Ухвала

від 17.04.2024 по справі 705/5846/16-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ 11-кп/824/2195/2024 Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачено ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження заапеляційними скаргамизахисників ОСОБА_8 , ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня2023 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12015250000000390, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2023 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ціліноград Республіки Казахстан, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, розлученого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, і призначенойому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки. Обра но ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком суду законної силита взято його від варту з залі суду. Строк покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 18.09.2023, зарахованоу строк покарання строк попереднього ув`язнення за період 11.08.2020 по 27.10.2020 з розрахунку день за день.

Потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у задоволені позовних вимог до ТОВ «Логістикком», ЗАТ «СК «Домінанта» про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, відмовлено.

ОСОБА_15 у задоволені позовних вимог ОСОБА_7 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз: №4/373 від 02.10.2015 в сумі 1228, 80 грн., №4/375 від 29.12.2015 в сумі 245,52грн., №4/169 від 12.02.1016 в сумі 245,52грн., №7728/16 від 13.07.2016 в сумі 6606,00грн., всього - 8325,56 (Вісім тисяч триста двадцять п`ять гривень 56 копійок).

Судом визнано доведеним, що 13 вересня 2015 ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом сідловим тягачем «Renault R385», н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «SchmitzSRP 24» н.з. НОМЕР_2 (далі по тексту - «автомобіль Renaultз напівпричепом Schmitz»), що був завантажений бухтами паперу, рухався по автодорозі державного значення М-5 «Київ-Одеса». О 19 год. 45 хв. того ж дня поблизу с. Ладиженка Уманського району на 229 км + 200 м автодороги ОСОБА_7 , діючи з необережності порушив вимоги п. 2.3 «б», 10.1., 11.4 та 12.1. ПДР України.

Так, проїхавши поздовжній ухил, наближаючись до мосту через р. Ладиженка, ОСОБА_7 , здійснив маневр перестроювання з першої смугу у другу, та під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував наявність нерівності у місці стику мосту з покриттям дороги та особливості вантажу, який перевозив, а саме розміщення брухт паперу у горизонтальному положенні, що призвело до того, що керований ним автомобіль нахилився ліворуч, а він не впорався з керуванням та з`їхав на ліве узбіччя по ходу руху, після чого наїхав на металеве двобічне огородження, переїхавши яке, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги. Після цього, з метою недопущення виїзду керованого ним автомобіля за межі дороги, зокрема і на територію с. Ладиженка, не впевнившись в безпечності маневру, ОСОБА_7 , рухаючись по призначеному для зустрічного руху боку дороги, змінив напрямок руху праворуч, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Dacia» моделі «Logan» н.з. НОМЕР_3 (далі за текстом - «Dacia Logan»), який рухався йому назустріч.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Dacia Logan отримав механічні пошкодження, а його водій та пасажири - тілесні ушкодження, які визнані такими, що носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення, від яких настала смерть ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

Порушення ОСОБА_7 вимог п. 10.1 та 12.1. ПДР України знаходиться у прямому причинному зв`язку із виникненням даної ДТП та її наслідками.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2023 року скасувати та закрити кримінальне провадження у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості.

На переконання захисника, в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, оскільки ДТП сталася з причин, незалежних від волі обвинуваченого, оскільки автомобіль під керуванням обвинуваченого ОСОБА_7 став некерованим внаслідок пошкодження, отриманого від потрапляння у вибоїну.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного вироку та зазначаєть, щоу матеріалах кримінальної справи відсутні докази винності ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України; докази покладені судом в основу вироку, одержані незаконним шляхом; в ході проведення судово-медичної експертизи трупа водія ОСОБА_16 , не проведено хіміко- токсикологічного дослідження для встановлення наявності алкоголю в крові. Експертиза технічного стану автомобіля «Dacia Logan» не призначалася органом досудового розслідування взагалі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2023 року скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, мотивуючи тим, що порушено право на захист обвинуваченого, оскільки він як захисник не був належним чином повідомлений про судові розгляди і судові засідання проходили за участю лише одного захисника - адвоката ОСОБА_8 ; судовий розгляд проведено поверхнево, однобічно, порушенням права на захист обвинуваченого, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та представника потерпілих, які заперечували щодо задоволення апеляційних скарг; захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційні скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, обґрунтованим.

З огляду на доведеність винності вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

Суд першої інстанції дослідив зібрані у кримінальному провадженні докази, зокрема показання потерпілих, свідків, письмові докази по справі, висновки експертів дав їм належну оцінку у їх сукупності та дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які могли би поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 за вказаним обвинуваченням, а доводи апеляційної скарги захисників не спростовують висновки, що були покладені в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 286 КК України.

На підтвердження встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції як на докази обґрунтовано послався на:

дані протоколу огляду місця подій - на 229 км + 200м автодороги «Київ-Одеса» в межах населеного пункту с.Ладиженка Уманського району відбулася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення транспортного засобу сідловий тягач-Е «Renault R 385», н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпипом бортовим-Е «Schmitz SRP 24», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , з автомобілем марки «Dacia Logan» н.з. НОМЕР_3 . (а.с. 145-146, т.1);

дані плану-схеми до протоколу огляду місця ДТП від 13.09.2015 (а.с. 149, т.1);

дані відповіді начальника філії «Уманська ДЕД» ДП «Черкаський облавтодор» від 26.11.2015 на запит слідчого, у місці, де сталося ДТП, яке розташоване 229 км (200 м) на ділянці магістральної дороги державного значення М-5 «Київ-Одеса» у напрямку Одеси, наявний поздовжній ухил-підйом 25 проміле, зона дії дорожніх знаків: 5.58.2 - р.Ладижанка, 5.60 - кілометровий знак, 1.23.1 прилягання другорядної дороги, 5.20.1 початок додаткової смуги руху, 1.32 пішохідний перехід, 5.60 - кілометровий знак, 5.16 - напрямок руху по смугах. В напрямку Києва - поздовжній ухил-спуск 25 проміле, зона дії дорожніх знаків 5.60 - кілометровий знак.(а.2. 246, т.5).

дані висновку експерта Уманського міжрайонного Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_20 №337 від 14.09.2015, за наслідками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 , 1949 р.н. (а.с. 182-190, т.1).

дані висновку експерта Уманського міжрайонного Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_20 №338 від 14.09.2015, за наслідками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_18 , 1973р.н. (а.с. 194-197, т.1).

дані висновку експерта Уманського міжрайонного Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_20 №339 від 14.09.2015, за наслідками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_16 , 1969 р.н. (а.с. 198-205, т.1).

дані висновку експерта Уманського міжрайонного Черкаського ОБСМЕ ОСОБА_20 №340 від 14.06.2015, за наслідками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_19 , 1957р.н. (а.с. 206-214, т.1).

дані постанови слідчого від 14.09.2015 призначена експертиза технічного стану тягача з напівпричепом, яка була проведена експертом НДЕКЦ УМВС України в Черкаській області (а.с. 242, т.1).

дані постанови слідчого ОСОБА_21 від 05.10.2015 частина стабілізатора поперечної стійкості, уламок (передня частина) корінного листа ресори передньої лівої підвіски, уламок стабілізатора поперечної стійкості, частина підвіски, корінний лист передньої лівої підвіски автомобіля сідлового тягача «Renault» визнані речовими доказами (а.с. 216, т. 5).

дані висновку експерта Черкаського НДЕКЦ ОСОБА_22 № 4/375 від 29.12.2015, яка проведена на підставі постанови слідчого від 14.09.2015 про призначення транспортно-трасологічної експертизи (а.с. 243, т.1), зіткнення автомобіля Renault з напівпричепом Schmitz із автомобілем Dacia Logan відбулося в правій смузі руху в напрямку від Одеси до Києва, тобто на смузі руху автомобіля Dacia Logan (а.с. 245-246, т.1).

дані постанови слідчого від 15.04.2016 призначена експертиза деталей (а.с. 220, т.5).

дані копії наказу № 14-0114/1 від 14.01.2014 та №14-0110/1 від 10.01.2014 (а.с. 205, 206, т.5), ОСОБА_7 в момент ДТП керував сідловим тягачем Renault з напівпричепом Schmitz, перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ «Логістикком», обіймаючи посаду водія. (а.с. 242-244, т.5).

дані акту хіміко-токсилогічних досліджень, складеного лікарем лаборантом ЦРЛ м.Умань, у крові ОСОБА_7 етиловий спирт не виявлений (а.с. 239, т.5).

визнав їх послідовними, достатніми та допустимими; такими, що узгоджуються з показаннями потерпілих, експертів та в сукупності з іншими доказами свідчать про вчинення обвинуваченими інкримінованого їм злочину.

Також, суд першої інстанції дав оцінку показанням потерпілої ОСОБА_14 , яка дала показання про те, що у ДТП загинув її батько ОСОБА_17 та його дружина ОСОБА_19 . Про такі події їй повідомив слідчий. Обвинуваченого не знає. Пред`явлені нею позовні вимоги до підприємства, на якому працював обвинувачений, та страхової компанії, підтримує та просить позов задовольнити;

потерпіла ОСОБА_15 дала показання про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 їй зателефонував слідчий та повідомив, що у ДТП загинула її матір - ОСОБА_18 , яка поверталася додому з Одеси. Вона одразу виїхала до слідчого, надала документи та приймала участь у впізнанні. Після смерті матері залишилася повною сиротою, та ще й опікувалася бабцею;

потерпіла ОСОБА_13 , дала показання, що загиблий у ДТП ОСОБА_16 , був її чоловіком. 13.09.2015 Чоловік повертався з відрядження, їхав з Затоки . В телефонному режимі повідомив, що із ним в автомобілі будуть знайомі, яких він підвезе. ІНФОРМАЦІЯ_2 син повідомив про ДТП. Її викликав слідчий, який також повернув особисті речі чоловіка;

потерпілий ОСОБА_12 дав показання про те, що загиблий у ДТП ОСОБА_16 був його батьком. Проте, що сталося, йому повідомив знайомий. Батько працював інженером був у відрядженні. Керував власним автомобілем. В салоні були його знайомі, яких він підвозив. Про це він дізнався з розмови, яка відбулася у нього із батьком напередодні ДТП.

Також, суд першої інстанції дав оцінку показанням експерта ОСОБА_20 , який підтвердив, висновки надані ним у 2015 за наслідками розтину трупів ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_25 , зокрема в частині того, що встановлені ним тілесні ушкодження у потерпілих, відповідали автомобільним травмам, та більшість з них визнані тяжкими тілесними ушкодженнями та такими, що перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті.

Експерт ОСОБА_26 у судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив висновки надані у 2015 році щодо працездатного стану гальмівної системи та рульового керування сідлового тягача Renault з напівпричепом Schmitz до моменту ДТП. Зазначив, що на той час начальник експертної установи розписував на певного експерта постанову слідчого про призначення експертизи, після чого експерт мав право приступили до її проведення. Під час проведення експертизи він керувався «Методикою виконання експертиз технічного стану», яка могла і не зазначатися ним у висновку. Він проводив огляд транспортного засобу, який знаходився на території ДІА Уманського району.

Також експерт ОСОБА_22 підтвердив висновки №№ 4-375, 4-169. Зазначив, що не мав даних з яких причин водій автомобіля Renault з напівпричепом Schmitz виїхав на зустрічну смугу, а це могло статися з різних причин, тому і не надав конкретної відповіді. Він не клопотав перед слідчим про надання додаткових матеріалів. Мав можливість визначити, яких вимог ПДР повинен був дотримуватися водій. Зазначив у висновку, яку саме літературу (джерела) він використовував під час проведення експертизи. Певної методики проведення досліджень на той час не існувало. Щодо транспортно-трасологічної експертизи зазначив, що йому слідчий надав схему місця ДТП та постанову, де були визначені вихідні дані. Даних схеми місяці ДТП було достатньо для визначення місця зіткнення, які, зокрема, були очевидні, та порушень, які допустив водій.

Експерт ОСОБА_27 підтвердив висновок № 7728/16-52 від 13.07.2016. Зазначив, що деформація була у передній лівій частині автомобіля. Вважає, що ресора просто так не ламається. Він не проводив ідентифікацію подряпин, які були виявлені на дорожньому полотні та зазначені на схемі ДТП та зафіксовані на фотознімках, оскільки дане дослідження йому не доручалося. Йому дійсно надавалися слідчим певні вихідні дані, але висновок трасологічної експертизи ним не досліджувався. Після надання експерту схеми місця ДТП для огляду в судовому засіданні, експерт зазначив, що в даній дорожній ситуації такі подряпини, що містилися на фотознімках до схеми ДТП, не могли бути спричинені під час ДТП. Підряпини починаються раніше місця наїзду на паркан, їх багато, вони щільні, та він вважає, що вони не відносяться до подій ДТП. Експерт надав категоричний висновок, про те, що всі навантаження досліджених ним частин автомобіля з технічної (експертної) точки зору виникли під час ДТП, а не раніше, і розташування точки, звідки почався злам ресори (чи зверху, чи знизу), у даному випадку, на його думку, не має значення.

Доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця ДТП, зокрема з підстав проведення огляду трупів без судово-медичного експерта, суд обґрунтовано визнав безпідставними, оскільки вказані документи не містять відомостей про те, що трупи оглядалися, а відтак, така окрема процесуальна дія, як огляд трупа, яка регламентується ч.1 ст.238 КПК України, та яка проводиться за обов`язкової участі експерта або лікаря, під час досудового розслідування не проводилася. Огляд трупів в даному випадку, був складовою частиною огляду місця подій.

При цьому, суд вірно зазнав, що зафіксована у протоколі огляду місця ДТП, план-схемі, таблиці зображень, інформація, у сукупності із вищезазначеними висновками експертів та показань обвинуваченого, дозволяють встановити механізм ДТП, зокрема автомобіль Renault з напівпричепом Schmitz рухався по автодорозі державного значення М-5 «Київ-Одеса» та на 229 км + 200 м, після перетину мосту через р. Ладиженка, з`їхав на ліве узбіччя по ходу руху, наїхав та збив металеве двобічне огородження, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де у першій смузі руху відбулося зіткнення з автомобілем Dacia Logan , який рухався йому назустріч, після чого обидва транспортних засоби перемістилися. Відомості щодо визначення місця контакту автомобіля Dacia Logan з автомобілем Renault з напівпричепом Schmitz, суд вважав за можливе встановити з даних фотознімків, якій додаються до протоколу огляду місця ДТП (зображення 17-28), та дійшов висновку, що обидва автомобілі контактували передніми лівими боковими частинами.

Разом з цим, дані висновку експерта Черкаського НДЕКЦ № 4\169 від 12.02.2016 ОСОБА_22 доводять, що в дорожній обстановці, що склалася, водій ОСОБА_7 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1, яка передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також вимог п. 12.1., згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Версія захисту в частині того, що ОСОБА_7 не порушував ПДР, оскільки під час руху внаслідок проїзду через місце просадки поруч із мостом, відбулося пошкодження корінного листа ресори передньої лівої підвіски та стабілізатору поперечної стійкості, після того машина стала некерованою та здійснила виїзд на зустрічний бік дороги, спростовується висновками експерта Київського НДІСЕ ОСОБА_28 (№ 7728/16-52 від 13.07.2016), який за наслідками проведених досліджень деталей дійшов висновку, що руйнація (розрив) корінного листа ресори передньої лівої підвіски та стабілізатора поперечної стійкості відбувалася одномоментно внаслідок дії зусилля (сукупності), що перевищило несучу спроможність матеріалу деталей. Дія таких навантажень не відповідала експлуатаційним вимогам, та характерна для аварійних зусиль, які могли виникнути під час ДТП. Експерт дійшов висновку, що внаслідок зустрічного зіткнення з автомобілем Dacia Logan та тягача Renault, останній отримав потужній удар у раму, від чого змістився передній міст, особливо ліва його частина. За висновком експерта відбулось зміщення мосту разом із лівою ресорою назад, було зірвано з місця кріплення кронштейн ресори, зламані стрем`янки лівої ресори та зламано корінний лист ресори. Тобто, спочатку змістився міст, а потім зламалася ресора, яка отримала значну деформацію від удару, а потім відбувся її злам. Також експерт в судовому засіданні надав висновок про те, що всі навантаження досліджувальних ним частин з технічної (експертної) точки зору виникли під час ДТП, а не раніше. Окрім того, під час огляду експертом автомобіля (його деталей), на них не були виявлені пошкодження, які б були характерними та свідчили про їх контактування з асфальтним покриттям, зокрема могли б бути такими, що залишили на дорожньому покритті подряпини, які відображені на схемі місця ДТП. Окрім того, відповідні подряпини не позначені як ті, що супроводжувати весь рух автомобіля, зокрема і по зустрічному боці дороги.

Показання обвинуваченого про те, що гальма не реагували одразу після того, як він відчув характерний звук та машину повело ліворуч, спростовуються висновками експерта, ОСОБА_26 , який у висновку № 4/373 зазначив, що до несправного стану гальмівної системи призвела руйнація шлангу підводу стисненого повітря до гальмівної камери переднього лівого колеса, який знаходиться в зоні концентрації деформації.

Отже, версія сторони захисту про те, що автомобіль під керування ОСОБА_7 став некерованим внаслідок отримання механічного пошкодження «потрапляння у вибоїну», - у повній мірі спростовується дослідженими судом доказами.

Також є неспроможними доводи захисту щодо порушення права на захист обвинуваченого під час судового розгляду справи, оскільки всі судові засідання відбувалися за участі захисника ОСОБА_8 .

Так, з матеріалів справи убачається, що 25.08.2016 обвинувачений ОСОБА_29 уклав із адвокатом ОСОБА_10 Договір про правову допомогу та представництво інтересів №б/н (т. 1 а.с. 54), на підставі якого 22.09.2016 р. адвокатом ОСОБА_10 було видано Ордер Серія МК № 36223 на надання правової допомоги ОСОБА_7 в Уманському міськрайонному суді Черкаської області (т. 1 а.с. 56).

Після прийняття справи до провадження Голосіївським районним судом м. Києва адвокат ОСОБА_10 також повідомлявся про дати судових засідань (т. 5 а.с. 5, 14, 61, 78,90, 116, 155, 167, 169, 170; т. 6 а.с. 18, 20), але на жодний виклик до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, заяв і клопотань на адресу суду не направляв.

Також адвокат ОСОБА_10 не надавав Голосіївському районному суду м. Києва документів на підтвердження своїх повноважень захисника ОСОБА_7 , зокрема, в матеріалах справи відсутній ордер на надання правової допомоги ОСОБА_7 саме в Голосіївському районному суді м. Києва.

11.08.2020 Голосіївським районним судом м. Києва по даній справі проведено підготовче засідання, на якому обвинувачений ОСОБА_7 та захисник адвокат ОСОБА_8 зазначили про можливість проведення розгляду справи за відсутності адвоката ОСОБА_10 , в подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неодноразово підтримували цю позицію. (т. 5 а.с. 138).

Таким чином, враховуючи викладене, з боку суду першої інстанції не було допущено порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 . Його захист забезпечено належним чином і саме тим адвокатом, якого обрав ОСОБА_7 - ОСОБА_8 . Адвокат ОСОБА_10 у розгляді справи Голосіївським районним судом м. Києва участі не брав.

При призначенні покарання суд першої інстанції дотримався положень, передбачених ст. ст. 50, 65 КК України, і призначив покарання з урахуванням принципу індивідуалізації покарань. Врахував положення ст. 12 КК України і визначив співмірний розмір виду покарання, особу обвинуваченого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, зі слів визнаний таким, що має інвалідність ІІІ групи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо та призначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами. Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують покарання ОСОБА_7 згідно ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Водночас, суд не знайшов підстав для застосування до нього вимог положень статей 69, 75 КК України, навівши мотиви прийнятого рішення.

На думку колегії суддів, таке покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень. Правових підстав вважати його явно несправедливим через суворість немає.

Твердження захисника про те, що внаслідок відсутності професійного захисника обвинувачений не змігли ефективно здійснювати свій захист, не ґрунтується на вимогах закону і матеріалах справи.

Як видно з матеріалів провадження, суд здійснив усі передбачені законом заходи для надання обвинуваченимможливості на власний розсуд розпорядитися своїми процесуальними правами, у тому числі на реалізацію права користуватися правовою допомогою обраного ним захисника. Об`єктивних даних про порушення судом прав обвинувачених, передбачених ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 59 Конституції України, ст. 20, ч. 3, 4 ст. 42 КПК України, у матеріалах справи не міститься.

Суд першої інстанції, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості частково задовольнив цивільний позов, стягнувши на користь потерпілих моральнута матеріальну шкоду та витрати на правничу допомогу, що на думку колегії суддів, є достатнім та спів мірним із завданою їй кримінальним правопорушенням шкодою та понесеними ними витратами на лікування та на правничу допомогу.

Отже, за наслідками апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено таких істотних порушень КПК, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого судом рішення та мають визначальне значення для доведеності винності, правильності кваліфікації дій та призначення покарання; порушення, на які вказують у апеляційних скаргах, - не є безумовними підставами для скасування чи зміни рішення, а відтак вирок необхідно залишити без зміни, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 414 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, - без зміни.

Касаційна скарга на дану ухвалу суду може бути подана до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4