Постанова

від 15.09.2023 по справі 440/3372/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Ясиновський І.Г.

15 вересня 2023 р. Справа № 440/3372/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

28.03.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача Полтавського апеляційного суду щодо відмови у видачі йому довідок про зміну розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2021 з урахуванням 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з коефіцієнтом 1.1 та надбавки за вислугу років 80%; з 01.01.2022 з урахуванням 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з коефіцієнтом 1.1 та надбавки за вислугу років 80%; з 01.01.2023 з урахуванням 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з коефіцієнтом 1.1 та надбавки за вислугу років 80%.

- зобов`язати Полтавський апеляційний суд видати довідку про розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2021 з урахуванням 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з коефіцієнтом 1.1 та надбавки за вислугу років 80%; з 01.01.2022 з урахуванням 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з коефіцієнтом 1.1 та надбавки за вислугу років 80%; з 01.01.2023 з урахуванням 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з коефіцієнтом 1.1 та надбавки за вислугу років 80%".

Ухвалою суду від 03.04.2023 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки визначено усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: уточненої позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, а також із приведенням змісту позовних вимог у відповідність до положень частини першої статті 5 КАС України з визначенням вимог відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України та її копій у відповідності до кількості відповідачів та з доданням до позовної заяви (та її копій) всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; належних доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема щодо отримання позивачем щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків від розміру суддівської винагороди, з коефіцієнтом 1.1 та надбавки за вислугу років 80%.

Як вбачається з поштового повідомлення про отримання копію ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем ОСОБА_1 отримано 12.04.2023 року.

17.04.2023 року до суду надійшла уточнена позовна заява разом з її копією.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений в такій ухвалі строк не виконав в повному обсязі, недоліки позовної заяви не усунув належним чином. Суд зазначив, що належних доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема щодо отримання ним щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків від розміру суддівської винагороди, з коефіцієнтом 1.1 та надбавки за вислугу років 80% до такої заяви на усунення недоліків позовної заяви позивачем не додано.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що повертаючи позовну заяву позивачу суд прийшов до висновку, що позивач не надав належних доказів в обґрунтування позовних вимог.

Разом з тим, позивач надав три копії довідок про розмір суддівської винагороди працюючого судді, які відповідач надав йому для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в зв`язку із зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 в яких зазначено посадовий оклад працюючого судді з урахуванням коефіцієнта 1,1 та доплата за вислугу років. Більш того, в уточненій позовній заяві про все це зазначено.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 320 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8).

Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією й законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи § 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, мета яких - не пустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим не має бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (п.59 рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 року у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France»).

За положеннями п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).

З аналізу наведених норм вбачається, що підстави для залишення позовної заяви без руху встановлені саме статтею 160, 161 КАС України, перелік яких є вичерпним. Також, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб, визначений судом, тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач не виконав ухвалу суду від 03.04.2023 року про зобов`язання надати суду докази отримання ним щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків від розміру суддівської винагороди, з коефіцієнтом 1.1 та надбавки за вислугу років 80%.

Проте такий висновок суду про залишення позову без розгляду з підстав ненадання позивачем означеного доказу не відповідає вимогам ч. 4 ст. 9, ч. 4 ст. 77 КАС України, оскільки суд не з`ясував можливості зібрання доказів з власної ініціативи .

Колегія суддів також зазначає, що положення ч. 6 ст. 77 КАС України містять альтернативні варіанти дій суду першої інстанції в разі ухилення від виконання учасником справи вимог щодо надання доказів. Залишення позову без розгляду є лише одним з них і може застосовуватися тільки в разі неможливості здійснення судом розгляду справи за відсутності таких доказів.

Усупереч вимогам наведених норм процесуального права, суд першої інстанції не вирішив спір по суті, безпідставно залишивши позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року - скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова