Постанова

від 14.09.2023 по справі 280/5300/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 280/5300/18

провадження № К/9901/29395/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А.

суддів: Рибачука А.І., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (суддя Сацький Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (головуючий суддя Прокопчук Т.С., судді Шлай А.В., Круговий О.О.)

у справі №280/5300/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Запоріжметалургремонт"

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови.

I. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Запоріжметалургремонт" (далі-ТОВ "Підприємство "Запоріжметалургремонт") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - ГУ Держпраці у Запорізькій області), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Запорізькій області від 13 листопада 2018 року № ЗП 2079/563/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу на ТОВ "Підприємство "Запоріжметалургремонт" у розмірі 446 760, 00 грн.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року, позов задоволено.

3. ГУ Держпраці у Запорізькій області з вказаними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року і відмовити у позові.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу від 19 жовтня 2018 року №1731, направлення від 19 жовтня 2018 року №914, посадовими особами ГУ Держпраці у Запорізькій області в період з 22 жовтня 2018 року по 23 жовтня 2018 року проведено інспекційне відвідування ТОВ "Підприємство Запоріжметалургремонт" щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працюю.

6. За результатами інспекційного відвідування складено акт від 23 жовтня 2018 року №ЗП2079/563/АВ, відповідно до висновків якого позивачем порушено приписи ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо допуску до роботи на протязі 2018 року 4 осіб без укладання трудового договору, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

7. Також 23 жовтня 2018 року ГУ Держпраці у Запорізькій області складено припис №ЗП2079/563/АВ/П, яким позивача зобов`язано в цій частині вжити заходи щодо усунення виявлених порушень строком до 23 грудня 2018 року.

8. 13 листопада 2018 року заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. розглянуто справу про накладення штрафу відповідно до виявлених в акті від 23 жовтня 2018 року №ЗП2079/563/АВ порушень трудового законодавства, та прийнято постанову №ЗП2079/563/АВ/П/ТД-1ФС, якою на позивача відповідно до приписів абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 446 760 грн.

9. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

10. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що цивільно-правові угоди з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 позивачем укладалися для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання певних результатів, обсяг виконуваної роботи зазначений у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню у зв`язку з досягненням зазначеної в угодах мети, що відображено в акті їх приймання, оплата здійснена по закінченню виконання робіт.

11. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено залучення позивачем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до робіт з підвищеною небезпекою

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

13. Зокрема, скаржник посилається на те, що судами першої та другої інстанції не бралося до уваги, що основним кодом діяльності підприємства відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (КВЕД 33.12). ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залучалися за договорами підряду для виконання ремонтних та монтажних робіт, на які у позивача є дозвіл, а у фізичних осіб, залучених за договором підряду такий дозвіл відсутній. Факт отримання позивачем зазначеного дозволу підтверджує факт виконання робіт, які мають небезпечний характер.

14. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає доводи касаційної скарги про виконання вказаними особами небезпечних робіт безпідставними.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

16. Згідно положень ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

17. Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

18. Суд наголошує, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

19. Суд звертає увагу, що предметом касаційного оскарження є виключно характер укладених договорів між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

20. Оцінюючи належне оформлення трудових відносин у спірний період з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , суди встановили, що позивачем укладено із зазначеними особами договори підряду (детальніше наведені нижче).

21. Так, з ОСОБА_2 (далі - Виконавець 1) укладено договір підряду №02/05-9 від 02.05.2018, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає виконавцю 1 у строк з 02.05.2018 по 26.05.2018, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із Замовником, виконати роботи щодо проведення капітального ремонту доменної печі №5 ПАТ «Запоріжсталь».

22. Згідно акту виконаних робіт №26/05-14 від 26.05.2018 ОСОБА_2 в період з 02.05.2018 по 26.05.2018 здійснив капітальний ремонт доменної печі №5 ПАТ «Запоріжсталь», а саме монтаж металоконструкцій холодильних плит та деталей герметизації, чим виконав роботу на суму 3 700 грн.

23. З ним же укладений договір підряду №01/06-3 від 01.06.2018, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає виконавцю 1 у строк з 01.06.2018 по 31.08.2018, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із замовником виконати роботи щодо капітального ремонту феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4.

24. Згідно актів виконаних робіт №31/07-3 від 31.07.2018, №31/08-3 від 31.08.2018 року ОСОБА_2 в період з 02.07.2018 по 31.07.2018, з 01.08.2018 по 31.08.2018 здійснив капітальний ремонт феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4, чим виконав роботу на суму 4 450 грн. по кожному акту окремо, а за актом №27/06-3 від 27.06.2018 здійснив зазначені роботи у строк з 01.06.2018 року по 27.06.2018 на суму 4 250 грн.

25. З ОСОБА_5 (далі - Виконавець 2) укладено договір підряду №02/05-7 від 02.05.2018, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає Виконавцю 2 у строк з 02.05.2018 по 26.05.2018, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із Замовником, виконати роботи щодо проведення капітального ремонту доменної печі №5 ПАТ «Запоріжсталь».

26. Згідно акту виконаних робіт №26/05-9 від 26.05.2018 ОСОБА_5 в період з 02.05.2018 по 26.05.2018 здійснив капітальний ремонт доменної печі №5 ПАТ «Запоріжсталь», а саме монтаж металоконструкцій холодильних плит та деталей герметизації, чим виконав роботу на суму 3 700 грн.

27. З ним же укладений договір підряду №01/06-4 від 01.06.2018, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає Виконавцю 2 у строк з 01.06.2018 по 31.08.2018, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із замовником виконати роботи щодо капітального ремонту феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4.

28. Згідно актів виконаних робіт №31/07-4 від 31.07.2018, №31/08-4 від 31.08.2018 ОСОБА_5 в період з 02.07.2018 по 31.07.2018, з 01.08.2018 по 31.08.2018 здійснив капітальний ремонт феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4, чим виконав роботи на суму 4 450 грн. по кожному акту окремо, та за актом №27/06-4 від 27.06.2018 здійснив зазначені роботи у строк з 01.06.2018 по 27.06.2018 на суму 4 250 грн.

29. З ОСОБА_4 (далі - Виконавець 3) укладено договір підряду №24/04-1 від 24.04.2018, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає Виконавцю 3 у строк з 24.04.2018 по 26.05.2018, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із замовником виконати роботи щодо капітального ремонту доменної печі №5 ПАТ «Запоріжсталь».

30. Згідно актів виконаних робіт №30/04-1 від 30.04.2018, №26-05-12 від 26.05.2018 ОСОБА_4 в період з 24.04.2018 по 30.04.2018 та з 02.05.2018 по 26.05.2018 здійснив капітальний ремонт доменної печі №5 ПАТ «Запоріжсталь», а саме монтаж металоконструкцій холодильних плит та деталей герметизації, чим виконав роботу на суму 1 000 грн. та 3 700 грн.

31. З ОСОБА_1 (далі - Виконавець 4) укладено договір підряду №02/07-1 від 02.07.2018, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає Виконавцю 4 у строк з 02.07.2018 по 31.08.2018 згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із замовником виконати роботи щодо капітального ремонту феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4.

32. Згідно актів виконаних робіт №31/07-16 від 31.07.2018, №31/08-16 від 31.08.2018 ОСОБА_1 в період з 02.07.2018 по 31.07.2018, з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року здійснив капітальний ремонт феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4, чим виконав роботу на суму 4 450 грн. та 4 500 грн.

33. У постанові від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19 Верховний Суд зазначив таке:

"19. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

20. Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

21. З аналізу наведених норм, Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій. Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

22. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, 13.06.2019 у справі №815/954/18.

23. Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на такому.

Згідно із ст. ст. 1, 2 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

За приписами ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

24. Отже, відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню".

34. З урахуванням вищенаведених правових позицій, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зі змісту договорів, укладених між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , вбачається, що останні мають ознаки договорів про виконання робіт, а такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

35. Суди вірно відхилили посилання відповідача на відсутність у зазначених вище осіб дозволів на роботи з підвищеною небезпекою, оскільки таке твердження не підтверджене будь-якими доказами.

36. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що укладені між позивачем та фізичними особами договори мають ознаки договорів цивільно-правового характеру, а тому постанова відповідача від 13 листопада 2018 року № ЗП 2079/563/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

37. Доводи касаційної скарги відповідача стосуються виключно незгоди з оцінкою доказів. Суд касаційної інстанції не має повноважень проводити повторну їх оцінку.

38. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

39. Відповідно до статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356, 375 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі №280/5300/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя А.І. Рибачук

Суддя О.П. Стародуб