Постанова

від 13.09.2023 по справі 420/11972/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/11972/20

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Косцової І.П.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

за участі секретаря Вовненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТІС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ «НОВОТІС» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.10.2020 року №0002770501, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 609 918 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за висновками Акту перевірки Товариством не вірно визначено звітні (податкові) періоди, у яких виникло від`ємне значення з ПДВ за червень 2020 року в сумі 31 454 грн. Крім того, відповідач вважає безтоварними операції з контрагентом ТОВ «БІОЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» на суму ПДВ 578 464,4 грн.

Щодо визначення податкових періодів позивач наголошує на наявності декількох варіантів ведення обліку від`ємного значення ПДВ, в тому числі застосований ним принцип хронології.

Окремо вказано, що подана ним податкова декларація з ПДВ за червень 2020 року пройшла камеральну перевірку у відповідача, адже за її результатом акт не складався, тобто, самим контролюючим орган визнано правомірність формування від`ємного значення ПДВ за червень 2020 року в сумі 31 454 грн.

Стосовно взаємовідносин з контрагентом ТОВ «БІОЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» вказано на невідповідність висновків контролюючого органу про безтоварність операцій, оскільки під час перевірки були надані первинні документи, які в повній мірі засвідчують реальність господарських операцій. При цьому встановлені неточності щодо місця розвантаження товару є опискою, яка була виявлена сторонами угоди та виправлена на наступний день після укладення договору поставки, про що зазначено під час перевірки та надано підтверджуючі документи.

Крім того, до суду надано документи на підтвердження походження товару по ланцюгу постачання та докази його подальшого використання у власній господарській діяльності, що додатково підтверджує реальність господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту.

Короткий зміст рішень судів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано вимог податкової дисципліни під час визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - за червень 2020 року в сумі 31 454 грн, оскільки самим контролюючим органом було перевірено всі декларації з ПДВ за період з листопада 2018 року по червень 2020 року та не встановлено порушень.

Крім того, листом Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 року №24830/7/99-99-15-03-02-17 «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість» доведено до відома платників ПДВ, що при заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

Щодо взаємовідносин ТОВ «БІОЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» судом досліджено наявні первинні документи та встановлено, що вони у своїй сукупності підтверджують реальність господарських операцій.

Стосовно помилкового зазначення в п.4.1. Договорів та актах прийому-передачі адреси ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» «м. Одеса, вул. Центральна, 20а», ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» направило позивачеві листа №12/09 від 12.09.2019 року з проханням вважати правильною адреус: «м. Чорноморськ, вул. Центральна, 20а» .

Враховуючи, що позивач повідомляв відповідача у запереченнях на акт перевірки, що адреса, зазначена в документах, є помилкою, тому дана обставина, на переконання суду, не може бути достатньою для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та продавцем товару.

Також судом відхилено посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження, оскільки, по-перше, по ньому відсутній вирок чи постанова про звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих обставин та, по-друге, кримінальне провадження відкрито не щодо посадових осіб контрагента позивача - ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА», а у відношенні його контрагентів.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким ТОВ «НОВОТІС» відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 28.07.2023 року скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року та направлено справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Касаційний суд вказав, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не надав оцінки листу ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» від 12 вересня 2019 року № 12/09 (із зазначенням правильної адреси місця поставки товару) та листу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від 04 листопада 2020 року №496 з показниками лабораторних досліджень товару та реєстром прийнятого вантажу.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції взагалі не надано оцінки висновкам акту перевірки в частині порушення платником підпункту «в пункту 200.4 статті 200 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ (рядок 19 декларації з ПДВ) на загальну суму 31 454 грн., внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, (рядок 21 декларації з ПДВ) за червень 2020 року у розмірі 31 454 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Головне управління ДПС в Одеській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що в порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість в Таблиці 1 Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового періоду) (Д2) за червень 2020 року невірно зазначено звітні (податкові) періоди, у яких виникло від`ємне значення та суми від`ємного значення, в результаті чого завищено значення рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року в сумі 31 454грн.

Також вказано, що господарські операції між позивачем та ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» носять формальний характер та здійснені виключно з метою документального оформлення нереальних господарських операцій.

TOB «НОВОТІС» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в період з 01.09.2020 року по 07.09.2020 року ГУ ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НОВОТІС з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акт № 000138/15-32-05- 01/38718855 від 14.09.2020 року (далі - Акт перевірки), за висновками якого Товариство порушило п.44.1 ст. 44, ц. 198.1, п.198.2, п198.3 ПК України, ст.1, п.1 п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1., п.2.4., п.2,7. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995, внаслідок чого завищено податковий кредит (р.17 декларації з ПДВ) на суму 578 464,00 грн., що, в свою чергу, призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 декларації з ПДВ) за червень 2020 року у сумі 578 464 грн.;

абз. «в» п.200.4 ст.200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ (р.19 декларації з ПДВ) на загальну суму ПДВ 31 454 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 декларації з ПДВ) за червень 2020 року у сумі 31 454,00 грн.

Позивач подав до Акту перевірки заперечення, які залишені ГУ ДПС в Одеській області 08.10.2020 року без задоволення.

На підставі висновків Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2020 року №0002770501(далі ППР), яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 609 918 грн.

Законність вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 декларації з ПДВ) за червень 2020 року у сумі 31454 грн. суд зазначає наступне.

За висновком податкового органу порушення, яке призвело до завищення від`ємного значення, полягає у тому, що TOB «НОВОТЇС» невірно визначило звітні періоди, у яких виникло від`ємне значення та суми від`ємного значення, в результаті чого завищено значення рядку 21 податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року в сумі 31 454 грн.

Так, в Таблиці 1 Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ визначено звітні періоди, у яких виникло від`ємне значення, а саме: з березня по грудень 2019 року, січень, березень, травень та червень 2020 року. На думку перевіряючих, в податкових періодах з квітня по серпень, грудень 2019, січень, березень, травень та червень 2020 року виникало позитивне значення між сумою податкових зобов`язань та податковим кредитом.

Наведені в таблиці різниці сформовані внаслідок перерахунку контролюючим органом сум від`ємного значення з використанням принципу порівняння податкових зобов`язань і податкового кредиту поточного періоду, без врахування в розрахунок податкового кредиту, сформованого в попередніх звітних періодах.

Водночас, TOB «НОВОТІС» використовувало принцип, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

Відповідно до п.200.4. статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам такт товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових забов1язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп.5 п. 5 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, (далі - Порядок), визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на зазначене колегія суддів констатує, що чинне податкове законодавство не визначає черговості врахування залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів при погашенні податкових зобов`язань поточного звітного (податкового) періоду та не містить зобов`язання платникам використовувати лише однин з принципів.

Відповідно до п.200.4. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У ТОВ «НОВОТІС» від`ємне значення з ПДВ вперше сформувалось у листопаді 2018 року, що відображено у податковій декларації за вказаний звітний період, та у червні 2020 року сума податкового кредиту попереднього звітного періоду склала 641 244грн., податковий кредит звітного періоду 136 грн., сума податкового зобов`язання за червень - 833грн., від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду становить 833-641244+136=640 547грн. (т.1 а.с.76-155).

Згідно даних таблиці 1 Додатку 2 до декларації з ПДВ за червень 2020 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) складається з наступних сум та періодів, у яких вони виникли:

18105 грн. березень 2019 року; 15878,69 грн. - квітень 2019 року; 376,53 грн. - травень 2019 року; 433,85 грн. - червень 2019 року; 129,11 грн. - липень 2019 року; 128,18 грн. -серпень 2019 року; 582253,55 грн. - вересень 2019 року; 15910,15 грн. - жовтень 2019 року; 6502,91 грн. - листопад 2019 року; 120,32 грн. - грудень 2019 року; 168,76 грн. - січень 2020 року; 267,32 грн. - березень 2020 року; 136,7 грн.- травень 2020 року; 135,58 грн. - червень 2020 року.

З огляду на зазначене, позивачем не допущено завищення значення рядку 21 податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року, оскільки ним застосовано принцип хронології формування від`ємного значення.

Правомірність позиції позивача по справі підтверджується листом Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 року № 24830/7/99-99-15-03-02-17 «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість», яким роз`яснено, що деталізація від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

Вказаний лист був розміщений на офіційному сайті ДПС України, та знаходиться у вільному доступі ( https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v4830872-16#Text).

До того ж, як вбачається з Акту перевірки, податкова декларація з ПДВ за червень 2020 року пройшла камеральну перевірку, що вказує на те, що всі декларації з ПДВ за період з листопада 2018 по червень 2020, їх розрахунок та суми від`ємного значення було перевірено податковим органом шляхом проведення камеральних перевірок, за результатами яких жодних порушень не встановлено.

Таким чином, значення рядку 21 декларації з ПДВ за червень 2020 року «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 640 547,00 грн.» відповідає даним податкових декларацій TOB «НОВОТІС» за попередні періоди, а висновки контролюючого органу про порушення Товариством абз. в) п.200.4 ст.200 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов`язання на суму 31 454 грн. є необґрунтованими, та спростовуються матеріалами справи, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення в відповідній частині підлягає скасуванню.

Щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2020 року у сумі 578 464 грн., який виник за господарською операцію з ТОВ«БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» у вересні 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для висновків про нереальність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» відповідачем визначено неможливість встановити фактичне місце переходу права власності на товар, оскільки відповідно до умов договорів «Поставка здійснюється на умовах EXW ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», Україна, м.Одеса, вул. Центральна, 20а.

В акті перевірки вказано, що TOB «НОВОТІС» здійснює придбання товару у ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» на умовах EXW - ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», Україна, м. Одеса, вул. Центральна, 20а, а реалізовує товар по договору комісії ТОВ «Торговий дім ТІД» на умовах EXW ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», м. Чорноморськ, вул. Центральна, 20а. Таким чином, придбання товару відбувається у м. Одеса, а реалізація у м. Чорноморськ.

Контролюючий орган вказав на відсутність документів про переміщення товару; до перевірки не надано паспорти, сертифікати або посвідчення якості на придбаний та реалізований товар та за наслідком аналізу ланцюгу постачання встановлено обрив руху товару і наведено посилання на кримінальні провадження.

В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «НОВОТІС» (Покупець) 11.09.2019 року уклало з ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (Продавець) договір купівлі-продажу №40 на придбання 400мт.+-10% пшениці 2 класу, українського походження) по ціні 5340грн. з ПДВ за тонну на загальну суму 2136000грн. за умовами поставки: EXW - ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», Україна, м. Одеса, вул. Центральна, 20а. та згідно п.5.2 договору покупець сплачує продавцю вартість фактично поставленого товару протягом 50 днів з дня постачання (т.1 а.с.156).

В той же день між покупцем та продавцем підписаний акт прийому-передачі товару пшениці 2 класу в кількості 406,84 тони за ціною 5340 грн. за тону. Всього з ПДВ 2 172 525,60 грн. На підтвердження передачі товару виписана видаткова накладна №59 від 11.09.2019 року та рахунок на оплату №60 від 11.09.2019 року та складена податкова накладна №4 від 11.09.2019 року на суму ПДВ 362087,60грн. (т.1 а.с.157-160).

Того ж дня - 11.09.2019 року між ТОВ «НОВОТІС» (Покупець) та ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №41 на придбання 240 мт.+-10% пшениці 3 класу, українського походження) по ціні 5340 грн. з ПДВ за тонну на загальну суму 1 281 600 грн. за умовами поставки: EXW - ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», Україна, м. Одеса, вул. Центральна, 20а. та згідно п.5.2 договору покупець сплачує продавцю вартість фактично поставленого товару протягом 50 днів є дня постачання (т.1 а.с.161).

В той же день між покупцем та продавцем підписаний акт прийому-передачі товару пшениці 3 класу в кількості 243,12 тони за ціною 5340 грн. за тону. Всього з ПДВ 1298260,80 грн. На підтвердження передачі товару виписана видаткова накладна №60 від 11.09.2019 року та рахунок на оплату №61 від 11.09.2019 року та складена податкова накладна №5 від 11.09.2019 року на суму ПДВ 216376,8 грн. (т.1 а.с.162-165).

TOB «НОВОТІС» оплатив поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №787 від 26.12.2019 року на суму 3 470 786,4 грн. (т.1 а.с.166).

Також матеріали справи містять лист ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» № 12/09 від 12.09.2019 року, який був адресований позивачеві та містив прохання вважати правильною адресу поставки: «м. Чорноморськ, вул. Центральна, 20а», оскільки в п.4.1. Договорів №40, 41 та актах прийому-передачі вказана помилкова адреса ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме «м. Одеса, вул. Центральна, 20а» (т.1 а.с.71).

Позивач повідомляв відповідача у запереченнях на акт перевірки, що дана адреса зазначена в документах є помилкою, а тому дана обставина не може бути достатньою для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та продавцем товару.

Таким чином, позивачем під час перевірки були надані всі первинні документи, які в своїй сукупності свідчать про фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» по поставкам товару.

Також судом апеляційної інстанції досліджено подальший рух товару.

Так, 11.09.2019 року між ТОВ «Новотіс», як комітентом, та ТОВ «Торговий дім ТІД», як комісіонером, укладений договір комісії №14 за яким комітент доручає, а комісіонер зобов`язується здійснити реалізацію нерезидентам України продукції яка належить комітенту (т.1 а.с.183-184).

11.09.2019 року між комітентом та комісіонером укладені акти №1, №2 приймання передачі-товару, за якими комітент 11.09.2019 р. передав комісіонеру 406,84 тони пшениці 2 класу та 243,12 тони пшениці 3 класу на умовах EXW ТОВ «СП Рисоілтермінал» м.Чорноморськ вул. Центральна 20а (т.1 а.с. 197, 198).

Таким чином, в один день позивачем було придбаний товар пшениця 2,3 класів, та передано на комісію для продажу.

Крім того матеріли справи містять первинні документи на підтвердження господарських операцій ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНИ» з контрагентами, в яких було закуплено реалізований позивачу товар, а саме ТОВ «НАДІМ 2016», ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ», (т.1 а.с.167-182).

З огляду на наведене, господарська операція з придбання пшениці у ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» спричинила реальні зміни майнового стану позивача, який розпорядився нею в подальшому з певною економічною метою, а відтак висновки відповідача про відсутність факту реальної поставки є необґрунтованими.

Також колегія суддів погоджується з аргументом позивача що, сертифікати або посвідчення якості на придбаний та реалізований товар не є первинними документами в розумінні ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не входять до предмету перевірки.

Більш того, під час судового розгляду справи було надано показники лабораторних досліджень пшениці 2 та 3 класів, яка надійшла для ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» на термінал ТОВ «СП Рисоілтермінал» за адресою м.Чорноморськ вул. Центральна 20а (т.1 а.с.75).

Відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 05.02.2020 р. у справі №823/1519/16), сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що TOB «НОВОТІС» не повинен нести відповідальність за дії третіх осіб, в даному випадку - порушення податкового законодавства, які допущені контрагентом у 4-му ланцюгу постачальників, про які зазначено в Акті перевірки (т.1 а.с.а.с.33-45).

Чинне законодавство не зобов`язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти діяльність їх контрагентів на предмет її відповідності законодавству, перевіряти їх первинну документацію, дані бухгалтерського та податкового обліку тощо.

Аналогічні висновки неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постанові від 23.07.2020 року по справі № 826/6806/17, постанові від 23.07.2020 року по справі № 816/1122/16 та постанові від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19 вказав, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (Постанова КАС ВС від 19 лютого 2019 року по справі № П/811/217/17).

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху товару, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, ТОВ «НОВОТІС» не повинно нести відповідальність за відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості, як невід`ємного елемента верховенства права та індивідуального характеру відповідальності.

Враховуючи ту обставину, що у ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 73-78, 90 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про протиправність формування від`ємного значення з податку на додану вартість у червні 2020 року на суму 609 918,00 грн., колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги TOB «НОВОТІС» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 14.09.2023 року.

Суддя-доповідач І.П. КосцоваСудді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко