Ухвала

від 25.07.2024 по справі 908/1989/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1989/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Губенко Н. М., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2024

у складі колегії суддів: Дармін М.О. - головуючий, Кощєєв І.М., Чус О.В.

у справі № 908/1989/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання"

до дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Токмацький райавтодор",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго",

про стягнення 21 416,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі №908/1989/23.

При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у цій справі подано у 2023 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення 21 416,90 грн, отже, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа №908/1989/23 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що справа має для нього виняткове значення та становить суспільний інтерес, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" є єдиним постачальником електричної енергії на території міста Запоріжжя та Запорізької області та несе непомірні збитки, які загрожують його подальшому існуванню, у зв`язку з тим, що основна частина боржників скаржника знаходиться на окупованій території Запорізької області, при цьому частина з них перереєструвалась на неокупованій територій України. На період дії воєнного стану товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" повинно незважаючи ні на що забезпечити побутових споживачів електричною енергією та не має можливості з об`єктивних обставин у примусовому порядку стягувати заборгованість за електричну енергію з побутових споживачів. На думку скаржника, розгляд цієї скарги Верховним Судом становить значний суспільний інтерес, як для споживачів електричної енергії так і для її постачальника, та має виняткове значення для товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", оскільки дасть можливість скаржнику визначитись в питанні застосування у своїй діяльності Положення №148, як спеціального підзаконного нормативно-правового акту, який в період дії воєнного стану, на думку скаржника, підлягає пріоритетному застосуванню щодо вказаних споживачів.

З огляду на зміст касаційної скарги, доводи, наведені у ній скаржником, не дають підстав для висновку, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки такі доводи належним чином не обґрунтовано необхідністю зміни правозастосовчої практики у спірних правовідносинах.

Посилання скаржника на те, що справа № 908/1989/23 має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власним припущенням скаржника, не підтверджене жодними доказами та зводиться лише до незгоди з рішенням суду апеляційної інстанцій. Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Вивчивши доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", зазначені в касаційній скарзі, щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження та зважаючи на конкретні обставини цієї справи і відсутність вагомих аргументів заявника на підтвердження його доводів щодо наявності підстав, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 908/1989/23, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 908/1989/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді Н. М. Губенко

В. І. Студенець