Постанова

від 08.09.2023 по справі 372/2200/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 372/2200/19

провадження № 61-5226св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-Остриця»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у складі колегії суддів:

Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Остриця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-Остриця» (далі - ТОВ «Олімп-Остриця») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , у якому просило суд:

- визнати недійсним договір про розірвання договору оренди від 01 вересня 2014 року, укладений між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0026, площею 2,4213 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області; визнати недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 1, укладений 26 січня 2019 року між

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0026, площею 2,4213 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- визнати недійсним договір про розірвання договору оренди від 01 вересня 2014 року, укладений 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0022, площею 2,42 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області; визнати недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 8, укладений

12 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0022, площею 2,42 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- визнати недійсним договір про розірвання договору оренди від 01 вересня 2014 року, укладений між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_5 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0027, площею 2,42 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області; визнати недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 2, укладений 26 січня 2019 року між

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0027, площею 2,42 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- визнати недійсним договір про розірвання договору оренди від 05 січня 2016 року, укладений 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_4 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0045, площею 2,4199 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області; визнати недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 4, укладений 26 січня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0045, площею 2,4199 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- визнати недійсним договір про розірвання договору оренди від 05 січня 2016 року, укладений 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_7 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0046, площею 2,42 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області; визнати недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 5, укладений 26 січня 2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки

з кадастровим номером 3223184200:09:004:0046, площею 2,42 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- визнати недійсним договір про розірвання договору оренди від 05 січня 2016 року, укладений 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_6 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0032, площею 2,42 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області; визнати недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 3, укладений 26 січня 2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0032, площею 2,42 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01 вересня 2014 року та 05 січня

2016 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , було укладено договори оренди земельних ділянок, умовами яких передбачено передачу в оренду землі строком на 10 років.

Із моменту укладення договорів оренди та станом на день звернення із позовом товариство належним чином виконувало умови договорів та вчасно сплачувало орендну плату за орендовані земельні ділянки, що підтверджується копіями відповідних виписок за рахунками, відомостями, повідомленнями про отримання переказів та квитанціями про оплату.

Разом із тим, 17 травня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем було встановлено, що його право оренди на земельні ділянки припинено на підставі:

- договору про розірвання договору оренди від 01 вересня 2014 року, укладеного 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та

ОСОБА_1 ;

- договору про розірвання договору оренди від 05 січня 2016 року, укладеного 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та

ОСОБА_7 ;

- договору про розірвання договору оренди від 05 січня 2016 року, укладеного 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та

ОСОБА_4 ;

- договору про розірвання договору оренди від 01 вересня 2014 року, укладеного 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та

ОСОБА_5 ;

- договору про розірвання договору оренди від 05 січня 2016 року, укладеного 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_6 ;

- договору про розірвання договору оренди від 05 січня 2016 року, укладеного 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та

ОСОБА_7 .

Крім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також встановлено, що на спірні земельні ділянки здійснено реєстрацію права користування за ОСОБА_2 на підставі договорів емфітевзису.

Посилаючись на те, що ТОВ «Олімп-Остриця» не отримувало звернень від відповідачів із проханням розірвати чинні договори оренди землі чи припинити їх дію, не надавало своєї згоди і не вчиняло будь-яких передбачених законом дій на розірвання або припинення договірних правовідносин, договори про розірвання не підписувало та не укладало, що свідчить про протиправність дій відповідачів та незаконне позбавлення права користування земельними ділянками, просило суд задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 липня

2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, зокрема, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що оспорювані договори про розірвання договорів оренди не підписувалися директором від імені ТОВ «Олімп-Остриця».

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 рокурішення Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ «Олімп-Остриця» задоволено частково.

Визнано недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 1, укладений 26 січня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0026, площею 2,421 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Визнано недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 8, укладений

12 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0022, площею 2,420 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Визнано недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 2, укладений 26 січня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0027, площею 2,420 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Визнано недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 4, укладений 26 січня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0045, площею 2,420 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Визнано недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 5, укладений 26 січня 2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0046, площею 2,420 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Визнано недійсним договір про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 3, укладений 26 січня 2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0032, площею 2,420 га, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ТОВ «Олімп-Остриця» про призначення у справі почеркознавчої експертизи, які неодноразово були подані позивачем до суду першої інстанції, однак у порушення норм процесуального права не задоволені судом. Разом із тим, незважаючи на клопотання експерта, ухвалу та лист апеляційного суду про зобов`язання відповідачів надати експерту оригінали договорів про розірвання договорів оренди землі, відповідачі ухилилися від проведення експертизи та не надали оригінали об`єктів дослідження, у зв`язку з чим суд у порядку статті 109 ЦПК України визнав факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, а саме: що позивач не укладав (не підписував) із відповідачами ОСОБА_5 ,

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 договори про розірвання договорів оренди земельної ділянки.

Посилаючись на те, що договори про розірвання договорів оренди землі не підписані стороною, тобто є неукладеними, позовні вимоги про визнання таких правочинів недійсними задоволенню не підлягають.

У свою чергу, договори про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договори емфітевзису) укладено між відповідачами та ОСОБА_2 під час дії договорів оренди цих же земельних ділянок із ТОВ «Олімп-Остриця», які відповідно до вимог законодавства та умов самих правочинів не припинені (зокрема, строк дії договорів не сплив) і в установленому законом та договором порядку не розірвані, а тому наявні правові підстави для визнання недійсними оскаржуваних договорів емфітевзису.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, у якій просять скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У травні 2023 року справу № 372/2200/19 передано до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявники зазначають пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову з порушення норм матеріального та процесуального права, без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, про те, що не можна визнавати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Позивачем не доведено підстави позову, зокрема те, що колишній директор ТОВ «Олімп-Остриця» мав тяжку хворобу на момент підписання договорів про розірвання договорів оренди, що суперечить правовій позицій Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 29 березня 2021 року

у справі № 598/420/19.

Посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом

3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявники вказують на відсутність правового висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах щодо покладання негативних наслідків на відповідачів у зв`язку з неможливістю надати оригінали спірних правочинів, оскільки такі були направлені приватному нотаріусу Обухівського районного нотаріального округу

Щур Н. М.

Крім того, апеляційний суд встановив обставини, що мають значення для справи, на підставі недопустимих доказів - листа нотаріуса, у якому зазначено про повернення оригіналів договорів відповідачам.

Доводи інших учасників справи

У травні 2023 року ТОВ «Олімп-Остриця» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів скарги та законність і вмотивованість оскаржуваного судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного

суду - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 01 вересня 2014 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого передано в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровии номером 3223184200:09:004:0022, площею 2,42 га, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області, строком на 10 років.

01 вересня 2014 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, за умовами якого передано в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3223184200:09:004:0026, площею 2,421 га, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області, строком на 10 років.

01 вересня 2014 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі, яким передбачено передачу в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0027, площею 2,42 га, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області, строком на 10 років.

05 січня 2016 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, відповідно до якого передано в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3223184200:09:004:0045, площею 2,42 га, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області, строком на 10 років.

05 січня 2016 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого передано в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3223184200:09:004:0032, площею 2,42 га, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області, строком на 10 років.

05 січня 2016 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та ОСОБА_7 укладено договір оренди землі, умовами якого передбачено передачу в строкове платне користування земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:09:004:0046, площею 2,42 га, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області, строком на 10 років.

З копії договору про розірвання договору оренди земельної ділянки

від 01 вересня 2014 року вбачається, що 16 березня 2017 року ТОВ «Олімп-Остриця» в особі директора Куліша П. М., який діє на підставі Статуту, та ОСОБА_5 уклали договір про розірвання за взаємною згодою сторін, починаючи з 16 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Копачівської сільської ради, площа - 2,420 га, кадастровий номер - 3223184200:09:004:0027. Останнім днем виконання зобов`язання за договором оренди земельної ділянки є 15 березня

2017 року.

З копії договору про розірвання договору оренди земельної ділянки

від 01 вересня 2014 року вбачається, що 16 березня 2017 року ТОВ «Олімп-Остриця» в особі директора Куліша П. М., який діє на підставі Статуту, та ОСОБА_1 уклали договір про розірвання за взаємною згодою сторін, починаючи з 16 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Копачівської сільської ради, площа - 2,420 га, кадастровий номер - 3223184200:09:004:0022. Останнім днем виконання зобов`язання за договором оренди земельної ділянки є 15 березня

2017 року.

З копії договору про розірвання договору оренди земельної ділянки

від 01 вересня 2014 року вбачається, що 16 березня 2017 року ТОВ «Олімп-Остриця» в особі директора Куліша П. М., який діє на підставі Статуту, та ОСОБА_3 уклали договір про розірвання за взаємною згодою сторін, починаючи з 16 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Копачівської сільської ради, площа - 2,421 га., кадастровий номер - 3223184200:09:004:0026. Останнім днем виконання зобов`язання за договором оренди земельної ділянки є 15 березня

2017 року.

З копії договору про розірвання договору оренди земельної ділянки

від 05 січня 2016 року вбачається, що 16 березня 2017 року ТОВ «Олімп-Остриця» в особі директора Куліша П. М., який діє на підставі Статуту, та ОСОБА_7 уклали договір про розірвання за взаємною згодою сторін, починаючи з 16 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Копачівської сільської ради, площа - 2,420 га, кадастровий номер - 3223184200:09:004:0046. Останнім днем виконання зобов`язання за договором оренди земельної ділянки є 15 березня

2017 року.

З копії договору про розірвання договору оренди земельної ділянки

від 05 січня 2016 року вбачається, що 16 березня 2017 року ТОВ «Олімп-Остриця» в особі директора Куліша П. М., який діє на підставі Статуту, та ОСОБА_6 уклали договір про розірвання за взаємною згодою сторін, починаючи з 16 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Копачівської сільської ради, площа - 2,420 га, кадастровий номер - 3223184200:09:004:0032. Останнім днем виконання зобов`язання за договором оренди земельної ділянки є 15 березня

2017 року.

З копії договору про розірвання договору оренди земельної ділянки

від 05 січня 2016 року вбачається, що 16 березня 2017 року ТОВ «Олімп-Остриця» в особі директора Куліша П. М., який діє на підставі Статуту, та ОСОБА_4 уклали договір про розірвання за взаємною згодою сторін, починаючи з 16 березня 2017 року, договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Копачівської сільської ради, площа - 2,420 га, кадастровий номер - 3223184200:09:004:0045. Останнім днем виконання зобов`язання за договором оренди земельної ділянки є 15 березня

2017 року.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 лютого 2019 року право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223184200:09:004:0046, 3223184200:09:004:0032, 3223184200:09:004:0027, 3223184200:09:004:0045, 3223184200:09:004:0026, 3223184200:09:004:0022 припинено на підставі договорів про розірвання договорів оренди, укладених 16 березня 2017 року між ТОВ «Олімп-Остриця» та відповідачами.

21 лютого 2019 року здійснено реєстрацію права користування земельними ділянками за ОСОБА_2 на підставі договорів емфітевзису від 26 січня 2019 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, а ніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній

і резолютивній частинах.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16

ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсними договорів про розірвання договорів оренди та визнання недійсними договорів емфітевзису, позивач посилався на те, що він виконував умови укладених договорів оренди, строк дії яких не закінчився, не отримував звернень від відповідачів із проханням розірвати чинні договори оренди землі чи припинити їх дію, не надавав своєї згоди і не вчиняв будь-яких передбачених законом дій на розірвання або припинення договірних правовідносин, договори про розірвання не підписував та не укладав, що свідчить про протиправність дій відповідачів та незаконне позбавлення права користування земельними ділянками.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за

все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових

результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності договору, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За загальним правилом тягар доказування недійсності правочину покладається на позивача.

У справі, що переглядається, апеляційним судом установлено, що в суді першої інстанції представником позивача неодноразово заявлялися клопотання про витребування у відповідачів оригіналів вказаних договорів,

а також заявлялося клопотання про витребування у державного реєстратора договорів про розірвання договорів оренди з метою проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22 серпня

2019 року клопотання представника позивача про витребування у державного реєстратора договорів про розірвання договорів оренди задоволено частково. Витребувано від державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Обухівської районної державної адміністрації Київської області належним чином засвідчені копії правочинів, що містяться у матеріалах реєстраційних справ.

Представником позивача в суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22 серпня 2019 року відмовлено у його задоволенні.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 березня

2020 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування у відповідачів оригіналів договорів про розірвання договорів оренди відмовлено.

Протокольною ухвалою від 15 липня 2020 року до матеріалів справи було долучено фотокопії оспорюваних правочинів (договорів про розірвання договорів оренди землі), надані представником позивача, які були вилучені у приватного нотаріуса Щур Н. Р. на підставі ухвали Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року в рамках кримінального провадження № 12019110230001101 від 24 жовтня 2019 року.

У суді апеляційної інстанції представник позивача також заявляв клопотання про витребування у відповідачів договорів про розірвання договору оренди та ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року вказане клопотання задоволено.

Представник відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_8 надав відповідь, що такі договори були надані реєстратору для вчинення реєстраційних дій, а тому вони відсутні у відповідачів, на підтвердження чого надав копію заяви від 16 січня 2019 року.

У відповіді приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р. від 09 лютого 2021 року на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що на підставі п. 24 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року

№ 553) документи було повернуто заявникам під час прийняття заяви після виготовлення їх електронних копій шляхом сканування. У приватного нотаріуса не знаходяться оригінали договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок (т. 5, а. с. 41-42).

У судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції зазначили, що вони пошукають договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок, що підтверджується протоколом судового засідання та звукозаписом судового засідання

від 15 червня 2021 року (т. 5, а. с. 122-125).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року задоволено клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи та зобов`язано відповідачів надати експертам для проведення експертизи свій примірник оригіналу договору про розірвання договору оренди земельної ділянки. Також роз`яснено сторонам, що відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

20 січня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання експерта, якому доручено виконання судової почеркознавчої експертизи у справі, про надання додаткових матеріалів, в якому експерт просив надати об`єкти дослідження: оригінали договорів про розірвання договорів оренди земельної ділянки від 01 вересня 2014 року, укладених 16 березня 2017 року з ТОВ «Олімп-Остриця»; оригінали договорів про розірвання договорів оренди земельної ділянки від 05 січня 2016 року, укладених 16 березня

2017 року з ТОВ «Олімп-Остриця». Також повідомлено, що у випадку невиконання клопотання експерта, буде складено повідомлення про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи.

Листом Київського апеляційного суду від 21 січня 2022 року відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представника ОСОБА_8 повідомлено про надходження клопотання експерта та зобов`язано у строк до 11 лютого 2022 року надати оригінали договорів.

09 вересня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи у справі від 07 вересня 2022 року № 32174/32175/21-32, у зв`язку з тим, що оригінали об`єктів дослідження надано не було.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ідентифікація виконавця підпису орендодавця та орендаря на договорі про розірвання договору оренди потребує застосування спеціальних знань і належність підпису позивача на договорі можливо встановити шляхом призначення судом та проведення почеркознавчої експертизи.

Ненадання відповідачами документів для експертного дослідження, висновки якого могли підтвердити чи спростувати позовні вимоги

ТОВ «Олімп-Остриця» стали підставою для застосування апеляційним судом вимог статті 109 ЦПК України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, необхідно дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі в експертизі, зокрема у наданні необхідних документів, без яких неможливо провести експертизу. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту, для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Ураховуючи предмет та підстави заявленого позову, посилання ТОВ «Олімп-Остриця» на те, що товариство не вчиняло жодних дій, спрямованих на розірвання договорів оренди, про існування спірного правочину не знало, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису в цьому договорі при проведенні судової почеркознавчої експертизи мало визначальне значення для встановлення обставин справи, а також було способом реалізації судом основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів і доказів перед судом. Разом із тим, відповідачі не надали оригінали договорів, що були об`єктами дослідження.

Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у частині дослідження доказів у справі не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд сприяв відповідачам у виконанні вимог судового експерта щодо надання оригіналів договорів для проведення відповідного дослідження на предмет відповідності підпису від імені директора ТОВ «Олімп-Остриця», роз`яснив наслідки ухилення від проведення експертизи.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених

у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц,

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 29 березня 2021 року

у справі № 598/420/19, з огляду на їх безпідставність.

Так, у справі № 227/3760/19-ц, яка перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду, зроблено висновок про те, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

У задоволенні позову про визнання спірного правочину недійсним у вказаній справі було відмовлено з підстав обрання позивачем неефективного (неналежного) способу захисту, роз`яснивши, що відмова в задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє її права заявити позов про усунення перешкод у використанні спірного нежитлового приміщення.

Таким чином, висновки апеляційного суду, який відмовив у задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсними договорів про розірвання договорів оренди землі, не суперечать вказаній правовій позиції.

У справі № 598/420/19 предметом спору було визнання дій та розпорядження президента громадської спілки незаконними, визнання контракту неукладеним, з посиланням на те, що оскаржуване у справі розпорядження прийняте відповідачем із перевищенням повноважень та порушенням процедури прийняття виконавчого директора на посаду, оскільки всупереч чіткому порядку призначення на вказану посаду відбулося без проведення відповідного конкурсу та без рішення Ради спілки, що свідчить про абсолютну відсутність тотожності з предметом та характером спору, суб`єктним складом учасників, нормативно-правовим обґрунтуванням зі справою, що переглядається.

Колегія суддів наголошує, що реалізація положень частини четвертої статті 263 ЦПК України щодо застосування висновків Верховного Суду, викладених у спірних правовідносинах, полягає у тому, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду лише у справах, у яких відносини є подібними.

Загальний підхід, який підлягає використанню через методологію застосування класичного прецеденту (релевантності), вимагає застосування практики Верховного Суду через схожість фактів або юридичних висновків, і «ідеальна релевантність» може бути побудована саме на цих підставах.

Інші доводи касаційної скарги переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що у силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявників та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як

в матеріальному, так і в процесуальному сенсі, а доводи, викладені

у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків апеляційного суду не спростовують,

на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення

не впливають, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко