Рішення

від 12.09.2023 по справі 908/1989/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/167/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2023 Справа № 908/1989/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1989/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул.Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код 42093239)

до відповідача: Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код 32025623) в особі філії «Токмацький райавтодор» (вул. Гоголя, буд. 203, м. Токмак, Запорізька область, 71700, ідентифікаційний код ВП 26249626)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926)

про стягнення 21416,90 грн.

представники:

від позивача: Скупа Н.О., довіреність № 25 від 19.06.2023,

від відповідача: Суниця А.А., юрисконсульт, довіреність № 13/01-04/01/23-ю від 04.01.2023

від третьої особи: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Токмацький райавтодор» про стягнення 21416,90 грн., які складаються з 19658,77 грн. заборгованості за електричну енергію за період: березень - грудень 2022 року, 326,43 грн. - 3% річних та 1431,70 грн. інфляційних втрат .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.06.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1989/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 34 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг щодо оплати спожитої електричної енергії за період березень грудень 2022 року на суму 19658,77 грн. За прострочення оплати позивач нарахував 3% річних за період з 20.04.2022 по 31.03.2023 в сумі 326,43 грн. та інфляційні втрати за період з 01.05.2023 по 31.03.2023 в сумі 1431,70 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу. Позовні вимоги заявлено на підставі ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг14.03.2018 № 312.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1989/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/167/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 13.07.2023 об 11 год. 40 хв. Також, вказаною ухвалою суду, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».

03.07.2023 на електронну пошту суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» подано клопотання від 03.07.2023 № 7419, у якому останній просить суд долучити до матеріалів справи № 908/1989/23 розрахунок суми боргу за спожиту електричну енергію та врахувати його при розгляді справи та винесенні рішення.

06.07.2023 Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» на електронну пошту суду надійшли пояснення по справі за вих. № 33-33/97 від 06.07.2023, в яких товариство, як оператор системи підтверджує, що в період з березня по грудень 2022 року відповідачу надано послуги в обсязі 4012 кВт/год. Просить суд розляд справи здійснювати за відсутністю представника ПАТ «Запоріжжяобленерго»

13.07.2023 Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Токмацький райавтодор» поданий до суду відзив на позовну заяву за вих. №13/210в від 07.07.2023, в якому відповідач зазначає, що у зв`язку з неможливість ведення господарської діяльності на тимчасово окупованій території та відповідно, за відсутністю фактично спожитої електричної енергії за період з березня 2022 по теперішній час, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню. Також відповідач просить суд відкласти розгляд справи до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Відзив на позовну заяву прийнято судом. При цьому, суд зауважує, що відсутні процесуальні права на відкладення розгляду справи до завершення воєнного стану в Україні, оскільки Господарський суд Запорізької області не припинив свою роботу і продовжує здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, а юридична особа відповідача знаходиться на підконтрольній території України в місті Запоріжжя.

Ухвалою суду від 13.07.2023 відкладено розгляд справи на 31.07.2023 о 13 год. 20 хв.

21.07.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» надійшла відповідь на відзив від 19.07.2023 № 7721.

Ухвалою суду від 31.07.2023 суд вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.08.2023 о 10:00г.

Ухвалою суду від 29.08.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 12.09.2023 о 12 год. 00 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 12.09.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

В засіданні 12.09.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.10.2021 було прийнято Постанову № 1268, якою було затверджено Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, а також рекомендовано суб`єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону, здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019) « Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Так, подання електропостачальнику заяви - приєднання до публічного договору є прямим наміром укладання такого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов цього договору.

Таким чином з врахуванням наведеного, між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (постачальником) та Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Токмацький райавтодор» (споживачем) було укладено публічний договір № 34 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі -Договір) шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії, за адресою розташування електроустановок.

Згідно з розділом 2 договору Предмет Договору, позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності з розділом 3 договору, умови надання послуг відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до договору.

Згідно з розділом 5 договору «Ціна, порядок обліку і оплата елетричної енергії», відповідач розраховується з позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції позивача.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору "Спосіб та термін оплати", розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунку.

Обсяги попередньої оплати визначаються щляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу.

Відповідно до п. 5.10. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, який не може перевищувати 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Відповідачу на електронну пошту були надіслані рахунки за постачання електричної енергії постачальником за період березень - грудень 2022 року, у відповідності до яких обсяг використаної електричної енергії відповідачем складає 4012 кВт/год на суму 19658,77 грн.

Спожитий обсяг електричної енергії відповідачем за період березень - грудень 2022 року підтверджується повідомленнями/листами № 007-66/251 від 12.01.2023 та №007-66/1860 від 23.03.2023 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ "Запоріжжяобленерго", щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку.

Даним повідомленням ОСР надає постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу Споживача з щомісячною розбивкою.

Таким чином в порушення умов Договору в частині оплати спожитої електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період з березеня 2022 року по грудень 2022 року в сумі 19658,77 грн.

На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Токмацький райавтодор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» 19658,77 грн заборгованості за електричну енергію за період: березень - грудень 2022 року, 326,43 грн 3% річних та 1431,70 грн інфляційних втрат є предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних їх формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, між позивачем та відповідачем відбулось укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно розділу 2 Договору «Предмет Договору» позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Спожитий обсяг електричної енергії відповідача за період з березня по грудень 2022 року підтверджується повідомленням/листом за № 007-66/251 від 12.01.2023 року та № 007-66/1860 від 23.03.2023 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ "Запоріжжяобленерго", щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку.

Даним повідомленням ОСР підтверджує постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу Споживача з щомісячною розбивкою.

Відповідачем отримані рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період з березня по грудень 2022 року, у відповідності до яких обсяг використаної електричної енергії відповідачем складає 4012 кВт/год на суму 19658,77 грн.

Спожиті відповідачем обсяги електричної енергії за спірний період підтверджені ПАТ «Запоріжжяобленерго» в листах до позивача.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача вимоги № 5021 від 21.02.2023 щодо погашення боргу за спожиту електричну енергію у сумі 19658,77 грн та Акт звіряння взаємних розрахунків за 2022 рік. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без уваги, сума заборгованості не погашена.

Відповідачем доказів сплати заборгованості за отриману електричну енергію суду не надано.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими, правомірними та доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за спожиту електричну енергію в сумі 19658,77 грн. за період березень - грудень 2022 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою вартості спожитої електричної енергії відповідачу нараховано 3% річних за період з 20.04.2022 по 31.03.2023 в сумі 326,43 грн. та інфляційні втрати за період з 01.05.2023 по 31.03.2023 в сумі 1431,70 грн.

Суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 326,43 грн. та інфляційних втрат у сумі 1431,70 грн.

Стосовно доводів відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.

Таким чином, за загальним правилом зацікавленій стороні у кожному випадку необхідно доводити факт невиконання зобов`язання саме у зв`язку з введенням воєнного стану.

Відповідно до умов Договору, сторони зобов`язанні негайно повідомити про форс- мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надади підтверджуючи документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства, а також виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від оплати Постачальнику послуг, які були надані до їх виникнення (п.12.4).

Відповідачем не надано доказів, якими підтверджується неможливість виконання зобов`язань за договором саме у зв`язку з введенням воєнного стану.

Суд зазначає, що посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його від відповідальності, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на оплату йому за спожиту електричну енергію, визначених Договором та законом, нарахувань як способу захисту його майнових прав, передбаченого законом.

Таким чином, посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, що є форсмажорною обставиною, та звільняє боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання є необґрунтованим та безпідставним.

Також слід зазначити, що Наказом №148 від 13.04.2022 Міністерства енергетики України "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, в якому передбачено як саме визначаються обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Відповідачем не було вжито жодних заходів (доказів суду не надано), що зазначені в Положенні стосовно визначення обсягу споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територія.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код 32025623) в особі філії «Токмацький райавтодор» (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, буд. 203, ідентифікаційний код ВП 26249626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239) - 19658 (дев`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн 77 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 326 (триста двадцять шість) грн. 43 коп. 3% річних, 1431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн. 70 коп. інфляційних втрат та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян