Постанова

від 12.09.2023 по справі 201/2503/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6839/23 Справа № 201/2503/23 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк» про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк» про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 з 03 листопада 2014 року був прийнятий на роботу до ТОВ «Мега Лінк».

11 серпня 2022 року позивача було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю та пп. г п. 6, пп. г п. 7 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, відповідно до запису в електронній трудовій книжці.

При звільненні відповідачем було виплачено належні суми коштів позивачу, однак не було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

Окрім того, що відповідач порушив майнові права та інтереси не здійснивши повний розрахунок з працівником, тому вважає, що відповідача необхідно зобов`язати виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи зазначене, з урахування уточнених позовних вимог позивач просив суд стягнути з ТОВ «Мега Лінк» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки за період з 03 листопада 2014 року по 11 серпня 2022 року у розмірі 30 912.00 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот дванадцять гривень 00 коп.), зобов`язати ТОВ «Мега Лінк» на користь ОСОБА_1 виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 41 180.40 грн. (сорок одна тисяча сто вісімдесят гривень 40 коп.) та стягнути з ТОВ «Мега Лінк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 147.20 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк» про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 03 листопада 2014 року був прийнятий на роботу до ТОВ «Мега Лінк», що підтверджується записом в електронній трудовій книжці.

11 серпня 2022 року позивача було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю та пп. г п. 6, пп. г п. 7 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, відповідно до запису в електронній трудовій книжці.

Листом № 14/02-626 від 14 жовтня 2022 року ТОВ «Мега Лінк» повідомило, що при звільненні ОСОБА_1 підприємством було дотримано усіх вимог чинного законодавства України, в тому числі й стосовно виплати компенсації за невикористані працівником дні щорічної відпустки. Також окремо зазначили, що в період трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Мега Лінк», першому надавалися відповідно до норм чинного трудового законодавства України дні щорічної відпустки, з нарахуванням виплат як за вказані періоди, так і за періоди робочого часу відповідно до встановлених норм і правил. Крім того, відповідач позивачу неодноразово пропонував отримати усі розрахунки та документи щодо відпусток, але від ОСОБА_1 ніби то було отримано відмову. У листі зазначено, що за час роботи позивача питань і претензій до відповідача щодо оплати праці та надання відпусток не виникало.

Згідно наказів ТОВ «Мега Лінк» вбачається факт надання ОСОБА_1 щорічних відпусток у наступному порядку: з 07 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року (24 дні),

з 01 листопада 2018 року по 24 листопада 2018 року (24 дні),

з 01 грудня 2018 року по 25 грудня 2018 року (24 дні),

з 01 травня 2019 року по 26 травня 2019 року (24 дні),

з 01 червня 2020 року по 25 червня 2020 року (24 дні),

з 01 листопада 2020 року по 24 листопада 2020 року (24 дні),

з 01 листопада 2021 року по 24 листопада 2021 року (24 дні),

з 25 липня 2022 року по 07 серпня 2022 року (14днів).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та безпідставності, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А першої черги.

Розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст. 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Згідно ст.ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відтак, згідно з наявними в матеріалах справи наказами про надання відпусток, підтверджено використання ОСОБА_1 за період з 07 грудня 2017 року по 07 серпня 2022 року щорічні відпустки загальною тривалістю 182 днів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

Щодо вимоги про зобов`язання ТОВ «Мега Лінк» на користь ОСОБА_1 виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові прй звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму..

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність роботодавця, а саме регламентовано, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Але у випадку із розрахунком при звільненні позивача строки та розміри таких виплат не було порушено відповідачем та здійснено їх у повній відповідності вимогам норм чинного законодавства України, а отже жодних підстав для виплати йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку немає, оскільки повний фактичний розрахунок здійснено 11 серпня 2022 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: