Рішення

від 04.09.2023 по справі 902/640/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2023 р. Cправа № 902/640/23

за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії (вул. Володимирська, 68, м. Хмельницький, 29001)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Банд Сервіс" (вул. Князів Коріатовичів, буд. 24, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 403200 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників:

позивача: Романяк Н.Б.

відповідача: Задарко Ю.М.

В С Т А Н О В И В :

12.05.2023 р. Акціонерне товариство в особі Хмельницької філії звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Банд Сервіс" про стягнення 403 200,00 грн пені.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/640/23) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 17.05.2023 відкрито провадження у справі № 902/640/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.06.2023.

На визначену дату судом в судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 17.05.2023.

05.06.2023 на адресу суду надійшов відзив (вх. № канц.01-34/5262/23 від 05.06.2023) відповідача на позовну заяву, який долучений судом до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 21.06.2023 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 28.06.2023.

23.06.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. (01-34/5903/23 від 23.06.2023), яка долучена судом до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання 28.06.2023 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 04.09.2023, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

В обґрунтування заявлених вимог підтриманих повноважним представником у судовому засіданні, позивач посилається на неналежне виконання взятих на себе зобов`язань відповідачем, у відповідності до умов Договору № ОРОО-1179/22 від 26.09.2022, а саме в частині повного та своєчасного виконання робіт, зважаючи на що відповідачу нараховані пеня, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.

Від відповідача до матеріалів справи надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечує з тих підстав, що воно не може нести відповідальність за невчасне виконання договірних зобов`язань через наявні форс-мажорні обставини. Крім того, відповідач стверджує, враховуючи співпрацю між сторонами та порозуміння 22.12.2022 між сторонами було обопільно підписано Акт виконаних робіт, без претензій та зауважень.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якого слідує, що останній вважає доводи представника відповідача, що вкладені у відзиві на позовну заяву безпідставними та таким, що є необґрунтованими.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 26.09.2022 між АТ «Укртелеком» як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Бранд Сервіс» як Підрядником, укладено договір № 0Р00-1179/22.

У відповідності до п. 1.1. договору - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується якісно та в строк виконати роботи з впровадження автоматичної пожежної сигналізації (СПС), системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (СО) та/або автоматичної системи пожежегасіння (АСПГ) в приміщеннях будівель на Об`єктах Замовника, зазначених у Додатку № 1 до Договору (надалі «Роботи»), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Роботи.

Перелік Об`єктів, найменування філії, на території яких перебувають Об`єкти, наведено у Додатку № 1 до Договору (п.1.2. Договору).

Умовами договору між сторонами було погоджено, що роботи на Об`єктах Замовника включають у себе: налаштування обладнання, що знаходиться у приміщеннях, за адресами, зазначеними у Додатку № 1 до цього Договору; придбання сертифікованого обладнання та матеріалів, необхідного для виконання Робіт згідно Специфікації обладнання та матеріалів, необхідних для виконання Робіт (Додаток № 1 до Договору); монтаж системи автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (СО) та/або автоматичних систем пожежегасіння; пусконалагоджувальні роботи змонтованого обладнання; відновлення існуючих конструктивних елементів будівлі, підвісних стель, фальш стін у разі їх руйнування та розбирання в місцях прокладання мереж;перевірку працездатності системи на відповідність вимогам стандартів, будівельних норм та правил, інших законодавчих та нормативних документів у сфері пожежної безпеки згідно діючого законодавства та складання Акта підтвердження відповідності систем протипожежного захисту на об`єкті (Зразок ДСТУ 9047:2020) глави V «Правил пожежної безпеки в Україні», ДСТУ 9047:2020 «Системи протипожежного захисту». (п.п.1.1 - 1.3.6 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що при виконанні Договору Сторони керуються вимогами розділу 11.5.

Перелік Робіт, які зобов`язаний виконати Підрядник за Договором наведений у Договірній ціні (Додаток № 2 до Договору).

Права та обов`язки Замовника в частині здійснення розрахунків за виконані Роботи здійснюється Хмельницькою філією АТ «Укртелеком», реквізити якої зазначені у Додатку 5 Договору (п.1.6. Договору).

Сторони дійшли згоди, що роботи виконуються Підрядником в період: з 01.10.2022 по 30.11.2022.

Початок виконання Робіт Підрядником - не пізніше 5 (п`яти) робочих днів, з дня отримання авансу відповідно до п. 3.2.1 Договору.(п. п. 1.7 - 1.8. Договору).

Строк виконання робіт може бути подовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладання додаткової угоди до даного Договору у випадках: впливу обставин непереборної сили; внесення Замовником змін до проектної документації, складу та обсягів Робіт, якщо це впливає на терміни виконання Робіт; прийняття Замовником рішення про зупинення (призупинення) Робіт (п.1.10 Договору).

Розділом 3 договору було погоджено між сторонами договору вартість робіт та порядок розрахунків.

Так, загальна вартість Робіт за Договором становить 350 000,00 грн (триста п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), без ПДВ.

Розрахунки за цим Договором здійснюються в наступному порядку:

Авансовий платіж у розмірі 20 % від загальної вартості Робіт за Договором без ПДВ - 70 000,00 грн (сімдесят тисяч гривень 00 копійок), здійснюється Замовником, банківські реквізити якого зазначені в Додатку 5 Договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання оригіналу рахунку Підрядника.

Остаточна оплата в розмірі 80 % від загальної вартості Робіт, виконаних у повному обсязі у філії АТ «Укртелеком», зазначена у Додатку № 1, що підтверджується підписаними між Сторонами Актом підтвердження відповідності систем протипожежного захисту на об`єкті (Зразок ДСТУ 9047:2020), та Актами виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), здійснюється Замовником, банківські реквізити якого зазначені в Додатку 5 Договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Підрядника, зазначений у розділі 14 Договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання оригіналу рахунку-фактури Підрядника.

Вартість виконання Робіт включає всі витрати, податки й збори, що сплачуються або мають бути сплачені за виконання Робіт, в тому числі прямі витрати, загальновиробничі витрати, вартість матеріалів, страхування, інші витрати, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені Підрядником, з урахуванням вартості самого виконання Робіт, доставки, технічної документації. Виконання робіт як вантажно-розвантажувальні роботи на території Замовника, транспортування здійснюється Виконавцем власними силами та за власний рахунок.

Розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, у безготівковій формі.

У разі зміни розміру ставки ПДВ вартість Послуг відповідно змінюється без укладення додаткової угоди до Договору. Вартість Послуг залишається незмінною протягом строку дії Договору.

Зобов`язання Замовника по оплаті виконаних Робіт вважаються виконаними у дату зарахування грошових коштів на банківський рахунок Підрядника.

Оплата Робіт здійснюється у строки, визначені п. 3.2 Договору.

Пунктами 5.1., 5.2. договору було погоджено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору. За порушення строків За порушення строків початку/закінчення виконання робіт (в тому числі робіт з усунення недоліків/несправностей) Підрядник за вимогою Замовника оплачує Замовнику пеню в розмірі 10 % від загальної вартості за Договором, за кожен день прострочення.

Матеріалами справи стверджується, що АТ «Укртелеком» було сплачено авансовий платіж за договором згідно п. 3.2.1 договору у розмірі 20%, 07.10.2022 платіжним дорученням № 2865 за роботи на об`єкті смт. Ст.Синява, вул. Франка, 10.

25.11.2022 АТ «Укртелеком» звернулось до ТОВ «Фірма Бранд Сервіс» з листом №789, про те, що роботи на об`єкті згідно Договору Підрядником не розпочинались та про відповідальність за дотримання строків робіт.

28.11.2022 Підрядником було направлено лист до Хмельницької філії АТ «Укртелеком», зі змісту якого слідує, що останній посилається на обставини непереборної сили, а саме порушенням роботи інфраструктури та неврегульоване вимкнення електропостачання, яке зірвало постачання матеріалів від виробника (кабельний канал) для виконання робіт вищезазначеного договору просить продовжити період виконання робіт до 16.12.2022, але ж не пізніше 30.12.2022.

Порід з цим, для врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 27.12.2022, про оплату пені, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, внаслідок порушення строків закінчення виконання робіт по 30.11.2022 АТ «Укртелеком» нарахувало пеню за період прострочення з 01 по 21 грудня 2022 у розмірі 403 200,00 грн. (договірна ціна 192 000 грн *10% * 21 день).

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У ч. 1ст. 854 Цивільного кодексу України законодавець обумовив, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про стягнення пені.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Незважаючи на наведені законодавчі приписи, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав. Адже, в порушення досягнутих контрагентами домовленостей, в повному обсязі роботи фактично виконані поза межами строків, що обумовлені у Договорі.

Так, у спірному правочині, а саме п.1.7. Договору Сторони узгодили, що роботи мають бути виконані Підрядником з 01.10.2022 по 30.11.2022.

Натомість, Акт виконаних робіт підписано сторонами лише 22.12.2022.

З даного приводу Верховний Суд у постанові від 04.10.2021 по справі № 904/2739/20 зазначив, що підписання акту приймання - передачі без зауважень та заперечень свідчить лише про відсутність заперечень позивача щодо якості та кількості виконаних робіт, а не про своєчасність їх виконання та про відсутність претензій з боку позивача щодо строків виконання цих робіт.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Аналіз положень статті 614 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Така правова позиція щодо застосування статті 614 Цивільного кодексу України висловлена Верховним Судом України у постанові від 13.02.2013 у справі №6-170цс12, та Верховним Судом у постановах від 14.09.2021 у справі №910/7256/20, від 19.08.2021 у справі №910/11889/20.

У матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували вину Підрядника у порушенні строків виконання ним зобов`язань за договором.

Пунктами 5.1., 5.2. договору було погоджено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору. За порушення строків За порушення строків початку/закінчення виконання робіт (в тому числі робіт з усунення недоліків/несправностей) Підрядник за вимогою Замовника оплачує Замовнику пеню в розмірі 10 % від загальної вартості за Договором, за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто, в розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (не грошове зобов`язання).

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання.

Водночас суд зазначає, що пунктом 5.1.,5.2. договору, яким встановлена відповідальність у вигляді сплати пені за невчасне виконання робіт не оспорюється відповідачем, в зв`язку з чим, в силу вимог статті 204 ЦК України, презюмується правомірність правочину в цій частині.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що ним не виконано частину робіт у встановлені строки через форс - мажорні обставини.

З даного приводу суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", ТПП України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видає сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Цей сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) є документом встановленої форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин.

З наведеного суд зазначає, що належним доказом настання форс-мажорних обставин є виданий певному суб`єкту господарювання сертифікат ТПП України. При цьому для посилання на відповідні обставини відповідач мав повідомити іншу сторону про початок та кінець дії таких обставин, надавши відповідний доказ - сертифікат (довідку) ТПП.

В даному випадку відповідачем не подано суду доказів на підтвердження направлення позивачу повідомлень про настання передбачених договором форс-мажорних обставин з відповідними доказами - сертифікатом ТПП.

Водночас, суд враховує, що форс - мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд в постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Тобто, в даному випадку сторона повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Всупереч цього, Товариством не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором (з моменту укладення договору до дати підписання актів приймання робіт).

Разом з тим, на переконання суду, в умовах воєнного стану у відповідача була можливість та спроможність виконувати роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних.

Виходячи з вище наведеного в сукупності, суд констатує, що у спірних правовідносинах відповідач вважається таким, що прострочив виконання взятих на себе зобов`язань за договором з 01.12.2022.

Таким чином, за перерахунком суду, пеня за період з 01.12.2022 по 21.12.2022 становить 402 200,00 грн.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру заявленої пені.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності зі п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18, вирішуючи, в т.ч. й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в т.ч. вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зміст зазначених норм свідчить, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Також слід зазначити, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, дане питання вирішується господарським судом згідно із вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Дослідивши наведені відповідачем обставини та подані в їх обґрунтування докази, суд вважає, що надані документи свідчать про добросовісність поведінки відповідача при виконанні Договору та свідчать про здійснення з його боку усіх можливих заходів для виконання зобов`язань за спірним Договором.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

За таких обставин, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на значний розмір пені, беручи до уваги, що роботи згідно спірного Договору були здійснені з незначним простроченням, прострочення відповідача не стало причиною будь-яких негативних наслідків для позивача, суд вважає за можливе задовольнити частково клопотання відповідача та зменшити розмір пені що нараховані АТ «укртелеком» в особі Хмельницької філії за порушення умов Договору, на 80 % до суми 80 640,00 грн.

Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 183, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Банд Сервіс" (вул. Князів Коріатовичів, буд. 24, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 01182500) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії (вул. Володимирська, 68, м. Хмельницький, 29001, код ЄДРПОУ 42618168) 80 640,00 грн пені та 6 048,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Згідно з приписами ч.1 стт.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та на електронну адресу позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1

Повне рішення складено 14 вересня 2023 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Володимирська, 68, м. Хмельницький, 29001

3 - відповідачу - вул. Князів Коріатовичів, буд. 24, м. Вінниця, 21050.