Рішення

від 21.08.2023 по справі 453/541/22

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/541/22

№ провадження 2/453/74/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2023 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Курницької В.Я.;

за участі секретаря судового засідання Трембач М.М.;

в судовому засіданні беруть участь:

представник позивача П`ятковський А.П.;

представник відповідача Горох В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення боргу, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційної різниці, -

в с т а н о в и в :

До Сколівського районного суду Львівської області 02 червня 2022 року в порядку цивільного судочинства звернулась позивач - ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача Сколівського комунальногопідприємства водопровідно-каналізаційногогосподарства про стягнення боргу, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційної різниці, в якій просить стягнути з Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_1 365828,74 гривні, що складається із 119151, 83 грн. основного боргу з орендної плати за користування нежитловим приміщенням площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2, 195552, 09 грн. пені, нарахованої за період з 31 травня 2021 року по 31 травня 2022 року, 16397,42 грн. штрафу, 6241,79 грн. 3 % річних та 28485,61 грн. інфляційної різниці.

Ухвалою суддіСколівського районногосуду Львівськоїобласті КурницькоїВ.Я.від 07червня 2022року вказанувище позовнузаяву прийнятодо розглядута відкритопровадження усправі.Розгляд справипризначено заправилами загальногопозовного провадженняз визначенням дати підготовчого засідання.

29 червня 2022 року відповідачем подано до Сколівського районного суду Львівської області відзив на позовну заяву, в якому Сколівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства просило позовні вимоги в частині стягнення боргу за оренду нежитлового приміщення задоволити, в частині стягнення штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційної різниці в задоволенні позову відмовити. При цьому, відповідач посилався на те, що беручи до уваги принцип зарахування коштів, строк позовної давності зі сплати заборгованості у сумі 10543, 02 грн., яка утворилась станом на 01 січня 2019 року, сплив 01 січня 2022 року. Крім того, як наголошує відповідач, Сколівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства є комунальним підприємством, засновником і власником якого є Сколівська міська рада, а головним завданням і напрямками діяльності згідно статуту є забезпечення потреби населення у водопостачанні, каналізації, очистці стічних вод, наданні послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, а відтак, стягнення значної суми неустойки, 3 % річних та інфляційної різниці паралізує господарську діяльність підприємства, чим спричинить значні збитки, і унеможливить виконання завдань згідно статуту.

У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу Сколівського районного суду Львівської області 21 липня 2022 року, позивач зазначив про безпідставність посилань відповідача на пропуск позовної давності зі сплати заборгованості у сумі 10543, 02 грн., яка утворилась станом на 01 січня 2019 року, оскільки у відповідача відсутня заборгованість за періоди, які передують 01 січня 2019 року. Крім того, позивач наголосив на відсутності у суду права на зменшення розміру нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань, а щодо неустойки, то суд, як зазначила позивач, наділений правом на зменшення такої, а не відмову у задоволенні вимоги про її стягненні.

У запереченні на відповідь на відзив, яке отримано Сколівським районним судом Львівської області 05 серпня 2023 року, відповідач, із посиланням на п.п. 7.2 договорів оренди нежитлового приміщення № 2 від 1 червня 2017 року, № 1 від 02 січня 2018 року та № 1 від 02 січня 2019 року, а також на п.п. 5.4.1 договорів оренди від 02 січня 2020 року та від 02 січня 2021 року, наголошує на тому, що про наявність заборгованості по сплаті орендної плати позивачу було відомо, претензійна робота нею не велася, заходів досудового врегулювання спору не вживалися. На підставі викладеного, беручи до уваги напрямки діяльності відповідача, просить позовні вимоги в частині стягнення боргу за оренду нежитлового приміщення задоволити, в частині стягнення штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційної різниці в задоволенні позову відмовити, розстрочити виконання рішення на 1 рік.

25 серпня 2022 року представником позивача адвокатом П`ятковським А.П. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій представник позивача зазначив про зменшення позивачем розміру позовних вимог та просив суд стягнути з Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_1 310828, 74 гривні, що складається із 64151, 83 грн. основного боргу з орендної плати за користування нежитловим приміщенням площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2, 195552, 09 грн. пені, нарахованої за період з 31 травня 2021 року по 31 травня 2022 року, 16397,42 грн. штрафу, 6241,79 грн. 3 % річних та 28485,61 грн. інфляційної різниці.

27 вересня 2022 року представником позивача адвокатом П`ятковським А.П. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій представник позивача зазначив про зменшення позивачем розміру позовних вимог та просив суд стягнути з Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_1 300828, 74 гривні, що складається із 54151, 83 грн. основного боргу з орендної плати за користування нежитловим приміщенням площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2, 195552, 09 грн. пені, нарахованої за період з 31 травня 2021 року по 31 травня 2022 року, 16397,42 грн. штрафу, 6241,79 грн. 3 % річних та 28485,61 грн. інфляційної різниці.

Крім того, 27 вересня 2022 року представником позивача адвокатом П`ятковським А.П. подано до суду додаткові пояснення у справі щодо строків позовної давності та підстав для розстрочення виконання рішення суду. Зокрема, у вказаних поясненнях звернув увагу на п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттями 257,258,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У зв`язку з наведеною нормою чинного матеріального права, представник позивача констатує, що навіть якщо б станом на 01 січня 2019 року була заборгованість перед позивачем, яка не була погашена поточними платежами у 2019-2022 роках, то встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності для звернення з вимогою про її стягнення не міг закінчитись станом на дату подання позову.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось, востаннє на 30 листопада 2022 року.

Ухвалою Сколівськогорайонного судуЛьвівської областівід 30листопада 2023року закритопідготовче провадженняу справіза позовом ОСОБА_1 до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення боргу, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційної різниці та призначено її до судового розгляду по суті на 24 січня 2023 року.

24 січня 2023 року представником позивача - адвокатом П`ятковським А.П. подано заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій представник позивача зазначив про повне погашення відповідачем суми основного боргу з орендної плати за користування нежитловим приміщенням площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2,у зв`язкуз чимпросив прийнятивідмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині вимог про стягнення із Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства 54151 (п`ятдесят чотири тисячі сто п`ятдесят однієї) гривні 83 копійки основного боргу з орендної плати за користуванння нежитловим приміщенням; стягнути з Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_1 246 676, 91 грн., що складається із 195552, 09 грн. пені, нарахованої за період з 31 травня 2021 року по 31 травня 2022 року, 16397,42 грн. штрафу, 6241,79 грн. 3 % річних та 28485,61 грн. інфляційної різниці, що нараховані за прострочення сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2; а також суму судових витрат.

08 травня 2023 року відповідачем у справі подано клопотання про зменшення розміру неустойки, в якому він просить зменшити розмір неустойки на 70 % виходячи, оскільки заявлений позивачем розмір в загальній сумі 211949, 51 грн. значно перевищує розмір збитків у виді основного боргу в сумі 119151,83 грн. Крім того, (в процентному відношенні 78 %). Крім того, стверджує, що неналежне виконання договірних зобов`язань з боку відповідача виникло з причин, пов`язаних із наявністю суттєвої заборгованості населення перед підприємством за оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів за 2020-2021 роки, наявністю у підприємства збитків за 2020-2022 роки. Посилається відповідач і на те, що сплата неустойки у завищених розмірах може призвести до не виплати заробітної плати працівникам підприємства та до виникнення у підприємства ще більше збитків. Також звертає увагу і на недоведення позивачем жодними доказами погіршення її фінансового стану та ускладнень у здійсненні нею діяльності, пов`язаної із використанням власного нежитлового приміщення, в результаті прострочення боржника. На підставі викладеного, з метою запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію, просить суд зменшити розмір неустойки, нарахованої за період з 31травня 2021 року по 31травня 2022 року, на 70 %, а саме: пені з 195552 грн. 09 коп. на 58665,63 грн. (п`ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п`ять гривень 63 копійки) та штрафу з 16397, 42 грн. на 4919,23 грн. (чотири тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 23 копійки).

В запереченні на клопотання про зменшення розміру неустойки від 09 травня 2023 року представник позивача - адвокат П`ятковський А.П. зазначив про непереконливість та безпідставність тверджень відповідача. Зокрема, щодо перевищення розміром неустойки суми заборгованості, наголосив, що таке перевищення, з урахуванням тривалості прострочення боржником свого зобов`язання та наявності у позивача збитків від неможливості скористатися власними коштами, не є значним. Зазначає також, що посилання відповідача на недоведення позивачем претензійної роботи на увагу не заслуговує, оскільки використання чи невикористання контрагентом відповідача одного із способів захисту своїх прав не є виправданням протиправної поведінки самого відповідача. На підставі наведеного у задоволенні клопотання Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про зменшення розміру неустойки просить відмовити.

Крім того, 09 травня 2023 року представником позивача - адвокатом П`ятковським А.П. подано заяву про відшкодування судових витрат, в якій представник просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 3658, 29 грн. судового збору та 41880, 00 грн. витрат на правову допомогу.

21 червня 2023 року відповідачем у справі подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Так, відповідач посилається на те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката адвокатського бюро Андрія П`ятковського «ВЕБЛЕКС» П`ятковського А.П. є нерозумним та неспівмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для cторін, у зв`язку з чим просить зменшити розмір витрат позивача ОСОБА_1 на оплату послуг адвоката П`ятковського А.П. з 41880, 00 грн. до 8 400, 00 грн.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року прийнято відмову позивачаОСОБА_1 від позову в частині вимог про стягнення із Сколівського комунальногопідприємства водопровідно-каналізаційногогосподарства 54151(п`ятдесятчотири тисячісто п`ятдесятоднієї)гривні 83копійки основногоборгу зорендної плати закористування нежитловимприміщенням тазакрито провадженняу справіза позовом ОСОБА_1 до Сколівськогокомунального підприємстваводопровідно-каналізаційногогосподарства простягнення боргу,штрафних санкцій,3%річних таінфляційної різниці,в цій частині.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши думку представників сторін в судових засіданнях, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, тобто до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно дост. 626 ЦК Українидоговором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір - це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

Свобода договору закріплена уст. 627 ЦК Українита означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості. наданій сторонам, визначати умови такого договору.

Згідно з ч. 1ст. 628 ЦК України змістдоговору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між сторонами у справі у період з 2017 по 2021 роки укладено ряд договорів оренди нежитлового приміщення площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2.

Зокрема, на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 2 від 13 червня 2017 року, укладеного між сторонами у справі, ОСОБА_1 передала Сколівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства у тимчасове платне користування нежитлового приміщення площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2. Згідно з п. 5.1 вказаного договору, орендна плата за цим договором сплачується у безготівковій формі щомісячно у розмірі згідно графіку, який є невід`ємною частиною даного договору, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.

На підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 січня 2018 року, укладеного між сторонами у справі, ОСОБА_1 передала Сколівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства у тимчасове платне користування нежитлового приміщення площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2. Згідно з п. 5.1 вказаного договору, орендна плата за цим договором сплачується у безготівковій формі щомісячно у розмірі згідно графіку, який є невід`ємною частиною даного договору, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.

На підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 2 від 02 квітня 2018 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 передала Сколівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства у тимчасове платне користування нежитлового приміщення площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2. Згідно з п. 5.1 вказаного договору, орендна плата за цим договором сплачується у безготівковій формі щомісячно у розмірі згідно графіку, який є невід`ємною частиною даного договору, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.

На підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 січня 2019 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 передала Сколівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства у тимчасове платне користування нежитлового приміщення площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2. Згідно з п. 5.1 вказаного договору, орендна плата за цим договором сплачується у безготівковій формі щомісячно у розмірі згідно графіку, який є невід`ємною частиною даного договору, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.

На підставі Договору оренди нежитлового приміщення від 02 січня 2020 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 передала Сколівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства у тимчасове платне користування нежитлового приміщення площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2. Згідно з п. 4.3 вказаного договору, розмір орендної плати за користування об`єктом оренди становить 15800, 00 грн. за повний місяць оренди.

На підставі Договору оренди нежитлового приміщення від 02 січня 2021 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 передала Сколівському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства у тимчасове платне користування нежитлового приміщення площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2. Згідно з п. 4.3 вказаного договору, розмір орендної плати за користування об`єктом оренди становить 12500, 00 грн. за повний місяць оренди.

На підставі листа Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства № 38 від 18 березня 2021 року Договір оренди нежитлового приміщення від 02 січня 2021 року було достроково розірвано з 23 березня 2021 року.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за переліченими вище договорами у відповідача утворилась заборгованість перед ОСОБА_1 зі сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням площею 124,965 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з прилеглою до нього земельною ділянкою площею 84 м2 у розмірі 119 151, 83 грн.

Вказану заборгованість погашено Сколівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства після звернення позивача до суду із даним позовом, а саме: 21 липня 2022 року на суму 30 000, 00 грн., 18 серпня 2022 року на суму 25000, 00 грн., 20 вересня 2022 року на суму 10000, 00 грн., 23 січня 2023 року платежів на суму 54151, 83 грн., у зв`язку з чим представником позивача було подано заяви про зменшення позовних вимог від 25 серпня 2022 року, від 27 вересня 2022 року та заяву про відмову від частини позовних вимог від 24 січня 2023 року, яку було задоволено ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2023 року.

Відтак, суд розглядає позовні вимоги в межах стягнення з відповідача штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційної різниці.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційної різниці, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність,передбачена ст.625ЦК України,є особливоюмірою відповідальностіборжника запорушення грошовогозобов`язаннята можезастосовуватися незалежновід застосуваннякредитором іншихвидів відповідальностіабо іншихзабезпечувальних заходів,зокрема неустойки.При цьому,суд наголошує,що засвоєю юридичною природою передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, проценти річних та інфляційні нарахування фактично є елементом суми боргу, починаючи з моменту виникнення прострочення сплати такого. Таким чином, за порушення виконання грошового зобов`язання на боржника покладається відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписист.625ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

При цьому, як встановлено судом при розгляді спору між сторонами, укладеними між сторонами договорами оренди нежитлового приміщення не передбачено іншого розміру процентів за прострочення грошового зобов`язання.

Як вбачається з доданого позивачем до позову розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, такі нараховано позивачем на документально підтверджену та фактично визнану відповідачем суму заборгованості в межах строків загальної позовної давності, передбачених ст. 257 ЦК України, а відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства в частині стягенння з відповідача 6241, 79 грн. 3% річних та 28485, 61грн. інфляційних нарахувань підлягають задоволенню, як законні та обґрунтовані.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення боржником договірних зобов`язань, а саме: 195552, 09 грн. пені, нарахованої за період з 31 травня 2021 року по 31 травня 2022 року та 16397,42 грн. штрафу, то суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом,пенею)є грошовасума абоінше майно,які боржникповинен передатикредиторові уразі порушенняборжником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. . Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено письмову форму правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 258ЦК Українипередбачено спеціальнупозовну давністьдля окремихвидів вимог.Зокрема,у відповідностідо п.1ч.2ст.258ЦК України,позовна давністьв одинрік застосовується,зокрема,до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як встановлено судом при розгляді спору між сторонами, заявлені ОСОБА_1 до стягнення з відповідача штрафні санкції нараховані позивачем на суми заборгованості зі сплати орендної плати, які виникли за січень 2020 року березень 2021 року, тобто за договорами оренди нежитлового приміщення, укладених між сторонами, від 02 січня 2020 року та 02 січня 2021 року.

Так, у пунктах 8.3 зазначених договорів, сторонами погоджено, що у випадку прострочення сплати орендної плати та/або відшкодування експлуатаційних витрат орендодавця, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Крім того, згідно з пунктами 8.4 договорів оренди нежитлового приміщення від 02 січня 2020 року та 02 січня 2021 року, за прострочення сплати орендної плати та/або відшкодування експлуатаційних витрат орендодавця на строк, що перевищує 10 календарних днів, орендар, окрім пені, додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10 відсотків від загального розміру орендної плати за місяць, за який мало місце прострочення сплати орендної плати.

Беручи до уваги наведені норми чинного матеріального права, договірні положення, погоджені сторонами у п.п. 8.3, 8.4 договорів оренди нежитлового приміщення від 02 січня 2020 року та 02 січня 2021 року, проаналізувавши розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, який додано позивачем до позовної заяви (т. 1, а.с. 20), період, за який такі штрафні санкції нараховано, який відповідає скороченому строку позовної давності за вимогами про стягнення неустойки, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, суд дійшов висновку, що нараховані позивачем та заявлені до стягнення зі Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства 195552, 09 грн. пені, нарахованої за період з 31 травня 2021 року по 31 травня 2022 року та 16397,42 грн. штрафу, ґрунтуються на нормах закону та відповідають договірним положенням.

В той же час, з огляду на подане відповідачем 08 травня 2023 року клопотання про зменшення розміру неустойки, суд зазначає наступне.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Частина третястатті 551 ЦК України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимогстатті 2 ЦПК Українисуд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору, ціни позову (стаття 11 ЦПК України).

За частиною третьоюстатті 509 ЦК Українизобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першоюстатті 627 ЦК Українивизначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбаченихстаттею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат на відміну від доведення розміру збитків.

Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьоїстатті 551 ЦК Українипро те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина першастатті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві(пункт 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 червня 2019 року у справі № 761/9584/15).

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засадсправедливості, добросовісності, розумностіможе бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (висновки, викладені упостанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № 902/417/18).

У постановіВерховного Суду від 04 квітня 2018 рокуу справі №367/7401/14зазначено, щовідповідно до частини третьоїстатті 551 ЦК Українирозмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків (1), та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (2).Тлумачення частини третьоїстатті 551 ЦК Українисвідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16, від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16, у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 у справі № 916/878/20.

Отже, зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені спрямоване на захист слабшої сторони договору.

З огляду на викладене, на підставі частини третьоїстатті 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій значно перевищує розмір існуючого станом на момент пред`явлення позову основного боргу відповідача, враховуючи поведінку винної особи, а саме факт сплати відповідачем суми основного боргу під час розгляду справи в суді в повному обсязі, зважаючи на причини неналежного виконання зобов`язання боржником, якими є документально підтверджена матеріалами справи наявність заборгованості населення перед підприємством за оплату послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів за 2020-2021 роки (довідка Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства № 190 від 08 травня 2023 року (т. 1, а.с. 223)), наявність у підприємства збитків за результатами господарської діяльності в період 2020-2022 років (фінансові звітності малого підприємства за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік (т. 1, а.с. 215-220)), беручи до уваги суспільно значимий характер видів економічної діяльності відповідача для Сколівської теритооріальної громади (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 4518101922080 (т. 1, а.с. 221)), а також наслідки, до яких може призвести сплата підприємством-відповідачем неустойки у завищеному розмірі, суд дійшов висновку про необхідність зменшення, у відповідно до положень частини третьоїстатті 551 ЦК України,розміру штрафнихсанкцій,нарахованих заперіод з31травн2021року по31травня 2022року,на 70%,а самепені з195552,09грн.09коп.до 58665,63грн.та штрафуз 16397,42грн.до 4919,23грн.

Щодо судових витрат.

Згідно зч.ч.1,3ст.133ЦПК України,судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать,серед іншого,витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зч.ч.1,2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що спір між сторонами виник з вини відповідача, суму основного боргу відповідачем було погашено після звернення ОСОБА_1 з даним позовом до Сколівського районного суду Львівської області, а штрафні санкції зменшено судом на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд, з урахуванням норм ч. 3 ст. 142 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу з відповідача у справі.

Відтак, зі Сколівського комунальногопідприємства водопровідно-каналізаційногогосподарства, на користь на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3658, 30 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Щодо витрат на правову допомогу, то суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 4 та 5ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження факту надання послуг правничої допомоги в суді у справі № 453/541/22, стороною позивача додано наступні документи в копіях, а саме:

1)Договір пронадання правничої/правовоїдопомоги від20квітня 2023року,укладений міжАдвокатським бюроАндрія П`ятковського«Веблекс» та ОСОБА_1 ,предметом якого,відповідно доп.1.1договору,є наданняАдвокатським БюроКлієнту правничої/правовоїдопомоги у виглядікомплексного правничогообслуговування,або комплексуправничих послугу конкретновизначеному питанні,або конкретновизначених правничихпослуг зазамовленням таза рахунокКлієнта.Згідно зп.1.2Договору видиправничих послуг,що входятьу поняттякомплексного правничогообслуговування зацим Договором,визначаються згіднопереліку,що міститьсяу Тарифахна правничудопомогу,що єДодатком №1до цьогоДоговору.Відповідно доп.1.5Договору пронадання правничої/правовоїдопомоги від20квітня 2023року,його предметомє наданняАдвокатським БюроКлієнту:підготовка позовноїзаяви тапредставництво інтересівКлієнта всуді усправі запозовомОСОБА_1 до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення боргу, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційної різниці.;

2) Додаток № 1 до Договору про надання правничої/правової допомоги від 20 квітня 2023 року (Тарифи на правничу допомогу), які розраховані виходячи з базової винагороди за надання правничої послуги і включають різні види правничих послуг, коефіцієнт складності правничих послу, мінімальну та середню тривалість правничих послуг, мінімальну та середню винагороду за надання правничих послуг;

3) Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1155272;

4) Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1126 від 23 лютого 2005 року;

5) Рахунок на оплату вартості правничої допомоги№ 2022/12 від 30 грудня 2022 року на суму 41880, 00 грн.;

6) Акт № 2022/1 прийому-передачі наданих послуг від 30 грудня 2022 року, відповідно до п. 4 якого загальна вартість наданої Адвокатським Бюро Клієнту у квітні-грудні 2022 року правничої допомоги становить 41880, 00 грн.;

7) квитанції АТ «Ощадбанк» № 108 від 26 липня 2022 року на суму 10000, 00 грн., № 90 від 22 серпня 2022 року на суму 5000, 00 грн., № 73 від 29 вересня 2022 року на суму 8000, 00 грн., № 14 від 24 січня 2023 року на суму 18800, 00 грн.

Виходячи із змісту вказаного Акту № 2022/1 та Рахунку на оплату вартості правничої допомоги№ 2022/12 від 30 грудня 2022 року, Адвокатським Бюро всього виконано робіт та надано послуг професійної правничої допомоги в межах розгляду Сколівським районним судом Львівської області справи № 453/541/22 у квітні-грудні 2022 року на загальну суму 41880, 00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що представництво інтересів позивача в суді здійснював адвокат відповідача в суді апеляційної інстанції в межах даного апеляційного провадження у справі №926/5237/22 здійснював адвокат П`ятковський А.П. на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1126 від 23 лютого 2005 року, ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1155272 та відповідно до умов вищеописаного Договору про надання правничої/правової допомоги від 20 квітня 2023 року.

Як зазначено Верховним Судом в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір таких витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, суд не може погодитися із заявленою стороною позивача сумою витрат на правову допомогу та вважає таку безпідставно завищеною, тобто частково розділяє доводи відповідача, викладені у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у цій частині.

Зокрема, представником позивача диференційовано (розділено) такі послуги, як вивчення матеріалів справи, підготовка розрахунку позовних вимог, підготовка проекту позовної заяви, оформлення матеріалів позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, підготовка заяв та клопотань, підготовка до судових засідань, участь у судових засіданнях.

При цьому, суд звертає увагу колегія суддів вважає, що усі ці послуги охоплюються поняттями підготовка позовної заяви та представництво інтересів клієнта в суді, що відображено, в тому числі і в п. 1.5 Договору про надання правничої/правової допомоги від 20 квітня 2023 року, та здійснюються будь-яким адвокатом у межах наданих йому повноважень та визначених законом прав.

Відтак, суд вважає, що складність спірних правовідносин (категорія справи), обізнаність представника у таких і судовій практиці з цього приводу, що презюмується, свідчить, що стягнення витрат на правову допомогу у розмірі, про який просить сторона позивача, не є обґрунтованим.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу і на те, що умови Договору про надання правничої/правової допомоги від 20 квітня 2023 року, з урахуванням Додатку № 1 до Договору про надання правничої/правової допомоги від 20 квітня 2023 року (Тарифи на правничу допомогу), підтверджують лише той факт, що у позивача дійсно виник обов`язок заплатити відповідну вартість наданих послуг своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з цим, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та результатів розгляду такої, а також процесуальної поведінки відповідача в процесі розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 16880,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за виконані представником роботи та надані послуги професійної правничої допомоги в межах розгляду Сколівським районним судом Львівської області справи № 453/541/22 у квітні-грудні 2022 року.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення боргу, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційної різниці - задоволити частково.

Стягнути зі Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_1 58665 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п`ять) 63 копійки пені, 4919 (чотири тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 23 копійок штрафу, 6241 (шість тисяч двісті сорок одну) гривню 79 копійок 3% річних та 28485 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят п`ять) гривень 61 копійку інфляційних нарахувань.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути зі Сколівського комунальногопідприємства водопровідно-каналізаційногогосподарства, на користь на користь ОСОБА_1 3658 (три тисячі шістсот п`ятдесят), 30 копійок судового збору.

Стягнути зі Сколівського комунальногопідприємства водопровідно-каналізаційногогосподарства, на користь на користь ОСОБА_1 16880 (шістнадцять тисячвісімсот вісімдесят) гривень 00 витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ,зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Сколівське комунальнепідприємство водопровідно-каналізаційногогосподарства, юридична адреса: 82600, Львівська область, Стрийський район, м. Сколе, майдан Незалежності, буд. 10, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22390774.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2023 року.

Головуючий суддя В.Я. Курницька