Постанова

від 13.11.2007 по справі 20-11/171

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-11/171

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 листопада 2007 р.                                                                                   № 20-11/171  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Фролової Г.М. –головуючогоБакуліної С.В.Полянського А.Г.

за участю представників:

позивачаВолинська В.І. –дов. від 12.11.2007 року

відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Новий світ"

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду

від27.08.2007 року

у справі№ 20-11/171 господарського суду міста Севастополя

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво "Новий світ”

доВідкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького"

простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 12.11.2007 року у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у справі № 20-11/171 господарського суду міста Севастополя, призначено колегію суддів у складі: головуючий – Фролова Г.М., судді –Бакуліна С.В., Полянський А.Г.

У квітні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавництво "Новий світ" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького" про стягнення з відповідача на користь позивача 5 289, 27 грн.

Позовні   вимоги   обґрунтовані  тим, що позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання у відповідності з угодою ЕП № 6664/13/5, а відповідач на порушення пункту 3.2 зазначеної угоди не здійснив оплату виконаних робіт. Виходячи з наведеного та керуючись статтями 525, 526 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з застосуванням штрафних санкцій в судовому порядку.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.07.2007 року (суддя Дмитрієв В.Є.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року (судді: Гонтар  В.І. –головуючий, Гоголь Ю.М., Щепанська О.А.) по справі № 20-11/171 господарського суду міста Севастополя в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи судові рішення господарські суди з посиланням на статтю 181 Господарського кодексу України, статтю 216 Цивільного кодексу України зазначають про те, що у зв'язку з порушенням позивачем статті 181 Господарського кодексу України, спірна угода являється неукладеною та не тягне за собою ніяких правових наслідків.

Не погоджуючиcь з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавництво "Новий світ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року по справі № 20-11/171 господарського суду міста Севастополя, в якій просить постанову у справі та рішення господарського суду міста Севастополя від 23.07.2007 року по справі № 20-11/171 господарського суду міста Севастополя скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 180, 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що суд при прийнятті рішення не врахував виконання відповідачем пункту 2.2.2 угоди ЕП № 6664/13/5.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 10.02.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Новий світ" та Відкритим акціонерним товариством "Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького" укладено угоду ЕП №6664/13/5, предметом якої є підготовка та публікація виконавцем (позивачем) інформації замовника (відповідача) у книзі “Екологія та природні багатства України”.

Згідно пункту 2.1.1 угоди виконавець зобов'язаний забезпечити видання книги тиражем 7500 примірників не пізніше 2 кварталу 2005 року.

Договірна вартість розміщення інформації, згідно пункту 3.1 угоди складає 5000,00 грн.

Угода підписана уповноваженими представниками сторін, з боку відповідача угода підписана з поміткою “з протоколом розбіжностей”.

23.02.2005 року відповідач надіслав на адресу позивача супровідний лист №2/869 з протоколом розбіжностей, та повідомив позивача, що у разі не підписання протоколу розбіжностей угода буде вважатись неукладеною.

24.02.2005 року представник позивача отримав зазначений лист, відповідно до поштового повідомлення.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.   Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Проект  договору  може  бути  запропонований  будь-якою  з сторін.  У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами  оформляє  договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає  один  примірник  договору  другій  стороні  або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За  наявності  заперечень  щодо  окремих   умов   договору сторона,   яка   одержала   проект   договору,   складає  протокол розбіжностей,  про що  робиться  застереження  у  договорі,  та  у двадцятиденний   строк  надсилає  другій  стороні  два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона,  яка одержала протокол розбіжностей до  договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою  стороною  та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У  разі  досягнення  сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена    у    письмовій    формі   (протоколом   узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору,   заснованого   на  державному  замовленні  або  такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону,  або сторона -  виконавець  за  договором,  що  в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку  товарів  (робіт,  послуг), яка  одержала  протокол  розбіжностей,  не  передасть у зазначений двадцятиденний  строк   до   суду   розбіжності,   що   залишилися неврегульованими,   то   пропозиції   другої   сторони  вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних  умов господарського  договору,  такий  договір  вважається  неукладеним (таким,  що не відбувся).  Якщо одна із сторін здійснила  фактичні дії  щодо його виконання,  правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, господарські суди дійшли висновку, що оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (стаття 181 Господарського кодексу України), та не тягне за собою ніяких правових наслідків, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно   до   Роз'яснень   Пленуму   Верховного Суду   України,    викладених пунктах 1, 6 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення",  рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства   і   всебічно   перевіривши всі обставини справи;   вирішив   справу у відповідності з нормами  матеріального   права,   що  підлягають  застосуванню  до  даних правовідносин, а за їх відсутності —на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Так, в матеріалах справи відсутній протокол розбіжностей, складений відповідачем до угоди ЕП №6664/13/5.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя  від 12.06.2007 року у справі №20-11/171 зазначений протокол розбіжностей витребувався у відповідача, однак, протокол відповідачем надано не було, як і не було надано пояснень щодо підстав складання даного протоколу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до пункту 2.1.3 угоди виконавець зобов'язується затвердити у замовника ескізний макет рекламного блока або інформації, що розміщується в книзі, замовник зобов'язується передати виконавцю матеріали, які необхідні для виготовлення ескізного макета, затвердити макет (пункт 2.2.2 угоди).

Однак, зазначеним обставинам справи господарськими судами  належна оцінка надана не була, господарськими судами не досліджувалось питання фактичного виконання сторонами умов угоди, зокрема, щодо надання відповідачем позивачу матеріалів, необхідних для виготовлення ескізного макета та затвердження макету.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України якщо  подані  сторонами  докази є недостатніми, господарський суд   зобов'язаний  витребувати  від  підприємств  та  організацій незалежно  від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для  вирішення  спору.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами  порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, справа - передачі на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Новий світ" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року по справі № 20-11/171 господарського суду міста Севастополя та рішення господарського суду міста Севастополя від 23.07.2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Головуючий                                                                              Г. Фролова

Судді                                                                                          С. Бакуліна

                                                                                                   А. Полянський