Ухвала

від 04.09.2023 по справі 953/6260/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/6260/22 (1-кс/953/5965/23) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/1103/23 Суддя доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційноюскаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 1202222000000648 від 25.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно черьомухіна ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно цієї ж ухвали стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання, заборонивши підозрюваному залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду в період з 22:00 год. до 06:00 год. в межах строку досудового розслідування на 1 місяць 23 дня - з 04.08.2023 року до 27.09.2023 року включно, з покладенням на нього певних обов`язків.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_11 просила скасувати зазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилався на те, що обираючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд першої інстанції не врахував тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним, а саме т, що ОСОБА_7 на теперішній час підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України, які є тяжкими злочинами, один з яких відноситься до корупційних злочинів. Разом з цим, прокурор вказує, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 вже переховувався від органу досудового розслідування 07.04.2023 року не з`явився на виклик слідчого ОСОБА_12 , а також 27.07.2023 року на виклик слідчого за повістками. Також підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення. Крім цього, судом не враховано відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він не працевлаштований у ГО «Троянда на руці» та жодних підтверджуючих документів суду про те, що ОСОБА_7 допомагав у забезпеченні ЗСУ до суду не було надано.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та вважали оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалівсправи вбачається,що СУ ГУНПв Харківськійобласті проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №1202222000000648від 25.10.2022,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.191,ч.1ст.209КК України.

27.07.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

31.07.2023 старший слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України, тяжкість кримінальних правопорушень, обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України. Обґрунтування підозри слідчий підтверджував відомостями, які наявні в: протоколах допиту свідків; договорі надання благодійної фінансової допомоги; копіях реєстраційних документів БО; відомостях з ВЧ НОМЕР_1 ; відомості з Волинської митниці; відомостях, які отримані в результаті проведення тимчасового доступу до документів; відомостями з «АТ Приват Банк»;, висновках судово-економічної експертизи, тощо.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2023 року вказане клопотання слідчого не було задоволено та обрано стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього певних обов`язків.

Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив обґрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри. Також визнав доведеним ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також з урахуванням вказаних ризиків, доведених прокурором в суді; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється, слідчий суддя суду першої інстанції вважав можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.

На виконання вимог ч.1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі Харченко проти України, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, включаючи міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини й утриманців, що передбачено п.4 ч.1 ст.178 КПК.

Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Докази, надані суду, вказують на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст. 209 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраним по справі доказами, а саме відомостями, що містяться у: протоколах допиту свідків, договорі надання благодійної фінансової допомоги, скріншотах з смс-перепискою, реєстраційних документах БО «БФ «Алонж України», відомостях з ВЧ НОМЕР_1 , відомостях документів з Волинської митниці, відомостях, які були отримані під час проведення тимчасового доступу до речей та документів, скріншотах, які відображають операцію з продажу криптовалюти, документах з АТ «Приват Банку», відомостях з ВЧ НОМЕР_2 , показаннях одночасного допиту свідків, листі від АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», висновку судово-економічної експертизи, інших матеріалах кримінального провадження у своїй сукупності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Отже, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваному, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді апеляційної інстанції, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою з визначенням застави, а їх доведеність об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від ЗО серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу) кримінального розслідування».

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що запобіжні заходи, не пов`язані із позбавленням волі, у цьому кримінальному провадженні, поза розумним сумнівом, не зможуть запобігти встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального провадження, а також відомості про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, колегія суддів вважає за можливе визначити заставу підозрюваному, а саме 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застосування до ОСОБА_7 іншого, більш м`якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з визначенням розміру застави не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням зазначеного, ухвала слідчого судді суд першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора та клопотання слідчого підлягають частковому задоволенню, оскільки колегія суддів не погодилась з розміром застави, який просив застосувати прокурору в своїй апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2023 року скасувати.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування до 27 вересня 2023 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, яка підлягає внесенню на депозитний рахунок Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів до 09 вересня 2023 року включно:

Отримувач коштів: Харківський апеляційний суд

Банк отримувача: Державна казначейська служба України

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA078201720355279002000085314

Код ЄДРПОУ суду: 42261368.

У разі внесення суми застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки:

-не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватись від спілкування із свідками, потерпілим та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочинів;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

У разі невнесення застави до 09.09.2023 року включно підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає поміщенню до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді :