Справа № 705/5846/16-к
Провадження по справі № 1-кп/752/431/23
В И Р О К
іменем України
"18" вересня 2023 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, данні про яке 14.09.2015 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250000000390, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ціліноград Республіка Казахстан, громадянина України, що має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, у розлученні, на утриманні якого не перебувають малолітні та/або непрацездатні особи, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніш не судимого, відносно якого у період з 11.08.2020 по 27.10.2020 діяв запобіжний захід у вигляді триманні під вартою,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,,
потерпілих - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
представника потерпілих - ОСОБА_17 ,
експертів - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
встановив:
13 вересня 2015 ОСОБА_6 , керуючи транспортним засобом сідловим тягачем «Renault R 385», н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz SRP 24» н.з. НОМЕР_2 (далі по тексту - «автомобіль Renault з напівпричепом Schmitz»), що був завантажений бухтами паперу, рухався по автодорозі державного значення М-5 «Київ-Одеса».
О 19 год. 45 хв. того ж дня поблизу с. Ладиженка Уманського району на 229 км + 200 м автодороги ОСОБА_6 , діючи з необережності порушив вимоги п. 2.3 «б», 10.1., 11.4 та 12.1. ПДР України.
Так, проїхавши поздовжній ухил, наближаючись до мосту через р.Ладиженка, ОСОБА_6 , здійснив маневр перестроювання з першої смугу у другу, та під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував наявність нерівності у місці стику мосту з покриттям дороги та особливості вантажу, який перевозив, а саме розміщення брухт паперу у горизонтальному положенні, що призвело до того, що керований ним автомобіль нахилився ліворуч, а він не впорався з керуванням та з`їхав на ліве узбіччя по ходу руху, після чого наїхав на металеве двобічне огородження, переїхавши яке, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги. Після цього, з метою недопущення виїзду керованого ним автомобіля за межі дороги, зокрема і на територію с. Ладиженка, не впевнившись в безпечності маневру, ОСОБА_6 , рухаючись по призначеному для зустрічного руху боку дороги, змінив напрямок руху праворуч, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Dacia» моделі «Logan» н.з. НОМЕР_3 (далі за текстом - «Dacia Logan»), який рухався йому назустріч.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Dacia Logan отримав механічні пошкодження, а його водій та пасажири - тілесні ушкодження, які визнані такими, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення, від яких настала смерть ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .
Порушення ОСОБА_6 вимог п. 10.1 та 12.1. ПДР України знаходиться у прямому причинному зв`язку із виникненням даної ДТП та її наслідками.
Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох людей, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 винуватість у пред`явленому йому обвинувачені не визнав. Надав суду показання за змістом яких зазначив, що працював водієм ТОВ «Логістикком». За ним був закріплений автомобіль Renault з напівпричепом Schmitz (фура). Напередодні ДТП у нього був рейс по декількох містах України та його фуру, як завжди, оглянув механік на ім`я ОСОБА_26 . Під час поїздки він також проводив візуальний огляд автомобіля та нічого незвичайного не виявляв. 10.09.2015 почався рейс та він виїхав з Миколаєва у напрямку Дніпрорудного де загрузився гофрою. Потім попрямував до Дніпропетровська, звідки поїхав до Луцька . 13.09.2015 о 9 год. виїхав з Луцька у напрямку Миколаєва. Був завантажений бухтами паперу (20 тон) та не був перевантаженим. Перед рейсом автомобіль перевірявся. Під час руху 13.09.2015 зупинявся три рази (на обід, посеред траси, останній раз на заправці в Умані). Почував себе добре, не мав ознак хворобливого стану, напередодні спав 8 годин (вночі ніколи не їздив). Зазвичай у дорозі відпочивав кожні 3-4 годин. Їхав не поспішаючи. Стан дороги був задовільним, іноді були ями. Дорога була мокрою після дощу. Після того, як проїхав Умань , увімкнув габаритні вогні. Не доїжджаючи до с. Ладиженко , рухався у правій смузі зі швидкістю 50-60 км\год. Дорога мала поздовжній ухил, після якого був міст. Він неодноразово їздив по даній дорозі та знав про наявність просадок з двох сторін мосту. Тому, завчасно зменшив швидкість, перестроївся з першої смугу у другу (та що ліворуч), проїхав міст, просадку, яка була після мосту, на якій автомобіль підкинуло, та одразу відчув звук (хруст металу) ліворуч, начебто щось лопнуло. Фуру понесло ліворуч. Він почав гальмувати, намагався вивертати кермо праворуч, але машина не піддавалася керуванню та плавно йшла ліворуч. Автомобіль у некерованому стані наїхав на металевий паркан, після чого і гальма перестали реагувати. Він застосував ручні гальма. Автомобіль виїхав на зустрічний бік дороги, де ударився о бордюр та проїхав ще 20 метрів. Він хвилювався, щоб не в`їхати на територію села та намагався вивернути праворуч, але авто не піддавалося керуванню. Коли його автомобіль майже зупинився та швидкість була 10 км/год, автомобіль (яким у подальшому виявився Dacia Logan ), що рухався назустріч у крайній правій смузі, який він помітив на відстані 200-300м, в`їхав під його автомобіль. Вважає, що було лобове зіткнення. Після удару Dacia Logan розвернуло, а керований ним автомобіль відкинуло праворуч у металевий паркан. Він зупинився та вибіг надати допомогу людям, але зрозумів, що вони загинули. Зателефонував до поліції та швидкої. Приїхала поліція, його опитували. Потім відвезли на освідування до лікарні. Коли повернувся, приймав участь під час огляду місця ДТП та звертав увагу слідчого на подряпини та інші сліди й вимагав їх позначити на схемі. Не заперечував, що дані, визначені у схемі, відповідають тим, що були наявними на дорозі. Машини забрали з місця ДТП та помістили на майданчик. Коли у подальшому проводилася експертиза, він був присутнім та на вимогу слідчого та експерта знімав (зрізав) певні деталі з автомобіля, який був на майданчику. Не бачив, як опечатувалися деталі, які вилучав експерт. Не заперечував, що досліджені під час судового розгляду частини автомобіля, відповідали тим, що він монтував на вимогу слідчого та експерта.
Вважає, що ДТП сталася не з його вини, оскільки після проїзду просадки, яка була у місці, де завершується міст, під час руху відбувся злам попереднього листа ресори ліворуч, що призвело до блокування рулевого колеса та автомобіль став некерованим. Тобто, аварія сталася з неналежного технічного стану автомобіля. Заперечує формулювання обвинувачення також в частині того, що він мав намір змінювати напрямок руху. Швидкісний режим не порушував, стежив за дорожньою обстановкою. Він зробив все, щоб цього не сталося. Також вважає, що водій Dacia Logan , який рухався з гори йому назустріч, мав можливість змінити напрямок руху та об`їхати фуру, оскільки інших машин на дорозі не було.
Шкодує, що так сталося, але винуватим себе не визнає. З потерпілими не спілкувався, оскільки не мав із ними зв`язку. Пред`явлені ними позови не визнає.
Потерпіла ОСОБА_15 , допитана в судовому засіданні, надала показання за змістом яких зазначила, що у ДТП загинув її батько ОСОБА_23 та його дружина ОСОБА_25 . Про такі події їй повідомив слідчий. Обвинуваченого не знає. Пред`явлені нею позовні вимоги до підприємства, на якому працював обвинувачений, та страхової компанії, підтримує та просить позов задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_13 , допитана в судовому засіданні, надала показання за змістом яких зазначила, що 14.09.2015 їй зателефонував слідчий та повідомив, що у ДТП загинула її матір - ОСОБА_24 , яка поверталася додому з Одеси . Вона одразу виїхала до слідчого, надала документи та приймала участь у впізнанні. Після смерті матері залишилася повною сиротою, та ще й опікувалася бабцею. На той час навчалася в інституті на денні формі, тому було дуже складно, оскільки її утримувала матір. Пред`явлений нею цивільний позов повністю підтримала та просила задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_14 , допитана в судовому засіданні, надала показання, за змістом яких зазначила, що загиблий у ДТП ОСОБА_22 , був її чоловіком. Вони прожили у шлюбі 23 роки, мали добрі та міцні стосунки. Чоловік 13.09.2015 повертався з відрядження, їхав з Затоки. В телефонному режимі повідомив, що із ним в автомобілі будуть знайомі, яких він підвезе. 14.09.2015 син повідомив про ДТП. Її викликав слідчий, який також повернув особисті речі чоловіка. Вона їздила у судові засідання, які відбувалися в Уманському суді. Вони із сином зверталися до страхової компанії з заявами, але виплати їм не здійснили. Автомобіль, яким керував чоловік, був його власністю, та в результаті ДТП був повністю знищений, залишились якісь деталі. Вона підтримує пред`явлений цивільний позов, оскільки вважає, що їй завдана як моральна, так і майнова шкода.
Потерпілий ОСОБА_16 , допитаний в судовому засіданні, надав показання про те, що загиблий у ДТП ОСОБА_22 був його батьком. Проте, що сталося, йому повідомив знайомий. Батько працював інженером був у відрядженні. Керував власним автомобілем. В салоні були його знайомі, яких він підвозив. Про це він дізнався з розмови, яка відбулася у нього із батьком напередодні ДТП. Обвинуваченого не знає, ніяких виплат від нього не отримував. Про обставини ДТП дізнався під час ознайомлення із матеріалами провадження. Пред`явив позов, який підтримує та просить задовольнити.
Як доказ винуватості ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні, прокурор також надав ряд документів, за наслідками дослідження яких встановлено наступне.
Протокол огляду місця подій, який складений слідчим ВР ДТП СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_32 у період з 20 год. 15 хв. 13.09.2015 по 04 год. 30 хв. (14.09.2015) за участі понятих ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , спеціалістів НДЕКЦ ОСОБА_35 та ОСОБА_36 . Під час здійснення огляду місця ДТП застосовувався технічний засіб «Olympus FE 210». Згідно даних протоколу на 229 км + 200м автодороги «Київ-Одеса» в межах населеного пункту с.Ладиженка Уманського району відбулася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення транспортного засобу сідловий тягач-Е «Renault R 385», н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпипом бортовим-Е «Schmitz SRP 24», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , з автомобілем марки «Dacia Logan» н.з. НОМЕР_3 . ДТП сталося у напрямку руху автомобіля «Dacia Logan». Дорожнє покриття асфальтобетонне, на момент початку огляду о 20 год. 15 хв. мокре. Проїзна частина складається з двох смуг руху у кожному напрямку, між якими двобічне металеве огородження, наявна дорожня розмітка 1.5 та 1.2. До дорожньої частини з обох боків примикає узбіччя, за яким однобічне металеве огородження. Видимість дороги не визначалася. Освітлення штучне. Автомобіль Renault з напівпричепом Schmitz розташований на лівому узбіччі в напрямку Києва, автомобіль Dacia Logan - на правій смузі руху в напрямку Києва. В салоні автомобіля Dacia Logan виявлені чотири трупи: 1) ОСОБА_22 , 1969р.н., 2) ОСОБА_24 - 1973р.н., 3) ОСОБА_23 , 1949р.н, 4) ОСОБА_25 , 1957р.н. У протоколі міститься опис одягу, що був на загиблих. Транспортні засоби направлені на майданчик тимчасового утримання Уманського РВ УМВС. Під час складання протоколу складалася план-схема (а.с. 145-146, т.1).
План-схема до протоколу огляду місця ДТП від 13.09.2015 складена слідчим за участі понятих ОСОБА_37 та ОСОБА_38 (а.с. 149, т.1) З даних схеми встановлено, що у місті ДТП проїзна частина мала по дві смуги руху у кожному напрямку, ширина смуг по 3,7 м. Наявна дорожня розмітка 1.5 та 1.2. Однобічне металеве огородження по краям узбіччя, яке примикає до дорожнього покриття, та двобічне металеве огородження, що поділяє рух на два напрямки. Рух Renault з напівпричепом Schmitz визначений у напрямку Одеси, Dacia Logan - Києва. На проїзній частині у напрямку Одеси позначено три сліди юзу (позначка 1), які розпочинаються у лівій смузі, два з них проходять скрізь розподільчу смугу та закінчуються на лівому узбіччі в напрямку руху Київ. На відстані 33,7 м від позначки «міст» в напрямку Одеси (що відповідало руху Renault з напівпричепом Schmitz), відбувся наїзд на металеве двобічне огородження, яке розтягнуто у напрямку проїзної частини у бік м. Києва по всій лівій смузі та частково на правій. Також зафіксовано подряпини (позначка 2, 3), які знаходиться у лівій смузі в напрямку Одеси на відстані 31,5 м від початку першого сліду юзу та на відстані 0,5 м від дорожньої розмітки 1.2. ПДР України. На відстані 7,1 м від подряпин в напрямку Одеси та 1м від дорожньої розмітки 1.5. ПДР України - подряпина довжиною 20,1 м., яка закінчується у правій смузі в напрямку Києва на відстані 1,5 м від дорожньої розмітки 1.2. ПДР України. На відстані 2,8 м від закінчення подряпини в напрямку Києва на правому узбіччі на відстані 0,3 м від дорожньої розмітки 1.2. ПДР України позначено слід юзу довжиною 11,0 м. Подряпина на відстані 2,6 м у правій смузі руху в напрямку Києва на відстані 0,5 м від дорожньої розмітки 1.2. ПДР України. Поруч із даною подряпиною позначено місце зіткнення транспортних засобів (позначка 11). На лінії дорожньої розмітки 1.2. ПДР України у напрямку Одеси позначено подряпину та слід рідини довжиною 20,8 м, який закінчується біля задніх коліс автомобіля Dacia Logan, який знаходиться на правій смузі руху в напрямку Києва, передньою частиною в напрямку Одеси, відстань від задніх правих коліс до дорожньої розмітки 1.5. ПДР - 2,4 м, від передніх правих - 2,2 м. На відстані 7,3 м від передніх коліс автомобіля Dacia Logan частково на лівій смузі частково на узбіччі, передом в напрямку Одеси розташований автомобіль Renault з напівпричепом Schmitz, а саме на відстані 2,3 м, 2,6 м, 3,0 м від задніх лівих коліс напівпричепа Schmitz, до дорожньої розмітки 1.5. ПДР України, та 0,9 м від заднього та 1,0 м від переднього лівих коліс автомобіля Renault до дорожньої розмітки 1.2. ПДР України. Також на схемі позначено місце розташування пасажирів та водія автомобіля Dacia Logan, дані щодо яких відображені у протоколі огляду ДТП, де вони визначені як «виявлені трупи людей» (позначки червоним кольором «1-4»). Також схема містить дані щодо розташування слідів юзу, рідини на металевому огородженні, номерного знаку НОМЕР_3 , частини номерного знаку « НОМЕР_4 », скла, бухти номеру, уламків та деталей автомобілів, які позначені на схемі позначками 8,9, 6,12,14,15 .
До протоколу огляду додана «Таблиця зображень», яка складається з 54 фотознімків, на яких зафіксовано загальний вид місця ДТП, слідів, що були виявлені на дорожньому покритті, узбіччі, металевих огородженнях, розташування транспортних засобів, бухт паперу, зображення трупів людей тощо. Таблиця засвідчена слідчим ОСОБА_32 (а.с. 150-178, т.1).
Згідно даних протоколів, складених 13.09.2015 на місці ДТП інспектором ВДАІ РВ капітаном міліції ОСОБА_39 , за участі понятих, проведений огляд транспортних засобів за наслідками якого виявлено, що автомобіль Dacia Logan визначений як такий, у якого повністю деформований кузов, у зв`язку із чим не перевірялася робота освітлювальних приладів, не визначався показник спідомерту, не перевірялися ходова та гальмівна системи; сідловий тягача Renault - передня частина деформована, передній номерний знак відсутній, балка погнута, переднє ліве колесо пошкоджено, розбита передня блокфара та показчик повороту; ручні гальма зафіксовані в нижньому положенні, рульове управління - не перевірялося; напівпричеп Schmitz з бухтами паперу, - пошкодження лівого та правого бортів, деформація задніх дверей. Вказані транспортні засоби доставлені на майданчик тимчасового тримання (а.с. 251-253, т.5.).
Постановою слідчого ОСОБА_40 транспортні засоби визнані речовими доказами та залишені для зберігання на територій Уманської роти ДПС ДАІ м. Умань, вул. Л.Шосе, 12. (а.с. 217, т.5).
Згідно даних відповіді начальника філії «Уманська ДЕД» ДП «Черкаський облавтодор» від 26.11.2015 на запит слідчого, у місці, де сталося ДТП, яке розташоване 229 км (200 м) на ділянці магістральної дороги державного значення М-5 «Київ-Одеса» у напрямку Одеси, наявний поздовжній ухил-підйом 25 проміле, зона дії дорожніх знаків: 5.58.2 - р.Ладижанка, 5.60 - кілометровий знак, 1.23.1 прилягання другорядної дороги, 5.20.1 початок додаткової смуги руху, 1.32 пішохідний перехід, 5.60 - кілометровий знак, 5.16 - напрямок руху по смугах. В напрямку Києва - поздовжній ухил-спуск 25 проміле, зона дії дорожніх знаків 5.60 - кілометровий знак.(а.2. 246, т.5).
Постановами слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_40 від 14.09.2023 призначена судово-медична експертиза трупів ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_25 (а.с. 215-218, т.1).
Згідно висновку експерта Уманського міжрайонного Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_18 №337 від 14.09.2015, за наслідками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_23 , 1949р.н., проведеної на підставі постанови слідчого від 14.09.2015, виявлені тілесні ушкодження, зокрема: закрита травма грудної клітки, грудного відділу хребта та органів черевної порожнини, множинні двосторонні переломи ребер, переломи грудини, розтрощення правої долі печінки (пункт 1,2 висновку), які визнані такими, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних за життя. Вказані тілесні ушкодження разом із супутнім діагнозом двосторонній гемоторакс та гемоперітонеум утворилися від дії тупих предметів, при обставинах ДТП 13.09.2015 та визнані такими, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_23 , яка настала в результаті розтрощення голови. Інші тілесні ушкодження, які визначні у п. 3 висновків (садна, синці, закритий перелом верхньої третини правого стегна) визнані такими, що не знаходяться у причинному зв`язку зі смертю. В крові останнього виявлений етиловий спирт в концентрації 2,86 проміле. (а.с. 182-190, т.1).
Згідно висновку експерта Уманського міжрайонного Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_18 №338 від 14.09.2015, за наслідками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_24 , 1973р.н., проведеної на підставі постанови слідчого від 14.09.2015, виявлені тілесні ушкодження, зокрема: закрита травма грудної клітки, множинні двосторонні переломи ребер, які визнані такими, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Вказані тілесні ушкодження разом із супутнім діагнозом двосторонній гемоторакс утворилися від дії тупих предметів, при обставинах ДТП 13.09.2015 та визнані такими, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_24 , яка настала в результаті розтрощення голови. Інші тілесні ушкодження, які зазначені у п. 3 висновків (садна, синці, рани, закритий перелом нижньої третини правого передпліччя) визнані такими, що не знаходяться у причинному зв`язку зі смертю. В крові останньої виявлений етиловий спирт в концентрації 2,45 проміле. (а.с. 194-197, т.1).
Згідно висновку експерта Уманського міжрайонного Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_18 №339 від 14.09.2015, за наслідками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_22 , 1969 р.н., проведеної на підставі постанови слідчого від 14.09.2015, виявлені тілесні ушкодження, зокрема: розтрощення кількох ділянок тіла (голови, грудної клітки, органів черевної порожнини, тазу, правої гомілки), які визнані такими, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та які утворилися при обставинах ДТП 13.09.2015, та визнані такими, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_22 , яка настала в результаті травми - поєднання розтрощень кількох ділянок тіла. Також виявлені інші множинні тілесні ушкодження, які зазначені у п. 3 висновків абзац 2 (садна, рани, закритий перелом правого плеча), які не знаходилися у причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_22 , хоча і настали при обставинах ДТП 13.09.2015. Також на тілі ОСОБА_22 виявлені рани, які зазначені у п. 3 висновків абзац 4 та, експертом зроблений висновок про те, що такі тілесні ушкодження утворилися від дії гарячої рідини (ймовірно) тосолом, як віднесені ним до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Також у п.4 висновку зазначено про те, що у зв`язку з різким малокрів`ям та забрудненням наявних м`яких частин паливно-мастильними матеріалами, з окрема тосолом, м`які тканини на судово-токсилогічну експертизу не бралися (а.с. 198-205, т.1).
Згідно висновку експерта Уманського міжрайонного Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_18 №340 від 14.06.2015, за наслідками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_25 , 1957р.н., проведеної на підставі постанови слідчого від 14.09.2015, виявлені тілесні ушкодження, зокрема: переломи кісток лицевого та мозкового черепа, переломи ребер та грудини, перемоли грудного відділу хребта, переломи кісток тазу, відкритий перелом лівого стегна, які визнані такими, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, при обставинах ДТП 13.09.2015 та визнані такими, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_25 , яка настала в результаті поєднання розтрощень кількох ділянок тіла та розвитком травматичного, геморагічного та спінального шоку. Інші тілесні ушкодження, які зазначені у п. 3 висновків (садна, синці, рани, закритий перелом нижньої третини правого передпліччя) визнані такими, що не знаходяться у причинному зв`язку зі смертю. В крові останньої виявлений етиловий спирт в концентрації 0,33 проміле. (а.с. 206-214, т.1).
Експерт ОСОБА_18 , допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Уманським міським судом Черкаської області, зазначив, що є експертом вищої кваліфікаційної категорії, має стаж роботи з 2001, обіймає посаду завідувача Уманського міжрайонного відділення Черкаського бюро судових експертиз. Підтвердив, висновки, які надавав у 2015 за наслідками розтину трупів ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 та ОСОБА_41 , зокрема в частині того, що встановлені ним тілесні ушкодження, відповідали автомобільним травмам, та більшість з них визнані тяжкими тілесними ушкодженнями та такими, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті. Щодо порядку проведення дослідження зазначив, що проводив розтин на підставі постанови слідчого. Хто саме доставляв вказані трупи до експертної установи, йому не відомо, не пригадує. Зазвичай, трупи доставляють у супроводі слідчого. Звертав увагу, що бригада швидкої допомоги, яка також може доставляти трупи до установи, також надає карти виїзду, які оформлюють на місті подій. На той час вівся певний журнал реєстрації тіл, які доставлялися до експертної установи. Черговість проведення розтину визначалася випадково. Не заперечує, що міг проводити одночасний розтин тіл, оскільки це технічно можливо. В середньому один розтин займає 1-1,5 години. Розтин складається з проведення зовнішнього та внутрішнього дослідження, складання протоколів. Кров з периферичних судин досліджується на предмет виявлення етилового спирту, оскільки дослідження сечі, м`язів не буде повністю достовірним. Висновки за наслідками розтину складаються значно пізніше. У висновку №339 ним було вказано, що у зв`язку з малокрів`ям не було проведено дослідження на виявлення в крові загиблого етилового спирту. Малокрів`я було обумовлено наявністю численних ран, зокрема рани черевної порожнини тощо. Для дослідження слід відібрати не менше 20 мл рідкої крові. М`язові тканини можливо досліджувати, але в даному випадку все тіло було забруднено паливно-мастильними матеріалами, зокрема тосолом. Якщо б такого забруднення не було, то можливо було б дослідити інші м`язові тканини на предмет виявлення етилового спирту, зокрема і м`язової тканини зі стегна. Припустив, що у постанові слідчого могло бути зазначено, хто саме з загиблих був водієм, а хто пасажирами. Але це не мало вирішального значення для проведення розтину, та не зобов`язувало його відшукувати кров для дослідження.
Постановою слідчого від 14.09.2015 призначена експертиза технічного стану тягача з напівпричепом, яка була проведена експертом НДЕКЦ УМВС України в Черкаській області (а.с. 242, т.1). Так у висновку №4\373 від 02.10.2015 експерт ОСОБА_19 за наслідками дослідження транспортного засобу Renault з напівпричепом Schmitz дійшов висновку, що до пригоди деталі рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля знаходились в працездатному стані. Відповідь на питання щодо працездатності ходової частини Renault з напівпричепом Schmitz до моменту ДТП, експерт не надав з причин, які описав у дослідницькій частині.
Вирішуючи питання щодо стану ходової частини, експерт у висновку зазначив, що оскільки пошкодження, які були виявлені при огляді ходової частини, знаходяться в зоні концентрації деформації в передній частині автомобіля, то деформація та пошкодження рами, руйнування корінного листа ресори передньої лівої підвіски, клепаного кріплення заднього кронштейна ресори передньої лівої підвіски та стабілізатору поперечної стійкості та його шарнірних з`єднань, а також пошкодження амортизаторів передньої лівої та передньої правої підвіски мали не експлуатаційний характер і відбулися при контактуванні автомобіля з твердою поверхнею в момент ДТП під час зіткнення автомобіля Renault з автомобілем Dacia Logan, а пошкодження подушки підвіски переднього правого колеса напівпричепа, на думку експерта, також відбулося в момент пригоди під час наїзду автомобіля на навколишні предмети (можливо металеве огородження). Пошкодження диску переднього лівого колеса автомобіля Renault відбулося в момент ДТП під час наїзду на тверду поверхню, в пошкодження шини - в момент ДТП в результаті дії на шину деформованих загострених частин автомобіля (найбільш вірогідно) з пошкодженою частиною наконечника попередньої рульової тяги чи навколишніх предметів. Пошкодження переднього правого колеса напівпричепа на думку експерта відбулося в момент ДТП з результаті дії на шину деформованих загострених предметів. Експерт зазначив, що для об`єктивного встановлення періоду та причин руйнування корінного листа ресори передньої правої підвіски та стабілізатора поперечної стійкості автомобіля Renault необхідні знання в галузі металознавства.
З дослідницької частини також убачається, що за наслідками огляду та досліджень експерт дійшов висновку про працездатний стан рульового керування до пригоди, зокрема він виходив з того, що руйнація штуцеру трубопроводу підсилювача рульового керування та шарових шарнирів наконечників поздовжньої та поперечної рульових тяг з лівої сторони автомобіля відбулася при контактуванні автомобіля з твердою поверхнею, що (найбільш вірогідно) відбулося в момент ДТП під час зіткнення автомобіля Renault із Dacia Logan. До такого висновку, експерт прийшов з урахуванням того, що вказані пошкодження знаходяться в зоні концентрації деформацій і пошкоджень передньої частини автомобіля.
Аналогічні висновки були зроблені експертом щодо стану гальмівної системи, яка на момент огляду автомобіля перебувала у несправному і непрацездатному стані, до чого призвела руйнація шлангу підводу стисненого повітря до гальмівної камери переднього лівого колеса, який також знаходиться в зоні концентрації деформації. Пошкодження рульового керування та гальмівної системи визнані експертом такими, що мають не експлуатаційний характер (а.с.220-241, т.1).
Експерт ОСОБА_19 , допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтвердив, висновки, які надавав у 2015 щодо працездатного стану гальмівної системи та рульового керування сідлового тягача Renault з напівпричепом Schmitz до моменту ДТП.
Зазначив, що на той час начальник експертної установи розписував на певного експерта постанову слідчого про призначення експертизи, після чого експерт мав право приступили до її проведення. Під час проведення експертизи він керувався «Методикою виконання експертиз технічного стану», яка могла і не зазначатися ним у висновку. Він проводив огляд транспортного засобу, який знаходився на території ДІА Уманського району.
На запитання захисника пояснив, що працездатний це такий стан, коли система виконує свої функції, а справний стан - це відповідність транспортного колісного засобу вимогам заводу виробника. Транспортний засіб, який він досліджував, відповідав загальним вимогам щодо певного виду транспортного засобу. Він не мав технічних даних, передбачених заводом виробником на сідловий тягач Renault та напівпричеп Schmitz.
Не пригадує, чи було йому відомо про обставини ДТП. Він за необхідності мав можливість знайомитися з матеріалами досудового розслідування, але використовував ті дані, які він встановив за наслідками безпосереднього огляду транспортного засобу. Він оглядав Renault з напівпричепом Schmitz, описував та фотографував. При досліджені ходової частини встановив, що були зруйновані певні механізми та деталі, і такі деталі підлягали направленню для проведення металознавчої експертизи. Під час огляду автомобіля приймав участь слідчий, та за його вказівкою (дорученням) вилучалися шляхом демонтажу певні деталі, які після він упаковував та передав слідчому.
Тяга стабілізатора, яка була пошкоджена, знаходилася в місці контактування автомобілів під час ДТП. Не зміг відповісти на питання, що буде відбуватися із рульовою системою автомобіля у випадку пошкодження стабілізатору поперечної стійкості під час руху автомобіля. Причини пошкоджень, які були ним зазначені з приводу виявлених пошкоджень на шині колеса автомобіля, визначені ним з урахування характеру пошкодження, але він у висновку зазначив, що це є імовірний висновок. Зазвичай проводиться дослідження всіх транспортних засобів, які приймали участь в ДТП, але йому не відомо, чи проводилася експертиза іншого автомобіля.
Постановою слідчого ОСОБА_40 від 05.10.2015 частина стабілізатора поперечної стійкості, уламок (передня частина) корінного листа ресори передньої лівої підвіски, уламок стабілізатора поперечної стійкості, частина підвіски, корінний лист передньої лівої підвіски автомобіля сідлового тягача «Renault» визнані речовими доказами (а.с. 216, т. 5).
Згідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ ОСОБА_20 № 4/375 від 29.12.2015, яка проведена на підставі постанови слідчого від 14.09.2015 про призначення транспортно-трасологічної експертизи (а.с. 243, т.1), зіткнення автомобіля Renault з напівпричепом Schmitz із автомобілем Dacia Logan відбулося в правій смузі руху в напрямку від Одеси до Києва, тобто на смузі руху автомобіля Dacia Logan (а.с. 245-246, т.1).
Згідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ ОСОБА_20 № 4/169 від 12.02.2016, яка проведена на підставі постанови слідчого від 01.02.2016 про призначення судової автотехнічної експертизи, в якій були визначені вихідні дані (а.с. 218-219, т.5), а також за наслідками дослідження матеріалів кримінального провадження, експерт дійшов висновку, що в дорожній обстановці, яка склалася водій автомобіля Renault з напівпричепом Schmitz для забезпечення безпеки руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1 та 12.1 ПДР. Відповідь на питання слідчого щодо причинного зв`язку дій водія із виникненням пригоди, експертом на надана, оскільки не були зазначені дані про причини зміни руху із наступним наїздом на металевий паркан, а також смугу для зустрічного руху із наступним зіткненням із іншим автомобілем (а.с. 248-250, т.1).
Експерт ОСОБА_20 , допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції із Софіївським районним суд м.Черкас, підтвердив висновки №№ 4-375, 4-169. Суду пояснив, що не мав даних з яких причин водій автомобіля Renault з напівпричепом Schmitz виїхав на зустрічну смугу, а це могло статися з різних причин, тому і не надав конкретної відповіді. Він не клопотав перед слідчим про надання додаткових матеріалів. Мав можливість визначити, яких вимог ПДР повинен був дотримуватися водій. Зазначив у висновку, яку саме літературу (джерела) він використовував під час проведення експертизи. Певної методики проведення досліджень на той час не існувало. Не пригадує, чи проводилася автотехнічна експертиза щодо водія іншого транспортного засобу, який приймав участь у ДТП. Але він мав можливість надати висновок щодо окремого водія. Щодо транспортно-трасологічної експертизи зазначив, що йому слідчий надав схему місця ДТП та постанову, де були визначені вихідні дані. Даних схеми місяці ДТП було достатньо для визначення місця зіткнення, які, зокрема, були очевидні, та порушень, які допустив водій.
Постановою слідчого від 15.04.2016 призначена експертиза деталей (а.с. 220, т.5).
Головний судовий експерт відділу автотехнічних досліджень лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Київського НДІСЕ ОСОБА_21 за наслідками проведених досліджень надав відповідь на запитання, внаслідок чого сталося руйнування (розрив) корінного листа ресори передньої лівої підвіски та стабілізатора поперечної стійкості, про що вказав у висновку № 7728/16-52 від 13.07.2016 (а.с. 223-230, т.5). 09.06.2016 експертом проведено дослідження характеру механічних руйнацій складових пошкодженого автомобіля автомобіля «Renault», які демонтовані під час проведення автотехнічної експертизи №4/373. Огляд проводився на території штраф-майданчику за адресою: м. Умань, вул. Л.Шосе, 12. Для дослідження експерту було надано п`ять запечатаних поліетиленових пакетів, в яких знаходилися: уламок стабілізатору поперечної стійкості автомобіля, уламок (передня частина) корінного листа ресори передньої лівої підвіски, частина стабілізатору поперечної стійкості, частини з підвіски, корінний лист передньої лівої підвіски (уламок, задня частина). В ході дослідження характеру злому корінного листа ресори лівої підвіски передньої та задньої частини експертом встановлено, що передня частина ресори зламана на відстані 52,9 см від її загальної довжини та має деяку деформацію у вигляді згину хвилеподібної форми. Аналогічну деформацію згину має і задня частина ресори, до якої ще прикріплена серга з кронштейном кріплення до рами зі зламаними болтами кріплення. Характер пошкодження болтів кріплення відповідає умовам зрізання. Суміщенням двох частин ресори встановлено, що до розділення вони складали єдине ціле. Експерт дослідив характер злому, його рельєф та дійшов висновку, що на даній ділянці руйнації ресори відбувалось згинне навантаження, при якому вона зруйнувалась внаслідок дії надмірних навантажень, що відповідає одномоментному руйнуванню від зовнішнього механічного впливу, що перевищило несучу спроможність матеріалу досліджуваної деталі. При огляді місця кріплення ресори експертом встановлено, що передній міст зірвано з місця фіксації за рахунок дії аварійного зусилля, яке діяло спереду назад. Дані деформації передньої частини автомобіля з елементами підвіски та ходової частини виникли під час зустрічного зіткнення з автомобілем Dacia Logan. В наслідок даного контактування автомобілів, автомобіль Renault отримав потужній удар в передній міст, особливо ліва його частина, і відбулось зміщення мосту разом із лівою ресорою назад, при цьому було зірвано з місця кріплення кронштейн серги ресори - зрізані болти кріплення, зламані стрем`янки лівої ресори та зламано корінний лист ресори. В ході дослідження характеру злому стабілізатора поперечної стійкості експертом встановлено, що він зламався з правої сторони з розділенням на частки. Частина стабілізатору залишилась на місці його кріплення до балки переднього мосту. В ході дослідження характеру злому демонтованої частини стабілізатору поперечної стійкості, експертом визначено, що деталь має косий злом, характер рельєфу якого свідчив про те, що на даній ділянці руйнація відбувалась одномоментно внаслідок дії сукупності зусиль, що перевисили спроможність матеріалу деталі, в тому числі навантажень згину та скручування. Дія таких навантажень не відповідає експлуатаційним умовам, та характерна для аварійних зусиль, які могли виникнути під час ДТП. Експерт також встановив, що руйнація кульових опор рульових тяг та самі кульові опори також мали сліди одномоментного злому.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 підтвердив висновок № 7728/16-52 від 13.07.2016. Зазначив, що проводив огляд транспортного засобу у райвідділку за місцем збереження, після чого йому також були надані деталі, що були запаковані та зняті експертом при попередньому дослідженні. Він відкривав пакети, оглядав їх, фотографував, деталі співставляв, досліджував характер зломів, та далі проводив металознавче дослідження самого злому. Повернув деталі слідчому на місці огляду, оскільки не проводив їх лабораторне дослідження.
Деформація була у передній лівій частині автомобіля. Вважає, що ресора просто так не ламається. Він не проводив ідентифікацію подряпин, які були виявлені на дорожньому полотні та зазначені на схемі ДТП та зафіксовані на фотознімках, оскільки дане дослідження йому не доручалося. Йому дійсно надавалися слідчим певні вихідні дані, але висновок трасологічної експертизи ним не досліджувався. Після надання експерту схеми місця ДТП для огляду в судовому засіданні, експерт зазначив, що в даній дорожній ситуації такі подряпини, що містилися на фотознімках до схеми ДТП, не могли бути спричинені під час ДТП. Підряпини починаються раніше місця наїзду на паркан, їх багато, вони щільні, та він вважає, що вони не відносяться до подій ДТП.
На запитання захисника, чим міг статися злам корінного листа ресори передньої лівої підвіски під час руху, експерт відповів, що для того, щоб відбувся такий злам під час руху, водій повинен був в`їхати лівим колесом у дуже велику яму. Таких даних встановлено не було. Як саме відбувався злам зверху чи знизу, зазначити не зміг, оскільки не пригадує. Удар спочатку був у раму, потім змістився міст, потім зламалася ресора. Злам ресори відбувся не до моменту зіткнення, а в момент потужного зіткнення двох транспортних засобів, тобто в момент ДТП. Втомних тріщин у металі виявлено не було. Вона зламалася одномоментно від перевищеного навантаження, що не могло просто без причини відбутися під час руху.
На думку експерта злам корінного листа ресори під час руху транспортного засобу, міг призвести до погіршення стану керування, але не суттєвого, зокрема, не повинно було призвести до різкої зміни напрямку руху та машину можна було б утримати, оскільки інші частини мосту залишалися закріпленими. При такому зламі ресори її деформація не відбулася, але у даному випадку ресора отримала значну деформацію від удару, а потім відбувся її злам.
Експерт надав категоричний висновок, про те, що всі навантаження досліджених ним частин автомобіля з технічної (експертної) точки зору виникли під час ДТП, а не раніше, і розташування точки, звідки почався злам ресори (чи зверху, чи знизу), у даному випадку, на його думку, не має значення.
Згідно даних копії наказу № 14-0114/1 від 14.01.2014 та №14-0110/1 від 10.01.2014 (а.с. 205, 206, т.5), ОСОБА_6 в момент ДТП керував сідловим тягачем Renault з напівпричепом Schmitz, перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ «Логістикком», обіймаючи посаду водія. Окрім того, згідно умов договору №СОТ05/05/14 від 05.-5.2014 ТОВ «Логістикком» передало у субаренду транспортний засіб з напівпричепом Schmitz з екіпажем - водієм ОСОБА_6 для перевезення вантажу (а.с. 242-244, т.5). Відомості щодо завантаженості фури суду не надавалися, між тим, у постанові слідчого від 01.02.2016 про призначення судової автотехнічної експертизи зазначено, що згідно товарно-транспортної накладної №000000002442 від 12.09.2015, автомобіль Renault з напівпричепом Schmitz був завантажений товаром масою брутто 20 тон 24 кг.
Згідно акту хіміко-токсилогічних досліджень, складеного лікарем лаборантом ЦРЛ м.Умань, у крові ОСОБА_6 етиловий спирт не виявлений (а.с. 239, т.5)
Також в судовому засіданні були досліджені певні речові докази, шляхом їх огляду, а саме: частину стабілізатора поперечної стійкості автомобіля, уламок (передньої частина) корінного листа ресори передньої підвіски, уломок стабілізатору поперечної стійкості і корінний лист передньої лівої підвіски з автомобіля Renault.
У спростування винуватості, сторона захисту надала фотознімки місця ДТП, які були здійсненні 06.10.2015, клопотання сторони захисту від 17.08.2016 про призначення експертизи, проведення слідчого експерименту, додаткового огляду місця подій, постанови слідчого від 25.08.2015 про відмову у задоволені клопотань, акти обстеження ділянки вулично-шляхової мережи від 14.09.2015 та супровідні листи, малюнок ресори із визначенням направленості сили.
Не зважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставинах, в повній мірі доводиться доказами, що надані стороною обвинувачення та здобуті під час судового розгляду.
Суд вважає, що протокол огляду місця ДТП від 13.09.2015 відповідає такій слідчій дії як огляд місцевості, речей, який відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України був проведений з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, та здійснений з дотриманням вимог, передбачених ст.223 КПК України, які пред`являються до проведення слідчих (розшукових) дій.
Складання за наслідками проведення вимірювань, фотофіксації план-схеми та фототаблиці, вилучення речей (зокрема транспортних засобів), також відповідало ч.7 ст. 237 КПК України.
Порушення правил фіксації ходу і результатів проведення огляду зокрема в частині невизначення у протоколі інформації про характеристику технічного засобу фіксації та носія інформації, а саме виду засобу (приладу), позначеного у протоколі в графі «застосування науково-технічних засобів» як «OLYMPUS FE 210», за допомогою якого були здійснені фотознімки, які додані до протоколу як фототаблиця, та недодання до протоколу огляду носія інформації, а також невизначення послідовності дій при здійснених замірів та огляду, на які посилалася сторона захисту, дійсно мали місце. Між тим, враховуючи, що сторона захисту не ставила під сумнів як під час досудового розслідування, так і судового розгляду достовірність інформації, яка відображена у протоколі огляду місця ДТП, план-схемі та таблиці зображень, зокрема щодо наслідків оглядів, результатів вимірювань та фіксації за допомогою технічних приладів, то такі докази не можуть бути визнані недопустимими лише з причин неповноти проведення слідчих дій. До істотних порушень прав та свобод ОСОБА_6 вказані порушення не призвели. Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 не приймав участь у проведенні огляду та складані схеми, не можуть свідчити про порушення його прав, оскільки слідчий відповідно до вимог ч.3 ст. 223 КПК України вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Як було встановлено з показань обвинуваченого, його з місця ДТП відвозили до лікарні, але через деякий час він повернувся та «вказував слідчому на подряпини та вимагав їх вказати в схемі». Обов`язок щодо запрошення понятих, передбачений ч.7 ст. 223 КПК України був слідчим виконаний, про що свідчать підписи понятих ОСОБА_37 та ОСОБА_38 у протоколі та план-схемі. Незазначення у документах місця проживання понятих суд визнає несуттєвим порушенням.
Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця ДТП зокрема з підстав проведення огляду трупів без судово-медичного експерта. Так, у протоколі огляду, план-схемі та фототаблиці зафіксовані відомості про трупи чотирьох людей, що були виявлені на місці ДТП в автомобілі Dacia Logan. Між тим, вказані документи не містять відомостей про те, що трупи оглядалися, тому суд приходить до висновку, що така окрема процесуальна дія, як огляд трупа, яка регламентується ч.1 ст.238 КПК України, та яка проводиться за обов`язкової участі експерта або лікаря, під час досудового розслідування не проводилася. Огляд трупів в даному випадку, був складовою частиною огляду місця подій.
За наведених обставин протокол огляду та додані до нього додатки у виді план-схеми та фототаблиці, в цілому відповідають вимогам щодо фіксації процесуальних дій, визначених у ст.104, 105 КПК України, виконані з дотриманням вимог ст. 237 КПК України, тому, суд визнає їх належними та допустими доказами, які доводять подію кримінального правопорушення, а саме місце і час де сталася ДТП, її обставини та наслідки, дорожню обстановку та дорожні умови тощо.
Дані протоколу огляду місця ДТП від 13.09.2015 щодо наявних дорожніх знаків, розмітки та обладнання, також підтверджується відомостями, що викладені у відповіді начальника філії «Уманська ДЕД» ДП «Черкаський облавтодор» від 26.11.2015.
Суд погоджується з доводами сторони захисту щодо порушення порядку проведення огляду транспортних засобів.
Згідно ч.1 ст. 237 КПК України огляд речей проводиться слідчим або прокурором, а відповідно до ч.7 зазначеної статті може бути доручений спеціалісту та або за п.3) ч.2 ст. 40 КПК України - відповідному оперативному підрозділу.
Між тим, стороною обвинувачення на вимогу сторони захисту не надано доказів того, що слідчий у належний спосіб уповноважив інспектора ВДАІ Уманського РВ капітана міліції ОСОБА_42 , проводити таку слідчу дію як огляд транспортних засобів.
За таких обставин, протоколи огляду транспортних засобів від 13.09.2015 суд визнає недопустимими доказами, як такі, що отримані у порушення порядку, визначеного КПК України.
Між тим, відомості щодо технічних пошкоджень автомобіля Renault з напівпричепом Schmitz були здобуті експертом НДЕКЦ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_19 на наслідками здійснення безпосереднього огляду автомобіля Renault з напівпричепом Schmitz, що відповідало вимогам ч.3 ст. 101 КПК України.
Так з описової частини експертизи № 4/373 від 02.10.2015 встановлено, що огляд фури проводився експертом за участі слідчого ОСОБА_40 та ОСОБА_6 у місці тимчасового зберігання автомобіля на території ДІА Уманського району, куди був поміщений автомобіль після огляду місця ДТП. При огляді експертом встановлені такі пошкодження: пошкоджений передній бампер, світлосигнальні пристрої, деформована та пошкоджена рама автомобіля (знімок 62), зруйнований корінний лист ресори передньої лівої підвіски (знімок 63-72), зруйноване клепане кріплення заднього кронштейна ресори передньої лівої підвіски (знімок 64), зруйнований стабілізатор поперечної стійкості та його шарнірні з`єднання (знімок 49-55.73), пошкоджені амортизатори передньої лівої та передньої правої підвіски (знімок 56-59), розгерметизовані та пошкоджені шини переднього лівого колеса автомобіля ««Renault»» (знімки 74-80) та переднього правого колеса напівпричепа (знімки 81-86), пошкоджена подушка підвіски переднього правого колеса напівпричепа (знімок 87), пошкоджений шланг підводу стисненого повітря до гальмівної камери переднього лівого колеса (знімок 61), зруйнований штуцер трубопроводу підсилювача рульового керування (знімок 60), зруйновані шарові шарніри наконечників поздовжньої та поперечної рульових тяг з лівої сторони автомобіля (знімки 30-39).
Експерт при дослідженні не брав до уваги дані протоколів огляду транспортних засобів, що були складені інспектором ДАІ. За таких обстави суд вважає, що отримані експертом за наслідками проведеного огляду автомобіля Renault з напівпричепом Schmitz відомості є належними та допустимими доказами у доведення факту і обставин контактування транспортного засобу з дорожніми об`єктами, дорожнім покриттям та іншим транспортним засобом, а також доводять обставини ДТП, зокрема механізм зіткнення, наслідки ДТП тощо.
Окрім того, суд відхиляє доводи сторони захисту в тій частині, що знаття деталей (їх частин), зокрема шляхом демонтажу, під час проведення експертного дослідження, відбувалося у порушення вимог КПК України, оскільки слідчий у постанові про призначення експертизи не надавав право експурту відбирати зразки (демонтувати деталі). Так, як зазначалося вище, під час проведення дослідження був присутній як слідчий, так і водій ОСОБА_6 . А як зазначив під час допиту екперт, зніття (демонтаж) певний деталей, їх частей, відбувалося за вказівкою (дорученням) слідчого на місці огляду, що в цілому відповідало ст. 40 КПК України, та не потребувало погодження із прокурором або письмового оформлення.
У висновку транспортно-трасологічної експертизи №4/375 від 29.12.2015 експерт ОСОБА_20 за наслідками дослідження слідової інформації, яка визначна у протоколі огляду місця ДТП та план-схемі до нього, визначив, що зіткнення автомобіля Renault з напівпричепом Schmitz із автомобілем Dacia Logan відбулося в правій смузі руху в напрямку від Одеси до Києва, тобто на смузі руху автомобіля Dacia Logan, перед початком утворення сліду у вигляді подряпини, яка позначена у план-схемі позначкою «11».
Суд визнає вищезазначені висновки належними та допустимими.
Так, зафіксована у протоколі огляду місця ДТП, план-схемі, таблиці зображень, інформація (дорожня розмітка, знаки, сліди рідини, юзу, подряпини, деталі та уламки, транспортні засоби, пошкодження дорожнього обладнання та видимі механічні пошкодження транспортних засобів тощо), у сукупності із вищезазначеними висновками експертів та показань обвинуваченого, що надані ним у судовому засіданні, дозволяють встановити механізм ДТП.
Суд приходить до висновку, що автомобіль Renault з напівпричепом Schmitz рухався по автодорозі державного значення М-5 «Київ-Одеса» та на 229 км + 200 м, після перетину мосту через р.Ладиженка, з`їхав на ліве узбіччя по ходу руху, наїхав та збив металеве двобічне огородження, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де у першій смузі руху відбулося зіткнення з автомобілем Dacia Logan, який рухався йому назустріч, після чого обидва транспортних засоби перемістилися. Відомості щодо визначення місця контакту автомобіля Dacia Logan з автомобілем Renault з напівпричепом Schmitz, суд вважає за можливе встановити з даних фотознімків, якій додаються до протоколу огляду місця ДТП (зображення 17-28), та вважати, що обидва автомобілі контактували передніми лівими боковими частинами.
Той факт, що ОСОБА_6 був учасником дорожнього руху - водієм, який на відповідних правових підставах керував автомобілем Renault з напівпричепом Schmitz, доводиться даними наказів та договору та показаннями самого обвинуваченого, який такого факту не заперечував.
Протокол огляду місця ДТП та план-схема також містять відомості які доводять, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинули чотири людини, які перебували в автомобілі Dacia Logan: водій ОСОБА_22 та пасажири - ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . Той факт, що вони на момент проведення огляду місця ДТП не мали ознак життя є очевидним, про що зокрема свідчать дані фотознімків, що містилися у таблиці зображень.
Відповідно до вимог п.1-2 ч.2 ст.242 КПК України під час досудового розслідування були встановлені тяжкість та характер тілесних ушкоджень та причини, за яких настала смерть ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Так експерт Уманського міжрайонного Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_18 у висновках №337- 340 від 14.06.2015, за наслідками судово-медичної експертизи трупів ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 виявив численні тілесні ушкодження, частину з яких визнав такими, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, які утворилися при обставинах ДТП, що сталася 13.09.2015, та визнав їх такими, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті вказаних осіб. Свої висновки експерт підтвердив під час допиту в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.
Як було встановлено, ОСОБА_6 був учасником дорожнього руху - водієм транспортного засобу, тому його дії регламентувалися законом України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху України (далі за текстом ПДР )
Згідно п. 1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п. 2.3. ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Висновки експерта Черкаського НДЕКЦ № 4\169 від 12.02.2016 ОСОБА_20 доводять, що в дорожній обстановці, що склалася, водій ОСОБА_6 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1, яка передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також вимог п. 12.1., згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Суд вважає, що такий висновок експерта відповідає вищезазначеному механізму, за яким сталася дорожньо-транспортна пригода та іншим обставинам, встановленим під час судового розгляду.
Як було встановлено вище, ОСОБА_6 керував сідловим тягачем Renault з напівпричепом Schmitz та рухався по автодорозі державного значення М-5 «Київ-Одеса». Рух по автомагістралях і дорогах для автомобілів регламентується розділом 27 ПДР, абз. б) п. 27.2. якого забороняє рух вантажних транспортних засобів поза першою і другою смугами (за вийнятком повороту ліворуч, розвороту).
Напівпричіп був завантажений бухтами паперу масою брутто 20 тон 24 кг, які згідно даних фотознімків (зображення) були розміщені у горизонтальному положенні. Дорога у напрямку руху мала поздовжній ухил-спуск 25 проміле та складалася з двох смугу. По ходу руху Renault з напівпричепом Schmitz проїхав міст через р. Ладиженка. Правила дорожнього руху регламентують, що наближаючись до моста, водій повинен заздалегідь знизити швидкість руху, оцінити ширину проїзної частини, вибрати оптимальний режим руху, необхідну дистанцію і змістити свій транспортний засіб якомога правіше до краю. Також водій повинен врахувати можливі нерівності та наявність вибоїн у місцях стику мосту з покриттям дороги. Таких вимог водій ОСОБА_6 не дотримався, про що свідчать його показання, надані під час судового засідання. Так ОСОБА_6 зазначив, що перемістився у крайню ліву смугу, оскільки йому було відомо про нерівність (просадку) у місці стику мосту із покриттям. Про те, що він не обрав безпечний швидкісний режим, також можуть свідчити його показання в частині того, що після проїзду просадки, автомобіль підкинуло. Суду не було надано доказів того, що дорожнє покриття по ходу руху Renault з напівпричепом Schmitz по мосту та після нього, а також до моменту з`їзду у металеве огородження, мало незадовільний стан. Фотознімки, які були надані стороною захисту у спростування пред`явленого обвинувачення, також не містять відомостей про ями на дорожньому покритті, нерівності, вибоїни тощо, що могли би призвести до пошкодження ходової частини під час руху, зокрема перелому (злому) корінного листа ресори передньої лівої підвіски та/або стабілізатору поперечної стійкості.
Виїзд автомобіля на двобічне металеве огородження відбувся у місця, яке розташоване на відстані 33,7 м від мосту. Слідова інформація у виді трьох слідів юзу, дозволяє прийти висновку, що зміна напрямку руху відбувалася з другої смуги руху ліворуч у напрямку Одеси.
Згідно п. 11.4 на дорогах з двостороннім рухом, що мають щонайменше дві смуги для руху в кожному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Обвинуваченому ОСОБА_6 порушення швидкісного режиму не інкримінується. Між тим, встановлені обставини, дають суду підстави дійти висновку, що ОСОБА_6 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не вибрав безпечної швидкості руху з урахуванням наявність пролітної споруди мосту та особливості вантажу, який він перевозив, а саме розміщення брухт паперу у горизонтальному положенні, що у сукупності із рухом по поздовжньому ухилу, зменшенням швидкості, здійснення маневру перестроювання у смугу ліворуч, призвело до того, що керований ним автомобіль нахилився ліворуч, а він не впорався з його керуванням та допустив виїзд на ліве узбіччя та наїзд на металеве огородження та виїзд на зустрічний бік дороги. Під час руху по дорозі у зустрічному напрямку ОСОБА_6 (за власним рішенням, упереджуючи виїзд автомобіля на територію населеного пункту), змінив напрямок руху керованого ним автомобіля праворуч, після чого відбулося зіткнення з іншим автомобілем, який рухався йому назустріч.
Суд відхиляє версію сторони захисту в частині того, що ОСОБА_6 не порушував ПДР, оскільки під час руху внаслідок проїзду через місце просадки поруч із мостом, відбулося пошкодження корінного листа ресори передньої лівої підвіски та стабілізатору поперечної стійкості, після того машина стала некерованою та здійснила виїзд на зустрічний бік дороги.
Така версія захисту спростовується висновками експерта Київського НДІСЕ ОСОБА_21 (№ 7728/16-52 від 13.07.2016), який за наслідками проведених досліджень деталей дійшов висновку, що руйнація (розрив) корінного листа ресори передньої лівої підвіски та стабілізатора поперечної стійкості відбувалася одномоментно внаслідок дії зусилля (сукупності), що перевищило несучу спроможність матеріалу деталей. Дія таких навантажень не відповідала експлуатаційним вимогам, та характерна для аварійних зусиль, які могли виникнути під час ДТП. Експерт дійшов висновку, що внаслідок зустрічного зіткнення з автомобілем Dacia Logan та тягача Renault, останній отримав потужній удар у раму, від чого змістився передній міст, особливо ліва його частина. За висновком експерта відбулось зміщення мосту разом із лівою ресорою назад, було зірвано з місця кріплення кронштейн ресори, зламані стрем`янки лівої ресори та зламано корінний лист ресори. Тобто, спочатку змістився міст, а потім зламалася ресора, яка отримала значну деформацію від удару, а потім відбувся її злам. Також експерт в судовому засіданні надав висновок про те, що всі навантаження досліджувальних ним частин з технічної (експертної) точки зору виникли під час ДТП, а не раніше. Окрім того, під час огляду експертом автомобіля (його деталей), на них не були виявлені пошкодження, які б були характерними та свідчили про їх контактування з асфальтним покриттям, зокрема могли б бути такими, що залишили на дорожньому покритті подряпини, які відображені на схемі місця ДТП. Окрім того, відповідні подряпини не позначені як ті, що супроводжувати весь рух автомобіля, зокрема і по зустрічному боці дороги.
Показання обвинуваченого про те, що гальма не реагували одразу після того, як він відчув характерний звук та машину повело ліворуч, спростовуються висновками експерта, ОСОБА_19 , який у висновку № 4/373 зазначив, що до несправного стану гальмівної системи призвела руйнація шлангу підводу стисненого повітря до гальмівної камери переднього лівого колеса, який знаходиться в зоні концентрації деформації.
Пошкодження рульового керування та гальмівної системи визнані експертом такими, що мають не експлуатаційний характер. Окрім того, пов`язування сторони захисту звуку, який під час руху відчув ОСОБА_6 із зламом ресори та/або стабілізатора поперечної стійкості, є безпідставними та недоведеними. Так, враховуючи висновки експерта ОСОБА_19 , викладені у висновку № 4\373 від 02.10.2015, та його показання, які були надані в судовому засіданні, щодо працездатного стану деталей рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля Renault до моменту ДТП, у сукупності з вищезазначеними висновками експерта ОСОБА_21 , суд приходить до висновку, що ходова частина автомобіля також перебувала у працездатному стані, тобто ОСОБА_6 керував технічно справним автомобілем.
Згідно ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Клопотань про призначення повторних чи додаткових експертизи, а також визнання висновків експертів недопустимими в порядку ст. 89 КПК України, сторона захисту під час судового розгляду не заявляла. За таких обставин, доводи сторони захисту про неповному досудового розслідування зокрема з причини відмови слідчого у задоволені клопотань про проведення слідчого експерименту та призначення експертизи, суд вважає необґрунтованими. Окрім того, під час судового розгляду сторони захисту також було відмовлено у проведенні слідчого експерименту з причин неможливості та недоцільності здійснення такої дії.
Суд вважає, що висновки експертів відповідають вимогам ст. 101-102 КПК України, є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з даними, встановленими під час розгляду справи в суді. Підстав для визнання висновків експертів недопустимими та неналежними доказом, відповідно до вимог ст. 86, 87 КПК України, суд не вбачає.
Показання обвинуваченого щодо непорушення ним швидкісного режиму та виїзд на зустрічний бік дороги з причини, що не залежали від його волі, спростовуються вищезазначеними висновками суду.
Показання обвинуваченого щодо зменшення швидкості руху до 10 км/год в момент зіткнення, суд вважає технічно неспроможними, враховуючи, що після зіткнення тягач з напівпричепом, який окрім того, був завантажений 20 тонами, не залишився на місці після зіткнення, а перемістився праворуч на значну відстань.
Суд відхиляє доводи обвинуваченого про те, що водій Dacia Logan міг об`їхати керований ним автомобіль, який опинився на зустрічній смузі, оскільки згідно даних, що відображені у схемі місця ДТП, на лівій смузі руху у напрямку руху Dacia Logan та частково на правій смузі, було розташоване пошкоджене металеве огородження, яке розтягнулося в результаті наїзду на нього тягача з напівпричепом. Здійснити маневр об`їзду праворуч, водій також був позбавлений, оскільки за межами проїзної частини праворуч також знаходилося металеве огородження. Окрім того, характер ушкоджень двох автомобілів та їх розташування у лівих бокових частинах, переміщення автомобілів після зіткнення, дають суду підстави дійти висновку, що в момент удару автомобілі були розміщені під кутом, що також підтверджує висновок суду про здійснення ОСОБА_6 маневру з перестроювання фуру праворуч. Показання обвинуваченого ОСОБА_6 , що переміщення фури, яка рухалася по зустрічній смузі, праворуч, сталося після того, як відбувся наїзд на бордюр, суд сприймає критично та відхиляє, оскільки вважає, що за вказаних обставин переміщення фури праворуч, після того, як вона в некерованому стані виїхала на зустрічний бік дороги, могло відбутися за наслідками здійснення водієм певних прийомів керування, з окрема і застосування ручних гальм, що призвело до свідомої зміні напрямку руху.
Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо неповноти досудового розслідування та непроведення автотранспонтної експертизи водія Dacia Logan . За відсутності показань водія Dacia Logan, його пасажирів, а також очевидців ДТП, недоцільність проведення такого дослідження є очевидним, оскільки для з`ясування у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку (зіткнення) необхідно встановити як найменш швидкість керованого ним автомобіля, а головне - виникнення моменту небезпеки для водія. Окрім того, у даному випадку аварійну ситуацію було створено внаслідок однобічного порушення водієм ОСОБА_6 правил дорожнього руху, тому наявність (відсутність) технічної можливості уникнути зіткнення для водія ОСОБА_22 , юридичного значення не має та не перекладає винуватість на останнього. Теж саме стосується доводів сторони захисту про невжиття заходів для визначення стану ОСОБА_22 . Сам по собі стан алкогольного (наркотичного) сп`яніння водія, не може свідчити про порушення правил дорожнього руху, які призвели до негативних наслідків.
Дослідивши всі обставини кримінального провадження оцінивши кожний доказ, відповідно до вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку суду, повністю доведена, зокрема і причинно-наслідковий зв`язок між порушенням водієм ОСОБА_6 вимог ПДР і наслідками у вигляді заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень, які носили ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, від яких настала їх смерть.
Сумніви у доведеності винуватості ОСОБА_6 у суду відсутні.
Щодо заявлених потерпілими позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Потерпіла ОСОБА_13 15.09.2016 пред`явила цивільний позов до ОСОБА_6 . В обґрунтування вимог зазначила, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_6 , загинула її матір - ОСОБА_24 , що завдало їй моральної шкоди та матеріальних збитків. Вона відчуває біль з приводу втрати близької людини, що призвело до погіршення емоційного та фізичного стану, нервового виснаження. Після смерті матері залишилася без батьківського піклування, оскільки її батько помер у 2007р. Моральну шкоду оцінює у 150 тис. грн. Також зазначає, що вимушена була докладати додаткових зусиль для відновлення звичайного укладу життя, працювати для того, щоб сплачувати за навчання. Просила стягнути з ОСОБА_6 витрати на поховання матері в розмірі 9641,37грн., на навчання - 29650грн. (як студентці, яка на день смерті мала право на утримання), а також моральну шкоду в розмірі 150 тис. грн. (а.с. 20-43, т.1).
Потерпіла ОСОБА_15 22.09.2016 пред`явила цивільний позов до ТОВ «Логістикком» та ЗАТ «СК «Домінанта». У доведення вимог зазначила, що в результаті ДТП загинули її батько ОСОБА_23 та мачуха ОСОБА_25 , в наслідок чого вона зазнала майнової та моральної шкоди. Перебувала із батьком в добрих відносинах, він її підтримував, брав активну участь у житті, надавав фінансову допомогу. Вона відчуває душевний біль з приводу втрати близьких людей, що призвело до погіршення емоційного та фізичного стану, нервового виснаження. Моральну шкоду оцінює у 1 млн. грн. Також у позові зазначила, що понесла витрати на перевезення тіл загиблих, поховання, ритуальні послуги та обряди. Вважає, що ТОВ «Логістикком», з яким ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах, та ЗАТ «СК «Домінанта», в якому була застрахована цивільні відповідальність власника наземного транспорту, несуть солідарну відповідальність за майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП. Просила стягнути з ТОВ «Логістикком» на її користь 31074,02грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 966928,00 грн. - моральної шкоди, а з ЗАТ «СК «Домінанта» - 33072,00грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 33072,00 грн. - моральної шкоди (а.с. 70-88, т.1). Аналогічні вимоги заявлені представником потерпілої ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_15 про що викладено в заяві від 30.10.2017 (а.с. 132, т. 2)
Потерпіла ОСОБА_14 22.09.2016 пред`явила цивільний позов до ТОВ «Логістикком» та ЗАТ «СК «Домінанта» про стягнення майнової та моральної шкоди, внаслідок загибелі чоловіка. В обґрунтуванням вимог зазначила, що відчуває душевний біль з приводу втрати чоловіка, що призвело до погіршення емоційного та фізичного стану, нервового виснаження. Після смерті чоловіка залишилася без його піклування та вимушена докладати додаткових зусиль для відновлення звичайного укладу життя, звертатися до лікарів тощо. Моральну шкоду оцінює у 500 тис. грн. Також зазначила, що понесла витрати на поховання в розмірі 6200,00грн. та транспортуванням тіла - 7440,00 грн. Також зазначила, що на момент ДТП обвинувачений працював на посаді водія ТОВ «Логістикком» та цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована у ЗАТ «Страхова компанія «Домінанта». Вважає, що ТОВ «Логістикком» та ЗАТ «СК «Домінанта» несуть солідарну відповідальність, тому просила стягнути з ТОВ «Логістикком» на її користь 6200грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (витрати на поховання обряди в розмірі 6200,00грн.) та 483464,00 грн. - моральної шкоди, а з ЗАТ «СК «Домінанта» - 7440,00 грн. в рахунок відшкодування затрат на транспортування тіла з місця ДТП до моргу та 16536,00 грн. - моральної шкоди (а.с. 64-69, т.1). Аналогічні вимоги заявлені представником потерпілої ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_14 про що викладено в заяві від 30.10.2017 (а.с. 132, т. 2).
Потерпілий ОСОБА_16 22.09.2016 також пред`явив цивільний позов до ЗАТ «СК «Домінанта» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої йому внаслідок загибелі батька у ДТП. В обґрунтування позову зазначив, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого, загинув його батько - ОСОБА_22 , на утриманні якого він перебував, оскільки навчався в інституті на денній формі навчання. Вважає, що має право на відшкодування грошового утримання відповідно до вимог ст. 1200 ЦК України та п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до досягнення ним 23 років, тобто за 14 місяців, з розрахунку середньомісячної заробітної плати ОСОБА_22 , обчисленої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої ПКМ України №100 в розмірі 5342,27 грн., про що викладено у заяві у представника потерпілого ОСОБА_17 від 30.10.2017, якою уточнено фактично було уточнено позовні вимоги (а.с. 133, т. 2). Просив стягнути з ЗАТ «СК «Домінанта» на його користь 49608,00 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди відповідно до вимог ст. 1200 ЦК України, а саме грошове утримання до досягнення ним 23 років. з розрахунку щомісячного утримання в сумі 2657,30 грн. за 14 місяців, та в межах визначених п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому на день настання страхового випадку, в розрахунку 1378,00 х 36 міс. = 49608,00 грн. (а.с. 88-39, т.1).
Вищезазначені позовні заяви були прийняті до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.09.2016. Відповідно до позовів обвинувачений, ТОВ «Логістикком» та ЗАТ «СК «Домінанта» визнані цивільними відповідачами.
Враховуючи вищезазначені висновки суду про доведення винуватості ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього ружу, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель 4 людей, суд вважає доведеним факт заподіяння потерпілим внаслідок необережних дій обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди, яка полягає в негативних наслідках від смерті близьких, та майнової, яка полягала у витратах, які вони вимушені були здійснити, неотриманих доходах тощо.
Згідно даних копії наказу № 14-0114/1 від 14.01.2014 та №14-0110/1 від 10.01.2014 (а.с. 205, 206, т.5), ОСОБА_6 в момент ДТП керував автомобілем Renault з напівпричепом Schmitz, перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ «Логістикком», обіймаючи посаду водія. Окрім того, згідно умов договору №СОТ05/05/14 від 05.-5.2014 ТОВ «Логістикком» передало у субаренду транспортний засіб Renault з напівпричепом Schmitz з екіпажом - водієм ОСОБА_6 для перевезення вантажу (а.с. 242-244, т.5).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Так, обґрунтовуючи позовні, потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , посилаються на те, ОСОБА_6 керував транспортним засобом, який був забезпечений, вказуючи на існування полісів №АЕ/2995879 та № АЕ/2995880, які були укладені між ТОВ «Логістикком» та ЗАТ «СК «Домінанта».
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, такі докази можуть бути письмовими, речовими і електронними.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Матеріали кримінального провадження, зокрема і додані до цивільних позовів додатки, не містять даних як про власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_6 , так і про договірні відносини між ТОВ «Логістікком» та ЗАТ «СК «Домінаннта». Визначення позивачами у позовних заявах певних відомостей щодо полісів, суд не може вважати належними та достовірними, оскільки відповідач, який вказаний у позові як страховик, не брав участь у судовому розгляді. Окрім того, суду не надані відомості, про те, чи є визначений у позовній заяві ЗАТ «Страхова компанія «Домінанта» належним відповідачем.
За таких обставин суд позбавлений можливості встановити обставини у доведення вимог позовів, зокрема того факту, що ОСОБА_6 управляв транспортним засобом, який був забезпеченим, та застосувати до спірних правовідносин спеціальні норми, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів». Також суд звертає увагу, що стягнення відшкодування зі страховика та застрахованої особи не може бути солідарним, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц.
За вказаних обставин, суд відмовляє ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 у задоволені позовних вимог.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_13 також не підлягають задоволенню. Так у документах, доданих до позову особою, яка здійснила витрати, пов`язані з похованням ОСОБА_24 , зазначена ОСОБА_43 (а.с. 30-37, т.1). Доказів того, що витрати в розмірі 9641,37грн понесла ОСОБА_44 суду не надано. Вимоги про стягнення витрат на навчання в розмірі 29650,00 грн. також є недоведеними, оскільки позивач не обґрунтувала позовні вимоги та не зазначила, що саме вона вкладає у вимогу про стягнення витрати на навчання. Додані до позову договори, також не містять відповідних відомостей та не доводять, з яких сум складається пред`явлена вимога. Окрім того, винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує міру відповідальності страховика або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця - суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності (постанова Великої Палати від 22 лютого 2022 року у справі 201/16373/16-ц). Тому, якщо вимоги, заявлені у позові про відшкодування витрат на навчання, ґрунтуються на праві потерпілого отримати відшкодування як особа, яка перебувала на утриманні та продовжувала навчання ст. 1200 ЦК України та п. 27.2. ст. 27 вищезазначеного закону, то ОСОБА_6 також є неналежним відповідачем.
Вимога про стягнення з винуватця ДТП - обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди також не підлягає задоволенню, оскільки відшкодування моральної шкоди, спричиненої загибеллю особи у ДТП, покладається на роботодавця-власника транспортного засобу (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 610/1100/17).
За вказаних обставин, суд відмовляє ОСОБА_45 у задоволені позовних вимог.
При обранні покарання ОСОБА_6 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, згідно яких ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований. Зі слів визнаний таким, що що має інвалідність ІІІ групи, але офіційного підтвердження такому факту суду не надав. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. За місцем реєстрації характеризується посередньо. Раніше не судим. На момент вчинення кримінального правопорушення не перебував у стані сп`яніння.
Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують покарання ОСОБА_6 згідно ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
Ураховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, який свою винуватість у пред`явленому обвинувачені не визнав, і не вчиняв дій, які би давали суду підстави вважати, що він шкодує про вчинене, або дій, які би свідчили про дійове каяття, у сукупності із вищезазначеними даними про особу ОСОБА_6 та обставинами, при яких ним було вчинено злочин, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.3 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі.
При цьому не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, та суд вважає, що призначене судом покарання обвинуваченим слід відбувати реально.
Окрім того, до ОСОБА_6 також підлягає застосуванню додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Суду не надано доказів того, що для обвинуваченого право керування транспортним засобом пов`язано з трудовою діяльністю, як єдино можливий вид заробітку.
На думку суду, призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Витрати на проведення експертизи відповідно до вимог ст. 124 КПК України також підлягають стягненню з обвинуваченого. Доля речових доказів вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Оскільки суд призначив покарання, яке слід відбувати реально, відносно обвинуваченого підлягає обранню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 370,371, ч.2 ст.373, ст. ст.374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (Сім) років з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки.
Обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком суду законної сили, взявши його від варту з залі суду.
Строк покарання ОСОБА_6 рахувати з 18.09.2023, зарахувавши у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період 11.08.2020 по 27.10.2020 з розрахунку день за день.
Потерпілим ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у задоволені позовних вимог до ТОВ «Логістикком», ЗАТ «СК «Домінанта» про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, відмовити.
ОСОБА_13 у задоволені позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз: №4/373 від 02.10.2015 в сумі 1228, 80 грн., №4/375 від 29.12.2015 в сумі 245,52грн., №4/169 від 12.02.1016 в сумі 245,52грн., №7728/16 від 13.07.2016 в сумі 6606,00грн., всього - 8325,56 (Вісім тисяч триста двадцять п`ять гривень 56 копійок).
Речові докази: транспортні засоби: сідловий тягач «Renault R 385», н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz SRP 24» н.з. НОМЕР_2 , та автомобіль марки «Dacia» моделі «Logan» н.з. НОМЕР_3 , які знаходяться за адресою: м. Умань, вул. Л. Шосе, 12 (майданчик тимчасового утримання) - передати власникам за вимогою; частина стабілізатора поперечної стійкості автомобіля, уламок (передньої частина) корінного листа ресори передньої підвіски, уламок стабілізатору поперечної стійкості і корінний лист передньої лівої підвіски та частина підвіски з автомобіля Renault, які знаходяться в камері збереження речових доказів Уманського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, - передати власникам за вимогою.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.
Відповідно до частин 3 і 6 ст.376 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень, а також отримання копії вироку, із її врученням обвинуваченому негайно після оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 19.09.2023 |
Номер документу | 113511514 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Іваненко Ігор Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Іваненко Ігор Володимирович
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Єсауленко М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні