Рішення

від 14.09.2023 по справі 643/10589/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 14.09.2023Справа № 643/10589/21 Провадження № 2/554/6542/2023

Справа №643/10589/21

Провадження №2/554/6542/2023

2/554/3307/2023

2/643/4337/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі :

судді Блажко І.О.

при секретарі - Гуляєвій О.О.

за участю прокурора - Ганзенка О.О.

представника відповідача - Павлуненко К.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Скуратовича Руслана Франаковича, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати ,-

в с т а н о в и в :

11 червня 2021 року до Московського районного суду м.Харкова керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Скуратович Р.Ф., в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулися з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. В якому прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 66 373,88 грн. Судовий збір стягнути з відповідача (а.с.1-12).

11 червня 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Московського районного суду м. Харкова головуючим у справі визначено суддю Харченко А.М. (а.с.31).

16 червня 2021 року суддею Московського районного суду м.Харкова (Харченко А.М.) відкрито провадження у цивільній справі за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Скуратовича Р.Ф., в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Роз`яснено учасникам справи, що відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.33).

Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Московського районному суду м. Харкова підлягають розгляду Октябрським районним судом м. Полтави.

26 січня 2023 року в провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2023 розподілена цивільна справа №643/10589/2021 (а.с.35, 36).

31 січня 2023 року ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 31.01.2023 позовна заява залишена без руху (а.с.37).

21 лютого 2023 року ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави позовну заяву керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Скуратовича Р.Ф., в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати залишено без розгляду. Оскільки відбулася зміна складу суду, через розгляд справи починається з початку зі стадії прийняття справи до свого провадження суддею. 31.01.2023 ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 31.01.2023 позовна заява залишена без руху. 17.02.2023 Салтівська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області надіслали суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. При цьому вимоги ухвали суду від 31.01.2023 не виконані в повному обсязі, копій ухвали позовної заяви, для надіслання учасникам процесу, не надано. Оскільки, ухвала без руху від 31.01.2023 не виконана, що в подальшому призведе до порушення прав відповідача на захист, через відсутність в матеріалах справи доказів направлення та отримання відповідачем позовної заяви з додатками (а.с.44, 45).

17 квітня 2023 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційна скарга Салтівської окружної прокуратури м.Харкова задоволена. Ухвала Октябрського районного суду м.Полтави від 21.02.2023 скасована, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.77, 78).

04 травня 2023 року ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави на виконання вимог постанови Полтавського апеляційного суду від 17.04.2023 прийнято до провадження справу за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Скуратовича Р.Ф., в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу до судового розгляду по суті на 09.00 годин на 06 липня 2023 року (а.с.86).

01 червня 2023 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_1 за ордером адвоката Павлуненко К.Л. В якому зазначили, що ухвалою від 04.05.2023 у справі №643/10589/21 було прийнято до провадження позов, поданий прокуратурою, провадження відкрито та зобов`язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду та позивача відзив. Оскільки відповідач не отримувала поштою ухвалу та позов з додатками, а ознайомлення із матеріалами справи було здійснено в суді 16.05.2023, термін на подання відзиву спливає 31 травня 2023 року. Таким чином, відзив подається з дотриманням терміну. 26.05.2015 за договором купівлі-продажу 1386 відповідачем придбано приміщення; рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 №399/16 у встановленому порядку Н.СМІЛИК було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цієї будівлі. 28.12.2019 земельна ділянка сформована за даними ДКЗ, витяг на запит власника - Харківської міської ради виготовлений 24.06.2020; рішенням Харківської міської ради від 22.04.2020 №2095/20 було прийнято рішення про затвердження проєктів землеустрою; відповідно до виготовленої документації 24.06.2020 року земельну ділянку було зареєстровано за даними ДЗК з відповідним номером. Ст.79 Земельного кодексу називає земельною ділянкою частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Таке визначення майже повністю збігається із поняттям Податкового кодексу, ст.14 Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами. Аналізуючи це положення, відповідач просить суд врахувати правові висновки, викладені в Постанові КГС ВС від 14.02.2019 №922/1019/18: Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкту цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). 17.06.2020 укладено договір оренди землі, та за даними реєстру прав на речове майно, 24.06.2020 право оренди було зареєстровано. Виходячи з тексту позовних вимог позовними вимогами є стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 по 31.05.2020 на суму 66 373,88 грн. Правовідносини, які виникли між сторонами безпосередньо у цій справі, щодо виникнення прав у відповідача на земельну ділянку, має застосовуватися спеціальна норма закону, а саме стаття 120 ЗК України у редакції, чинній на час укладення договорів купівлі-продажу, в якій не передбачалося необхідності формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав при придбанні нежитлових будівель. Факт присвоєння орендної плати, притримання її у себе та неперерахування позивачу не підтверджується, оскільки Харківська міська рада лише 22.07.2020 затвердила проекти землеустрою (формування земельної ділянки) та прийняла рішення про передання її в оренду відповідачу. Таким чином, до цієї дати неможливим було укладення договору оренди взагалі та на це не було рішення власника земельної ділянки. До затвердження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання ділянки в оренду, відповідач не мав ні права, ні обов`язку зі сплати орендної плати, оскільки земельна ділянка знаходилась лише в процесі оформлення, а власником не було прийнято рішення про оренду. Зазначене підтверджується також Актом обстеження земельної ділянки №437/20 від 11.03.2020, який виготовлявся в процесі підготовки до договору оренди землі, та у інформації даного акту відсутнє також зазначення про ідентифікацію земельної ділянки окрім адреси. Звертають в цій частині увагу суду на акт обстеження від 01.07.2020, який вже містить посилання та зазначення кадастрового номеру. Тобто, стягнути саме орендну плату за період, в якому власником навіть не було прийнято рішення про оренду як обов`язок відповідача, що ним не було виконаний - неможливо. Зазначений підхід буле також суперечити і ст.1212 ЦК, оскільки відповідач не міг притримати у себе майно (орендну плату) за умови, коли власник майна (Харківська міська рада) не прийняла рішення про передання в оренду. Матеріали справи містять Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, який датований лише 07.05.2020 №3706 та наданий самим позивачем. ГУ ДПС у Харківській області підтверджує, в свою чергу, відсутність заборгованості відповідача з орендної плати. Враховуючи наведене вище, відповідач заперечує повністю проти поданої позовної заяви, вважає що позовні вимоги не доведені документально та не є доведеними з правової точки зору, а тому керуючись правами, що надані стороні по справі чинним ЦПК України, та всіма наведеними за текстом відзиву нормами матеріального права та судовою практикою, просить суд: у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.88, 93-97).

06 липня 2023 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави позовну заяву керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Скуратовича Р.Ф., в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - залишено без руху. Оскільки до матеріалів справи не надано копії позовної заяви з додатками у відповідності до кількості учасників процесу. Надано Салтівській окружній прокуратурі міста Харкова, котра діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради строк для усунення наведених недоліків шляхом надання копії позовної заяви з додатками у відповідності до кількості учасників процесу. Салтівській окружній прокуратурі міста Харкова, котра діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради усунути недоліки позовної заяви протягом не більше 5 днів з дня отримання, вручення, доставлення ухвали. Відповідачу ОСОБА_1 надіслати Салтівській окружній прокуратурі міста Харкова відзив на позовну заяву. Призначено справу до судового розгляду по суті на 11.00 годин на 14 вересня 2023 року (а.с.127).

25 липня 2023 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла заява щодо недоліків позовної заяви від керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Скуратовича Р.Ф. Прокурором зазначено, що копії позовної заяви разом з додатками 16.06.2021 (а.с.34) були направлені відповідачу (а.с.34, 140, 141).

Як слідує із матеріалів справи, а саме а.с.34 : 16.06.2021 Московським районним судом м.Харкова надіслано першому адресату (прокурор Салтівської окружної прокуратури) - копія ухвали суду, другому (Харківська міська рада) - копія ухвали суду, позовна заява з додатками. Третім адресатом у листі зазначено відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , котрій судом нічого не надсилалося, в тому числі позовна заява з додатками.

Не дивлячись на це, вимоги ухвали суду від 06.07.2023 прокуратурою не були виконані, копії позовної заяви для надіслання відповідачу, для захисту своїх прав, суду не надано.

При цьому, представник відповідача скористалися своїми процесуальними правами і ознайомилася з матеріалами справи та зробила фотокопії матеріалів справи, в тому числі позовної заяви з додатками 16 травня 2023 року (а.с.88).

21 серпня 2023 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла відповідь на відзив від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області. В якій зазначили, що позовні вимоги керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 по 31.05.2020 на суму 66 373,88 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі (а.с.142-147).

В судовому засіданні прокурор Ганзенко О.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав їх задовольнити.

В судове засідання Харківська міська рада представника не направили, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлені.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 за ордером адвокат Павлуненко К.Л. відносно позову заперечувала та прохала відмовити у повному обсязі. Зазначила, що з матеріалами справи ознайомилася у Октябрському районному суді м.Полтави, проти відкладення розгляду справи через не надання прокуратурою позовної заяви для направлення її відповідачу заперечувала.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлена.

Суд, заслухавши прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1386 від 26.05.2015 на праві власності належить нежитлова будівля літ. «И-1» загальною площею 0,0459 га по АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №214530704 від 01.07.2020 (а.с.23-27).

Рішенням Харківської міської ради від 26.10.2016 №399/16 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 0,0460 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «И-1» (магазин) по АДРЕСА_2 .

28.12.2019 земельна ділянка сформована за даними ДКЗ, витяг на запит власника - Харківської міської ради виготовлений 24 червня 2020 року.

Рішенням Харківської міської ради від 22.04.2020 №2095/20 ОСОБА_1 надано в оренду земельну площею 0,459 га (кадастровий №6310137500:05:029:0027) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «И-1» (магазин) по АДРЕСА_2 строком до 01 травня 2025 року (а.с.100).

Відповідно до виготовленої документації 24.06.2020 земельну ділянку було зареєстровано за даними ДЗК з відповідним номером.

Стаття 79 Земельного кодексу України, називає земельною ділянкою частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Таке визначення майже повністю збігається із поняттям Податкового кодексу, ст.14 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Висновки, викладені в Постанові КГС ВС від 14.02.2019 №922/1019/18: згідно з ч.ч.1-4 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкту цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

17.06.2020 між Харківською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, та за даними реєстру прав на речове майно та 24.06.2020 право оренди було зареєстровано (а.с.103-106).

Частиною 1 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч.1 ст.373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма ч. 2 ст. 14 Конституції України про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (ч.2 ст.373 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст.373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Разом з цим, відповідно до вимог ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній жилий будинок, будівлю або споруду визначаються ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України.

Згідно з частинами першою, другою ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, до набувача нерухомого майна за договором придбання нерухомості переходить право на земельну ділянку в тому обсязі та на тих же підставах, що й були у попереднього власника.

Таким чином, після укладення договорів купівлі-продажу нежитлових будівель і державної реєстрації нотаріусом прав власності на них у відповідача, як покупця, могло б виникнути право користування земельною ділянкою, на якій розташовані відповідні будівлі.

Правовідносин, які виникли між сторонами безпосередньо у цій справі, щодо виникнення прав у відповідача на земельну ділянку, має застосовуватися спеціальна норма закону, а саме ст.120 ЗК України у редакції, чинній на час укладення договорів купівлі-продажу, в якій не передбачалося необхідності формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав при придбанні нежитлових будівель.

Таким чином, необхідність встановлення сформованості земельної ділянки, як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру залежить від конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зробила висновок, що «саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту».

Відповідно до ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для кондикціних зобов`язань є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав та важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зі змісту ст.ст.120, 125 ЗК України та положень ст.1212 ЦК України вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладення договору оренди) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Зазначена правова позиція є усталеною та викладена в численних постановах Верховного Суду, зокрема, постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2017 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №922/748/19 та позивач також на неї посилається.

Таким чином, факт присвоєння орендної плати, притримання її у себе та неперерахування позивачу не підтверджується, оскільки Харківська міська рада лише 22.07.2020 затвердила проекти землеустрою (формування земельної ділянки) та прийняла рішення про передання її в оренду відповідачу.

Таким чином, до цієї дати неможливим було укладення договору оренди взагалі та на це не було рішення власника земельної ділянки.

Для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку необхідно з`ясувати, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою (правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 11.06.2019 у справі №922/551/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 17.03.2020 у справі №917/353/19).

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, - яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, - та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Якщо тлумачити приписи ст.1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12.10.2021 у справі №910/17324/19, провадження №12-12 гс 21, від 09.11.2021 у справі №9051680/20, провадження №12-48 гс 21.

Але, до затвердження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання ділянки в оренду, відповідач не мав ні права, ні обов`язку зі сплати орендної плати, оскільки земельна ділянка знаходилась лише в процесі оформлення, а власником не було прийнято рішення про оренду.

Зазначене підтверджується Актом обстеження земельної ділянки №437/20 від 11.03.2020, який виготовлявся в процесі підготовки до договору оренди землі, та у інформації даного акту відсутнє також зазначення про ідентифікацію земельної ділянки окрім адреси (а.с.101, 102).

При цьому акт обстеження від 01.07.2020 містить посилання та зазначення кадастрового номеру (а.с.15-17).

Тобто, стягнути саме орендну плату за період, в якому власником навіть не було прийнято рішення про оренду як обов`язок відповідача, що ним не було виконаний - неможливо.

Зазначений підхід буде також суперечити і ст.1212 ЦК України, оскільки відповідач не міг притримати у себе майно (орендну плату) за умови, коли власник майна (Харківська міська рада) не прийняла рішення про передання в оренду.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Відповідно до ч.2 ст. 20 та ч.3 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позивачем надано до суду розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушення вимог чинного законодавства за період з 01.01.2020 по 31 травня 2020 року (а.с.22).

При цьому, відповідачем, надано розрахунок розміру орендної плати на земельну ділянку комунальної власності №236/20 від 09.04.2020 (а.с.99).

Таким чином, в процесі підготовки договору оренди, отримання необхідних документів лише з цієї дати орендодавець - власник - Харківська міська рада визначилась із розміром орендної плати.

Згідно з частиною другою ст.20 ЗУ «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Матеріали справи містять Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, який датований лише 07.05.2020 №3706 (а.с.21).

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Скуратовича Р.Ф., в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, за безпідставністю.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду складає 2 270 грн. (а.с.30).

Відповідно ст.141 ЦПК України, судові витрат, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81,130,131, 141, 229, 263, 354, 430 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області Скуратовича Руслана Франаковича, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - відмовити повністю.

Судові витрати у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень віднести на користь держави.

Складання повного тексту рішення відкладено на 1 (один) день 15 вересня 2023 року.

Позивач - Харківська міська рада, місцезнаходження - 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок №7, код ЄДРПОУ 04059243.

Відповідач - громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію у даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2023 року.

Суддя І.О.Блажко