Рішення
від 11.09.2023 по справі 569/26484/21
РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа №569/26484/21

учасники справи: позивач - ОСОБА_1

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір"

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" про стягнення заборгованості по зарплаті та середнього заробітку час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСББ «Затишний двір» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Позов обґрунтовувала тим, що з 18 травня 2028 року вона займала посаду голови правління ОСББ «Затишний двір». Згідно наказу № 3 від 31 травня 2021 року вона була звільнена з посади голови правління за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористані відпустки в кількості 44 календарних днів. На посаді голови правління за рішенням правління вона отримувала мінімальну заробітну плату. В послідуючому, між нею та новим керівництвом розпочалися суперечки, наслідком яких стала невиплата їй компенсації за невикористані дні відпустки. Пізніше їй стало відомо, що наказом ОСББ «Затишний двір» № 5 від 1 липня 2021 року був проведений перерахунок її заробітної плати за квітень-травень 2021 року в частині зменшення її посадового окладу з 6004 грн. до 2300 грн., внаслідок чого в розрахунковому листі новий бухгалтер ОСОБА_2 встановила наявність боргу перед підприємством 98,95 грн. Згідно даного наказу перерахунок заробітної плати у сторону зменшення був проведений як покарання за нібито відсутність бухгалтерського обліку, невідповідність займаній посаді та безвідповідального ставлення до покладених обов`язків. Однак, діюче законодавство України не містить покарання у вигляді зменшення посадового окладу. Згідно ст.. 147 КЗпП України є два види дисциплінарного покарання, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни догана та звільнення. Такий вид стягнення не передбачено і в статуті об`єднання. Таке зменшення можливе було лише за два місяці до отримання працівником коштів. Враховуючи, що відповідач не провів із нею розрахунку 31 травня 2021 року, в останній робочий день, вона має право на виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку. Просила стягнути з ОСББ «Затишний двір» компенсацію за невикористану відпустку в кількості 44 календарних днів в розмірі 6423,73 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 червня 2021 року по дань фактичного розрахунку.

30 грудня 2021 року ухвалою Рівненського міського суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене провадження у справі.

24 лютого 2022 року представник відповідача ОСББ «Затишний двір» подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову категорично заперечив. Свою позицію мотивує тим, щоЗаконом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-ІІІ від 29.11.2001р. передбачено, що вищим органом управління ОСББє загальні збори, до виключної компетенції яких входить,зокрема, визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління. Законом не обмежено правову природу та форму такого матеріального заохочення,вказане питання підлягає вирішенню на загальних зборах членами ОСББ. В даному випадку, жодних рішень щодо встановлення розміру, порядку та природи матеріальних виплат позивачу, як голові правління ОСББ, не приймалося.Вчинені позивачем дії щодо видання наказу та виплату відповідних грошових суммали односторонній характер та не були відображені в жодних установчих документах відповідача. Таким чином вважає, що позивачем не доведено факту укладення саме трудового договору в розумінні трудового законодавства України. Вказує, що спірні правовідносини, які склалися між ОСОБА_1 та ОСББ не мають характеру трудових, оскільки посада голови правління, яку займала позивач є виборною, виконання нею обов`язків на цій посаді не характеризується ознаками найманої праці. Водночас, незважаючи на невжиття позивачкою заходів приведення питань впродовж 2018-2021 років щодо виплати матеріального заохочення у відповідність до вимог Закону, ОСББ «Затишний дів» у повному обсязі провело із ОСОБА_1 розрахунок передбачений наказом від 31 травня 2021 року № 5 про її звільнення, у тому числі з нарахуванням компенсації за невикористану відпустку тривалістю 44 календарних дні, за результатами чого борг ОСОБА_1 склав 98,95 грн. При проведенні розрахунку враховано рішення правління від 26 червня 2021, оформлене протоколом № 2 та виданий на його підставі наказ голови правління ОСББ від 30 червня 2021року № 5 «Про перерахунок заробітної плати», яким позивачці за квітень-травень 2021 року встановлено оклад у розмірі 2300 грн. Просили в задоволенні позову відмовити.

16 березня 2023 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якого, аналізуючи наявні матеріали справи, вказала, що відповідач звільнив її з посади голови правління згідно положень КЗпП України, провів перерахунок її заробітної плати, визначив компенсацію за невикористані дні відпустки як найманому працівнику, а накази № 3 від 31 травня 2021 року та № 5 від 30 червня 2021 року ним не скасовані і не визнані недійсними у встановленому законом порядку, твердження ОСББ про нетрудовий характер їх правовідносин не заслуговує на увагу та є безпідставним. Додатково вказала, що будучи пенсіонером за законом вона не вважала за необхідне вносити записи у трудову книжку. Письмовий трудовий договір мав місце. Згідно трудового договору про роботу в ОСББ «Затишний двір» від 20 грудня 2021року її заробітна плата була визначена у розмірі не меншому за мінімальну заробітну плату встановленому законом. У відповідності до п. 16 Статуту ОСББ «Затишний двір» до повноважень голови правління, зокрема, входить затвердження штатного розкладу і оскільки встановлений розмір мінімальної заробітної плати змінювався, регулярно оновлювався і штатний розклад.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 квітня 2022 року провадження у справі було закрито. Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу без змін. 14 червня 2023 року постановою Верховного Суду вказані ухвали скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

28 червня 2023 року ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області задоволено самовідвід судді Харечка С.П. та справу передано для повторного розподілу. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Галінську В.В.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 червня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 07 вересня 2023 року.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надавши пояснення, аналогічні викладеним в заявах по суті справи, просили позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов, просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши виступи учасників процесу, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ОСББ «Затишний двір» зареєстровано 21 березня 2016 року.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишний двір» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, обрання членів правління, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління (розділ ІІІ стаття 3 статуту, а.с. 36).

Виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам (розділ ІІІ стаття 12 статуту).

Правління зі свого складу обирає голову та його заступника (розділ ІІІ стаття 16).

На виконання своїх повноважень голова правління наймає на роботу в об`єднання працівників та звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення, видає обов`язкові для працівників накази у сфері трудових відносин, затверджує штатний розклад.

08 травня 2018 року ОСОБА_1 було обрано головою правління ОСББ «Затишний змін», що підтверджується протоколом засідання правління ОСББ «Затишний дім» від 08 травня 2018 року.

Наказом № 1 від 18 травня 2018 року про обрання на посаду голови правління ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків голови правління ОСББ «Затишний двір» з 18 травня 2018 року на основну роботу з тривалістю робочого тижня 40 годин 00 хвилин.

Відповідно до трудового договору про роботу в ОСББ «Затишний двір» від 20 грудня 2018 року, голова правління ОСББ «Затишний двір» зобов`язується виконувати роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а Роботодавець зобов`язується виплачувати Голові правління ОСББ «Затишний двір» встановлену цим Договором заробітну плату, не меншу мінімально встановленої чинним законодавством. П. 3.1. договору визначено, що за виконану роботу Голові правління встановлюється заробітна плата у розмірі не меншому за мінімально встановлений чинним законодавством.

Наказами про становлення штатного розпису № 01/0221 від 28 лютого 2021 року та № 01/0321 від 31 березня 2021 року введено в дію штатний розпис ОСББ «Затишний двір» із встановленням голові посадового окладу у розмірі 6002,00 грн. та 6004,00 грн.

Табелем обліку робочого часу за квітень та травень 2021 року підтверджується, що ОСОБА_1 перебувала на роботі та відпрацювала за вказані місяці 40 днів.

Відомостями на виплату готівки підтверджується виплата ОСОБА_1 авансу та заробітної плати за квітень, травень 2021 року.

Відповідно до наказу № 02/0719 від 15.07.2019 року про надання відпустки ОСОБА_1 перебувала у щорічній основній відпустці тривалістю 4 календарних дні.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ОСББ «Затишний двір» за 4 квартал 2018 року з нарахованого доходу РНОКПП : НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ) у сумі 10552,00 грн. сплачено податки у розмірі 189936 грн.

Наказом № 3 від 31 травня 2021 року про звільнення, звільнено з посади голову правління ОСББ "Затишний двір" ОСОБА_1

31 травня 2021 року за згодою сторін по статті п. 1 ст. 36 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористану відпустку в кількості 44 календарних дня. Підстава звільнення: протокол засідання правління № 1/5 від 24 травня 2021 року, заява ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку розрахункових ОСОБА_1 від 03 червня 2021 року за період роботи з 19 серпня 2019 року по 02 червня 2021 року, компенсація за 44 дні невикористаної відпустки становить 7980 грн., із вирахуванням обов`язкових податків та платежів у сумі 6423,73 грн.

На засіданні правління ОСББ «Затишний двір» 26 червня 2021 року прийнято рішення за відсутність належного бухгалтерського обліку, невідповідність займаній посаді та безвідповідальне ставлення до покладених обов`язків в цій сфері, ненадання бухгалтерських документів на день проведення ревізії, ігнорування правилами та положеннями стандартів та обліку в Україні, що призвело до суттєвого зменшення бюджету ОСББ «Затишний двір» провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 , яка була відповідальною за бухгалтерський облік в ОСББ, за квітень-травень 2021 року, встановивши оклад за ці місяці в розмірі 2300,00 грн. Бухгалтеру ОСББ ОСОБА_2 провести відповідні зміни в особовому рахунку по заробітній платі ОСОБА_1 .

Наказом № 5 від 01.07.2021 року(а.с. 19), аналогічний наказ поданий відповідачем, однак від 30 червня 2021 року (а.с. 49) про перерахунок заробітної плати наказано, за відсутності бухгалтерського обліку, невідповідність займаній посаді в цій сфері, ненадання бухгалтерських документів на день ревізії, ігноруванням правилами та положеннями стандартів обліку в Україні, що призвело до різкого зменшення бюджету «Об`єднання» - провести перерахунок заробітної плати за квітень-травень 2021 року ОСОБА_1 , яка була відповідальною за бухгалтерський облік в ОСББ, встановивши оклад за ці місяці в розмірі 2300,00 грн. Перерахунок зарплати провести в червні 2021 року. Наказ оприлюднити серед співмешканців.

30 червня 2021 року складено розрахунковий листок на оплату за відпустку ОСОБА_1 (а.с. 15) та аналогічний, однак з іншою датою поданий відповідачем від 01 липня 2021 року (а.с. 56), а саме враховуючи зменшення посадового окладу до 2300,00 грн. за квітень та травень 2021 року, нарахована компенсація за 44 дні невикористаної відпустки у розмір -98,95 грн., тобто нараховано борг колишньому працівнику ОСОБА_1 .

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначеніЗаконом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Частиною 2ст. 10 вказаного Законувизначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання відноситься: обрання членів правління об`єднання; визначення розміру матеріального та іншого заохочення членів об`єднання і правління; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Аналогічні положення містяться у Статуті ОСББ «Затишний двір», про що вказано судом вище.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

За частиною 1 статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 94 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше від наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У ч. 2 ст. 2 закону «Про оплату праці» передбачено, що додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ч.3 ст.2 цього закону).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; у разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст.117 КЗпП відповідальність.

Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 4 травня 2018 року у справі № 808/858/16.

Відповідно до ст. 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Частинами 1, 4 статті 83 КЗпП України визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

А згідно із ч. 2 ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Метою, яка закладена законодавцем у зміст процедури відшкодування, передбаченої ст. 117 КЗпП України, є компенсація працівникові майнових витрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Саме виходячи із природи такого відшкодування, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала в ОСББ «Затишний двір» за трудовим договором, нею, як головою правління були видані накази про затвердження штатного розпису ОСББ, зокрема наказ № 01/0321 від 31 березня 2021 року, яким встановлено посадовий оклад у розмірі 6004,00 грн. Згідно табелю обліку робочого часу вона працювала цілий робочий день.

Отже, в даному випадку, правління ОСББ «Затишний двір», визначивши розмір заробітної плати, за відсутності рішення загальних борів про встановлення розміру матеріального заохочення голови правління, не дотрималась вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 8 ч. 3 розділу 3 Статуту.

Разом з тим, відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Із пояснень сторін в судовому засіданні встановлено, що вищезазначені накази голови правління ОСББ «Затишний двір» та трудовий договір, щодо визначення штатного розпису та розміру заробітної плати (посадового окладу) не оспорювались і не скасовувалися загальними зборами ОСББ «Затишний двір», а відрахування із заробітної плати голови правління скеровувалися позивачем до відповідних страхових фондів (а.с.66-67).

Відтак, відповідач ОССБ «Затишний двір», вчинив дії, що свідчать про схвалення рішення свого виконавчого органу щодо визначення розміру заробітної плати голови правління, а відтак, суд вважає, що позивачу виплачувалася заробітна плата у розмірах, що відповідало штатному розпису та правомірно виплачувалася ОСОБА_1 .

Тому, відповідно нею підставно нарахована компенсація за невикористану відпустку за 44 дні. Розмір середньоденної заробітної плати нараховано відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України 8 лютого 1995 р. N 100. Таким чином, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача компенсація за 44 дні не використаної відпустки у розмірі 6423,73 грн. без вирахування обов`язкових податків та зборів.

Наказ про перерахунок заробітної плати № 5 від 01 липня 2021 року (30 червня 2021 року) та проведені на підставі нього розрахунки від 30 червня 2021 року (01 липня 2021 року) суд не приймає до уваги, адже вони не мають юридичного значення, так як були прийняті та здійснені після звільнення працівника ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача умисно або з необережності не здійснив з нею остаточний розрахунок по виплаті компенсації за не використану відпустку, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01 червня 2021 року по день винесення рішення судом.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з положеньПостанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»та визначає, що його розмір становить 75050,00 грн. (середньоденна заробітна плата виходячи із розрахунку нарахованої заробітної плати на місяць становить 300,20 грн. * на 250 днів затримки розрахунку).

Разом з цим, встановленийстаттею 117 КЗпП Українимеханізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відповідно до частини першоїстатті 9 ЦК УкраїниположенняЦК Українизастосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положенняЦК Українимають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин. Такої ж за суттю позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15) та у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16).

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третястатті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

Відшкодування, передбаченестаттею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1статті 9 ЦК Українитака спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченомустаттею 117 КЗпП України.

Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Зокрема, такими правилами є правила про неустойку (статті 549 - 552 ЦК України). Аби неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3статті 551 ЦК Українипро те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина 1статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а носить саме компенсаційний характер. По-перше, вона стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. По-друге, для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Аналогічно, звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві суд доходить висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченогостаттею 117 КЗпП України.

У постанові від 26 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), відступаючи від висновків, наведених у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16 щодо права суду на зменшення розміру середнього заробітку, зазначила критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

З огляду на очевидну неспівмірність суми середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості по компенсації за невикористану відпустку, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 45340,00 грн.

З наведених мотивів позов ОСОБА_1 слід задоволити частково.

Враховуючи, що позивач не понесла судові витрати під час звернення до суду, вони не підлягають розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" про стягнення заборгованості по зарплаті та середнього заробітку час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 6423 (шість тисяч чотириста двадцять три) гривні 73 копійки.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 45340 (сорок п`ять тисяч триста сорок) гривень 00 копійок..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолтивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" м. Рівне, вул. Грушевського, 5а, код ЄДРПОУ 40357660.

Повний текст судового рішення виготовлено 18 вересня 2023 року.

Суддя -

СудРівненський міський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення11.09.2023
Оприлюднено19.09.2023
Номер документу113510167
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —569/26484/21

Постанова від 25.01.2024

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Шимків С. С.

Ухвала від 15.12.2023

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Шимків С. С.

Ухвала від 15.12.2023

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Шимків С. С.

Ухвала від 23.11.2023

Цивільне

Рівненський апеляційний суд

Шимків С. С.

Рішення від 11.09.2023

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Галінська В. В.

Рішення від 11.09.2023

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Галінська В. В.

Ухвала від 30.06.2023

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Галінська В. В.

Ухвала від 28.06.2023

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Харечко С. П.

Постанова від 14.06.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Ухвала від 31.05.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні