Ухвала

від 14.09.2023 по справі 607/17219/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

14.09.2023 Справа №607/17219/23

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивачка заявила дві вимоги немайнового характеру: визнати протиправним та скасувати наказ № 139К, поновити ОСОБА_1 на посаді; та одну вимогу майнового характеру: стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19, спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вимога про поновлення на посаді не оплачуються судовим збором згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Водночас, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу має майновий характер, а відтак позовна заява в цій частині вимог повинна містити зазначення ціни позову (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Щодо інших позовних вимог.

В ухвалі № 657/220/18 від 21 квітня 2020 року Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Отож, за немайнову позовну вимогу визнати протиправним та скасувати наказ № 139К слід сплатити судовий збір.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684, 00 грн, а тому 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 073,6 грн.

Таким чином, позивачці слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір за немайнову вимогу у розмірі, встановленому законом 1 073,60 грн, або надати документи, що підтверджують звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону. Також зазначити ціну позову в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене,суд вважаєнеобхідним залишитипозовну заявубез руху,надавши позивачцістрок дляусунення недоліків.

На підставі наведеного і, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області О. Герчаківська