Постанова

від 12.06.2019 по справі 280/5300/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2019 року м. Дніпросправа № 280/5300/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (головуючий суддя: Сацький Р.В) по адміністративній справі №280/5300/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Запоріжметалургремонт до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство Запоріжметалургремонт (далі - ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт ) 12.12.2018 року звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - ГУ Дерпраці у Запорізькій області), в якому просить визнати протиправною та скасувати винесену відповідачем постанову №ЗП2079/563/АВ/П/ТД-1 ФС від 13.11.2018 року, якою на підприємство відповідно до абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 446 760 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року позовні вимоги задоволено, визнана протиправною та скасована винесена відповідачем постанова №ЗП2079/563/АВ/П/ТД-1 ФС від 13.11.2018 року, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнена сплачена сума судового збору в розмірі 6 701,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає про наявність в діях позивача порушення трудового законодавства та правомірність застосування штрафу відповідно до винесеної постанови №ЗП2079/563/АВ/П/ТД-1 ФС від 13.11.2018 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року відповідає, а вимоги апеляційної скарги є не обґрунтованими з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №1731, направлення №914 від 19.10.2018 року (а.с.109,110), посадовими особами ГУ Держпраці у Запорізькій області в період з 22.10.2018 року по 23.10.2018 року проведено інспекційне відвідування ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, за результатами якого складено акт №ЗП2079/563/АВ від 23.10.2018 року (а.с.14-16), відповідно до висновків якого позивачем порушено приписи ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо допуску до роботи на протязі 2018 року 4 осіб без укладання трудового договору, а саме: Раранецького І.Д, Пилипченко В.В, Ляшенко О.Г, Шпак Р.М.

В цей же день 23.10.2018 року ГУ Держпраці у Запорізькій області складено припис №ЗП2079/563/АВ/П, яким позивача зобов`язано в цій частині вжити заходи по усуненню виявлених порушень строком до 23.12.2018 року (а.с.13).

13.11.2018 року заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. розглянуто справу про накладення штрафу відповідно до виявлених в акті №ЗП2079/563/АВ від 23.10.2018 року порушень трудового законодавства, та прийнято постанову №ЗП2079/563/АВ/П/ТД-1ФС, якою на позивача відповідно до приписів абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 446 760 грн. (а.с.17,18).

Не погодившись з такою постановою, ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт оскаржило її в судовому порядку, з вимогою визнати протиправною та скасувати.

За приписами ст. 43 Коституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст. 3,4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами; законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За приписами ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Приписами пунктів 6, 7 Порядку № 390 обумовлено, що перевірка складається з таких етапів: 6.1. Робота з документами, наданими суб`єктами господарювання на вимогу Інспектора; 6.2. Оформлення документів за результатами перевірки; 6.3. Ознайомлення суб`єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; 6.4. Проведення за результатами перевірки роз`яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

На виконання приписів ч.4 ст. 265 КЗпП України та ч.9 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановою № 509 від 17 липня 2013 року затвердив "Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 1 Порядку № 509 цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 КЗпП України та ч.2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Пунктами 2,8,10 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу, яка може бути оскаржена у судовому порядку.

Згідно положень ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається. Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст.208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і їх дія припиняється.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 837, ч.1,3 ст. 843 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції, за яким працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату, предметом договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові по справі №127/ 21595/16ц від 8.05.2018 року.

Матеріалами справи підтверджено, що видом діяльності ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт є, зокрема, ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (КВЕД 33.12) (а.с.93).

Судом першої інстанції встановлено, що 03.05.2018 року між АТ Запорізький завод феросплавів (Замовник) та ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт (Підрядник) укладено договір підряду №366, за умовами п. 1.1,3.1 якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати капітальний ремонт феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4. Роботи виконуються в два етапи, шляхом виконання вибухових робіт та демонтажних робіт (а.с.37-41).

12.04.2018 року між ТОВ Стальмонтаж (Замовник) та ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт (Підрядник) укладено договір підряду №12/04/18, за умовами п.1.1 якого Підрядник бере на себе зобов`язання виконати капітальний ремонт доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь у квітні - травні 2018 року. (а.с.42 - 45).

Відповідно до Специфікації до даного договору на Підрядника покладено обов`язок щодо виконання робіт відносно демонтажу деталей герметизації, демонтажу та монтажу існуючих холодильних плит, монтаж деталей герметизації (накладки з шайбами холодильних плит) (а.с.46).

В межах виконання зазначених договорів 17.05.2018 року між ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт (Замовник) та ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь укладено договір про надання послуг №32845340/3/18/1, за умовами Специфікації до даного договору Виконавець зобов`язується виконати також вибухові роботи (а.с.119-123).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт (Замовник) та Пилипченко В.В, Ляшенко О.Г, Шпак Р.М., Раранецьким І.Д, (Виконавці) укладено договори підряду, а саме:

З ОСОБА_1 (далі - Виконавець 1) укладено договір підряду №02/05-9 від 02.05.2018 року, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає виконавцю 1 у строк з 02.05.2018 року по 26.05.2018 року, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із Замовником, виконати роботи щодо проведення капітального ремонту доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь (а.с.19).

Згідно акту виконаних робіт №26/05-14 від 26.05.2018 року ОСОБА_1 в період з 02.05.2018 року по 26.05.2018 року здійснив капітальний ремонт доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь , а саме монтаж металоконструкцій холодильних плит та деталей герметизації, чим виконав роботу на суму 3 700 грн. (а.с.20);

З ним же укладений договір підряду №01/06-3 від 01.06.2018 року, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає виконавцю 1 у строк з 01.06.2018 року по 31.08.2018 року, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із замовником виконати роботи щодо капітального ремонту феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4 (а.с.21).

Згідно актів виконаних робіт №31/07-3 від 31.07.2018 року, №31/08-3 від 31.08.2018 року ОСОБА_1 в період з 02.07.2018 року по 31.07.2018 року, з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року здійснив капітальний ремонт феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4, чим виконав роботу на суму 4 450 грн. по кожному акту окремо, а за актом №27/06-3 від 27.06.2018 року здійснив зазначені роботи у строк з 01.06.2018 року по 27.06.2018 року на суму 4 250 грн. (а.с.22 -24).

З ОСОБА_2 (далі - Виконавець 2) укладено договір підряду №02/05-7 від 02.05.2018 року, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає Виконавцю 2 у строк з 02.05.2018 року по 26.05.2018 року, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із Замовником, виконати роботи щодо проведення капітального ремонту доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь (а.с.25).

Згідно акту виконаних робіт №26/05-9 від 26.05.2018 року ОСОБА_2 в період з 02.05.2018 року по 26.05.2018 року здійснив капітальний ремонт доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь , а саме монтаж металоконструкцій холодильних плит та деталей герметизації, чим виконав роботу на суму 3 700 грн. (а.с.26);

З ним же укладений договір підряду №01/06-4 від 01.06.2018 року, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає Виконавцю 2 у строк з 01.06.2018 року по 31.08.2018 року, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із замовником виконати роботи щодо капітального ремонту феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4 (а.с.27).

Згідно актів виконаних робіт №31/07-4 від 31.07.2018 року, №31/08-4 від 31.08.2018 року ОСОБА_2 в період з 02.07.2018 року по 31.07.2018 року, з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року здійснив капітальний ремонт феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4, чим виконав роботи на суму 4 450 грн. по кожному акту окремо, та за актом №27/06-4 від 27.06.2018 року здійснив зазначені роботи у строк з 01.06.2018 року по 27.06.2018 року на суму 4 250 грн. (а.с.28-30).

З ОСОБА_3 (далі - Виконавець 3) укладено договір підряду №24/04-1 від 24.04.2018 року, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає Виконавцю 3 у строк з 24.04.2018 року по 26.05.2018 року, згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із замовником виконати роботи щодо капітального ремонту доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь (а.с.31).

Згідно актів виконаних робіт №30/04-1 від 30.04.2018 року, №26-05-12 від 26.05.2018 року ОСОБА_3 в період з 24.04.2018 року по 30.04.2018 року та з 02.05.2018 року по 26.05.2018 року здійснив капітальний ремонт доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь , а саме монтаж металоконструкцій холодильних плит та деталей герметизації, чим виконав роботу на суму 1 000 грн. та 3 700 грн. (а.с.32, 33);

З ОСОБА_4 (далі - Виконавець 4) укладено договір підряду №02/07-1 від 02.07.2018 року, відповідно до п.1.1 якого позивач доручає Виконавцю 4 у строк з 02.07.2018 року по 31.08.2018 року згідно з графіком виконання робіт, узгодженим із замовником виконати роботи щодо капітального ремонту феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4 (а.с.34).

Згідно актів виконаних робіт №31/07-16 від 31.07.2018 року, №31/08-16 від 31.08.2018 року ОСОБА_4 в період з 02.07.2018 року по 31.07.2018 року, з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року здійснив капітальний ремонт феросплавної печі №35 (демонтажні роботи) цеху №4, чим виконав роботу на суму 4 450 грн. та 4 500 грн. (а.с.35,36).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цивільно - правові угоди з вищезазначеними особами Пилипченко В.В., ОСОБА_5 ., ОСОБА_3 , Раранецьким І.Д. позивачем укладалися для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання певних результатів, обсяг виконуваної роботи зазначений у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню у зв`язку з досягненням зазначеної в угодах мети , що відображено в акті їх приймання, оплата здійснена по закінченню виконання робіт.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено залучення позивачем ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до робіт з підвищеною небезпекою.

Оскільки порушення трудового законодавства - ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо допуску до роботи на протязі 2018 року без укладання трудового договору Раранецького І. ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, а тому накладення відповідачем на позивача штрафу згідно приписів абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України в розмірі 446 760 грн. відповідно до постанови №ЗП2079/563/ АВ/П/ТД-1 ФС від 13.11.2018 року є неправомірним.

Викладене свідчить , що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги, визнав незаконною та скасував оскаржену постанову.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

Оскільки судом першої інстанції в повному обсязі встановлено обставини справи та прийнято рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року по адміністративній справі №280/5300/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 червня 2019 року, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Постанова в повному обсязі складена 13 червня 2019 року.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий