Постанова

від 14.11.2007 по справі 2/275-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/275-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 листопада 2007 р.                                                                                   № 2/275-07  

          Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                          Воліка І.М.,

                                          Михайлюка М.В.,

                                          Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2007 року у справі № 2/275-07 Господарського суду Сумської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш", м. Суми, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз", м. Суми, про розірвання договору та стягнення 375 000грн.,

за участю представників сторін:

позивача:–Симус С.І. (дов. № 46/07-12-24 від 30.01.2007р.);

відповідача:–Ященко В.В. (дов. 13.01.2007р.),

в с т а н о в и в:

У травні 2007 року позивач –ВАТ "Виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш" –пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ТОВ "Топаз" про розірвання договору та стягнення 375 000грн.

Вказував, що 05.07.2005р. між ним та відповідачем було укладено договір підряду № 16, згідно умов якого відповідач зобов'язався здійснити облаштування епоксидно-поліуретанових підлог в його виробничих приміщеннях, а він –прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором.

Зазначав, що в процесі використання результатів виконаної відповідачем роботи, ним були виявлені недоліки в її якості.

Також відповідачем не надано ряд обов'язкових документів, які є необхідними для здавання робіт приймальній комісії.

Посилаючись на ту обставину, що відповідач істотно відступив від умов договору та не вживає заходів щодо усунення допущених недоліків в якості виконаних робіт, позивач просив розірвати договір підряду № 16 від 05.07.2005 року та стягнути з відповідача на його користь 375 000грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05 липня 2007 року (суддя Соп'яненко О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що виконані відповідачем роботи відповідають умовам договору та підписаним актам приймання-передачі, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2007 року (колегія суддів у складі: Демченко В.О. –головуючий, Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.) рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі рішення та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 05.07.2005р. між сторонами по справі було укладено договір підряду № 16 та додаткову угоду до договору, згідно умов яких відповідач зобов'язався здійснити облаштування епоксидно-поліуретанових підлог в виробничих приміщеннях позивача, а позивач –прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором.

Загальна вартість робіт згідно договору та додаткової угоди становить 512 332грн.

На виконання умов договору позивачем було перераховано на користь відповідача 375 000грн.

Судами встановлено, що відповідачем виконано роботи на суму 425 593,20грн. та передано позивачу по актам приймання-передачі.

Згідно п. 2.3 договору, загальна вартість робіт є попередньою та може бути змінена.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вище викладене, та те, що під час підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, ніяких зауважень стосовно якості виконаних робіт від позивача не надходило, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що загальна вартість виконаних робіт за договором № 16 складається із сум, які визначені в актах приймання-передачі.

В силу ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судами встановлено, що позивач з вимогою про усунення недоліків виконаних робіт до відповідача не звертався, а майже через два роки після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, звернувся до відповідних органів з метою визначення характеру недоліків виконаних відповідачем робіт.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що у позивача відсутні будь-які правові підстави для розірвання договору № 16 від 05.07.2005р. та відшкодування збитків у розмірі  375 000грн., тому дійшли правильного висновку про відмову в позові.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що відповідачем виконано роботи на суму 425 593,20грн., а не на 512 386грн., як передбачено договором, не заслуговують на увагу суду та спростовуються правильними висновками, викладеними в рішенні місцевого суду та постанові суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2007 року у справі № 2/275-07   залишити без змін.

Судді:                                                                             І.М. Волік                                                                             

                                                                                       М.В. Михайлюк

                                                                                       Н.Г. Дунаєвська