Ухвала

від 07.09.2023 по справі 947/25042/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1423/23

Справа № 947/25042/23 1-кс/947/10312/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12023160000000525 від 24.03.2023року, щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Саврань, Подільського району, Одеської області, громадянина України, освіта вища,секретаря Савранської селищної ради, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину,раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,

встановив:

В провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12023160000000525 від 24.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, в рамках якого ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за обставин, викладених у клопотанні слідчого.

10.08.2023 року ОСОБА_9 було затримано та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

11.08.2023 року старший слідчий в ОВССУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 звернулась з клопотаннями до слідчого судді про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, спотворити, знищити або сховати будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

11.08.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси задоволено клопотання слідчої та підозрюваному ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 08.10.2023 року, із визначення розміру застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюванимобов`язків, передбаченихКПК України,у розмірі 373 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1001132(один мільйон тисяча сто тридцять дві)гривні.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на обґрунтованість підозри, з посиланням на долучені органом досудового розслідування докази, а також доведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя визнав обґрунтованими доводи клопотання слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_9 альтернативного запобіжного заходу в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у межах, визначених для такого злочину не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просили скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Захисник ОСОБА_7 зазначає, що органом досудового розслідування та прокурором не доведено наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_9 в інкримінованому йому злочині, а ризики відсутні. Також стверджує, що слідчим суддею не враховано даних про особу підозрюваного та міцність його соціальних зв`язків.

Захисник ОСОБА_10 також посилається на необґрунтованість підозри, оскільки нібито неправомірна вигода передавалась 22.05.2023 року, але ОСОБА_9 був затриманий лише 10.08.2023 року, що є незаконним. Звертає увагу, що предмет неправомірної вигоди не відшуканий. Всі документи, зазначені у протоколі обшуку були видані особисто ОСОБА_9 . Захисник посилається на відсутність ризиків та не врахування міцності соціальних зв`язків підозрюваного, який одружений, має на вихованні двох дітей, має постійне місце мешкання в смт Саврань, позитивно характеризується, раніше не судимий. Також, захисник зазначає, що слідчим суддею безпідставно визначено непомірний розмір застави, оскільки відповідно до довідки про доходи підозрюваного, її розмір складає 117998 грн. за рік, що робить внесення застави неможливим.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення підозрюваного та захисників, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; дослідивши матеріали судового та кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційних скарг; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України (далі КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду оскарженої ухвали встановлено, що слідчий суддя в цілому дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосуваннядо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України, врахував суспільно-небезпечний характер, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, а також наявність ризиків, які даютьпідставивважати, що підозрюваний,перебуваючи на свободі, може вчинити дії, передбачені п.п. 2, 3ч. 1 ст. 177 КПК.

З викладеного вбачається, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в цілому правильно врахував обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, апеляційним судом встановлено таке.

Згідно ч.5ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена усправі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Усправі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення, а також правильність кваліфікації органом досудового розслідування його дій, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, щовідповіднодо положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Дослідивши долучені до клопотання докази, колегія суддів дійшла висновку, що підставпередбачених ст.87 КПК для визнання цих доказів недопустимими,не встановлено та стороною захисту щодо існування таких підстав відомостей не надано.

Долучені до клопотання слідчого докази, на які міститься посилання в оскарженій ухвалі слідчого судді, є такими, що вказують на наявність обставин та відомостей, які можуть переконати суд та неупередженого спостерігача, що підозрюваний ОСОБА_9 можливо вчинив інкриміновані йому дії. На даній стадії досудового розслідування вказані докази є достатніми для висновку, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Апеляційний судвизнає необґрунтованими доводи сторони захисту в частині відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК, які зазначені в оскарженій ухвалі слідчого судді, з огляду на таке.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.ч. 2, 3 ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» -слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Зважаючи на те, що обставини інкримінованого ОСОБА_9 злочину вказують на те, що останній (відповідно до повідомленої йому підозри) одержував неправомірну вигоду для здійснення впливу на членів земельної комісії та депутатів виконавчого комітету Савранської селищної ради для прийняття ними позитивного рішення під час розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, на переконання апеляційного суду не можна нехтувати існуванням ризику можливого впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Матеріали справи не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою за станом здоров`я. Стороною захисту апеляційному суду не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваного під вартою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як судом першої інстанції, так і колегією суддів апеляційного суду, встановлено не було.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного та сама підозра у вчиненні інкримінованих ОСОБА_9 дій, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують обрання саметакого виду запобіжного заходу.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що при визначені розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя недотримався вимог ч.5 ст. 182 КПК.

Так, відповідно до зазначеної норми процесуального закону, розмір застави визначається у таких межах:

-щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

-щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

-щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, слід констатувати, що процесуальним законом визначено, що до особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину може бути застосовано розмір застави в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак у виключних випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді відсутні будь-які мотивування стосовно існування виключного випадку, який слугує підставою для визначення розміру застави, яка перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні суду першої інстанції стороною захисту долучено довідку про доходи ОСОБА_9 за період з 21.02.2023 року по 31.07.2023 року, відповідно до якої розмір нарахованої заробітної плати за вказаний період склав 117998 грн.

Під час апеляційного розгляду прокурор також не надав суду доказів про існування таких обставин, зокрема стосовно того, що підозрюваний володіє суттєвими статками (має грошові збереження на рахунках у банківських установах), відповідним обсягом нерухомого чи рухомого майна, він або його близькі мають дохід, який може вказувати на те, що розмір застави в межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави в цих межах.

Таким чином, колегія суддів констатує, що прокурором у судовому засіданні не підтверджено в чому саме полягає виключність випадку, який вказує на наявність підстав для визначення розміру застави у розмірах, які просить визначити сторона обвинувачення.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК.

Апеляційний суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_9 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного, який за версією органу досудового розслідування вчинив тяжкий корупційний злочин.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір заставиповинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбитиуособи, щодо якоїзастосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При цьому, апеляційний суд враховує особу ОСОБА_9 , наявність на його утриманні дружини та неповнолітньої дитини, позитивну характеристику від працівників Савранської селищної ради, відповідно до якої останній приймає активну участь у житі громади та допомоги Збройним силам України та вважає, що застава в межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК буде достатньою для забезпечення виконанняпідозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисників задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2023 року, якою підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні №12023160000000525 від 24.03.2023 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначення розміру застави скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВССУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_9 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (отримувач: Одеський апеляційний суд; Код ЄДРПОУ отримувача 42268321; Код банку отримувача (МФО) 820172; розрахунковий рахунок UA308201720355299001001086720; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 07.09.2023 року; Заставна сума за підозрюваного ОСОБА_9 (номер провадження суду апеляційної інстанції №11-сс/813/1423/23; судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).

Підозрюваний ОСОБА_9 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді;

2) не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування свідками та іншими учасниками кримінального провадження, визначеними слідчим або прокурором;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_9 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на підозрюваного ОСОБА_9 обов`язків становить до 08.10.2023 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4