Рішення

від 08.09.2023 по справі 260/2871/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2023 року м. Ужгород№ 260/2871/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач не з`явилася,

представник позивача не з`явився,

представник відповідача Гутич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38629032) про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в якому просить:

1) наказ Головного управління ДСНС України у Закарпатській області від 23.07.2022 року № 295 про звільнення із служби цивільного захисту молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 , диспетчера 8 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Великий Березний) 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Закарпатській області з виключенням із списків особового складу ДСНС України та всіх видів забезпечення за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту скасувати;

2) зобов`язати Головне управління ДСНС України у Закарпатській області молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера 8 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Великий Березний) 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Закарпатській області - поновити на займаній посаді;

3) стягнути з Головного управління ДСНС України у Закарпатській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що наказом Головного Управління Державної служби України з Надзвичайних ситуацій у Закарпатській області від 23.07.2022 року № 295 о/с було звільнено із служби цивільного захисту молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера 8 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Великий Березний) 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСПС України у Закарпатській області з виключенням із списків особового складу ДСНС України та всіх видів забезпечення за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту). Вказує на те, що позивач зверталася з письмовою заявою до Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, де просила продовжити контракт на проходження служби, однак повідомлення від відповідача про продовження контракту на вищевказаній посаді не поступало, та позивачу не повідомляли про відмову в продовженні контракту. 23 липня 2022 року після виходу позивача з лікарняного, її повідомлено про те, що 23.07.2022 року на 11.00 год. відбудеться атестаційна комісія Головного управління ДСНС України у Закарпатській області. Так як у позивача погіршився стан здоров`я, то остання змушена була звернутися до медичного закладу для надання їй медичної допомоги, про що повідомила відповідача. Однак відповідач не врахував факт перебування позивача на лікуванні та прийняв наказ про звільнення позивача із служби цивільного захисту.

Із вказаним наказом позивач не погоджується, оскільки наказ не відповідає вимогам Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 та підписаний особою, який не мав права підписувати вказаний наказ. Процедура звільнення також проведена із порушеннями вказаного положення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

09 вересня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що за період проходження служби цивільного захисту позивачка зарекомендувала себе з негативної сторони, зокрема, відзначилася конфліктністю як у відносинах з колегами, так і з односельчанами. У діях ОСОБА_1 були наявними ознаки порушення вимог Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2001 №593, Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068-УІ, наказу МВС України від 16.11.2018 №932 «Про затвердження Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління», Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-УІ. Окрім того, позивачка своїми діями порушила Присягу особового складу органів і підрозділів цивільного захисту, а також Зобов`язання щодо дотримання службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту. Звертає увагу суду, що ГУ ДСНС у Закарпатській області не порушено процедуру звільнення ОСОБА_1

02 листопада 2022 року позивачем подано заперечення на відзив, згідно яких заперечує щодо негативної характеристики під час проходження служби в ДСНС України в Закарпатській області. Зокрема, за період служби в ДСНС України в Закарпатській області позивачу надавали позитивні характеристики, а скарги на позивача були розглянуті управлінням ДСНС, однак такі не знайшли свого підтвердження в ході перевірки.

В судовому засіданні від 07.12.2022 відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача.

В судовому засіданні 03.02.2023 судом оголошено перерву у судовому засіданні у зв`язку з необхідністю одержання додаткових доказів.

Судове засідання 16.03.2023 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

В судовому засіданні 04.04.2023 позивач покинула зал судових засідань, а тому за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи.

29 травня 2023 року позивачем до суду було подано заяву про відвід головуючому судді Луцович М.М., в задоволенні якої відмовлено ухвалою від 31.05.2023.

В судовому засіданні 07.06.2023 судом відкладено розгляд справи у зв`язку з першою неявкою позивача без поважних причин.

13 червня 2023 року позивачем до суду було подано клопотання про категоричний відвід головуючому судді Луцович М.М., в задоволенні якого відмовлено ухвалою від 14.06.2023.

В судовому засіданні 03.08.2023 судом відкладено розгляд справи за клопотанням позивача.

В судовому засіданні 25.08.2023 судом відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про відтермінування та відкладення всіх судових засідань, та за наслідками розгляду справи суд видалився до нарадчої кімнати.

Ухвалою суду від 28 серпня 2023 року поновлено судовий розгляд та витребувано додаткові докази від відповідача.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягала на розгляді справи, проти задоволення позову заперечила, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.10 ст. 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі. Разом з цим представник позивача належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.169).

Згідно з частиною 3 цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Заслухавши пояснення представника відповідача, суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.03.2017 між ОСОБА_1 та ДСНС в особі виконуючого обов`язки начальника управління ДСНС у Закарпатській області укладено контракт №592/17 про проходження служби цивільного захисту.

Вказаний контракт укладено строком на п`ять років та набирає чинності з 17.04.2017.

Листом 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 30.03.2022 року №52.201-175/52.206 диспетчера 8 ДПРЧ (смт В.Березний) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 попереджено про те, що укладений з нею контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється 16 квітня 2022 року.

Листом ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 16.04.2022 року №5202-1716/5237 ОСОБА_1 повідомлена, що припиняється дія контракту, укладеного у квітні 2017 року. У зв`язку з чим позивачці необхідно прибути до Головного управління на наступний день після закінчення лікування.

Згідно подання від 30.03.2022 начальник 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області клопоче про звільнення молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера 8 ДПРЧ (смт.В.Березний) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області за пунктом 176 підпунктом 1 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593.

Згідно рапорту ОСОБА_1 від 23.07.2022 така прибула та приступила до виконання службових обов`язків з 23 липня 2022 року після лікування.

Згідно Акту №233 від 23.07.2022 року, який затверджено начальником 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області підтверджено факт неприбуття для ознайомлення із змістом атестаційного листа та висновком безпосереднього начальника молодшого сержанта служби ЦЗ ОСОБА_1 , диспетчера 8 ДПРЧ (смт.В.Березний) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області.

Відповідно до Акту №234 від 23.07.2022 року, який затверджено начальником 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області щодо виконання листа ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 23.07.2022 №5204-3583/52/37 комісія підтверджує про те, що підполковником служби ЦЗ ОСОБА_4 доведено до відома молодшого сержанта служби ЦЗ ОСОБА_1 про необхідність її прибуття на засідання атестаційної комісії.

23 липня 2022 року відбулося засідання атестаційної комісії управління ДСНС України у Закарпатській області (далі - атестаційна комісія), на якому, серед іншого, було розглянуто питання щодо звільнення зі служби цивільного захисту у зв`язку із закінченням строку контракту ОСОБА_1 , диспетчера 8 ДПРЧ (смт. В.Березний) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області, результати якого оформлені протоколом №25 від 23.07.2022.

Рішенням Атестаційної комісії, оформленим протоколом від 23.07.2022 №25, позивача визнано такою, що займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінченням строку контракту за низьким рівнем професійних, ділових та морально-етичних якостей та таке погоджено висновком атестаційної комісії.

Наказом управління ДСНС України у Закарпатській області від 23.07.2022 №295 «Про кадрові питання» молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера 8 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Великий Березний) 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСПС України у Закарпатській області звільнено із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту) та виключено із списків особового складу ДСНС України та всіх видів забезпечення з 23.07.2022.

Не погоджуючись із наказом від 23.07.2022 №295 «Про кадрові питання» в частині звільнення зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту, позивач звернулася до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593, та Порядком проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2014 №929.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно частини першої статті 99 Кодексу цивільного захисту України до персоналу (кадрів) органів та підрозділів цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті трудові відносини працівників, а також відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, в органах та підрозділах цивільного захисту регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Відповідно до статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 103 Кодексу цивільного захисту України щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.

Контракт щодо проходження служби цивільного захисту укладається на строк від трьох до п`яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу.

Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Стаття 106 Кодексу цивільного захисту України визначає, що звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту проводиться:

1) у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», і за станом здоров`я придатні до військової служби;

2) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби із зняттям з військового обліку.

При цьому пункт 1 частини другої цієї статті передбачає, зокрема, що контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із закінченням строку контракту.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, (надалі - Положення № 593) служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Пунктом 3 Положення № 593 визначено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Згідно з пунктом 45 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Пунктом 47 Положення № 593 визначено, що контракт укладається, зокрема, про проходження служби цивільного захисту - від трьох до п`яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу.

Пунктом 48 Положення № 593 визначено, що контракт може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту на строк, визначений у пункті 47 цього Положення.

Днем припинення строку дії контракту вважається, зокрема: день закінчення строку дії контракту (пункт 56 Положення).

Особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в тому числі у разі закінчення строку контракту під час перебування особи рядового чи начальницького складу в щорічній основній відпустці або на лікуванні - до завершення щорічної основної відпустки або лікування, але не більше ніж шість місяців (крім випадків перебування осіб рядового і начальницького складу, які перебувають на лікуванні у зв`язку з одержанням ними травм, професійних захворювань та інших ушкоджень під час виконання службових обов`язків), за рішенням Голови ДСНС (пункт 79 Положення).

Особи рядового і начальницького складу звільняються з посад та зараховуються у розпорядження відповідних керівників (начальників) наказами по особовому складу керівників (начальників), які мають право призначати на такі посади (пункт 80 Положення).

З метою визначення рівня професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам проводиться атестування осіб рядового і начальницького складу (пункт 122 Положення).

Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється:

- у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", і за станом здоров`я придатні до військової служби;

- у відставку - якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби із зняттям з військового обліку (пункт 173 Положення).

Контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, зокрема, у зв`язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні (пункт 176 Положення).

Відповідно до пункту 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05.03.2009 № 1068-VI, (надалі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Пунктом 3 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (пункт 6 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до пункту 8 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно з пунктом 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Відповідно до пункту 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов`язків - накласти на неї дисциплінарне стягнення (пункт 60 Дисциплінарного статуту).

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Дисциплінарні стягнення, накладені на осіб рядового і начальницького складу письмовим наказом, діють протягом року з дня видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а накладені усно - протягом одного місяця з дня його накладення (пункт 64 Дисциплінарного статуту).

На момент складання подання про звільнення 30.03.2023 у позивача було наявне одне дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення службової дисципліни та недотримання правил носіння форменого одягу, що підтверджується витягом з послужного списку.

Порядок проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2014 №929 (далі - Порядок).

Атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться, в тому числі, у разі закінчення строку контракту про проходження служби цивільного захисту - не пізніше ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту - незалежно від строку попереднього атестування (пункт 5 Порядку).

Атестування осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) проводиться з метою визначення рівня їх професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам та можливості використання на службі відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 (пункт 2 Порядку).

Головним завданням атестування є оцінка ділових, професійних та особистих якостей осіб рядового і начальницького складу, їх освітньо-кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки, визначення відповідності займаним посадам, стимулювання їх творчої активності та відповідальності, зміцнення дисципліни, визначення перспектив їх службової кар`єри (пункт 3 Порядку).

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку визначено, що у разі незгоди з відомостями, відображеними в атестаційному листі, особа, яка атестується, негайно викладає свої мотивовані заперечення в окремому рапорті. У таких випадках керівник безпосереднього начальника особи протягом 10 днів організовує додаткову перевірку і готує висновок по суті цих заперечень, з яким ознайомлюється особа, яка атестується. Якщо особа, яка атестується, відмовилась від підпису атестаційного листа, безпосереднім начальником про це складається акт за підписом не менш як трьох працівників структурного підрозділу.

Згідно пункту 8 розділу ІІІ Порядку старші начальники зобов`язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з`ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності особи, яка атестується, власноручно записати у відповідному розділі атестаційного листа свій висновок, поставити дату та підпис.

Атестаційний лист після розгляду старшими начальниками подається на розгляд до атестаційної комісії.

Залежно від оцінки рівня професійних, ділових, морально-етичних, індивідуально-психологічних якостей та дисциплінарної характеристики особи рядового чи начальницького складу робиться висновок щодо відповідності посаді, яку вона займає, а також визначення перспективи її службового використання (пункт 6 розділу IV Порядку).

Комісія шляхом відкритого голосування приймає один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді не відповідає; 3) гідний присвоєння спеціального звання (із зазначенням, якого спеціального звання) - для випускників навчальних закладів цивільного захисту (пункт 7 розділу IV Порядку).

Одночасно з висновком комісія може приймати одну з таких рекомендацій, серед яких, доцільно укласти новий контракт про проходження служби (підпункт 6); підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінченням строку контракту із зазначенням причин не укладення нового контракту (підпункт 9 пункту 8 розділу IV Порядку).

Згідно пункту 14 розділу IV Порядку висновки атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин від числа членів комісії і підписуються головою комісії та секретарем комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови атестаційної комісії є вирішальним.

Підсумки голосування заносяться до протоколу засідання атестаційної комісії, який підписують голова комісії, секретар комісії та усі присутні члени комісії.

Атестаційні висновки затверджуються керівником, який має на це право відповідно до схеми атестування осіб рядового і начальницького складу, або особою, яка тимчасово виконує його обов`язки. При згоді керівника з висновком атестаційної комісії він затверджує його або письмово складає власне рішення із зазначенням дати.

З наведених вище у своїй сукупності норм Кодексу цивільного захисту населення, Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту суд зазначає, що вони встановлюють такі правила, які працюють у сукупності та певній послідовності:

- служба цивільного захисту проходить за укладеним контрактом, який містить строк контракту;

- контракт може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту або особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із закінченням строку контракту;

- атестування проводиться для оцінки ділових, професійних та особистих якостей осіб рядового і начальницького складу, їх освітньо-кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки, визначення відповідності займаним посадам, визначення перспектив їх службової кар`єри для висновку щодо відповідності посаді, яку вона займає, а також визначення перспективи її службового використання;

- одночасно з висновком комісія може приймати одну з таких рекомендацій: доцільно укласти новий контракт про проходження служби або підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінченням строку контракту із зазначенням причин не укладення нового контракту;

- атестаційні висновки затверджуються керівником, який має на це право. При згоді керівника з висновком атестаційної комісії він затверджує його або письмово складає власне рішення із зазначенням дати.

Так, відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІІІ. "Права та обов`язки начальників при атестуванні осіб рядового і начальницького складу" Порядку №929 встановлено, що атестаційні листи на підлеглих складають безпосередні начальники.

Начальники, які складають атестаційні листи, зобов`язані:

1) ознайомитися з вимогами цього Порядку;

2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку за попередній період, а також конкретні показники роботи особи, яка атестується, стан справ у підрозділі, яким вона керує, або на ділянці роботи, за яку вона відповідає. Обмінятися думками зі своїми заступниками, іншими посадовими особами та керівником кадрової служби про службові й особисті якості особи за період, що передує атестуванню;

3) провести бесіду з особою, яка атестується, з питань проходження нею служби, підвищення рівня професійних та спеціальних знань, надати необхідні поради та рекомендації стосовно поліпшення особистої підготовки і стану справ на дорученій ділянці роботи;

4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей особи, яка атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною у додатку 3 до цього Порядку;

5) ознайомити особу, яка атестується, зі змістом атестаційного листа.

Відповідно до матеріалів справи, атестаційний лист на позивача було складено з урахуванням подання начальника 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області, згідно якого «…За період служби ОСОБА_1 зарекомендувала себе посередньо. До виконання службових обов`язків відноситься посередньо, має певну теоретичну підготовку. При організації гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварії орієнтується е обстановці, направляє до місця виклику необхідну кількість сил та засобів, спеціальні служби взаємодії. Забезпечує своєчасний прийом повідомлень про пожежі, аварії та стихійні лиха та відправлення чергового караулу до місця виклику. Незважаючи на вищевказане, на ОСОБА_1 , наказом Головного управління ДСНС України у Закарпатській області від 19.05.2021 року № 54 було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення службової дисципліни та недотримання правил носіння форменого одягу. За період проходження служби цивільного захисту ОСОБА_1 до Головного управління неодноразово надходили скарги та звернення громадян щодо недодержання етичних норм поведінки службовий та позаслужбовий час.

…Крім цього 24 березня 2022 року до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління надійшла колективна заява (скарга) від особового складу 8 ДПРЧ (смт В.Березний) стосовно молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , щодо виявлення неповаги до колег, використовуючи нецензурну лайку та погрози. Своїми діями ОСОБА_1 принижує честь і гідність як працівників служби цивільного захисту так і особистості в цілому, що свідчить про недотриманню нею вимог Присяги, контракту та Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту. Поведінка ОСОБА_1 негативно впливає на міжособистісні відносини в колективі та може спровокувати неналежне виконання особовим складом підрозділу завдань за призначенням.»

Як встановлено з матеріалів справи, позивача було звільнено з попередженням про її звільнення за два тижні до такого звільнення, про що свідчить повідомлення відповідача, надіслане позивачу 30.03.2022 №52.201-175/52.206 та 16.04.2022 №5202-1716/5237, позивачу повідомлено про прибуття для проведення атестаційної комісії по питанню доцільності укладення контракту про проходження служби цивільного захисту, що підтверджується листом від 23.07.2022 №5204-3523/52/37 та актом №234 від 23.07.2022.

Пунктом 4 контракту №592/17 від 10.03.2017 передбачено, що не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії цього Контракту сторони зобов`язуються повідомити одна одну про намір укласти Контракт на новий строк.

У позовній заяві позивач вказує на те, що нею неодноразово повідомлялося про намір продовжити контракт на проходження служби цивільного захисту на посаді диспетчера 8 ДПРЧ (смт. В.Березний) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області, однак не надає жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Суд також зауважує, що ОСОБА_1 на засіданні атестаційної комісії не була присутньою, хоча й приступила до виконання службових обов`язків з 23 липня 2022 року згідно рапорту від 23.07.2022.

У позовній заяві позивач посилається на те, що така через погане самопочуття 23.07.2022 відправилася на лікування та додає картку пацієнта про проведення огляду від 23.07.2022, з якої вбачається час її складання 09:00 год. 23.07.2022, натомість у такій не зазначено початок та закінчення огляду за зверненням. Крім того позивач не надала суду доказів відкриття листка непрацездатності за наслідками її звернення до лікаря 23.07.2022.

Також позивач не додає жодних доказів про те, що повідомляла управління ДСНС про вказані обставини. Натомість згідно акту №234 від 23.07.2022 ОСОБА_1 не повідомила, що вона почувається погано і буде відсутньою на атестаційній комісії.

Аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що різновидом публічної служби в органах цивільного захисту є служба цивільного захисту за контрактом осіб рядового або начальницького складу.

Особливістю цього виду служби цивільного захисту є те, що він реалізується громадянами України в добровільному порядку на умовах, визначених контрактом, у разі, якщо вони відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати службові обов`язки.

Для визначення доцільності укладення з особою, яка проходить службу цивільного захисту за контрактом, нового контракту, особою, уповноваженою на його підписання, може бути ініційоване атестування такої особи, завданням якого є визначення рівня її професійної підготовки, ділових і моральних якостей, відповідності займаній посаді та можливості використання на службі.

Під час атестування з`ясовуються: теоретична та практична підготовленість; компетентність; якість виконання особою службових обов`язків; дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння правильно будувати свої стосунки з колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі; прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; володіння іноземними мовами, уміння навчати і виховувати підлеглих, вимогливість до них; культура в роботі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівня; стан здоров`я та фізична підготовленість, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; інші дані, що, на думку начальника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики.

Джерелом відомостей про критерії атестування є атестаційний лист, який складається безпосереднім командиром, а також інші документи та матеріали, що стосуються службової діяльності особи, яка атестується.

Особа рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту визнається такою, що не відповідає займаній посаді, якщо має принаймні один з недоліків, передбачених підпунктами 1-3 пункту 12 розділу IV Порядку №929, а саме: такими, що не відповідають займаним посадам, визнаються особи, які мають хоча б один з таких недоліків: 1) уникають або відмовляються від направлення на навчання (перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо) за своїм напрямом професійно-службової діяльності або посадою; 2) склали заліки зі службової та/або фізичної підготовки на оцінку «незадовільно»; 3) порушують Присягу, порядок і правила, установлені статутами, нормативно-правовими актами і наказами відповідних керівників органів і підрозділів цивільного захисту, що видаються в межах їх повноважень.

Як встановлено судом, стосовно позивача був складений атестаційний лист із висновком безпосереднього керівника про те, що позивач підлягає звільненню із служби у зв`язку із закінчення строку контракту та низьким рівнем професійних, ділових та морально-етичних якостей.

Перевіряючи обґрунтованість висновку Атестаційної комісії, адміністративний суд, який вирішує публічно-правовий спір, що пов`язаний з результатами атестування, оцінює, чи було Атестаційною комісією дотриманий відповідний порядок, чи були в Атестаційної комісії документи і матеріали, що, в аспекті критеріїв атестування, є достатніми для висновку про невідповідність особи займаній посаді. Водночас адміністративний суд не дає оцінки документам і матеріалам, що не були підставою для прийняття Атестаційною комісією відповідного висновку й не проводить атестування особи повторно.

Позивач не з`явилася на засідання атестаційної комісії, хоча і була належним чином повідомлена про таке, не повідомила про причини неявки. Доказів, які б свідчили, що позивачем під час атестування чи до проведення такого заявлялися клопотання про залучення/дослідження таких документів і матеріалів, які необґрунтовано були відхилені Атестаційною комісією, позивач під час розгляду справи не надала.

Згідно акту №2333 від 23.07.2022 молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера 8 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Великий Березний) 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСПС України у Закарпатській області не прибула для ознайомленням із змістом атестаційного листа та висновком безпосереднього начальника 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Закарпатській області.

Згідно Порядку - у разі незгоди з висновком атестаційної комісії особа рядового чи начальницького складу після засідання атестаційної комісії протягом 10 днів з дати оголошення цього висновку подає мотивований рапорт на ім`я керівника органу чи підрозділу цивільного захисту, який приймав остаточне рішення. Рапорт підлягає розгляду в тридцятиденний строк з дня подання.

Позивачем жодного рапорту не надсилалося, а отже і заперечень проти висновку атестаційної комісії не було.

Відповідно до підпункту 1 пункту 46 Положення № 593 для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені такі контракти про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням.

Контракт укладається про проходження служби цивільного захисту - на строк від трьох до п`яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу (пункт 47 Положення № 593).

Пунктом 51 Положення № 593 визначено, що контракт укладається у двох примірниках (контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) - у трьох примірниках) (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатками 1 і 2, кожний з яких підписується особою, яка вступає на службу цивільного захисту чи продовжує її, і посадовою особою ДСНС, якій надано право на підписання контракту, а контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) - також замовником (керівником (начальником) органу чи підрозділу цивільного захисту, який направив громадянина (особу рядового і начальницького складу) на навчання), скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.

Примірник контракту, що залишається в ДСНС, долучається до матеріалів для формування особової справи особи, яка приймається на службу цивільного захисту, особової справи особи рядового чи начальницького складу, яка продовжує службу цивільного захисту.

Після укладення контракту видається наказ по особовому складу про прийняття на службу цивільного захисту і призначення на посаду.

Згідно з пунктом 53 Положення № 593 строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту. Строк дії контракту обчислюється повними роками.

Днем припинення строку дії контракту вважається: день закінчення строку дії контракту; день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту; наступний день після смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу, а також визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою (пункт 56 Положення № 593).

За приписами підпункту 1 пункту 176 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні.

Атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться: 1) за кожною із займаних посад - не раніше ніж через 5 років з дня останнього атестування; 2) у разі закінчення строку контракту про проходження служби цивільного захисту - не пізніше ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту - незалежно від строку попереднього атестування; 3) у разі розірвання контракту достроково однією із сторін при звільненні із служби цивільного захисту у зв`язку із скороченням штатів та у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу - незалежно від строку попереднього атестування; 4) перед закінченням курсантами, слухачами (денної форми навчання) навчання у навчальних закладах цивільного захисту. У рік закінчення навчального закладу за новим місцем служби вони атестуванню не підлягають; 5) при призначенні на вищу посаду. У разі якщо призначення на вищу посаду здійснюється раніше одного року з дня останнього атестування, атестаційною комісією розглядається службова характеристика особи, яка призначається, з урахуванням висновків останньої атестації. Форма службової характеристики визначена у додатку 1 до цього Порядку; 6) при переміщенні на нижчу посаду. У разі якщо призначення на нижчу посаду здійснюється раніше одного року з дня останнього атестування, атестаційною комісією розглядається службова характеристика особи, яка призначається, з урахуванням висновків останньої атестації; 7) у разі якщо під час останнього атестування особи рядового чи начальницького складу поряд з визначенням відповідності займаній посаді отримано рекомендацію про подальше службове використання за умови усунення недоліків, зазначених у тексті атестації, у визначені терміни, але не більше ніж 6 місяців (пункт 5 розділу І Порядку № 929).

Пунктом 14 Розділу III Порядку визначено, що атестаційні висновки затверджуються керівником, який має на це право відповідно до схеми атестування осіб рядового і начальницького складу, або особою, яка тимчасово виконує його обов`язки. При згоді керівника з висновком атестаційної комісії він затверджує його або письмово складає власне рішення із зазначенням дати.

При цьому жодною нормою діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено обов`язкового укладання з особою контракту про проходження служби цивільного захисту.

Суд звертає увагу , що відповідно до пунктів 52, 55 Положення, підписання контракту про проходження служби цивільного захисту є правом, а не обов`язком Головного управління ДСНС України у Закарпатській області.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 23.07.2022 №295 «Про кадрові питання» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд відхиляє твердження позивача про те, що оспорюваний наказ підписаний не уповноваженою особою з огляду на таке.

Відповідно до п. 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 особи рядового і начальницького складу звільняються з посад та зараховуються у розпорядження відповідних керівників (начальників) наказами по особовому складу керівників (начальників), які мають право призначати на такі посади.

Наказ ГУ ДСНС України у Закарпатській області №295 від 23.07.2022 року був правомірно підписаний тимчасово виконуючим обов`язки начальника Головного управління ДСНС України у Закарпатській області полковником служби цивільного захисту Володимиром Ціцей та такий мав право його підписувати, оскільки відповідно до наказу ДСНС України №159 «Про кадрові питання» від 18.07.2022 року полковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 , начальника ГУ ДСНС України у Закарпатській області з 18.07.2022 року звільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою. Відповідно до вищезазначеного наказу тимчасове виконання обов`язків начальника Головного управління ДСНС України у Закарпатській області на період лікування ОСОБА_5 покладено на першого заступника начальника ГУ ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_6 .

Наказом ДСНС України №170 від 28.07.2022 «Про кадрові питання» полковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 начальника ГУ ДСНС України у Закарпатській області вважати таким, який 28.07.2022 року повернувся з лікування та приступив до виконання службових обов`язків.

Суд також звертає увагу на те, що контракт №592/17 від 10.03.2017 укладений між позивачем та ДСНС України, на підставі якого позивач працювала під час його чинності до закінчення його дії, також підписаний виконуючим обов`язки начальника Управління ДСНС у Закарпатській області.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача та його представника висновків суду по суті позовних вимог не спростовують, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38629032) про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 13.09.2023 року.