Постанова

від 19.07.2007 по справі 40/556

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/556

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.07.2007                                                                                           № 40/556

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                          Кошіля В.В.

                                        Алданової  С.О.

 при секретарі:                     О.В.Вінницька  

 За участю представників:

 від позивача - Сіпунова С.С.,

 від відповідача - не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.04.2007

 у справі № 40/556 (Хрипун О.О.)

 за позовом                               Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна компанія "Гефест"

 про                                                  розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 заяву ТОВ Охоронна компанія “Гефест” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2006 по справі № 40/556 за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 40/556 від 22.11.2006 скасовано. Прийнято нове рішення. У позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Також позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

06.02.2002 між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу № 819 об'єкту незавершеного будівництва.

На виконання умов договору, позивач продав, а відповідач придбав об'єкт незавершеного будівництва розширення виробничої бази ДВП “Будремкомплект”, розташований за адресою: м. Київ, вул. Вернадського, 36-в.

Договором передбачено, що відповідач зобов'язаний протягом чотирьох років з дати підписання договору завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію.

Таким чином, відповідач повинен був завершити будівництво та ввести його в експлуатацію до 06.02.2006.

Згідно ст. 12 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, представник органу приватизації та покупець об'єкта незавершеного будівництва у п'ятиденний строк після сплати повної вартості придбаного об'єкта незавершеного будівництва, а в разі надання розстрочки платежу – 50% (для об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення – 30%) вартості цього об'єкта, підписують акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва. Право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

У відповідності до платіжних доручень, що знаходяться в матеріалах справи, відповідачем було перераховано кошти в повному обсязі, в якості оплати за об'єкт незавершеного будівництва розширення виробничої бази ДВП “Будремонткомплект”.

Як вбачається з акту приймання-передачі № 908 від 31.02.2002 об'єкта незавершеного будівництва розширення виробничої бази ДВП “Будремонткомплект”, продавець передав, а покупець прийняв приватизований шляхом продажу на аукціоні вищезазначений об'єкт незавершеного будівництва.

Однак, відповідач не виконав зобов'язання щодо завершення до 06.02.2006 будівництва та введення об'єкту в експлуатацію, що підтверджується актом поточної перевірки № 136 від 19.09.2006.

Листом від 02.02.2006 позивач звернувся до Заступника Голови Київської міської ради про надання дозволу на продовження терміну завершення будівництва до 06.02.2009.

Листом № 29/283-146 від 11.09.2006 Київська міська рада повідомила Регіональне відділення ФДМ України по місту Києву про підготовку висновків та пропозицій для розгляду на засіданні постійної комісії з питань власності стосовно надання дозволу на продовження ТОВ “Гефест” терміну до 06.02.2009 на завершення будівництва об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Вернадського, 36-в.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень діючого ЦК України, до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 19 Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва.

Статтею 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність. При приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать об'єкти незавершеного будівництва.

Згідно ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Нововиявленими обставини за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Відповідно до ст. 114 ГПК України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2006 по справі № 40/556 про розірвання договору купівлі-продажу № 819 об'єкту незавершеного будівництва від 06.02.2002, було вмотивоване тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо завершення до 06.02.2006 будівництва та введення об'єкту в експлуатацію.

Однак, на момент винесення вказаного рішення не було відомо про звернення відповідача до Київської міської ради з листом від 02.02.2006, а також відповідачу не було відомо про результати розгляду вказаного звернення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Охоронна компанія “Гефест” у березні 2004 року зверталося до Київської міської ради на предмет оформлення права користування земельною ділянкою для завершення будівництва (реконструкції) складської будівлі.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що викладені відповідачем факти є нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку позивачем документально доведені підстави на які він посилається для задоволення позову.

В даному випадку, відповідачем доведено, що обставини на які він посилається у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, є нововиявленими

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 у справі № 40/556 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 у справі № 40/556 - без змін.

Матеріали справи № 40/556 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Алданова  С.О.