ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.09.2023Справа № 910/10895/23
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/10895/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Самтек-Сервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Резерв»
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
СУТЬ СПОРУ:
07 липня 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Самтек-Сервіс» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 07.07.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Резерв» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 63 665,11 грн., з них: основного боргу - 30 844,80 грн. (тридцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок), інфляційного збільшення - 27 088,25 грн. (двадцять сім тисяч вісімдесят вісім гривень 25 копійок) та 3% річних - 5732,06 грн. (п`ять тисяч сімсот тридцять дві гривні 06 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем договору поставки, укладеного у спрощений спосіб. Зокрема, позивач посилається на те, що у квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Самтек-Сервіс» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Прод-Резерв» товар за видатковою накладною № 000000000695 від 25.04.2017 року на суму 30 844,80 грн. Однак відповідач своїх обов`язків щодо повної оплати товару не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10895/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494806297 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 року у справі № 910/10895/23 вручено уповноваженому представнику відповідача - 18.07.2023 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 02.08.2023 року (включно).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як зазначає позивач, у квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Самтек-Сервіс» (позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Прод-Резерв» (відповідач) товар за видатковою накладною № 000000000695 від 25.04.2017 року на суму 30 844,80 грн. Судом встановлено, що видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.
Крім того, факт поставки товару за видатковою накладною № 000000000695 від 25.04.2017 року на суму 30 844,80 грн. підтверджується товарно-транспортною накладною № Р695 від 25.04.2017 року.
Відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 30 844,80 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на невиконання відповідачем як покупцем своїх зобов`язань в частині здійснення повної оплати за поставлений товар в загальному розмірі 30 844,80 грн. У зв`язку із чим, за твердженням позивача, у відповідача перед ним утворилася заборгованість в розмірі 30 844,80 грн.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого товару, 14.06.2023 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1306/23-1 від 13.06.2023 року про сплату заборгованості в сумі 30 844,80 грн. за поставлений згідно видаткової накладної № 000000000695 від 25.04.2017 року товар. У вимозі позивач просив відповідача сплатити заборгованість у строк до 5 робочих днів з моменту отримання даної вимоги. На підтвердження надсилання вказаної вимоги позивачем долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист від 14.06.2023 року, фіскальний чек від 14.06.2023 року та накладну № 0312409176803. Однак згідно відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0312409176803 вбачається, що зазначене відправлення повернулося за закінченням встановленого терміну зберігання 14.07.2023 року.
Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, внаслідок чого останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 30 844,80 грн. основного боргу, 5732,06 грн. 3% річних та 27 088,25 грн. інфляційного збільшення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.
За змістом ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Приписами ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 643 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про укладення між сторонами у спрощений спосіб договору поставки.
Частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару за договором поставки, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.
Отже, в силу ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем (постачальником) за придбаний (поставлений) товар з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 року у справі № 925/1332/12, з якою погодився Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року у справі № 905/102/17.
З огляду на те, що сторонами не надано доказів погодження строків оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 000000000695 від 25.04.2017 року, суд дійшов висновку щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.
Доказів, які б свідчили про погашення відповідачем боргу в сумі 30 844,80 грн., як станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, так і станом на момент розгляду даної справи матеріали справи не містять.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 30844,80 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 088,25 грн. інфляційного збільшення та 5732,06 грн. 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційного збільшення, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відтак, сума 3% річних та інфляційного збільшення підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком позивача: 27 088,25 грн. інфляційного збільшення та 5732,06 грн. 3% річних.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Резерв» (ідентифікаційний код 39438374, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 21-Б, Н/П 34) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Самтек-Сервіс» (ідентифікаційний код 30404902, адреса: 03680, м. Київ, пров. Радищева, 6) грошові кошти: основного боргу - 30 844,80 грн. (тридцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок), інфляційного збільшення - 27 088,25 грн. (двадцять сім тисяч вісімдесят вісім гривень 25 копійок), 3% річних - 5732,06 грн. (п`ять тисяч сімсот тридцять дві гривні 06 копійок) та судовий збір - 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14.09.2023р.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2023 |
Оприлюднено | 18.09.2023 |
Номер документу | 113462363 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні