Ухвала

від 15.09.2023 по справі 947/2454/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2454/23

Провадження № 1-кс/947/11913/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СГ СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022160000000313 від 28.09.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022160000000313 від 28.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході проведення досудового розслідування означеного кримінального провадження, 20.06.2023року про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.06.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, санкціями ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, яка діяла на момент повідомлення про підозру), ч. 3 ст. 209 КК України передбачено можливість призначення покарання у вигляді конфіскації майна.

Органом досудового розслідування встановлено, що згідно інформаційної довідки 346208183 від 12.09.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ), на праві приватної власності належить земельна ділянка, розмір частки 1/1, кадастровий номер 5120881200:01:005:0626, загальною площею 1.6331 га, за цільовим призначенням відведена для ведення фермерського господарства, яка розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., Бритівськасільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1346892751208).

Окрім цього, відповідно до відповіді з Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, а саме реєстраційної картки ТЗ, вбачається, що у власності ОСОБА_5 перебуває легковий автомобіль марки та моделі «PEUGEOT 308» сірого кольору з номером кузова НОМЕР_2 , номером двигуна НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , 2015 року випуску.

Сторона обвинувачення звертається з клопотання про арештмайна підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду додаткового покарання.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з`явилися, проте від прокурора до суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, в якій він зазначив, що клопотання просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У своєму клопотанні сторона обвинувачення, просить розгляд клопотання провести за відсутності власника майна, зважаючи на необхідність забезпечення арешту майна.

Приймаючи до уваги клопотання сторони обвинувачення, враховуючи положення ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання, при цьому в силу положень ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається в тому числі, на майно підозрюваного.

Як встановлено слідчим суддею, в рамках даного кримінального провадження СУ ГУНП в Одеській області обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження за №42022160000000313 від 28.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Згідно долучених до даного клопотання матеріалів вбачається, що в рамках такого кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру, в тому числі, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

З огляду на долучені до такого клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що пред`явлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, а відтак, останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні в тому числі, кримінальних правопорушень, санкції за вчинення якого передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна (ч. 4 ст. 190 (в редакції, яка діяла на момент повідомлення про підозру останньому), ч. 3 ст. 209 КК України).

При цьому, слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування було встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 згідно інформаційної довідки 346208183 від 12.09.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності належить земельна ділянка, розмір частки 1/1, кадастровий номер 5120881200:01:005:0626, загальною площею 1.6331 га, за цільовим призначенням відведена для ведення фермерського господарства, яка розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., Бритівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1346892751208) та відповідно до відповіді з Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області легковий автомобіль марки та моделі «PEUGEOT 308» сірого кольору з номером кузова НОМЕР_2 , номером двигуна НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , 2015 року випуску.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає подане стороною обвинувачення клопотання таким, яке підлягає задоволенню, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно, власником якого є підозрюваний ОСОБА_5 та на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, підлягатиме ймовірній конфіскації, як різновиду додаткового покарання (правова підстава арешту майна абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України). В свою чергу, оскільки метою арешту майна є забезпечення такої конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), очевидно, що завданням арешту майна є запобігання його можливого знищення/ відчуження (абзац 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

При цьому, слідчий суддя зазначає, що накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження буде розумним та співмірним, й не буде безпідставно обмежувати право власності зацікавлених осіб.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

З поміж іншого, слідчий суддя роз`яснює, що зацікавлені особи не позбавлені процесуальної можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково, якщо на їх переконання арешт майна накладено слідчим суддею необґрунтовано, або ж відпаде подальша необхідність в дії такого заходу забезпечення кримінального провадження (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СГ СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022160000000313 від 28.09.2022 року задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження на земельну ділянку, у розмірі частки 1/1, кадастровий номер5120881200:01:005:0626, загальною площею 1.6331 га, за цільовим призначенням відведена для ведення фермерського господарства, яка розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., Бритівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1346892751208), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Накласти арешт із забороною відчуження на легковий автомобіль марки та моделі «PEUGEOT 308» сірого кольору з номером кузова НОМЕР_2 , номером двигуна НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , 2015 року випуску.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СГ СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1