Ухвала

від 12.09.2023 по справі 175/4042/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2086/23 Справа № 175/4042/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023041440000530 стосовно підозрюваного

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Підгороднє Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі КК),

за участю:

прокурора ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

підозрюваного ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчогосудді Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 23серпня 2023року клопотання старшого слідчого СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 ,погодженого прокурором ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 задоволено та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 21 жовтня 2023 року включно без визначенням застави, як альтернативного запобіжного заходу.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Крім цього, вважав встановленими та доведеними органом досудового розслідування існування ризиків передбачених п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), що з урахуванням фактичних обставин даного кримінального провадження та особи підозрюваного є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_7 такого виключного запобіжного заходу.

Так, слідчий суддя при встановленні ризику переховування зважав на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК є особливо тяжкими злочинами, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.

Крім того, оскільки свідки у справі відомі підозрюваному, а також оскільки досудовим розслідуванням ще не встановлено усіх свідків або очевидців подій, слідчий суддя вважав, що підозрюваний може здійснювати на них незаконний вплив шляхом погроз, залякуванням або вмовляння, з метою зміни їх показів на власну користь, а тому такий ризик є підтвердженим.

За вказаних обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 тільки виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

В той же час, слідчий суддя дійшов до висновку не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, які спричинили смерть людини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить змінити ухвалу слідчого судді, у зв`язку з її незаконності та необґрунтованістю та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Мотивуючи свої апеляційні вимоги зазначає, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів є повністю необґрунтованою, оскільки не підтверджується зібраними у справі письмовими доказами.

Також вказує, що у даному кримінальному провадженні відсутні будь-які ризики, на які посилається слідчий у своєму клопотанні та зазначив слідчий суддя, оскільки підозрюваний не будучи затриманим, завжди своєчасно прибував за першим викликом до слідчого, не переховувався від органу досудового розслідування та з`явився на розгляд клопотання до слідчого судді.

Крім того зазначає, що підозрюваний не має намірів впливати на свідків та/або потерпілих у даному кримінальному провадженні, а зазначений ризик ґрунтується тільки на припущеннях.

Також зазначає, що слідчим суддею не враховано належним чином обставини, передбачені ст. 178 КПК, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, де характеризується позитивно, на його утриманні перебувають дві дитини, він здійснює волонтерську діяльність, в тому числі яка пов`язана з виїздом на територію, де ведуться активні бойові дії, що у своїй сукупності, на думку захисника, свідчить про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник підтримали подану апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді просили скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Щодо обґрунтованості підозри.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

У зв`язку з тим, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не визначено ані поняття «обґрунтована підозра», ані єдиних критеріїв підходу до визначення її наявності у кримінальному провадженні, в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ, є джерелом права.

Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» є нижчим стандартом доведення, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. У рішеннях ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011).

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 КК за ознаками вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та ч. 4 ст. 187 КК за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, з застосуванням насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло та в умовах воєнного стану.

З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані та долучені документи свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що підтверджується, зокрема протокол оглядумісця подіївід 12.08.2023,лікарським свідоцтвомпро смерть№ 5674,протоколами допитівсвідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,протоколом оглядудиску від17.08.2023,протоколами пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками заучастю свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,протоколом проведенняслідчого експериментуза участюсвідка ОСОБА_19 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів.

При цьому, відповідно до ст. 198 КПК, апеляційний суд зауважує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні вказаних злочинів спростовуються дослідженими матеріалами та стосуються їх оцінки з точки зору належності, допустимості та достатності, що є виключною компетенцією суду першої інстанції під час розгляду кримінального провадження.

Стосовно доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Санкція п. 6 ч. 2 ст. 115 КК, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, а санкція ч. 4 ст. 187 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК, дає матеріально-правові підстави для застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.

Твердження захисника про відсутність будь-якого з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і про безпідставність висновків слідчого судді в цій частині, апеляційний суд вважає неприйнятними з огляду на таке.

Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 розуміє тяжкість інкримінованих йому злочинів та строки можливого покарання, у разі визнання його винуватим у їх вчиненні, а тому може перейти на нелегальне становище та переховуватись від органу досудового розслідування, слідчого судді та/або суду, а тому вказаний ризик є обґрунтованим та доведеним.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому, зазначений ризик об`єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того, за вказаних обставин підозрюваний може перетнути умовну лінію розмежування з метою переховування з огляду на те, що підозрюваний обізнаний з місцевістю, де ведуться активні бойові дії.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом, а тому вказаний ризик також є доведеним, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні лише розпочато, досудовим слідством не встановлено усіх свідків або очевидців події, а тому ОСОБА_7 потенційно може впливати на вже встановлених свідків у справі, з метою схилити їх до зміни показів на його користь, або здійснювати такий вплив на осіб, які наразі невідомі органу досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, об`єктивно існують та для їх запобігання необхідно застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, як про це просить захисник в своїй апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Посилання захисника на міцні соціальні зв`язки підозрюваного, сімейний стан, наявність місця проживання та реєстрації, а також утриманців є слушними та суд апеляційної інстанції бере їх до уваги, однак вони не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді і відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі обставини жодним чином не спростовують встановлених ризиків, оскільки вони існували й на початку інкримінованих ОСОБА_7 дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В той же час, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на вказані положення кримінального процесуального закону, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, що спричинив смерть людини, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується й апеляційний суд, що визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування є недоцільним, оскільки не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відтак, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 підозрюваного за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4