, а апеляційна інстанція з цим погодилася, є факт необізнаності заявника на час вирішення спору з результатами розгляду Київрадою листа від 02.02.2006.
Адже, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст.112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які покладено в основу судового рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначеного не врахували. У оскаржуваних рішенні та постанові відсутнє обгрунтування того, яким чином лист Київської міської ради від 11.09.2006 № 29/283-146, в якому РВ ФДМ України по м.Києву (позивача) повідомлялося про підготовку висновків та пропозицій для розгляду на засіданні постійної комісії з питань власності стосовно надання дозволу на продовження ТОВ "Гефест" терміну завершення будівництва об'єкта до 06.02.2009р., спростовує висновок щодо невиконання товариством своїх зобов'язань завершити будівництво об'єкту у визначений договором купівлі-продажу від 06.02.2002 строк (до 06.02.2006 року), який покладено судом першої інстанції в основу первісного рішення щодо наявності підстав для розірвання договору купівлі-продажу.
При цьому судами не враховано норму ч.2 ст.19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", згідно якої у разі неможливості завершення будівництва об'єкта в установлений цим договором строк за наявності відповідних обгрунтувань строк завершення будівництва може бути змінений за спільним рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.
З матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та заявником не доведено прийняття органом приватизації та Київрадою спільного рішення про зміну строку завершення будівництва, так само як і не доведено укладення між сторонами по справі додаткової угоди з цього приводу в порядку, передбаченому Положенням про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна (затверджено наказом ФДМ України від 29.10.98 №2041). Адже, в разі достовірного встановлення фактів відсутності прийняття відповідного спільного рішення та відсутності внесення змін чи доповнень до договору купівлі-продажу від 06.02.2002 в частині терміну завершення будівництва об'єкта, визначений цим договором строк закінчення будівництва (до 06.02.2006 року) залишається незмінним, що вказує на правомірність рішення від 22.11.2006 про задоволення позову про розірвання договору купівлі-продажу від 06.02.2002.
Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм процесуального права призвели до прийняття неправильних рішень, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 та рішення господарського суду м.Києва від 27.04.2007 слід скасувати, а справу передати до господарського суду м.Києва для нового розгляду заяви ТОВ "Гефест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду м.Києва від 22.11.2006. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та постановити законне і обгрунтоване рішення.
Касаційна інстанція зазначає, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (постанова ВСУ від 27.06.2006 у справі №40/508).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу РВ ФДМ України по м.Києву задовольнити частково.
Рішення господарського суду м.Києва від 27.04.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 у справі №40/556 скасувати, а справу передати до господарського суду м.Києва для нового розгляду заяви ТОВ "Гефест" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду м.Києва від 22.11.2006.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2007 |
Оприлюднено | 26.11.2007 |
Номер документу | 1134486 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Овечкін В.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні