Постанова

від 12.09.2023 по справі 1/137

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2023 р. Справа№ 1/137

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2022

у справі № 1/137 (суддя О.М. Спичак)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва

про стягнення 9 820 822,75 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2008 у справі №1/137 позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району 2095529,71 грн. основного боргу; 510499,25 грн. інфляційної складової боргу; 31503,24 грн. 3 % річних, держмито в розмірі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 затверджено мирову угоду у справі на стадії виконавчого провадження.

Ухвалою від 12.07.2018 було здійснено заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" у справі №1/137.

05.10.2022 на адресу місцевого суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла заява про заміну боржника - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у справі №1/137.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну боржника у справі №1/137.

Ухвала суду мотивована тим, що правонаступництво Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" не відбулось, а відтак заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.20 по справі № 1/137 та прийняти нову ухвалу, якою замінити боржника Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не взято до уваги, що боржник взагалі не виконує ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 про затвердження мирової угоди.

На думку скаржника, при організації шляхом приєднання немає значення, чи вказано у передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2022 апеляційну скаргу у справі № 1/137 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги.

Розгляд справи відкладався.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і ухвалу слід залишити без змін.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, повторно викладено доводи апеляційної скарги.

В судове засідання 12.09. 2023р представники сторін не з`явились.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" про день , час та місце розгляду справи повідомлено через підсистему Електронний суд, про що свідчить довідка про доставку електронного документа 07.08.23.

02.08.2023 та 25.08.2023 через канцелярію суду повернувся конверт з копією ухвали суду від 19.06.2023 та 01.08.2023, яка надсилалась Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Святошинського району за адресою м. Київ, вул.. Прилужна,6, причиною повернення зазначено - адресат відсутній за вказаною адресою та адресат вибув.

Вказана адреса є адресою місцезнаходження Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з відсутністю адресата, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Північного апеляційного господарського суду у даній справі оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

05.10.2022 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла заява про заміну боржника - Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у справі №1/137.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма встановлена і у статті 334 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною другою статті 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 Цивільного кодексу України).

За приписами частин1,5 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу (ч.ч.2, 3 ст.52 Господарського процесуального кодексу України).

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Отже, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміна сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості процесуального правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що істотне значення у справі має як запис в установчих документах про правонаступництво, так і фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов`язує перехід майнових прав та обов`язків, а саме: рішення власника (власників), підписання розподільчого балансу тощо (у випадку виділу). Отже, у вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права).

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/40902 вирішено реорганізувати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"; встановлено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником усіх прав та обов`язків, у тому числі, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва.

Пунктом 4.3 рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/40902 вирішено затвердити передавальні акти в установленому порядку.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555 утворено комісію з реорганізації Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Пунктом 58.1 розпорядження наказано провести інвентаризацію майна комунальних підприємств, а пунктом 58.2 передбачено за результатами інвентаризації скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва та передати передавальний акт на затвердження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У пункті 59 розпорядження вказано завершити заходи з реорганізації комунальних підприємств до 01.09.2020.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.09.2021 №1893 внесено зміни до пункту 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555; заходи з реорганізації комунальних підприємств завершити до 01.09.2022.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.10.2022 №706 внесено зміни до пункту 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555; заходи з реорганізації комунальних підприємств завершити до 31.12.2025.

У відповідності до ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повинні міститися дані про юридичних осіб - правонаступників.

Частиною восьмою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Частиною 7 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Стягувач, у поданій до суду заяві та у апеляційній скарзі, зазначає, що законодавством не визначено моменту переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання; такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.

Колегія суддів частково погоджується з такими доводами стягувача та зазначає, що, дійсно, момент переходу прав та обов`язків від особи, яка припиняється шляхом приєднання, не пов`язаний з моментом внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, у разі злиття, приєднання, поділу підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов`язків до нових підприємств - правонаступників визначається моментом підписання передавального акта або розподільчого балансу, а тому може не співпадати в часі з моментом повного завершення процедури реорганізації підприємства, тобто із внесенням запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №925/17/18 та від 15.08.2018 у справі № 5023/1310/11.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що при організації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, колегією суддів оцінюються критично, оскільки, за відсутності сформованого та затвердженого передавального акту, яким визначаються всі права та обов`язки, а також майно Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва, правонаступництво не відбулося.

З цих підстав правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, на які посилається скаржник, є не релевантними до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що процес реорганізації Aкціонерного товариства "Укрзалізниця" відбувався за спеціальною процедурою, визначеною законом та постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та акт приймання-передачі майна був підписаний до дати реєстрації Aкціонерного товариства "Укрзалізниця" як юридичної особи.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц розглядалось питання щодо універсального правонаступництва та було встановлено, що комісією з реорганізації складено інвентаризаційний опис і звіряльну відомість необоротних активів, відповідно до яких відбувся процес передачі майна боржника.

Враховуючи викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що правонаступництво Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" не відбулось, а відтак суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частини першої статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 1/137 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі".

4. Матеріали справи № 1/137 повернути суду першої інстанції.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.09.2023

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук