Ухвала

від 15.09.2023 по справі 712/7214/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/637/23 Справа № 712/7214/22 Категорія: ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу заст. керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу Соснівського райсуду м. Черкаси від 19.07.2023 р., -

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою задоволено заяву захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 62021100030000110 відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та відносно ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України та відведено прокурора ОСОБА_7 від участі у кримінальному провадженні № 62021100030000110.

На зазначену ухвалу заст. керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про відвід прокурора ОСОБА_7 від участі у кримінальному провадженні № 62021100030000110 щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В обґрунтування доводів апеляції вказує, що з одного боку головуючий-суддя констатує відсутність легітимних підстав для відводу прокурора, а з іншого застосовує інститут відводу як своєрідний «превентивний захід» до сторони обвинувачення з метою уникнення сумнівів в об`єктивності судового провадження.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, які виклав заст. керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 , суддя дійшов до наступних висновків.

Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 8.04.2015 р. № 3-рп/2015 сформулював юридичну позицію, за якою обмеження права на апеляційне оскарження рішення суду не може бути свавільним та несправедливим; таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною потребою досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим; у разі обмеження права на оскарження судових рішень законодавець зобов`язаний запровадити таке нормативне регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію права на судовий захист і не порушувати сутнісний зміст такого права (абз. 3 п. п. 2.2 п. 2 мотивувальної частини рішення).

Водночас у рішенні Європейського суду з прав людини від 8.01.2008 р. щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті.

За таких обставин, наявність визначених у кримінальному процесуальному законі вимог щодо звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення, ухвалення якого не передбачене КПК України, не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Виключних обставин, які б свідчили про необхідність невідкладної перевірки судом апеляційної інстанції законності та обґрунтованості вищевказаної ухвали суду, не вбачається.

Суддя вважає, що законодавець у чинному КПК України чітко визначив, перелік судових рішень, які можуть бути окремо оскаржені в апеляційному порядку, а тому посилання прокурора на п. п. 1, 2 та 17 ст. 7 КПК України, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності не є ревалентними.

Згідно ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК України.

Керуючись ст. 399 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою заст. керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу Соснівського райсуду м. Черкаси від 19.07.2023 р. про відвід прокурора ОСОБА_7 від участі у кримінальному провадженні № 62021100030000110 щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати заст. керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 .

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя ОСОБА_2