Ухвала

від 30.08.2023 по справі 1-113/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1-113/11Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/274/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - роз`яснення рішення

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-кп/817/274/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_7 про роз`яснення ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_7 про роз`яснення ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року у справі №1-113/11.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою роз`яснити рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року про звільнення його від відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2011 року в справі №1113/11 у зв`язку із закінченням строку давності виконання вироку, яке є по суті скасуванням рішення (вироку) в цій частині, на підставі якого було видано виконавчий документ. Також просить розгляд справи проводити без його участі.

Мотивує скаргу тим, на даний час відділ державної виконавчої служби у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовляється виконати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.07.2022 року, оскільки, не розуміє її змісту. Так, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року його звільнено від відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві власності майна, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2011 року, в кримінальній справі №1113/11, у зв`язку з закінченням строку давності його виконання, однак, на виконанні державної виконавчої служби у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №31917227 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №1-113/11 від 12.03.2013 року про конфіскацію майна засудженого на користь держави, попри те, що додаткового покарання у виді конфіскації як такого не існує. Тому вважає що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у розясненні поданої ним заяви в порядку виконання судових рішень в частині визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з тих підстав, що законом не встановлено відповідного порядку, зміст вказаного судового рішення є йому незрозумілим оскільки він вважає що виконавчий лист втратив чинність з моменту прийняття рішення про звільнення його від відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна тому він просив місцевий суд його розяснити, однак, йому у цьому було відмовлено, з чим він не погоджується та просить розяснити порядок виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 25.05.2023 року про відмову у розясненні рішення.

Також разом із апеляційної скаргою ОСОБА_7 подав клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що він не був присутній при винесенні оскаржуваної ухвали, а копію рішення ним отримано 25 липня 2023 року, що є поважними причинами пропуску строку.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 при винесенні оскаржуваної ухвали не був присутній, повний текст рішення ним отримано 25 липня 2023 року слід визнати поважними причинами пропуску ним строку на апеляційне оскарження ухвали суду та поновити його.

Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2011 року, який набрав законної сили 08 лютого 2012 року (справа № 1-113/11) ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 187, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року ОСОБА_7 звільнено від відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві власності майна, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2011 року, в кримінальній справі №1113/11, у зв`язку з закінченням строку давності його виконання.

07 квітня 2023 року ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про роз`яснення ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року в справі 1-113/11, в якій просив роз`яснити рішення суду першої інстанції, а саме вважає що звільнення від відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного ОСОБА_7 на праві власності майна, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2011 року у кримінальній справі №1-113/11 у зв`язку із закінченням строку давності його виконання є по суті скасуванням рішення (вироку) в частині на підставі якого було видано виконавчий документ.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_7 суд виходив з того, що судове рішення є належно обґрунтованим, чітким та зрозумілим, як в частині викладення мотивів його прийняття про звільнення ОСОБА_7 від відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві власності майна, так і в частині мотивів відмови в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про визнання виконавчого листа №1-113/11 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 12.03.2012 року таким, що не підлягає виконанню та двозначному тлумаченню не підлягає, а тому відсутні підстави для його роз`яснення.

Перевіряючи оскаржувану ухвалу колегія суддів вважає, що суддею враховано положення ст. 380 КПК України та правомірно відмовлено в задоволенні заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

З приписів наведеної норми кримінального процесуального закону вбачається, що роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Проте, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення чи його законності, суд відмовляє в роз`ясненні такого рішення.

Доводи апелянта щодо нерозуміння відділом державної виконавчої служби у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції змісту ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.07.2022 року , а тому відмови її виконати, не заслуговують на увагу оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції до заяви ОСОБА_7 не долучено жодних доказів на підтвердження зазначених доводів щодо невиконання виконавчою службою судового рішення з підстав саме його незрозумілості. Так, у відповіді відділу державної виконавчої служби у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 21 жовтня 2022 року, на яку ОСОБА_7 посилається як на доказ незрозумілості судового рішення, не вказано про те, що ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року є незрозумілою чи потребує роз`яснення. Також колегія суддів враховує те, що відповідно до вимог ст. 380 КПК України виконавча служба наділена повноваженнями щодо звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, але такої заяви не подано та в матеріалах справи не міститься.

Що стосується вимоги заяви ОСОБА_7 про те, що звільнення від відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного ОСОБА_7 на праві власності майна, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2011 року у кримінальній справі №1-113/11 у зв`язку із закінченням строку давності його виконання є по суті скасуванням рішення (вироку) в частині на підставі якого було видано виконавчий документ, то слід врахувати те, що ці вимоги є тотожними вимогам адвоката ОСОБА_8 , які були були предметом розгляду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та відображені в ухвалі цього суду від 26 липня 2022 року. Зокрема, суд відмовив адвокату в частині визнання виконавчого листа №1-113/11 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 12.03.2012 року про конфіскацію всього належного ОСОБА_7 на праві власності майна таким, що не підлягає виконанню з тих мотивів, що КПК України визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку, проте, законом не встановлено порядку визнання виконавчого листа у кримінальній справі таким, що не підлягає виконанню, яка набрала законної сили.

При цьому колегія суддів враховує також положення ст.380 КПК України про те, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, яке апелянт просить розяснити зазначивши в ньому факти, які судом не встановлювались, тому приходить до висновку, що наведена заявником обставина не є такою, що визначена процесуальним законом як підстава для роз`яснення судового рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 слід відмовити, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року - залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 380 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Строк на апеляційне оскарження поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_7 про роз`яснення ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2022 року - без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді