Ухвала

від 18.09.2023 по справі 904/667/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.09.2023 м.Дніпро Справа № 904/667/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 904/667/23

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1" (с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область; 53032; ідентифікаційний код 24988803)

про визнання недійсними рішення загальних зборів та скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року у справі № 904/667/23 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", яке оформлене протоколом №2/160722 від 16.07.2022.

В решті заявлених вимог відмовлено.

Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1" (ідентифікаційний код 24988803; місцезнаходження: село Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2684,00грн,

Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року у справі № 904/667/23.

Розгляд скарги призначено на 11.10.2023 року на 15:15 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2023 року зупинено дію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року у справі № 904/667/23, на підставі ч.5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача адвокатом Черкавським Ю.С. подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Заявник просить суд апеляційної інстанції вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони проведення позачергових (чергових) загальних зборів членів ОК «СТ «Союз-1» до закінчення розгляду апеляційної скарги ОК «СТ «Союз-1» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року у справі № 904/667/23 за позовом ОСОБА_1 до ОК «СТ «Союз-1» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОК "СТ "Союз-1", яке оформлене протоколом №2/160722 від 16.07.2022 року.

В обґрунтування поданої заяви послався на те, що 01 вересня 2023 року йому стало стало відомо про проведення 23.09.2023 року 12:00 год. зборів членів ОК «СТ «Союз-1», до порядку денного якого включені наступні питатання:

1.Обрання головуючого та секретаря позачергових загальних зборів кооперативу.

2.Відликання членів Правління та Голови/ів Кооперативу.

3.Обрання членів Правління Кооперативу.

4.Обрання голови Кооперативу/голови Правління Кооперативу.

5.Підтвердження розміру членських внесків 2015-2023 pоки.

6.Затвердження тарифу на компенсацію електроенергії.

7.1нше.

Вважає, що зазначені дії Правління та голови Правління ОК «СТ «Союз-1» ОСОБА_2 несуть в собі загрозу нівелювання рішень судових органів України, що полягає у наступному:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 року у справі № 904/5626/21 за позовом ОСОБА_1 до ОК «СТ «Союз-1», третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Кучман Ірина Іванівна, про визнання недійсним рішення загальних зборів, яке оформлено протоколом №1/170421 від 17.04.2021 року та про недійсність рішення правління, яке оформлене протоколом №П1/від 17.04.2021 року було частково задоволено позов. Визнано недійсним рішення загальних зборів ОК «СТ «Союз-1», оформлене протоколом № 1/170421 від 17.04.2021 року; визнано недійсним рішення правління ОК «СТ «Союз-1», оформлене протоколом № П1/170421 від 17.04.2021 року, яким обрано головою Правління Паламарчука С.М.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2022 року апеляційну скаргу ОК «СТ «Союз-1» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 року у справі № 904/5626/21 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 у справі № 904/5626/21 - без змін.

Проте, голова Правління ОК «СТ «Союз-1» ОСОБА_2 під час розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 року у справі № 904/5626/21 провів 17.07.2022 року загальні збори ОК «СТ «Союз-1», рішенням якого знову його обрано головою ОК «СТ «Союз-1».

У зв`язку з новим переобранням ОСОБА_2 головою ОК «СТ «Союз-1», незважаючи, що вже було рішення суду першої інстанції про недійсність загальних зборів, яким його було вибрано головою ОК «СТ «Союз-1» позивач подав нову позовну заяву до господарського суду з позовом про визнання недійсним загальних зборів ОК «СТ «Союз-1» від 16.07.2022 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року у справі № 904/667/23 за позовом ОСОБА_1 до ОК «СТ «Союз-1» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОК "СТ "Союз-1", яке оформлене протоколом №2/160722 від 16.07.2022 року частково задоволено позовні вимоги. Визнано недійсним рішення загальних зборів ОК "СТ "Союз-1", яке оформлене протоколом №2/160722 від 16.07.2022 року;

Після оскарження ОК «СТ «Союз-1» зазначеного рішення суду першої інстанції від 13.06.2023 року та відкриття апеляційного провадження голова Правління ОК "СТ "Союз-1" ОСОБА_2 вдруге призначає на 23.09.2023 року позачергові загальні збори членів ОК "СТ "Союз-1" до дати фактичного розгляду апеляційної скарги.

Також рішенням загальних зборів ОК "СТ "Союз-1", яке оформлене протоколом №2/160722 від 16.07.2022 року, було неправомірно припинено членство 11 членів ОК "СТ "Союз-1" ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ), які до постанови рішення Центрального апеляційного господарського суду по цій справі не можуть прийняти участь на позачергових загальних зборах ОК "СТ "Союз-1", що в свою чергу порушує їх законні права.

Викладені обставини свідчать, що голова правління ОК "СТ "Союз-1" ОСОБА_2 вчиняє дії, які фактично нівелюють рішення судових інстанції, оскільки незалежно від рішення Центрального апеляційного господарського суду голова правління ОК "СТ "Союз-1" ОСОБА_2 у разі його повторного обрання головою ОК "СТ "Союз-1" буде мати правову підставу виконувати свої обов`язки 5-ть років вже на підставі нового рішення загальних зборів ОК "СТ "Союз-1" від 23.09.2023 року.

Крім того, якщо позачергові збори ОК "СТ "Союз-1" 23.09.2023 року оберуть нових членів правління ОК "СТ "Союз-1", це також буде нелегітимне рішення, оскільки воно буде проведено під час правління ОК "СТ "Союз-1", яке було визнано нелегітимним зазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021 року у справі № 904/5626/21.

В даному випадку, на думку заявника, вжиття заходу забезпечення у вигляді заборони проведення позачергових (чергових) загальних зборів членів ОК «СТ «Союз-1» до закінчення розгляду апеляційної скарги ОК «СТ «Союз-1» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року у справі № 904/667/23 за позовом ОСОБА_1 до ОК «СТ «Союз-1» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОК "СТ "Союз-1", яке оформлене протоколом №2/160722 від 16.07.2022 року повністю нівелює ризики, зазначені вище, та забезпечить поновлення прав членів ОК "СТ "Союзн-1".

За приписами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Колегія суддів не вбачає необхідності та підстав викликати сторін для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову та зазначає про відсутність виняткового випадку для розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін, оскільки наведені заявником пояснення та докази є достатніми для прийняття судового рішення у справі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши аргументи, наведені у заяві, та оцінивши долучені до неї докази, вважає, що заява не підлягає задоволенню, а у вжитті заходів забезпечення позову слід відмовити з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Апеляційний господарський суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17).

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі № 915/373/20).

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Така правова позиція, наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі №917/1274/19).

Слід зауважити, що за загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 20.04.2018 року у справі № 914/1475/17 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №904/4982/21.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У разі, коли позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і ускладненням чи унеможливленням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.12.2021 у справі №927/481/21.

Верховний Суд у справі № 910/9855/20 констатував, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", яке оформлене протоколом №2/160722 від 16.07.2022 року.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про кооператив" порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Заборона кооперативу розглядати питання зміни виконавчого органу (керівника, директора) можуть вчинити негативний вплив на діяльність кооператива в цілому, блокувати його діяльність, оскільки саме виконавчий орган кооператива здійснює управління поточною діяльністю кооперативу та діє від імені кооператива у межах, встановлених статутом кооперативу і законом. До того ж, такий спосіб забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв`язку зі спором, що розглядається, та призводить до невиправданого обмеження прав кооперативу, його учасників, які не є відповідачами.

Верховний Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України). Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2018 у справі №907/835/17.

Отже, встановлені обставини свідчать про відсутність правових та фактичних підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, про які просить позивач, а тому відмовляє у задоволенні поданої ним заяви.

Як передбачено ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 129, 136-140, 233-235, 269, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 904/667/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков