Постанова

від 31.08.2023 по справі 357/1582/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Цуранов А.Ю.

Єдиний унікальний номер справи № 357/1582/23

Апеляційне провадження №22ц/824/10428/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н,В., Верланова С.М.,

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамитовий шлях 2019» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними ,застосування наслідків недійсності правочинів.

Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги ,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2023 року позивач ТОВ « Оксамитовий шлях 2019» звернувся в суд із вказаним позовом.

У квітні 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Телющенко П.П., звернувся до суду з клопотанням про забезпечення електронних доказів по даній справі шляхом:

1) огляду в судовому засіданні повідомлень в месенджері Viber, які направлялися ОСОБА_2 . ОСОБА_1 за 09 липня 2022 року;

2) прослуховування оригіналу аудіозапису розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який знаходиться на телефоні відповідача ОСОБА_1 , в судовому засіданні.

Клопотання обгрунтовано тим, що заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що учасник товариства (позивача) ОСОБА_3 написала розписку про отримання 30 000 доларів США в якості попередньої оплати за спірні транспортні засоби для погашення частини кредиту перед АТ «Полтава банк». Розписка надсилалась ОСОБА_2 в месенджері Viber та була переслана ОСОБА_1 . Наразі переписка знаходиться в телефоні ОСОБА_2 та може бути видалена останнім, телефон може втратити працездатність. Крім того, відповідач посилається на аудіозапис розмови між ним та ОСОБА_3 , яка відбулась у лютому 2023 року, оригінал якої знаходиться на телефоні ОСОБА_1 та може бути втрачено внаслідок технічної несправності телефону.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, просив суд в його задоволенні відмовити. Зокрема зазначив про недоведеність стороною відповідача труднощів у здобутті доказів та відсутності необхідності здійснювати це шляхом забезпечення доказів, також заперечував щодо належності розписки, оскільки не надано оригіналу. Щодо аудіозапису, вказав про його наявність в матеріалах справи та можливість дослідження останнього на стадії розгляду справи.

Представник третьої особи не заперечувала щодо задоволення клопотання про забезпечення доказів.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, постановити ухвалу про задоволення заяви. У скарзі зазначав, що суд формально віднісся до вирішення по суті заяви про забезпечення доказів.

У відзиві на скаргу ТОВ «Оксамитовий Шлях 2019» зазначив, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, а доводи скарги надуманими, безпідставними.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 31 серпня 2023 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Представник апелянта приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, а відтак відсутні підстави вважати поважними причини неявки сторін до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що до відзиву на позовну заяву, представником відповідача - адвокатом Телющенко П.П. долучено USB-флеш накопичувач з копією аудіозапису розмови між відповідачем та ОСОБА_3 без засвідчення такої копії електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», при цьому зазначено, що оригінал розмови знаходиться у відповідача.

Заявник у клопотанні про забезпечення доказів зазначив про те, що забезпечення доказів шляхом огляду переписки в месенджері Viber між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та аудіозапис розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка відбулась у лютому 2023 року, виникло у зв`язку з необхідністю збереження доказів, які можуть бути видалені та втрачені внаслідок технічної несправності технічних засобів, однак представник заявника не надав суду телефони, які необхідно стороні відповідача оглянути в судовому засіданні, а також не надав докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на подання належним чином засвідчених електронних доказів.

За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

Відповідно до ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України „Про електронний цифровий підпис. Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно частин 1-3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Аналізуючи зміст ст. 116 ЦПК України слід дійти висновку про те, що дана норма дійсно передбачає обов`язок суду забезпечити докази за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, проте таке забезпечення здійснюється лише щодо тих доказів, в силу специфіки яких, учасник справи позбавлений можливості самостійно здійснити таке забезпечення (огляд, фіксація, збереження).

Матеріали справи не містять доказів , що заявник використав наявні у нього можливості для формування та збереження доказів, проте такі дії не мали позитивного результату.

Пунктами 4-5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів, зокрема, зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Відповідно до ч. 7 ст. 85 ЦПК України у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

В межах клопотання про забезпечення доказів заявник посилається на негайність вирішення даного питання шляхом огляду та прослуховування запису та фото на телефоні відповідача, проте як правильно зазначив суд першої інстанції, заявник не надав об`єкт дослідження (огляду) , чим фактично унеможливив вирішення даного питання в судовому засіданні, що є окремою підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

З урахуванням викладеного, суд дійшов правильного висновку, що клопотання про забезпечення доказів не підлягає задоволенню.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, були предметом детального дослідження в суді першої інстанції, яким надана правова оцінка, і не потребують додаткової оцінки.

Відповідно до ст.367 ЦПК України перевіряючи під час розгляду справи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 07 вересня 2023 року.

Головуючий

Судді