Постанова

від 13.11.2007 по справі 9/19-07-658

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/19-07-658

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 листопада 2007 р.                                                                                   № 9/19-07-658  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши    касаційну скаргу Управління архітектури та містобудування

                      Одеської міської ради

на                         рішення господарського суду Одеської області від 29.05.2007р. та постанову

                      Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2007р.

у справі        №9/19-07-658

за позовом   Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради

до                      Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян"

3-тя особа     Виконавчий комітет Одеської міської ради

про                    зобов'язання привести приміщення у попередній стан,

за участю представників сторін:

від позивача: Кравченко Ю.В. (довіреність від 16.06.07 №491/исх),

від відповідача: не з'явився,

від 3-тьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" і просило суд зобов'язати останнього за власний рахунок привести нежитлове приміщення котельної, розташованої по вул. Середньофонтанська, 32 у м.Одесі, у попередній стан згідно з технічною документацією, зареєстрованою у КП "Одеська МБТІ та РОН" шляхом проведення відповідної перебудови.

Позовні вимоги мотивовані проведенням відповідачем самочинної реконструкції нежитлового приміщення зазначеної котельної без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та погодженої у встановленому порядку проектної документації. Такі дії відповідача, на думку позивача, є порушенням ст.25 Закону України "Про основи містобудування", ст.ст.9, 28 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", пунктів 1.1., 5.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273, пункту 5.5. Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень у м.Одесі", затвердженого рішенням Одеської міської ради №2153-ХХІІІ від 17.04.2001р.

З огляду на приписи ст.376 ЦК України позивач просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача провести відповідну перебудову.

Одночасно позивач зазначив, що 06.11.2006р. Інспекцією ДАБК був складений протокол про правопорушення у сфері містобудування відносно директора ВАТ "Холдингова компанія "Краян" на підставі ст.97 КУпАП, відповідно до якої передбачена відповідальність за самовільне будівництво. На підставі вказаного протоколу було складено постанову №521 про накладання штрафу, який сплачено директором 08.11.2006р.

До ухвалення рішення по суті заявлених вимог, позивач доповнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача -  Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян"  штраф у розмірі 11 770,0 грн.

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що на підставі проектно-кошторисної документації з самочинної реконструкції котельної, наданої відповідачем у судовому засіданні, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради  09.03.2007р. було складено протокол про правопорушення у сфері містобудування відповідно до п.7 ст.1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування". На підставі вказаного протоколу була складена постанова №13 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування, відповідно до якої на відповідача накладено штраф у розмірі 11 770,0 грн.

Оскільки зазначений штраф відповідачем не було сплачено, то відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", він підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідач, заперечуючи заявлений позов, посилається на те, що ним не проводилася реконструкція котельної, а здійснювався лише  її поточний ремонт, який не віднесено до переліку робіт, на проведення яких необхідно отримати дозвіл.

Котельна, розташована по вул.Середньофонтанській, 32, знаходиться у підвальному приміщення 5-ти поверхового житлового будинку. Приміщення, ремонт якого проводився, розташоване на першому поверсі вказаного будинку –над приміщенням котельної. Ремонт вказаного приміщення полягав у демонтажі люків та проведенні внутрішніх оздоблювальних робіт.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.05.2007р. (суддя Балакланова Н.В.) позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 11 770,0 грн. штрафу. В решті позову відмовлено.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача за власний рахунок привести нежитлове приміщення котельної, розташованої по вул. Середньофонтанська, 32 у м.Одесі, у попередній стан згідно з технічною документацією, зареєстрованою у КП "Одеська МБТІ та РОН" шляхом проведення відповідної перебудови, рішення суду мотивовано тим, що притягнення до цивільно-правової відповідальності, передбаченої частиною 7 ст.376 ЦК України, можливе лише за наявності певних, передбачених законом, умов, які, у свою чергу, утворюють склад цивільного правопорушення. Проте позивач не довів у чому полягає суперечливість суспільним інтересам або порушення прав інших осіб.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу, суд першої інстанції керувався ст.3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та Положенням про порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудування, затвердженого постановою КМУ від 06.04.2005р. №244, відповідно до яких штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятиденний термін з дня його накладення, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку, та виходив з того, що відповідач постанову про накладення штрафу у сфері містобудування не оскаржив.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2007р. (головуючий, суддя Лашин В.В.,  судді Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.) рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача штрафу скасовано з припиненням провадження у справі в цій частині. В решті рішення залишено без змін.

Постанова обґрунтована тим, що позов в частині стягнення штрафу за порушення у сфері містобудування повинен вирішуватися у порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій  просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції у повному обсязі, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача привести приміщення (котельню) у попередній стан та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами норм матеріального та процесуального права.  

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що  підлягає  задоволенню частково з таких підстав.

Судами двох інстанцій з'ясовано, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю УАМ ОМР було встановлено, що відповідачем проводиться самочинна реконструкція нежитлового приміщення котельної у будинку №32 по вул.Середньофонтанська у м.Одесі без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та погодженої у встановленому порядку проектної документації, у зв'язку з чим 06.11.2006р. був складений протокол про правопорушення у сфері містобудування відносно директора ВАТ "Холдингова компанія "Краян" на підставі ст.97 КУпАП, відповідно до якої передбачена відповідальність за самовільне будівництво. На підставі вказаного протоколу складено постанову №521 про накладання штрафу, який  сплачено директором 08.11.2006р.

Дана обставина стала підставою для звернення позивача з позовом про зобов'язання відповідача за власний рахунок привести нежитлове приміщення котельної  у попередній стан згідно з технічною документацією, зареєстрованою у КП "Одеська МБТІ та РОН" шляхом проведення відповідної перебудови, на підставі ст.376 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Частиною 7 названої статті передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Таким чином, обставини, з якими законодавець пов'язує можливість знесення самочинного будівництва, як то факт існування у відповідача проекту зведеної будівлі, наявність відхилення від цього проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотного порушення будівельних норм і правил, що дало б позивачу підстави для звернення з даним позовом.

Між тим, як встановлено судами, позивачем не надано доказів порушення відповідачем суспільних інтересів або прав інших осіб, а також доказів істотного порушення при здійсненні реконструкції будівельних норм і правил.

Відповідно до технічного висновку на знов створений житловий фонд за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул.Середньофонтанська, 32 кв. 72, оформленого Проектно-вишукувальним інститутом "Укркурортпроект", об'єкт реконструкції за технічними характеристиками, інженерним обладнанням відповідає нормативним вимогам та придатний для експлуатації в якості житлової квартири. Вказаний висновок узгоджено з Санітарно-епідемічною станцією Приморського району м.Одеси 23.03.2006р. та з Головним управлінням МНС України в Одеській області.

Судами також зазначено, що факт не порушення відповідачем будівельних норм та правил також підтверджується прийняттям закінченого реконструкцією об'єкту в експлуатацію згідно акта Державної приймальної комісії від 10.10.2006р., створеної на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №2456 від 04.10.2006р.

Статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

В силу ст.25 Закону України "Про основи містобудування", ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.  Аналогічне положення міститься у п.5.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273.

Інспекцією ДАБК  09.03.2007р. було складено протокол про правопорушення у сфері містобудування відповідно до п.7 ст.1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування". На підставі вказаного протоколу була складена постанова №13 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування, відповідно до якої на відповідача накладено штраф у розмірі 11 770,0 грн.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" штраф підлягає сплаті підприємством у 15-денний термін з дня його накладення, а в разі несплати, - стягується у судовому порядку.

Судами встановлено, що відповідачем здійснювалася реконструкція нежитлового приміщення без погодженої проектної документації та без отримання у встановленому законодавством порядку дозволу на виконання будівельних робіт, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу. Вказані порушення у сфері містобудування, як вірно встановлено судами, не можуть бути підставою  для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача здійснити перебудову, оскільки  з огляду на вимоги ч.7 ст.376 ЦК України позивачем не доведено порушення відповідачем суспільних інтересів та істотного порушення будівельних норм і правил.

Посилання скаржника на запит депутата Одеської міської ради щодо реагування на колективну скаргу мешканців будинку в якості підтвердження суперечності проведеної реконструкції суспільним інтересам, колегія суддів відхиляє, оскільки цей додатковий доказ не був прийнятий судом апеляційної інстанції з огляду на те, що в порушення приписів ст.101 ГПК України, позивач не навів відповідного обґрунтування неможливості подання такого доказу у суді першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції щодо припинення провадження у справі з тих підстав, що позов в частині стягнення штрафу за порушення у сфері містобудування повинен вирішуватися у порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законом.

Згідно ст. 239 ГК України органи влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції такого виду як адміністративно-господарський штраф, яким, в силу ст.241 ГК України, є грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. При цьому, перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення адміністративно-господарського штрафу, накладеного постановою Інспекції ДАБК від 09.03.2007р.

Судом першої інстанції встановлено, що постанову про накладення штрафу у сфері містобудування відповідач не оскаржив, у зв'язку з чим є вірним висновок суду про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу у сумі 11 700,0 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції щодо скасування рішення суду першої інстанції та припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача штрафу, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2007р. у справі №9/19-07-658  щодо скасування  рішення господарського суду Одеської області від 29.05.2007р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" штрафу у сумі 11 700,0 грн. та припинення провадження у справі в цій частині позову, скасувати, залишивши в силі  рішення господарського суду Одеської області від 29.05.2007р. щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" штрафу у розмірі 11 700,0 грн., витрат по сплаті державного мита у сумі 85,0 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,0 грн.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2007р. у справі №9/19-07-658 залишити без змін.

3. Наказ господарського суду Одеської області №9/19-07-658 від 18.06.2007р. є таким, що підлягає виконанню.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій