Ухвала

від 28.09.2023 по справі 947/2454/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2454/23

Провадження № 1-кс/947/12482/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000313 від 28.09.2022 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бритовка Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вищою юридичною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Київського районного суду м. Одеси надійшло на розгляд клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

З клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000313 від 28.09.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

За обставин викладених у письмовому вигляді у клопотанні 20.06.023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 , ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 , ч. 2 ст. 209 КК України.

30.06.2023 року, ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

19.09.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України

Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 746 (сімсот сорок шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 002 264 (два мільйони дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні, строк дії якого спливає 02.10.2023 року.

Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.08.2023 року досудового розслідування кримінального провадження № 42022160000000313 від 28.09.2022 року спливає 06.10.2023 року.

19.09.2023 року підозрюваному ОСОБА_4 були відкриті матеріали досудового розслідування, обсяг котрих складає наразі 30 томів, серед яких речові докази (комп`ютерна техніка, мобільні телефони, флеш носії, чорнові записи), 18 проектів землеустрою, а тому, на думку сторони обвинувачення, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороною захисту та потерпілими та в послідуючому вручення обвинувального акту до 06.10.2023 є неможливим.

З огляду на вищевикладене у сукупності, враховуючи те, що з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування ступінь суспільної небезпеки не зменшився, зокрема ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом продовжують існувати, слідчий за погодженням з прокурором звертаються з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу відн6осно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні:

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Повідомив, що на теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 з 33 томів матеріалів досудового розслідування ознайомлений з 30 томами.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим, а ризики недоведені стороною обвинувачення. З огляду на що, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника, зазначивши, що на теперішній час співпрацює зі слідством, не має на меті переховуватися, має хворого батька, та просив застосувати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, за обставин викладених у письмовому вигляді у клопотанні 20.06.023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 , ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 , ч. 2 ст. 209 КК України.

30.06.2023 року, ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

19.09.2023 року 19.09.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, зокрема тими, які долучені до клопотання.

Також, питання обґрунтованості підозри пред`явленої ОСОБА_4 перевірялася слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу та в подальшому при продовженні відповідної міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

22.06.2023 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06.08.2023 року, в межах строку досудового розслідування з альтернативою внесення застави в розмірі 2 002 264 (два мільйони дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні.

04.08.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк застосування запобіжного зхаоду у вигляді тримання під вартою із визачненням розміру застави, що становить 2 002 264 (два мільйони дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні було продовжено до 02.10.2023 року.

При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, а також те, що підозрюваний розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

З огляду на вищевикладене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, слідчий суддя критично оцінює та вважає необгрунтованими посилання сторони обвинувачення на продовження існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що на теперішній час досудове розслідування означеного кримінального провадження завершено, а тому ймовірно повний комплекс речей та документів, які мають доказове значення для даного кримінального провадження, стороною обвинувачення вже встановлено.

Що стосується існування ризику впливу ОСОБА_4 на іншого підозрюваного, слідчий суддя враховує, що як встановлено слідчим суддею в ході розгляду даного клопотання, що не заперечувалося й прокурором в судовому засіданні, наразі підозрюваний ОСОБА_4 співпрацює з стороною обвинувачення. За таких обставин, для слідчого судді видається не лише незрозумілим, але й нелогічним з одного боку посилання прокурора на факт здійснення підозрюваним ОСОБА_4 незаконного впливу на іншого підозрюваного, а з іншого, на факт його співпраці зі стороною обвинувачення. Зокрема, на думку слідчого судді, наведені обставини попросту виключать одна одну. Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що існування ризику впливу ОСОБА_4 на іншого підозрюваного ОСОБА_8 (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) на теперішній час не доведений.

Водночас, щодо продовження існування ризику впливу підозрюваним на інших свідків та/або експертів, які ще не допитані судом, слідчий суддя вважає, що запобігти вказаному ризику можливо шляхом покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками та експертами у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

Слідчий суддя при розгляді клопотання звертає увагу на те, що попри встановлення продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовувала неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів, не може бути єдиною підставою для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя зазначає також про те, що попри встановлення продовження існування ризиків, необхідно виходити із загальних тверджень про наявність певного ризику, передбаченого тим чи іншим пунктом ч. 1 ст. 177 КПК, а існування кожного визнаного ризику має підтверджуватися конкретними фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована. Зокрема, такий висновок вбачається зі змісту п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Макаренко проти України» (Makarenko v. Ukraine) від 30.01.2018 року, в якому суд вказав, що «До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого», «…. Аргументи на користь чи проти звільнення не повинні бути «загальними та абстрактними». Якщо законодавство передбачає презумпцію щодо факторів, які стосуються підстав продовження тримання під вартою, то існування конкретних фактів, що переважають принцип поваги до особистої свободи, має бути переконливо продемонстровано».

При цьому, оцінюючи кожен факт, викладений на підтвердження заявлених стороною обвинувачення ризиків, необхідно оцінювати його у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Вказане вбачається не лише зі змісту відповідної норми, але й практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005 року, зазначено: «… Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування означеного кримінального провадження на теперішній час завершено, а також той факт, що підозрюваний наразі співпрацює зі слідством, що, на думку слідчого судді вказує на можливість запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання останнього.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 3 ст. 219 КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Як вбачається з матеріалів клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, досудове розслідування означенного кримінального провадження завершено та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Того ж дня слідчим повідомлено підозрюваного ОСОБА_4 про завершення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42022160000000313 від 28.09.2022 року.

Таким чином, в силу норм п. 5 ч. 1 ст. 3 та ст. 219 КПК України, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, однак, воно не вважається закінченим, оскільки у даному випадку обвинувальний акт до суду не направлено, у зв`язку з тим, що здійснюється виконання вимог ст. 290 КПК України, з огляду на встановлені в судовому ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для необхідності продовження запобіжного заходу.

З огляду на викладене, слідчий суддя враховує, що, як зазначено прокурором у судовому засіданні, підозрюваний з більшою частиною матеріалів досудового розслідування вже ознайомився, у зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність продовження відносно ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу строком на 1 (один) місяць, вважаючи, що вказаний строк в повній мірі є достатнім для виконання стороною обвинувачення вимог ст. ст. 290, 291 КК України.

Враховуючи зазначене вище, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 197, 199, 219, 290, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000313 від 28.09.2022 року відносно ОСОБА_4 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 28.10.2023 року, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти строком до 28.10.2023 року на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками та експертами у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1