Ухвала

від 27.10.2023 по справі 175/4042/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем України

27 жовтня 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретареві - ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_5 (дистанційно).

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_5 в особі захисника ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 22 серпня 2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України -

встановив:

До слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження № 12023041440000530 від 12 серпня 2023 року, в якій захисник просить скасувати повідомлення про підозру від 22 серпня 2023 року у вищевказаному кримінальному провадженні, відповідно до якого ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України та зобов`язати уповноважену особу внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Захисник скаргу мотивує тим, що висновок органу, що здійснює досудове розслідування про нібито причетність ОСОБА_5 до вбивства ОСОБА_6 ґрунтується виключно на тому, що ОСОБА_5 перебував вночі та на ранок ІНФОРМАЦІЯ_1 (коли було вбито ОСОБА_6 ) у АДРЕСА_1 було вбито ОСОБА_6 ).

Водночас будь-які істотні докази вини ОСОБА_5 у вчиненні вбивства ОСОБА_6 в матеріалах кримінального провадження відсутні.

До прикладу, в матеріалах вказаного кримінального провадження немає даних щодо слідів вбивства (до прикладу крові, поту, слини, чи інших біологічних тканин ОСОБА_6 на тілі або одязі ОСОБА_5 , та які б могли вказувати на вчинення ОСОБА_5 насильницьких дій відносно померлої, доказів наявності мотиву та мети злочину у ОСОБА_5 матеріали кримінального провадження не містять.

Водночас, лише за критерієм знаходження ОСОБА_5 у місті Підгородньому Дніпровського району Дніпропетровської області в ніч коли її було вбито (близько 02 ночі ІНФОРМАЦІЯ_1) гіпотетично можна звинувачувати чи не всіх родичів ОСОБА_6 , які в цю ніч також були в м. Підгородньому, та чи не всіх мешканців міста Підгороднього, що є абсурдним.

Як вказано у повідомленні про підозру, напад на ОСОБА_6 та її вбивство сталося близько 02 години ночі ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім цього, згідно показів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 02:02 з номера «Водафон» їй зателефонувала бабуся та спитала: «це ти прийшла додому?», на що ОСОБА_7 відповіла «ні». Бабуся ж ( ОСОБА_6 ) зі слів ОСОБА_7 повідомила їй, що «чує як хтось ходить чи шумить в дворі», на що ОСОБА_7 повідомила їй, що залишилась ночувати у ОСОБА_14, та на цьому їхня розмова завершилась.

Вказані дані свідчать, що напад на ОСОБА_6 стався близько 02 годин ночі ІНФОРМАЦІЯ_1.

Водночас, як вбачається із показів свідка ОСОБА_8 , о півночі ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 запропонував поїхати до магазину який працював цілодобово, та потім запропонував поїхати до м. Підгородне, де похована матір ОСОБА_5 , на що ОСОБА_8 погодився. Коли вони приїхали до м. Підгородне, таксі зупинили співробітники поліції, водій таксі вийшов з ними спілкуватись та потім вони поїхали далі. Потім вони зупинились, ОСОБА_5 розрахувався з таксистом та пішки пішли до кладовища, яке перебувало неподалік приблизно за 30 метрів. Дійшовши до могили вони зупинились та почали розпивати напої і спілкуватись про їхніх мам. Це тривало приблизно 3 год. 30 хв. Потім коли почало світлішати ОСОБА_5 запропонував пройтись і сказав що зайде до родичів щось забрати, до яких саме родичів, та що саме не повідомив, повернувся через 20 хв.

Тобто, з показів ОСОБА_8 можна зробити висновок, що з 00:00 годин ІНФОРМАЦІЯ_1 і до світанку ОСОБА_5 перебував разом з ним (спочатку у м. Дніпрі, потім в цілодобовому магазині, потім вони разом на таксі поїхали до м. Підгородне, та після цього були на кладовищі у м. Підгородне 3, 5 години до початку світанку.

Відтак, покази ОСОБА_8 прямо вказують на об`єктивну (часову) неможливість вчинення ОСОБА_5 вбивства ОСОБА_6 , оскільки майже всю ніч ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 00:00 годин і до ранку) ОСОБА_5 перебував разом з ОСОБА_8 та відволікся від нього на такий час, протягом якого не міг встигнути прийти до будинку ОСОБА_6 , проникнути до нього, вбити ОСОБА_6 , пограбувати її (як про це вказує сторона обвинувачення) та повернутися до ОСОБА_8 .

Органом досудового розслідування не встановлено приналежність слідів взуття, виявлених в огороді на подвір`ї ОСОБА_6 , та не виявлено доказів, які б однозначно вказували на спосіб проникнення до подвір`я ОСОБА_6 (через хвіртку (калітку) або через паркан.

При огляді подвір`я ОСОБА_6 в огороді встановлено слід від взуття, що зафіксовано в протоколі огляду, що ймовірно привело слідство до версії про те, що злочинець перед вбивством ОСОБА_6 переліз через паркан та таким чином проник до подвір`я.

Водночас, приналежність вказаного сліду ОСОБА_5 не встановлена, отже відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_5 проник до подвір`я ОСОБА_6 .

Крім цього, слідством не враховано той факт, що при виявленні ОСОБА_6 вбитою вранці ІНФОРМАЦІЯ_1 хвіртка її подвір`я була відкритою, тобто особа, яка вбила ОСОБА_6 імовірно мала ключі від хвіртки (а ОСОБА_5 таких ключів не мав, що підтверджується показами ОСОБА_9 ), або ж сама ОСОБА_6 відчинила хвіртку такій особі.

ОСОБА_5 жодним чином самостійно не міг проникнути до двору ОСОБА_6 шляхом відчинення хвіртки (калітки), оскільки не мав ключів від неї.

Матеріали кримінального провадження не лише не містять доказів вчинення злочину ОСОБА_5 , а й містять численні докази наявності конфліктів між вбитою ОСОБА_6 та іншими її родичами, зокрема з її онукою ОСОБА_10 , та її хлопцем (колишнім) ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_12 вказала, що у ОСОБА_6 були конфлікти з онукою ОСОБА_10 та її колишнім хлопцем ОСОБА_11 .

Таким чином, сторона обвинувачення необґрунтовано звинувачує у вчиненні вбивства ОСОБА_5 , та взагалі не розглядає версію щодо вчинення вбивства іншими особами, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_13 у яких з ОСОБА_6 постійно були конфлікти, та які неодноразово погрожували ОСОБА_6 на що вказують численні свідки у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин, сторона обвинувачення не просто підозрює у вчиненні кримінальних правопорушень абсолютно непричетну до них особу, а й не вчиняє жодних дій по виявленні осіб, які насправді вчинили вбивство ОСОБА_6 .

Захисник у судовому засіданні скаргу підтримав, зауважив, що суд систематично не враховує доводи сторони захисту, не надає оцінки обставинам які підтверджують невинуватість його підзахисного.

Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволення скарги, зауважила, що підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 відсутні. Підозра є обґрунтованою та відповідає вимогам статті 277 КПК України.

Дослідивши матеріали скарги, приймаючи до уваги доводи захисника та заперечення прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Виходячи з даного положення, слідчий суддя приходить висновку про дотримання захисником строку оскарження повідомлення про підозру.

Водночас суд зазначає, процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного кодексу.

Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8)підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Водночас в рішенні ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.94 суд навів важливий критерій обґрунтованості підозри та її відмежування від кінцевого обвинувачення. Суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що необхідні для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення. При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041440000530 від 12 серпня 2023 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.

22 серпня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру.

Проте, слідчим суддею встановлено, що слідчим у повідомленні про підозру зазначено стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у тому числі зазначенням обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Щодо твердження того, що повідомлення про підозру не ґрунтується на доказах причетності ОСОБА_5 , до скоєних злочинів, слідчий суддя звертає увагу на те, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Отже, як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, а також слідчий суддею не встановлено порушення слідчим порядку ст. 278 КПК України.

У зв`язку із вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість скарги та вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 276-278, 303-306, 309 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_5 в особі захисника ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 22 серпня 2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1