Рішення

від 29.08.2023 по справі 331/1115/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 2/331/839/2023

ЄУН 331/1115/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря Постарнак М.М.,

представника позивача: Шерстюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шкабура Олександра Віталійовича до публічного акціонерного товариства «Імексбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про захист прав споживачів, визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

02.05.2022 року від ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шкабура О.В. до суду надійшла позовна заява до ПАТ «Імексбанк», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про захист прав споживачів, визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовано тим, що 19 вересня 2013 року між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 999-00077077/1, відповідно до якого позивачу надано кредит на умовах овердрафту у розмірі 30 000 грн., строком погашення до 18.09.2016 року. Відповідно до відомостей бази даних «Українського бюро кредитних історій», ТОВ «Українське бюро кредитних історій», наявна інформація про заборгованість ОСОБА_1 перед AT «Імексбанк». Проте позивач не надавав ПАТ «Імексбанк» письмову згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації про нього. Крім того, сума заборгованості вказана з боку ПАТ «Імексбанк» сплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 548 від 10.05.2019 року на суму 12457,00 грн. Просить визнати неправомірними дії ПАТ «Імексбанк» щодо передання ТОВ «Українське бюро кредитних історій» відомостей для внесення інформації (запису) в кредитну історію ОСОБА_1 , що відображена як інформація за договором (1866366). Зобов`язати ТОВ «Українське бюро кредитних історій» протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили виключити з кредитної історії ОСОБА_1 інформацію за договором (1866366).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 , задоволено. Визнано неправомірними дії ПАТ «Імексбанк» щодо передання ТОВ «Українське бюро кредитних історій відомостей для внесення інформації (запису) в кредитну історію ОСОБА_1 , що відображена як інформація за договором (1866366). Зобов`язано ТОВ «Українське бюро кредитних історій протягом одного місяця з дня набрання рішення суду законної сили виключити з кредитної історії ОСОБА_1 , інформацію за договором ( 1866366). Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 105-109, 223-224).

Не погоджуючись з вказаним заочним рішення, відповідач - ТОВ «Українське бюро кредитних історій» в особі представника адвоката Наконечної А.В., звернулося до суду із заявою про перегляд заочного рішення (а.с. 123- 123).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2023 року заяву ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про перегляд заочного рішення суду задоволено; заочне рішення по справі скасовано; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовчесудове засідання (а.с. 195-197).

20.04.2023 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шкабури О.В. надійшли додаткові пояснення, в яких звертається увага суду на те, що згоду позивача на передачу інформації до бюро кредитних історій було витребувана ухвалою, але не надана суду. Зазначається, що строк позовної давності не поширюється на вимоги про відновлення порушених немайнових прав.

Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 219).

Ухвалою суду від 4 травня 2023 року виправлено технічну описку, допущену у заочному рішенні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 28 вересня 2022 року по цій справі, зазначено дату ухвалення рішення,як «28 вересня 2022 року», замість «07 жовтня 2022 року» (а.с. 223-224).

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити на підставі доводів, які зазначені в позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача - повноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Імексбанк» у судове засідання не з`явився, хоча про час день та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Представник відповідача ТОВ «Українське бюро кредитних історій» у судове засідання не з`явився, хоча про час день та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч.3ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, відповідачі повідомлені про час та місце слухання справи за адресою місця реєстрації та не з`явилися у судове засідання без поважних причин.

На підставі викладеного суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити повторне заочне рішення.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до такого.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до відомостей бази даних «Українського бюро кредитних історій», товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», наявна інформація про заборгованість ОСОБА_1 перед AT «Імексбанк», а саме зазначено: інформація за договором (1866366); тип кредиту: кредитний договір на інші споживчі цілі; дата видачі кредиту: 19.09.2013; сума кредиту: 30000.00; поточна заборгованість: -11804.37; поточна прострочена заборгованість: 0.00; валюта: UAH; термін кредиту до: 18.09.2016; кредит закритий: проданий; дата оновлення: 22.12.2014; вид забезпечення: без забезпечення (бланкові); вартість забезпечення в базовій валюті: NA; донор інформації: ІМЕКСБАНК (а.с. 3-7).

Правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб`єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій регулюються Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» (далі Закон).

Згідно зі ст. 5 Закону джерелами формування кредитних історій є: відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб`єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю. Бюро має право отримувати відомості та інформацію, що зазначені у частині першій цієї статті, на договірних засадах. Органи або уповноважені особи (держателі, адміністратори державних реєстрів тощо) зобов`язані на запит Бюро надавати відомості з державних реєстрів в електронному вигляді (у форматі бази даних) у разі наявності письмової згоди суб`єктів інформації. Порядок передачі відомостей з державних реєстрів, а також розмір плати за це та інші умови встановлюються Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - Держателем або Адміністратором відповідного реєстру та Бюро на підставі договору.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 Закону інформація для формування кредитної історії надається користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з користувачем.

У статті 3 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) закріплено, зокрема, що: бюро кредитних історій (далі - Бюро) - юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію;

кредитна історія - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов`язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону;

користувач Бюро (далі - Користувач) - юридична або фізична особа - суб`єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до Договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію;

кредитний правочин - правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов`язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування);

суб`єкт кредитної історії - будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія.

У частині першій статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, зокрема, що принципами формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію, є: збір і надання інформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб`єкта цієї кредитної історії.

У частині першій статті 5 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, зокрема, що джерелами формування кредитних історій є: відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб`єкта кредитної історії відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) бюро вилучає з кредитної історії всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього.

Ухвалою суду від 6 липня 2022 року зобов`язано ПАТ «Імексбанк» надіслати суду оригінал або належним чином засвідчену згоду ОСОБА_1 на збір, зберігання, використання та поширення через базу даних «Українського бюро кредитних історій» ТОВ «Українське бюро кредитних історій» інформації про нього (а.с. 46-47 ).

5 серпня 2022 року на адресу суду надійшло пояснення від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку, де зазначено, що на підставі постанови Правління НБУ від 26.01.2015 № 50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПAT «Імексбанк», згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Імексбанк». 17 травня 2022 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 341 затверджено ліквідаційний баланс та звіт про виконання ліквідаційної процедури АТ «Імексбанк». Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Імексбанк» не має можливості надати докази витребувані судом, в зв`язку з відсутністю їх у розпорядженні. Також зазначає, що за базами даних Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 погашено в повному обсязі (а.с. 58-66).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що у ПАТ «Імексбанк» була згода ОСОБА_1 на передачу до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» інформації щодо його заборгованості.

Представник відповідача ТОВ «Українське бюро кредитних історій» зазначило в заяві про перегляд заочного рішення про те, що згода зазвичай прописується в договорі кредитування. Однак, зазначений договір суду не надав і в матеріалах суду він відсутній.

Відповідно дост.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності письмової згоди ОСОБА_1 на збір, зберігання, використання та поширення інформації про наявність заборгованості позивача, то такі дії є неправомірними.

Одночасно суд приймає до уваги те, що представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ІМЕКСБАНК» з ринку визнає, що за базами даних Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість позивача перед ПАТ «Імексбанк» погашено в повному обсязі.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорюванні відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Аналізуючи зазначені норми права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, а також обраний позивачем спосіб захисту суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника адвоката Шкабура Олександра Віталійовича, задовольнити.

Визнати неправомірними дії публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (адреса місцезнаходження : м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. № 12-А, ЄДРПОУ 20971504) щодо передання товариству з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій (адреса місцезнаходження : м. Київ, вул. Грушевського, буд. № 1-Д, ЄДРПОУ 33546706) відомостей для внесення інформації (запису) в кредитну історію ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що відображена як інформація за договором (1866366).

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. № 1-Д, ЄДРПОУ 33546706) протягом одного місяця з дня набрання рішення суду законної сили виключити з кредитної історії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) інформацію за договором ( 1866366).

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (адреса місцезнаходження: м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. № 12-А, ЄДРПОУ 20971504) на користь держави судовий збір в розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 8 вересня 2023 року.

Суддя: Н.Г. Скользнєва