Постанова

від 21.11.2023 по справі 902/640/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Справа № 902/640/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача Романяк Н.Б.

відповідача - Задарко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Бранд Сервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 у справі №902/640/23 (ухвалене суддею Яремчук Ю.О., повний текст складений 14.09.2023)

за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Бранд Сервіс"

про стягнення 403 200 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 у справі №902/640/23 позов задоволений частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Банд Сервіс" на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії 80 640,00 грн пені та 6048,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

В решті позову відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зав`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором (з моменту укладення договору до дати підписання актів приймання робіт).

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Бранд Сервіс" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 у справі №902/640/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- є безпідставними посилання позивача на положення п. 10.2 Договору, оскільки вбачається те, що саме через вплив військової агресії Російської Федерації затримано виконання робіт за Договором. При цьому, в даному випадку застосуванню підлягають положення саме п. 10.5 Договору;

- ТОВ "Фірма Банд Сервіс" повідомило про наявність відповідних обставин і не отримало жодних заперечень. Сама по собі дана обставина вказує на те, що ТОВ "Фірма Банд Сервіс" звільняється від відповідальності за не виконання/неналежне виконання зобов`язань за Договором через вплив військової агресії Російської Федерації на виконання зобов`язань за Договором;

- 27.12.2022 ТОВ "Фірма Банд Сервіс" отримало претензію про виплату пені, що не можна вважати перепискою чи обміном листами в розумінні п. 10.5 Договору, оскільки направлення претензії є досудовим врегулюванням спору (вже існуючого) і містить вже суму нарахованої пені;

- суд неправильно визначив правовідносини між учасниками спору, відмінності у положеннях Договору, що врегульовують питання форс-мажорних обставин і обставин впливу військової агресії РФ, які сторонами виокремлено і для яких встановлено інший механізм повідомлення, ніж для обставин форс-мажору.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 матеріали справи №902/640/23 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

20.10.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/640/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Бранд Сервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 у справі №902/640/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на "21" листопада 2023 р. об 10:30 год.

У судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

У судовому засіданні представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.09.2022 між АТ "Укртелеком" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Бранд Сервіс" як Підрядником, укладено договір №0Р00-1179/22.

У відповідності до п. 1.1. договору - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується якісно та в строк виконати роботи з впровадження автоматичної пожежної сигналізації (СПС), системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (СО) та/або автоматичної системи пожежегасіння (АСПГ) в приміщеннях будівель на Об`єктах Замовника, зазначених у Додатку № 1 до Договору (надалі "Роботи"), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Роботи.

Перелік Об`єктів, найменування філії, на території яких перебувають Об`єкти, наведено у Додатку № 1 до Договору (п.1.2. Договору)

Умовами договору між сторонами було погоджено, що роботи на Об`єктах Замовника включають у себе: налаштування обладнання, що знаходиться у приміщеннях, за адресами, зазначеними у Додатку № 1 до цього Договору; придбання сертифікованого обладнання та матеріалів, необхідного для виконання Робіт згідно Специфікації обладнання та матеріалів, необхідних для виконання Робіт (Додаток № 1 до Договору); монтаж системи автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (СО) та/або автоматичних систем пожежегасіння; пусконалагоджувальні роботи змонтованого обладнання; відновлення існуючих конструктивних елементів будівлі, підвісних стель, фальш стін у разі їх руйнування та розбирання в місцях прокладання мереж;перевірку працездатності системи на відповідність вимогам стандартів, будівельних норм та правил, інших законодавчих та нормативних документів у сфері пожежної безпеки згідно діючого законодавства та складання Акта підтвердження відповідності систем протипожежного захисту на об`єкті (Зразок ДСТУ 9047:2020) глави V "Правил пожежної безпеки в Україні", ДСТУ 9047:2020 "Системи протипожежного захисту". (п.п.1.1 - 1.3.6 договору)

Пунктом 1.4 договору передбачено, що при виконанні Договору Сторони керуються вимогами розділу 11.5.

Перелік Робіт, які зобов`язаний виконати Підрядник за Договором наведений у Договірній ціні (Додаток № 2 до Договору).

Права та обов`язки Замовника в частині здійснення розрахунків за виконані Роботи здійснюється Хмельницькою філією АТ "Укртелеком", реквізити якої зазначені у Додатку 5 Договору (п.1.6. Договору).

Сторони дійшли згоди, що роботи виконуються Підрядником в період: з 01.10.2022 по 30.11.2022.

Початок виконання Робіт Підрядником - не пізніше 5 (п`яти) робочих днів, з дня отримання авансу відповідно до п. 3.2.1 Договору.(п. п. 1.7 1.8. Договору).

Строк виконання робіт може бути подовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладання додаткової угоди до даного Договору у випадках: впливу обставин непереборної сили; внесення Замовником змін до проектної документації, складу та обсягів Робіт, якщо це впливає на терміни виконання Робіт; прийняття Замовником рішення про зупинення (призупинення) Робіт (п.1.10 Договору).

Розділом 3 договору було погоджено між сторонами договору вартість робіт та порядок розрахунків.

Так, загальна вартість Робіт за Договором становить 350 000,00 грн (триста п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), без ПДВ.

Розрахунки за цим Договором здійснюються в наступному порядку:

Авансовий платіж у розмірі 20 % від загальної вартості Робіт за Договором без ПДВ - 70 000,00 грн (сімдесят тисяч гривень 00 копійок), здійснюється Замовником, банківські реквізити якого зазначені в Додатку 5 Договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання оригіналу рахунку Підрядника.

Остаточна оплата в розмірі 80 % від загальної вартості Робіт, виконаних у повному обсязі у філії АТ "Укртелеком", зазначена у Додатку № 1, що підтверджується підписаними між Сторонами Актом підтвердження відповідності систем протипожежного захисту на об`єкті (Зразок ДСТУ 9047:2020), та Актами виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), здійснюється Замовником, банківські реквізити якого зазначені в Додатку 5 Договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Підрядника, зазначений у розділі 14 Договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання оригіналу рахунку-фактури Підрядника.

Вартість виконання Робіт включає всі витрати, податки й збори, що сплачуються або мають бути сплачені за виконання Робіт, в тому числі прямі витрати, загальновиробничі витрати, вартість матеріалів, страхування, інші витрати, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені Підрядником, з урахуванням вартості самого виконання Робіт, доставки, технічної документації. Виконання робіт як вантажно-розвантажувальні роботи на території Замовника, транспортування здійснюється Виконавцем власними силами та за власний рахунок.

Розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, у безготівковій формі.

У разі зміни розміру ставки ПДВ вартість Послуг відповідно змінюється без укладення додаткової угоди до Договору. Вартість Послуг залишається незмінною протягом строку дії Договору.

Зобов`язання Замовника по оплаті виконаних Робіт вважаються виконаними у дату зарахування грошових коштів на банківський рахунок Підрядника.

Оплата Робіт здійснюється у строки, визначені п. 3.2 Договору.

Пунктами 5.1., 5.2. договору було погоджено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору. За порушення строків За порушення строків початку/закінчення виконання робіт (в тому числі робіт з усунення недоліків/несправностей) Підрядник за вимогою Замовника оплачує Замовнику пеню в розмірі 10 % від загальної вартості за Договором, за кожен день прострочення.

Матеріалами справи стверджується, що АТ "Укртелеком" було сплачено авансовий платіж за договором згідно п. 3.2.1 договору у розмірі 20% (38 400,00 грн), 07.10.2022 платіжним дорученням №2865 за роботи на об`єкті смт. Ст. Синява, вул. Франка, 10.

25.11.2022 АТ "Укртелеком" звернулось до ТОВ "Фірма Бранд Сервіс" з листом №789, про те, що роботи на об`єкті згідно Договору Підрядником не розпочинались та про відповідальність за дотримання строків робіт.

28.11.2022 Підрядником було направлено лист до Хмельницької філії АТ "Укртелеком", зі змісту якого слідує, що останній посилається на обставини непереборної сили, а саме порушенням роботи інфраструктури та неврегульоване вимкнення електропостачання, яке зірвало постачання матеріалів від виробника (кабельний канал) для виконання робіт вищезазначеного договору просить продовжити період виконання робіт до 16.12.2022, але ж не пізніше 30.12.2022.

Акт виконаних робіт підписано сторонами 22.12.2022. Також 22.12.2022 сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, згідно якої вартість виконаних будівельних робіт становить 192 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що для врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 27.12.2022, про оплату пені, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, внаслідок порушення строків закінчення виконання робіт по 30.11.2022 АТ "Укртелеком" нарахувало пеню за період прострочення з 01.12.2022 до 21.12.2022 у розмірі 403 200,00 грн (договірна ціна 192 000 грн *10% * 21 день).

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які виникли на підставі Договору на виконання робіт №OPOO-1179/22 від 26.09.2022, який є за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1). Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2).

Згідно з частиною 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Строки виконання роботи або окремих її етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

У ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України законодавець обумовив, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Судом встановлено, що за умовами Договору на виконання робіт №OPOO-1179/22 від 26.09.2022 підрядник зобов`язаний був виконати роботи у строк до 01.10.2022 до 30.11.2022 згідно п. 1.7 Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, Акт виконаних робіт підписано сторонами 22.12.2022.

Отже, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, оскільки в порушення досягнутих контрагентами домовленостей, в повному обсязі роботи фактично виконані поза межами строків, що обумовлені у Договорі.

Таким чином, встановивши порушення відповідачем обов`язку щодо виконання робіт у встановлений договором строк, суд дійшов висновку, що такі дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань та підставою для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Верховний Суд, у справах №910/18570/19 (постанова від 24.11.2021) та №904/2739/20 (постанова від 04.10.2021) за позовами про стягнення штрафних санкцій, причиною виникнення спору у яких стало питання щодо наявності чи відсутності у позивача права нараховувати штрафні санкції за порушення строків виконання робіт, якщо роботи прийняті без зауважень, розглянувши касаційні скарги на рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову та залишивши без змін зазначені рішення, навів такі висновки:

"Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Виходячи із системного тлумачення змісту норм статті 852, частин 2 - 4 статті 853, статті 858 ЦК України поняття "допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки" стосується недоліків, що погіршили роботу або роблять її непридатною для використання.

Замовник має обов`язок заявити про відступи від умов договору підряду, що стосується самої роботи, тобто йдеться про порушення підрядником умов договору щодо якісних та кількісних характеристик виконаної роботи, а не про порушення будь-яких інших умов договору, зокрема, порушення строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи.

При цьому обов`язок зробити заяву стосується саме явних недоліків роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття (частина 2 статті 853 ЦК України), оскільки про приховані недоліки замовник може заявити і після прийняття робіт (частина 3 статті 853 ЦК України).

Підписання замовником актів приймання-передачі виконаних робіт без зауважень та заперечень свідчить лише про відсутність заперечень замовника щодо якості та кількості виконаних робіт, а не про відсутність зауважень замовника щодо своєчасності їх виконання та про відсутність претензій з боку позивача щодо строків виконання цих робіт".

Судом встановлено, що пунктами 5.1, 5.2 Договору було погоджено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору. За порушення строків За порушення строків початку/закінчення виконання робіт (в тому числі робіт з усунення недоліків/несправностей) Підрядник за вимогою Замовника оплачує Замовнику пеню в розмірі 10 % від загальної вартості за Договором, за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1).

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (частина 1).

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (частина 2).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання.

Водночас суд зазначає, що пунктом 5.1, 5.2 договору, яким встановлена відповідальність у вигляді сплати пені за невчасне виконання робіт не оспорюється відповідачем, в зв`язку з чим, в силу вимог статті 204 ЦК України.

В апеляційній скарзі відповідач акцентує увагу, що є безпідставними посилання позивача на положення п. 10.2 Договору, оскільки чітко вбачається те, що саме через вплив військової агресії Російської Федерації затримано виконання робіт за Договором. При цьому, в даному випадку застосуванню підлягають положення саме п. 10.5 Договору.

Згідно п. 10.2 Договору сторона, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили зобов`язана не пізніше п`яти робочих днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така Сторона зобов`язана надати іншій Стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Аналогічні умови застосовуються Стороною в разі припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та їх наслідків. Такий порядок не застосовується до обставин, зумовлених військовою агресією Російської Федерації та дією в Україні воєнного стану, зазначених в п. 10.5 Договору.

Відповідно до п. 10.5 Договору сторони підтверджують, що на момент укладення цього Договору обставини, зумовлені військовою агресією Російської Федерації та введеним воєнним станом (лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1) не впливають на виконання Сторонами зобов`язань на умовах та в строки, передбачені Договором і не вважаються підставою для звільнення Сторін від відповідальності за не виконання/неналежне виконання зобов`язань за Договором. Сторона звільняється від відповідальності за не виконання/неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо доведе іншій Стороні наявність підстав для звільнення від відповідальності через вплив військової агресії Російської Федерації на виконання зобов`язань за Договором, і така підстава буде прийнята іншою Стороною у порядку обміну офіційними листами. Якщо наведена Стороною підстава не буде прийнята іншою Стороною, Сторона повинна надати в 10-ти денний строк іншій Стороні Сертифікат Торгово-промислової палати України із засвідченням наявності причинно-наслідкового зв`язку між воєнною агресією Російської Федерації та неможливістю виконання зобов`язання Сторони у строк, передбачений Договором.

28.11.2022 Підрядником було направлено лист до Хмельницької філії АТ "Укртелеком", зі змісту якого слідує, що останній посилається на обставини непереборної сили, а саме порушенням роботи інфраструктури та неврегульоване вимкнення електропостачання, яке зірвало постачання матеріалів від виробника (кабельний канал) для виконання робіт вищезазначеного договору просить продовжити період виконання робіт до 16.12.2022, але ж не пізніше 30.12.2022.

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене та докази, які містяться у матерілах справи, в порядку п. 10.2 Договору відповідачем не подано суду доказів на підтвердження направлення позивачу повідомлень про настання передбачених договором форс-мажорних обставин з відповідними доказами - сертифікатом ТПП.

Водночас, в порядку п. 10.5 відповідачем не надано доказів суду, що відповідачем доведено позивачу наявність підстав для звільнення від відповідальності через вплив військової агресії російської федерації за не виконання зобов`язань за Договором, і така підстава була прийнята іншою стороною у порядку обміну офіційними листами.

Враховуючи відсутність відповіді Замовника на лист Підрядника 28.11.2022, тобто непогодження підстав для звільнення від відповідальності, Підрядник впродовж 10 днів зобов`язаний був надати Замовнику Сертифікат Торгово-промислової палати України із засвідченням наявності причинно-наслідкового зв`язку між воєнною агресією Російської Федерації та неможливістю виконання зобов`язання Сторони у строк, передбачений Договором.

Отже, відповідачем як в порядку п. 10.2, так і в порядку п. 10.5 Договору, не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за Договором, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором через вплив військової агресії російської федерації.

Вказане спростовує твердження відповідача про нявність підстав для звільнення від відповідальності за не виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Згідно з частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

Згідно з частиною 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Суд звертається до сталої практики Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Так, Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 виклав наступні висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки:

- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

У постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання;

- той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем роботи фактично виконані поза межами строків, що обумовлені у Договорі з 01.10.2022 до 30.11.2022 згідно п. 1.7 Договору.

Отже, нарахування пені, відповідно до п. 5.2 Договору за період з 01.12.2022 до 21.12.2022, є арифметично правильним у розмірі 402 200,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем заявлено клопотання про зменшення нарахованої пені.

Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно із приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має подвійну правову природу - є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас закріплений законодавцем в статті 3 Цивільного кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

У постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 у справі 6-100цс14 та у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 викладено висновок про те, що частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені, штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені, штрафу.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас, тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Конституцій суд України у рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Таким чином, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).

Судом встановлено, що згідно Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, згідно якої вартість виконаних будівельних робіт згідно Договору №ООР-1179/22 від 26.09.2022, становить 192 000,00 грн.

Як зазначалося вище, нарахування пені, відповідно до п. 5.2 Договору за період з 01.12.2022 до 21.12.2022, є арифметично правильним у розмірі 402 200,00 грн (позивачем нараховано 403 200,00 грн).

Отже, пеня нарахована за несвоєчасне виконання робіт за Договором №ООР-1179/22 від 26.09.2022 у декілька разів перевищує вартість самих робіт.

Враховуючи підписання Акту виконаних робіт без зауважень 22.12.2022 та незначний період несвоєчасного виконання робіт (з 01.12.2022 до 21.12.2022), недоведеність позивачем, що прострочення відповідача призвело до будь-яких негативних наслідків, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про добросовісність поведінки відповідача при виконанні Договору та здійснення з його боку усіх можливих заходів для виконання зобов`язань за спірним Договором.

Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення пені у спірних правовідносинах, зокрема наявність підстав для зменшення цих сум на 80% (від визначеного арифметично правильного розміру пені), що ґрунтується на правильному застосуванні судами норм чинного законодавства України, зокрема, статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, та відповідає сформованій та сталій судовій практиці, зокрема і висновкам Верховного Суду, щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: у спорах про стягнення неустойки (штрафу, пені) за порушення строків виконання робіт за договорами підряду.

Отже, наявні підстави для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, що нараховані АТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії за порушення умов Договору, на 80 % до суми 80 640,00 грн.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 у справі №902/640/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Бранд Сервіс" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Бранд Сервіс" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 у справі №902/640/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 у справі №902/640/23 - без змін.

2. Матеріали справи №902/640/23 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "22" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.