Постанова

від 01.11.2023 по справі 1/137

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 1/137

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля В.В.

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2023

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023

у справі №1/137

за позовом Закритого акціонерного товариства "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна"

до Відкритого акціонерного товариства "Оріана"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У 2001 році до Арбітражного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (далі - АТ "ТЕК "Ітера Україна") до Відкритого акціонерного товариства "Оріана" (далі - АТ "Оріана") про стягнення 4824289,68 грн заборгованості.

Рішенням Арбітражного суду Івано-Франківської області від 22.05.2001 у справі №1/137 стягнуто з АТ "Оріана" на користь АТ "ТЕК "Ітера Україна", серед іншого, 4 824 289,68 грн заборгованості.

Згідно вимог Закону України від 21.06.2001 "Про внесення змін до Закону України "Про арбітражний суд" слово "арбітражний" було замінено словом "господарський". Правосуддя у господарських відносинах почали здійснювати господарські суди.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у зв`язку із спливом строків архівного зберігання документів матеріали справи №1/137 були знищені, наявними є лише ухвала про порушення справи від 28.04.2001, рішення від 22.05.2001, відповідно до якого суд ухвалив позов задоволити та стягнути з АТ "Оріана" на користь АТ "ТЕК "Ітера Україна" 4 824 289,68 грн заборгованості та ухвала суду від 23.12.2002 про зміну способу виконання рішення суду та звернення стягнення заборгованості на належне АТ "Оріана" майно в сумі 4 824 289,68 грн.

Відновлені матеріали справи № 1/137 (як в паперовому, так і в електронному вигляді) не містять виданого Господарським судом Івано-Франківської області наказу щодо примусового виконання рішення від 22.05.2001. Також вони не містять жодного рішення суду та наказу від 22.04.2001.

Короткий зміст заявлених вимог

10.02.2023 на електронну пошту господарського суду надійшла заява вх.№1743/23 ліквідатора Українсько-канадського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" (далі - УКСПФТОВ "Галев ЛТД") арбітражного керуючого Чорнія М.В. про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката наказу та заміну сторони у виконавчому документі.

Подана заява мотивована тим, що:

- відповідно до постанови Господарського суду Львівської області від 01.08.2014 у справі № 914/1126/14 УКСПФТОВ "Галев ЛТД" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; 04.07.2019 ліквідатором призначений арбітражний керуючий Чорній М.В.;

- 18.11.2022 ліквідатору передано повідомлення б/н та дати про відступлення права вимоги до АТ "Оріана" та угоду про відступлення права вимоги від 07.04.2003 №11/1, що підтверджено Актом приймання-передавання документів;

- з метою отримання інформації щодо погашення АТ "Оріана" заборгованості, встановленої відповідно до рішення суду від 22.04.2001 у справі № 1/137, ліквідатор 19.11.2022 направив на адресу боржника запит № 02-01/6040;

- листом від 22.11.2022 № 853 АТ АТ "Оріана" підтвердило наявність заборгованості перед АТ "ТЕК "Ітера Україна" згідно з рішенням суду від 22.04.2001 у справі № 1/137;

- у зв`язку з тим, що серед переданих документів відсутній оригінал виконавчого документа/наказу у справі № 1/137 та з метою здійснення повноважень ліквідатора, останній просив суд поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області, видати дублікат наказу та замінити сторону (стягувача) у виконавчому документі.

За змістом поданої заяви ліквідатор УКСПФТОВ "Галев ЛТД" просив суд, серед іншого, видати дублікат наказу Господарського суду Івано-Франківської області саме від 22.04.2001 у справі № 1/137 про стягнення з АТ "Оріана" на користь АТ "ТЕК "Ітера Україна" заборгованості.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2023, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, у задоволенні заяви УКСПФТОВ "Галев ЛТД" про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.2001 у справі № 1/137 про стягнення із АТ "Оріана" на користь АТ "ТЕК "Ітера Україна" заборгованості відмовлено; у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу та заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчому документі відмовлено.

Судові рішення мотивовані, зокрема, відсутністю в матеріалах відновленої справи № 1/137, як і в приєднаних до поданої заяви документах, рішення та наказу від 22.04.2001, про які зазначав заявник, що свідчить про відсутність правових підстав для заміни стягувача у такому наказі, видачі його дубліката чи поновлення строку для пред`явленням його до виконання.

Суди дійшли висновку, що строк, впродовж якого стягувач чи правонаступник не бажав реалізувати своє цивільне право, а це період часу з 07.04.2003 до 10.02.2023 (з врахуванням того, що право вимоги до заявника могло перейти ще 07.04.2003) є надміру тривалим (20 років), щоб зі спливом такого та без належного обґрунтування, як у цьому випадку, встановити можливість поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що як на підставу заміни сторони у виконавчому документі заявник покликався на договір про відступлення права вимоги від 07.04.2003 №11/1, однак сам договір чи належним чином завірену його копію не подав, що унеможливлює встановлення наявності цього договору, його предмету та умов.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Ліквідатор УКСПФТОВ "Галев ЛТД" арбітражний керуючий Коваль В.В. (призначений ліквідатором боржника ухвалою суду від 24.05.2023) (далі також скаржник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі № 1/137 скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області 22.04.2001 у справі № 1/137 про стягнення з АТ "Оріана" на користь АТ "ТЕК "Ітера Україна" заборгованості, видати дублікат вказаного наказу та замінити сторону (стягувача) у виконавчому документі на УКСПФТОВ "Галев ЛТД".

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає не врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14 (908/5138/14), від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 08.12.2022 у справі № 921/542/20; від 01.07.2020 у справі № 488/3753/17-ц, від 04.06.2020 у справі №640/18354/14-ц, від 16.04.2019 у справі №902/357/18; рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18- рп/2012 та висновків Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005), "Антонюк проти України" (рішення від 11.12.2008), "Юрій Миколайович Іванов проти України" (рішення від 15.10.2009), "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" (рішення від 09.12.2010), "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997).

Скаржник стверджує про неврахування судами обставин того, що УКСПФТОВ "Галев ЛТД" перебуває в процедурі ліквідації і лише 18.11.2022 ліквідатору передано документи, які підтверджують відступлення права вимоги до AT "Оріана".

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Іншими учасниками справи відзивів на касаційну скаргу не подано, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Касаційне провадження

27.07.2023 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ліквідатора УКСПФТОВ "Галев ЛТД" арбітражного керуючого Коваля В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11.08.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з додатками.

Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023, серед іншого, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою УКСПФТОВ "Галев ЛТД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля В.В. на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі №1/137 в частині оскарження поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою т УКСПФТОВ "Галев ЛТД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля В.В. на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі №1/137 в частині видачі дубліката наказу та заміни сторони у виконавчому документі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Предметом судового розгляду є заява про поновлення строку для пред`явлення наказу суду до виконання, видачу дубліката наказу та заміну сторони у виконавчому документі.

Разом з тим, вирішуючи питання прийнятності касаційної скарги, Верховний Суд ухвалою від 12.09.2023 відмовив у відкритті касаційного провадження в частині оскарження судових рішень щодо розгляду вимог про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, оскільки ухвала суду першої інстанції в цій частині не підлягає перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 287 та частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Отже, предметом касаційного розгляду є питання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у розгляді заявлених вимог виключно щодо видачі дубліката наказу та заміни сторони у виконавчому документі.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України (тут і надалі - у редакції Кодексу, чинній на дату звернення ліквідатора із заявою) виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12, від 10.10.2023 у справі №12/106).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (пункт 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11).

Ураховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11).

У цій справі, як зазначалось вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що відновлені матеріали справи № 1/137 (як в паперовому, так і в електронному вигляді) не містять виданого Господарським судом Івано-Франківської області наказу щодо примусового виконання рішення від 22.05.2001, як і не містять жодного рішення суду та наказу від 22.04.2001, про поновлення строку на пред`явлення та про видачу дубліката якого просив заявник.

Касаційний суд враховує, що попри помилкове зазначення заявником дати наказу суду саме 22.04.2001, що є неможливим з огляду на встановлені судами обставини наявності у матеріалах справи копії рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області саме від 22.05.2001 у справі №1/137 про стягнення з АТ "Оріана" на користь АТ "ТЕК "Ітера Україна" заборгованості (адже наказ суду видається на примусове виконання рішення, тобто не може бути датованим раніше), можна припустити, що саме дублікат наказу щодо примусового виконання вказаного рішення суду від 22.05.2001 просив видати заявник.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на дату ухвалення рішення суду від 22.05.2001) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: накази арбітражних судів - протягом трьох місяців. Строки, зазначені у частині першій цієї статті встановлюються: для виконання рішень арбітражних судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили (пункт 2 частини другої статті 21 цього Закону у вказаній його редакції).

З огляду на вищезазначені норми, наказ суду, виданий на примусове виконання рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області саме від 22.05.2001 у справі №1/137, міг бути пред`явленим до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання вказаним рішенням законної сили.

Крім того, у цій справі суди визнали неповажними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відмовили у поновленні відповідного строку.

Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини (щодо відсутності усіх матеріалів справи, що унеможливлює перевірку факту переривання строку давності пред`явлення наказу до виконання), Верховний Суд вважає, що звернення із відповідною заявою 10.02.2023 після спливу визначеного законом строку для пред`явлення наказу суду до виконання та відмова суду у поновленні такого строку свідчить про законність та обґрунтованість висновку судів про відсутність правових підстав для видачі дубліката втраченого виконавчого документа.

Наведене свідчить про вірне застосування судами положень підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України під час прийняття оскаржуваних рішень в частині розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа.

Також Верховний Суд зважає на правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права у частині заміни сторони у виконавчому документі, оскільки за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № № 2-7763/10).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли до законного та обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви вх.№ 1743/23 ліквідатора УКСПФТОВ "Галев ЛТД" арбітражного керуючого Чорнія М.В. в частині видачі дубліката наказу та заміни сторони у виконавчому документі.

Водночас Верховний Суд звертає увагу, що доводи касаційної скарги фактично повністю зводяться до незгоди скаржника саме з висновками судів попередніх судових інстанцій щодо оцінки ними поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу суду до виконання, а також наявності підстав для поновлення такого строку та спонукають суд касаційної інстанції на переоцінку вже встановлених судами обставин у судовому рішенні, яке у вказаній частині не підлягає оскарженню в касаційному порядку в силу вимог процесуального закону.

Касаційний суд повторно зауважує, що оскаржувані ухвала та постанова судів першої й апеляційної інстанцій є предметом касаційного перегляду лише у частині видачі дубліката наказу та в частині правонаступництва, оскільки Верховний Суд в ухвалі від 12.09.2023 відмовив у відкритті касаційного провадження в частині оскарження судових рішень щодо поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання.

Тому, з огляду на відмову у відкритті касаційного провадження у частині оскарження судових рішень щодо відмови у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа (наказу) до виконання, доводи скаржника стосовно необґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій у цій частині колегія суддів вважає неприйнятними, у зв`язку з чим підлягають відхиленню зокрема й аргументи щодо неврахування судами наведених у скарзі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Інші доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Конституційного Суду України (рішення від 13.12.2012 №18- рп/2012) та наведених у скарзі висновків ЄСПЛ щодо обов`язковості виконання остаточних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду в межах перевірки обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій щодо наявності/відсутності правових підстав для видачі дубліката наказу та заміни сторони у виконавчому документі.

Таким чином, аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права у зазначеній частині розгляду заявлених вимог, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволення заяви про видачу дубліката наказу та заміни сторони у виконавчому документі, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень у відповідній частині без змін.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 (у частині відмови у задоволенні заяви Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" про видачу дубліката наказу та заміну сторони у виконавчому документі) у справі № 1/137 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.В. Білоус

В.І. Картере