Ухвала

від 14.09.2023 по справі 953/8469/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8469/23

н/п 1-кс/953/7056/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу УСБ України в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , по кримінальному провадженню №12023166240000056 від 24.02.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Будки Смілянського району Черкаської області, громадянину України, із вищою освітою, одруженому, який має на утриманні двох малолітніх дітей, осіб похилого віку, непрацездатних осіб на утриманні не має, займає посаду офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «полковник», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2023 року до суду надійшло клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу УСБ України в Харківській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з триманням останнього в умовах Державної Установи «Харківський слідчий ізолятор» протягом 60 днів з моменту розгляду клопотання, з визначенням застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 2 млн. 147 тис. 200 грн.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Харківській області за процесуального керівництва Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023166240000056 від 24.02.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, тобто у сприянні організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища, з корисливих мотивів та ч.1 ст.366 КК України тобто у службовому підробленні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Так, ОСОБА_6 , підозрюється у тому, що він будучи начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто службовою особою в порушення вимог ст.68 Конституції України, ст. 10, 25 Закону України «Про державну службу», Положення «Про ІНФОРМАЦІЯ_3 », ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи за попередньою змовою Особа 1, з метою організації незаконного переправлення громадянина ОСОБА_9 , через державний кордон України, шляхом наданням засобів, з використанням службового становища, з корисливих мотивів у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 30 вересня 2022 року, перебуваючи у невстановленому місці в межах міста Чугуїв, на виконання раніше досягнутої угоди з Особа 1, вжив заходів для видачі для ОСОБА_9 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 08.12.2021 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_6 , та довідки військово-лікарської комісії №8/2146/21 від 07.12.2021 про наявність порушення серцевого ритму, блокади AV-шину ІІ ст., НК-ІІ ст., СН-ІІ Б. ст. про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_9 , без фактичного проходження військово-лікарської комісії, що є засобами для перетину державного кордону.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України, а саме сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища, з корисливих мотивів

Крім цього, ОСОБА_6 , підозрюється у тому, що він будучи начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , службовою особою в порушення вимог ст.68 Конституції України, ст.ст. 10, 25 Закону України «Про державну службу», Положення «Про ІНФОРМАЦІЯ_3 », ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи за попередньою змовою з Особа 1, з корисливого мотиву щодо сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом наданням засобів у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 30 вересня 2022 року, перебуваючи у невстановленому місці в межах міста Чугуїв, на виконання раніше досягнутої угоди з Особа 1, вжив заходів для видачі для ОСОБА_9 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 08.12.2021 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_6 , та про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_9 , шляхом проставлення свого підпису та печатки ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідки військово-лікарської комісії №8/2146/21 від 07.12.2021 про наявність порушення серцевого ритму, блокади AV-шину ІІ ст., НК-ІІ ст., СН-ІІ Б. ст. про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_9 , шляхом проставлення печатки ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є засобами для перетину державного кордону, без фактичного проходження ОСОБА_9 військово-лікарської комісії.

В подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 30 вересня 2022 року, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_9 , на виконання раніше досягнутої угоди, отримав від Особи 1 завідомо підроблені документи на ім`я ОСОБА_9 , а саме тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 08.12.2021 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_6 , та довідки військово-лікарської комісії №8/2146/21 від 07.12.2021 про наявність порушення серцевого ритму, блокади AV-шину ІІ ст., НК-ІІ ст., СН-ІІ Б. ст., що фіктивно підтверджує стан непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_9 , що є засобами для перетину державного кордону.

На підставі отриманих документів, 21.01.2023 та 14.07.2023

ОСОБА_9 , здійснив перетин державного кордону - виїзд з України у ППр «Грушів».

Крім цього, у вересні 2023 року ОСОБА_9 , повторно пройшов військово-лікарську комісію на підставі якої його було визнано придатним до військової служби.

Дії ОСОБА_6 , кваліфіковано за ч.1 ст.366 КК України, тобто службове підроблення, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Підставою длязвернення дослідчої суддііз клопотаннямпро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою сталинаявність достатніхпідозр вважати,що ОСОБА_6 вчинив кримінальніправопорушення,передбачені ч.3ст.332,ч.1ст.366КК України,та наявністьризиків,передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_6 , являється військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 , в той же час зважаючи на обставини вчинення злочинів наслідки та ризики втечі для нього можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а тому він в будь-який час може змінити місце проживання та поїхати в іншу область враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України. Крім того вказані обставини створять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду.

В той же час, місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область, враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України. Так, ОСОБА_6 під час проходження військової служби заручившись підтримкою своїх співслужбовців в тому числі старших командирів з якими у останнього за час проходження військової служби могли виникнути дружні відносини, може не з`являтися до органу досудового розслідування та суду під надуманими приводами в тому числі участі в бойових дій, тощо, що відповідно до ст. 135 КПК України є поважною причиною не явки до органу досудового розслідування та суду, що в свою чергу сприятиме затягуванню строків досудового розслідування;

- п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_6 раніше проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому користується службовим становищем, дружніми відносинами, власним авторитетом, може вживати заходів щодо знищення, сховання або спотворення документів, що стосуються обставин кримінального провадження, незважаючи на вже проведені обшуки у ІНФОРМАЦІЯ_2 , досудове розслідування перебуває на активному етапі, що зумовлено нещодавнім повідомленням про підозру ОСОБА_6 , а тому на даний час не встановлено повного переліку документів, які б підтвердили або спростували причетність ОСОБА_6 до вказаного злочину.

Сторона обвинувачення звертає увагу суду на вжиття заходів конспірації під час вчинення злочинів, які вживались ОСОБА_6 , як особою яка має вищу освіту. Так, до протиправної діяльності ОСОБА_6 були залучені посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на теперішній час встановлюються. На думку сторони обвинувачення це випливає по перше, з підробки матеріалів службового розслідування, яке проведено ІНФОРМАЦІЯ_2 за фактом займання полум`ям в шафі у кабінеті № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , де перебували як зазначає сам ОСОБА_6 , журнали вихідної кореспонденції за 2021-2022 роки. В той же час, при огляді протоколу огляду місця події від 16.07.2022 та допиту свідка ОСОБА_10 , встановлено, що влучання снаряду ЗС РФ відбуло не у будівлю ІНФОРМАЦІЯ_2 , а через дорогу за кілька десять метрів, а пошкоджень зазнали лише вікна. Крім цього, представники ДСНС в Харківській області та ГУНП в Харківській області повідомили, що 16.07.2022 повідомлень за фактом займання пожежі від ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. В той же час, постановка осіб на облік у конкретному РТЦК та СП не може здійснюватись за бажанням конкретних осіб, а відповідно до організаційно-методичних вказівок щодо особливостей ведення військового обліку військовозобов`язаних в органах військового управління, військових частинах та у військових комісаріатах, що додаються до Мобілізаційної директиви начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.06.2018 № 321/1168/дск «Про особливості ведення військового обліку військовозобов`язаних в органах військового управління, військових частинах та військових комісаріатах» та «Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного», затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 610, у разі постановлення громадянина України на військовий облік, посадовими особами РТЦК та СП повинен направитись запит у ІНФОРМАЦІЯ_2 за минулим місцем проживання з метою витребування його особової справи, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 зроблено не було, що підтверджується відповідями з ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак, не зважаючи на що громадянам видавались відповідні довідки про непридатність до проходження військової служби, наприклад ОСОБА_11 .

Крім цього, складання і видача неправдивого висновку службового розслідування за фактом займання документації ІНФОРМАЦІЯ_2 16.07.2022 підтверджується і тим, що коли інспектор прикордонної служби ОСОБА_12 підтверджувала у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсність документів на ОСОБА_13 , який 05.11.2022 мав намір перетнути державний кордон України по тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_4 та довідці військово-лікарської комісії №5 від 25.01.2022 посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 підтвердила дійсність вказаних документів, хоча за версією ІНФОРМАЦІЯ_2 відомості були знищені в полум`ї 16.07.2022.

Також, ОСОБА_9 видавалось тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 08.12.2021 та довідка військово-лікарської комісії №8/2146/21 від 07.12.2021, як на рядового солдата. Хоча ОСОБА_9 все життя перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 є офіцером запасу і повинен проходити військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_6 , а не у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Крім цього, після повторного проходження військово-лікарської комісії 05.09.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 було визнано придатним до військової служби, що повністю протирічить тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 08.12.2021 та довідка військово-лікарської комісії №8/2146/21 від 07.12.2021, а відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи на тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 08.12.2021 стоять підписи ОСОБА_6 ;

- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідка, понятого, у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_6 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців користуючись службовим становищем, дружніми відносинами, власним авторитетом здійснити вплив н, свідків, як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

Водночас, так як досудове розслідування перебуває на активному етапі, не допитано все коло осіб, які причетні до злочинної діяльності ОСОБА_6 , карта медичного огляду на ім`я ОСОБА_9 та висновок військово-лікарської комісії містить близько 12 підписів лікарів різної категорії, які підписували вказані документи фактично без уяви навіть як виглядає ОСОБА_9 що було організовано ОСОБА_6 . В той же час потенційні свідки є посадовим особами ІНФОРМАЦІЯ_2 та військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з якими у ОСОБА_6 сформувались за час служби відносини, використовуючи, які може змінювати їх покази в бік аби уникнути від кримінальної відповідальності.

Крім цього, вказаний ризик підтверджується тим, що 05.09.2023 після проведення слідчих дій у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було допитано свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що заповнювала тимчасові посвідчення військовозобов`язаних за вказівкою ОСОБА_6 , однак, ОСОБА_6 , розуміючи для себе значення її показів залучив для її захисту захисника ОСОБА_15 , який також захищає підозрюваного ОСОБА_6 та на даний час ОСОБА_14 подала до Харківської спеціалізованої прокуратури заяву про відмову від раніше наданих показань.

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за контрактом, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення тяжкого злочину.

Крім цього, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_6 , незаконно впливати, на свідка, спеціаліста, експерта у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час, останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.

Також, останній може повторно вчинити кримінальні правопорушення у яких підозрюється, зважаючи, що видача документів про непридатність до військової служби проводиться не на «безоплатній основі», ОСОБА_6 використовуючи «робочу версію», що всі облікові документи ІНФОРМАЦІЯ_2 згоріли, може продовжити видачу довідок про непридатність до військової служби із зняттям з обліку 2021-2022 роками.

Сторона обвинувачення зазначає, що неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п.2 ст.179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_6 , може чинити тиск на свідків.Водночас, військовослужбовці Збройних сил України, як і сам ОСОБА_6 , озброєні штатною та груповою зброєю і боєприпасами, що сприяє безперешкодному доступу до них з боку ОСОБА_6 , який на теперішній час, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та може використати зброю з метою перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або скоїти новий злочин із застосуванням зброї.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов`язана з тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг та у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, м`якість застосування якого створить в очах суспільства та інших військовослужбовців уяву безкарність та свавілля.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, ОСОБА_6 , являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за місцем дислокації військової частини, що фактично унеможливить поручителем з числа цивільних осіб забезпечити належне виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України. Водночас, поручителі з числа командування ІНФОРМАЦІЯ_8 не зверталися із письмовим зобов`язанням щодо поручительства та виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту та домашнього арешту в нічний час пов`язана з тим, що органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а тому обрання відносно нього вказаного запобіжного заходу створить передумови вчинення тиску на свідків, понятих, спеціалістів, експертів у вказаному кримінальному провадженні. Крім цього, підстав для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, немає, оскільки ОСОБА_6 , незважаючи на наявність у нього постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину. Тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , обставини, за яких він був скоєний, вказують на існування цілком реальних ризиків, що застосування до підозрюваного іншого, окрім як тримання під вартою, запобіжного заходу надасть йому можливість впливати на свідків, понятих, спеціалістів, експертів.

На думку сторони обвинувачення, з метою запобігання вищевказаним ризикам необхідно обрати підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У разі обрання судом стосовно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, останній зможе реалізувати дії, зазначені у п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, це може призвести до втрати доказів для доведення вини ОСОБА_6 в суді, що призведе до уникнення особою кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг та у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. В свою чергу, це створить в очах військовослужбовців уяву безкарність та свавілля, а в очах суспільства, уяву неспроможність правоохоронних органів захистити пересічних громадян.

Сторона обвинувачення просить суд при визначенні розміру застави врахувати обставини вчинення ОСОБА_6 тяжкого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг та у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, який в умовах сьогодення, тобто дії воєнного стану, є неприпустимий.

Так, органом досудового розслідування встановлено про наявність у ОСОБА_6 та його родини на праві власності: транспортний засіб марки "TOYOTA TUNDRA", 2014 р.в., р.н. НОМЕР_5 ; земельної ділянки, кадастровий номер: 6325456700:02:000:2664, площа (га): 0,12; квартири 53,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 . В той же час сума офіційних доходів у ОСОБА_6 у період з грудня 2020 року по липень 2023 року складає 1 млн. 979 тис. 293 грн.

А тому, враховуючи положення ч.5 ст. 182 КК України, сторона обвинувачення прохає суд розмір застави визначити 800 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 2 147 200,00 грн. України.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала, посилаючись на обставини, зазначені у його змісті. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбаченихпунктами 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваним, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави в сумі 2 147 200,00 грн. .

Сторона захисту у судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечувала, посилаючись на необґрунтованість повідомленої підозри та недоведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Зазначила, що ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні за №12023166240000056 від 24.02.2023 не має статусу, ані підозрюваного, ані свідка, оскільки йому 06.09.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні №12023220000000721 від 22.06.2023. Разом з цим, постановою прокурора від 11.08.2023, тобто до повідомлення ОСОБА_6 про підозру, матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень під №12023220000000721 від 22.06.2023 та №12023166240000056 від 24.02.2023, були об`єднані в одне кримінальне провадження, якому присвоєно номер №12023166240000056, що є підставою для відмови у задоволені даного клопотання. Крім того, сторона захисту прохала слідчу суддю врахувати особу підозрюваного, який: є військовослужбовцем та має відзнаки за сумлінне виконання військового обов`язку, мужність, професіоналізм, виявленні під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в ході проведення АТО; одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей; має захворювання туберкульоз, яке на даний час знаходиться на стадії ремісії.

Слідча суддя, заслухавши позицію сторін,дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.

24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації. Відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил Росії, що триває і досі. Згідноз Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні»із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Відповідно доЗакону №3275-IX"Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

З наданих матеріалів встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023166240000056 від 24.02.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст. 336 КК України.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що 06.09.2023, у кримінальному провадженні №12023220000000721 від 22.06.2023, складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України.

06.09.2023, ОСОБА_16 вручено під розписку: письмове повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12023220000000721 від 22.06.2023, пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_6 ; повістки про явку підозрюваного на 11.09.2023,12.09.2023,13.09.2023.

11.09.2023 о 10 годині 53 хвилин ОСОБА_6 , особисто вручено письмове повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12023220000000721 від 22.06.2023, складене 06.09.2023 та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.

Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_6 , який міститься в підозрі та пам`ятці про процесуальні права та обов`язки підозрюваного та не заперечувалось останнім в судовому засіданні.

Постановою начальника Чугуївського Харківського спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_17 від 11.09.2023, матеріали досудового розслідування кримінальних проваджень під №12023220000000721 від 22.06.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України та №12023166240000056 від 24.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, об`єднані в одне провадження, якому присвоєно №12023166240000056 від 24.02.2023.

З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а саме кримінальному провадженні №12023166240000056 від 24.02.2023.

Доводи сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12023166240000056від 24.02.2023, спростовується дослідженими слідчою суддею документами, зокрема: постановою начальника Чугуївського Харківського спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_17 від 11.09.2023 про виправлення описки, допущену у вступній частині постанови від 11.08.2023 по кримінальному провадженні №12023220000000721 від 22.06.2023 про об`єднання в одне провадження матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень під №12023220000000721 від 22.06.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України та №12023166240000056від 24.02.2023 заознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.358КК України; даними розширеного витягуз ЄРДРпо кримінальномупровадженні №12023166240000056про внесення прокурором ОСОБА_3 11.09.2023о 20-11годині вищевказаноїпостанови від11.09.2023про об`єднаннякримінального провадження №12023166240000056 з кримінальним провадженням №12023220000000721.

Відповідно дост.177КПКУкраїниметою запобіжногозаходу єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробампереховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, тобто у сприянні організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища, з корисливих мотивів та ч.1 ст. 366 КК України, тобто у службовому підробленні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_6 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 16-річного віку, громадянином України, займав посаду начальника Чугуївського РТЦК та САП Харківської області.

За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів та висновку експерта, а саме: показаннями свідка ОСОБА_18 , які містяться в протоколі допиту від 01.09.2023; показаннями свідка ОСОБА_9 , які містяться в протоколах допиту від 04.09.2023 та 05.09.2023; даними довідки військово - лікарської комісії №07.12.2023 №8\2146\21 на ім"я ОСОБА_9 ; даними тимчасового посвідчення військовозобов"язаного № НОМЕР_2 від 08.12.2021 на ім"я ОСОБА_9 ; даними картки обстеження та медичного огляду військовозобов"язаного з метою визначення ступеню придатності до військової служби на ім"я ОСОБА_9 ; даними довідки №16\1/95 військово-лікарської комісії на ім"я ОСОБА_9 , видана 05.09.2023 ІНФОРМАЦІЯ_9 ; висновком експерта №83 від 06.09.2023; даними наказу КП " Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської міської ради Харківської області № 274 від 23.09.2021; даними Витягу із наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 349 від 28.08.2021; функціональними обов"язками начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_6 дій, що кваліфікуються за ч.3 ст.332, ч.1 ст.366 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту про недоведеність причетності ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, слідча суддя оцінює критично, оскільки досудове розслідування не завершене, та за відсутності обставин, які б свідчили про явну і очевидну недостатність доказів, на які фактично звертає увагу сторона захисту, надавати оцінку відповідним доводам є передчасним.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідча суддя враховує наявність ризиків,передбачених п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість запобігання спробам підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється,зокрема,у вчиненнікримінального правопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Україниє тяжкимзлочином,санкція якогопередбачає покаранняу видіпозбавлення воліна строквідсеми довосьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_6 у сукупності з іншими обставинами.

Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного та ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_6 отримав можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення. Враховуючи стадію досудового розслідування, необхідність проведення слідчих дій щодо встановлення та отримання додаткових доказів, достатньо ймовірним для ствердження є те, що останній використовуючи власні зв`язки, зокрема серед службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушення, у тому числі тих, що знаходяться у володінні вищезазначених організацій, а також може здійснюватися перешкоди у отриманні (вилученні) таких речей і документів стороною обвинувачення.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Слідча суддя враховує також ту обставину, що свідки у кримінальному провадженні є діючими працівниками Чугуївського РТЦК та САП Харківської області, тому достатньо ймовірним вбачається те, що ОСОБА_6 , використовуючи наявні у нього зв`язки, набуті під час перебування на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , може впливати на останніх. Окрім цього, як зазначив прокурор, наразі у кримінальному провадженні не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, а також осіб, які можуть бути причетні до вчинення ОСОБА_6 правопорушення, відповідно до підозри.

Також існує ймовірність того, що ОСОБА_6 , не будучи обмежений у спілкуванні із вже допитами під час досудового розслідування свідками, може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

За таких обставин, слідча суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора у клопотанні щодо існування цього ризику.

Слідча суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1ст.117 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин, доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчої судді.

Слідча суддя вважає не доведеним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому. А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.

Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:

- ОСОБА_6 підозрюється,зокрема,у вчиненні підчас діївоєнного стану кримінальногоправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Україниє тяжкимзлочином,а самезлочином усфері охоронидержавної таємниці,недоторканості державнихкордонів,забезпечення призовута мобілізації,санкція якогопередбачає покаранняу видіпозбавлення воліна строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.;

- дані щодо особи ОСОБА_6 , який одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на утриманні осіб похилого віку, непрацездатних осіб не має, має зареєстроване місце проживання, на даний час перебуває на посаді офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «полковник», за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, має відзнаки за сумлінне виконання військового обов`язку, мужність, професіоналізм, виявленні під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в ході проведення АТО, раніше не судимий.

Разом з цим, зазначені дані про особу підозрюваного, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення дій згідно підозри, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані підозрюваним моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені п.1, 2,3 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

З урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , те,що кримінальне правопорушення за ч.3ст.332КК України,є злочиному сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, враховуючи суспільний інтерес, який в даному випадку превалює над приватним, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, слідча суддя приходить до висновку, що на цьомуетапі кримінальногопровадження застосуванняпідозрюваному іншогобільш м`якогозапобіжного заходу,ніж триманняпід вартою, не зможезапобігти ризикамкримінального провадження,у томучислі належноговиконання підозрюванимпроцесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, під час дії воєнного стану.

При цьому, слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3ст.183 КПК Українислідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Щодо визначення розміру застави слідча суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.4ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч.5ст.182 КПК Українивизначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину може бути визначений у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідча суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 147 200,00 грн.

Визначений розмір застави, на переконання слідчої судді, не порушує принцип пропорційності та є таким, що здатний забезпечитивисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів вданому кримінальномупровадженні,внаслідок чогоне порушуєправа підозрюваного,а томувідсутні підставивважати йогозавідомо непомірнимдля ОСОБА_6 . Проте, застава в розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме:прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, суду, на першу вимогу;не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу УСБ України в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , по кримінальному провадженню №12023166240000056 від 24.02.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . запобіжний західувигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 52 (п`ятдесят два) дні - до 04 листопада 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2147200 (два міліонна стосорок сімтисяч двісті) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області - до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, суду, на першу вимогу;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна., та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, дослідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати слідчого 3 відділення слідчого відділу УСБ України в Харківській області ОСОБА_7 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 04.11.2023 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідча суддя - ОСОБА_1