Постанова

від 14.09.2023 по справі 620/12204/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/12204/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Заяць О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Чорної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у залі суду апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» - Точоної Ольги Павлівни на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 01 червня 2023 року) у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересня 2021 року, Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» (далі - АТ «ОТКЕ», позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в якому просило: визнати протиправним та скасувати припис від 14 липня 2021 року №32, виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що колективне звернення споживачів не містить відомостей про порушення з боку позивача чи про спричинення шкоди їхнім правам, а тому не могло бути підставою для проведення перевірки.

Наголошував, що у направленні на проведення перевірки не зазначено ані питання для з`ясування, ані предмет здійснення заходу.

За твердженням АТ «ОТКЕ» в ході перевірки контролюючим органом не досліджувалось питання про те, чи визначались споживачам, квартири яких обладнані індивідуальним опаленням, обсяги спожитої енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення із застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

При цьому, незаконним є висновок Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про те, що Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг може застосовуватись виключно після укладання договорів, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивач звертав увагу, що оспорюваним приписом його зобов`язано провести перерахунок плати за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення у відповідності до чинного законодавства. Тобто, вимога припису не конкретизована, що унеможливлює його виконання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Крім доводів, наведених у позовній заяві, скаржник посилається на те, що акт перевірки не підписано усіма особами, які здійснювали захід.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 липня 2022 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року скасовано. Справу за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання протиправним та скасування припису направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю..

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 20 квітня 2021 року жителі будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 подали до Голови правління АТ «Облтеплокомуненерго», Голови Корюківської ОТГ, завідувачу сектору НКРЕКП у Чернігівській області звернення, у якому зазначали, що не дивлячись на те, що при будівництві будинку не було передбачено опалення місць загального користування, а їх квартири відключені від централізованого опалення, АТ «Облтеплокомуненерго» безпідставно нараховує плату опалення місць загального користування. Вважаючи, що такими діями порушуються їх права, як споживачів, заявники просили надати пояснення з цього питання.

Листом від 21 травня 2021 року № 53-32/797-21 завідувач сектору НКРЕКП у Чернігівській області направив звернення за належністю до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.

Згідно листа від 15 червня 2021 року № 15.3-10/14341 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надала погодження Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернігівській області на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів.

Наказом заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 29 червня 2021 року № 1443п призначено позапланову перевірку АТ «Облтеплокомуненерго».

На підставі цього наказу 29 червня 2021 року посадовцям Головного управління Молчанову К. В., Анулі В. О. видано направлення на проведення перевірки № 144911/690.

Результати перевірки оформлено актом від 30 липня 2021 року № 116.

Зі змісту цього акту вбачається, що позивачем порушено вимоги ч. 2 ст. 8, ст. 12, ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вказане обґрунтовано тим, що споживачам, які мешкають у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 та квартири яких обладнані індивідуальним опаленням, АТ «Облтеплокомуненерго» з жовтня 2020 року нараховувало обсяги спожитою теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення із застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Разом з тим, вказана Методика має використовуватись після укладення договорів, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів». Оскільки такі договори укладено не було, застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг при нарахуванні теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідач видав припис від 14 липня 2021 року № 32, яким зобов`язав АТ «Облтеплокомуненерго» протягом 2-х місяців провести перерахунок плати за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за адресою: вул. Шевченка, 44, м. Корюківка, Чернігівська область споживачам квартир № 1, 4, 9, 10, 12, 17, 21, 23, 24, 25, 27, 29, 30 нарахованої за опалювальний період 2020/2021 у відповідності до чинного законодавства.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим вказаний припис, АТ «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Щодо процедури проведення відповідачем позапланової перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: 1) давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 6 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно частин 1 та 2 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до частини 3 та 5 статті 7 Закону №877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до матеріалів справи підставою для проведення позапланової перевірки позивача стало колективне звернення жителів будинку АДРЕСА_1 (вх.№КО-262 від 24.05.2021) щодо неправомірно нарахованих платежів за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньо будинкових систем опалення, яке направлялося позивачу, що підтверджується листом ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 04.06.2021 №КО-262, вказано в наказі останнього від 29.06.2021 №1443п «Про проведення позапланової перевірки» та направленні на проведення перевірки від 29.06.2021 №1443п/690; в наявності погодження на проведення позапланової перевірки позивача Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 15.06.2021 №15.3-10/14341.

Також колегія суддів вказує, що направлення на проведення перевірки від 29.06.2021 № 1443-п/690 має всі необхідні реквізити, які передбачені частиною 3 статті 7 Закону № 877-V.

Необхідно зазначити, що інспектори Головного управління у відповідності до Закону № 877-V перед початком здійснення заходу пред`явили суб`єкту господарювання направлення проведення перевірки від 29.06.2021 № 1443-п/690 та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надали суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення), про що мається відмітка на документі. Також було пред`явлено копію погодження центрального органу виконавчої влади Держпродспоживслужби за вих. № 15.3-10/14341 від 15.06.2021, в якому було зазначено номер скарги № КО-262, та адреса суб`єкта господарювання AT «Облтеплокомуненерго». Надалі інспектори Головного управління були допущені позивачем до проведення перевірки.

У зв`язку з тим, що в приписі від 14.07.2021 № 32 спеціалістом Головного управління встановлено незаконність нарахування споживачам, ним було визначено заходи зобов`язального характеру, які необхідно здійснити суб`єкту господарювання, а саме: провести перерахунок плати споживачам квартир № 1, 4, 9, 10, 12, 17, 21, 23, 24, 25, 27, 29, 30 нарахованої за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за адресою: АДРЕСА_1 за опалювальний період з 2020/2021 у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів не вбачає відсутність підстав для проведення перевірки та порушення відповідачем норм Закону № 877-V при її проведенні.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Колегі суддів звертає увагу на те, що результати перевірки оформлені Актом за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 13.07.2021 № 116 (далі - Акт №116 від 13.07.2021).

При цьому, у ході перевірки встановлено, що багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії. В квартирах споживачів, що зазначені у зверненнях, у вказаному будинку, встановлено індивідуальне опалення.

Акт про відключення від загальнобудинкової системи опалення від 20.09.2009 по споживачу ОСОБА_12 підтверджує відсутність приладів опалення в під`їздах будинку.

Також слід вказати, що відповідачем було встановлено, що АТ «ОТКЕ» з жовтня 2020 року споживачам, квартири яких обладнані індивідуальним опаленням, визначало та нараховувало обсяги спожитої теплової енергії за опалення місць загального користування (далі-МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (далі-ФВС) із застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі-Методика №315).

Так, вказана Методика вступила в дію з 25.01.2019, тож має використовуватись після укладення відповідних договорів, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.

Натомість такі договори із споживачами укладено не було.

Отже, застосування Методики №315 при нарахуванні теплової енергії за опалення МЗК та ФВС споживачам здійснювалося з порушенням вимог діючого законодавства, чим було порушено ч. 2 ст. 8, ст. 12, ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII; ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ, про що складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо Додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 13.07.2021 №116 (далі - Акт від 13.07.2021 №116).

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що з аналізу договорів про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання, укладених споживачами ОСОБА_12 (адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_3 ), з AT «ОТКЕ», вбачається, що дані договори укладені у відповідності до Типової форми договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила №630), що встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом.

Умовами вказаних договорів передбачено, що апелянт надає споживачам послуги з централізованого опалення та водонагрівання, а споживачі оплачують послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Порядок оплати за послуги з централізованого опалення та водонагрівання передбачений п.8 договорів. Так, плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії плата справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил №630 та не містять плати за функціонування внутрішньобудинкових систем.

Отже, у спірному періоді, а саме: з жовтня 2020 року по квітень 2021 року позивач фактично надавав споживачам, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, застосовуючи при цьому тарифи, які встановлені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що підтверджується укладеними договорами про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання від 15.03.2006, та від 16.04.2006 та рахунками за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які містяться в матеріалах справи.

Також, колегія суддів зазначає, що послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є відмінними від послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, що вказані у Законі №2119-VIII та Законі №2189-VIII.

Так, зазначене вище обумовлено ти, що зазначені вище правовідносини регулюються різними нормативними актами, а саме: послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води - Правилами № 630. Послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води - Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 та Правилами надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182.

Змінюються умови надання послуг споживачам (співвласники багатоквартирного будинку визначають моделі організації договірних відносин у своєму будинку та укладають відповідні договори із виконавцем).

Колегія суддів звертає увагу на те, що для виконавців послуг мають бути переглянуті тарифи на комунальні послуги, які встановлювалися до моменту введення в дію Закону № 2189 - VIII.

Вказує, що плата виконавцю відповідної комунальної послуги залежить від обраної співвласниками моделі договірних відносин.

Отже, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води"є відмінними від послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, що вказані у Законі України №2119-VIII та Законі №2189- VIII і зворотного позивачем не доведено.

Таким чином посилання апелянта, що вони є тотожними не відповідає дійсності та є намаганням апелянта перекрутити норми права на свою користь.

Так, Закон №2189-VIII був введений в дію з 01.05.2019 р.

Відповідно до статті 12 Закону №2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Законом №2189-VIII чітко визначено умови перехідного періоду.

Від моменту введення в дію Закону №2189-VIII (01.05.2019) до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Отже, до переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом №2189-VIII, та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, на тих самих умовах.

Таким чином, до 01.05.2019 р. та після 01.05.2019 р. залишаються чинними та продовжують діяти договори про надання саме послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води на умовах передбачених договором. Методика №315, якою користувався позивач протягом опалювального періоду 2020/2021рр.. встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, а отже не може бути застосована до інших послуг, а саме послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Відсутність такого застереження в типових договорах про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення не створює передумов для застосування Методики №315, оскільки правовідносини між споживачем та надавачем послуг мають відбуватися в межах передбачених договором.

На виконання положень Закону № 2189-VIII, постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 затверджено Правила надання послуги з постачання гарячої води та типові договори про надання послуги з постачання гарячої води.

Враховуючі те, що договори, укладені позивачем із споживачами, на момент виникнення спірних відносин були чинні, а нові договори про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та надання послуги з постачання гарячої води відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182, зі споживачем не було укладейо, застосування Методики №315 спричиняло пряме порушенням вищенаведених нормативно-правових актів та умов діючих у спірний період договорів зі споживачами, що укладалися за вимогами Закону України від 24.06.2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції всебічно та повно дослідив зібрані у справі докази, надав оцінку договорам укладеним між споживачами та AT «ОТКЕ», з огляду на їх умови та настання реальних правових наслідків їх укладання та дійшов вірного висновку, що Методика №315 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки вона встановлює порядок розподілу спожитих комунальних послуг, які регулюються Законом № 2189-VIII, а саме послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Щодо застосування до оскаржуваних правовідносин Методики № 315, колегія суддів зазначає наступне.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики, зокрема у сфері контролю житлово-комунального господарства, є Міністерство розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон).

Відповідно до Положення про Мінрегіон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №197 (зі змінами) Мінрегіон затверджує порядки, стандарти, норми, і правила у сфері житлово-комунального господарства, а також узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.

Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначає Закон України від 22.06.2017 №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон №2119-VIII).

Згідно статті 10 Закону №2119-VIII, у будівлях, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої статті 10 цього Закону.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2119-VIII передбачено, що до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п`ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 відповідно до статті 10 Закону №2119-VIII, пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України прийнято наказ №315, яким затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі по тексту - Методика №315).

Методика №315 встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів (пункт 1 Методики).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши 16 березня 2023 року в касаційному порядку адміністративну справу № 620/12204/21 звернув увагу на не дослідження договорів про надання комунальних послуг, укладених між споживачем та виконавцем комунальної послуги до введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, на предмет того чи передбачено цими договорами можливість застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до Закону №2119-VIII та Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - Закон № 2189-VIII), на виконання яких розроблена та затверджена Методика №315, комунальними послугами є, зокрема, послуги: з постачання теплової енергії; з постачання гарячої води; з централізованого водопостачання; з централізованого водовідведення.

Закон №2189-VIII введений в дію з 01.05.2019, з цієї дати визнано такими, що втратив чинність Закон України від 24.06.2004 № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №1875-ІV).

Відповідно до Закону №1875-ІV мешканці багатоквартирних будинків-споживачі отримають комунальні послуги: з централізованого опалення; з централізованого постачання гарячої води; з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

До 01.05.2019 підприємства тепло-, водопостачання та водовідведення надають комунальні послуги та нараховують плату за них відповідно до вимог Закону №1875-ІV та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та договорів, оформлених на підставі типових договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі-Правила).

Відповідно до статті 12 Закону № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону. Законом № 2189-VIII визначено умови перехідного періоду.

Відповідно до вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Отже, до 01.05.2019 та після 01.05.2019 залишаються чинними та продовжують діяти договори про надання комунальних послуг, а саме послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які були укладені до введення в дію Закону № 2189-VIII.

Тобто, до вказаних договорів законодавство не передбачає можливості застосування виконавцями послуг Методики №315, оскільки ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вказує на порушення вказаних вище нормативно-правових актів та умови діючих договорів зі споживачами.

Натомість позивач з жовтня 2020 року користувався Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 315, яка встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Позивач з жовтня 2020 року фактично надавав споживачам квартир № 1, 4, 9, 10, 12, 17, 21, 23, 24, 25, 27, 29, 30, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, застосовуючи тарифи, які встановлені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що підтверджується укладеним Договором про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання від 15.03.2006 /а. с. 202-203/ та від 16.04.2006 /а. с. 204-205/ та рахунками за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води /а. с. 88-96, 197-201/.

Необхідно зазначити, що пункт 28 Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 встановлює, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, тобто плата за функціонування внутрішньобудинкових систем взагалі не передбачена цим нормативним актом.

Також, умови діючих договорів, укладених зі споживачами на підставі Типового договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, передбачають, що за наявності засобів обліку води і теплової енергії плата справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гадячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 та не містять плати за функціонування внутрішньобудинкових систем /а. с. 83-86/.

Отже, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є відмінними від послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, що вказані у Законі України № 2119-VIII та Законі № 2189-VIII.

На виконання положень Закону № 2189-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 затверджено Правила надання послуги з постачання гарячої води та типові договори про надання послуги з постачання гарячої води.

Колегія суддів звертає увагу на те, що послуги з постачання теплової енергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та надання послуги з постачання гарячої води відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 із споживачами укладені не були.

Таким чином, застосування позивачем Методики № 315 при нарахуванні теплової енергії за опалення МЗК та ФВС споживачам здійснюється з порушенням вимог ч. 2 ст. 8, ст. 12 та ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ та суперечить умовам діючих договорів із споживачами, що укладалися за вимогами Закону України від 24.06.2004 № 1875-Г «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

За таких обставин, з урахуванням досліджених доказів, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваного припису.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи у зв`язку із чим прийшов до правильного висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 195, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» - Точоної Ольги Павлівни - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 14 вересня 2023 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль