Постанова

від 14.09.2023 по справі 904/83/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/83/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

скаржник - не з`явився,

боржник - ліквідатор Ольшанська О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Коваль Л.А.)

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 (колегія суддів у складі: Мельниченко І.Ф. - головуючий, Євстигнеєв Н.М., Татарчук В.О.)

у справі №904/83/15

за заявою Приватного підприємства "Машпроміндустрія"

до Закритого акціонерного товариства "Гірмаш"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/83/15 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Гірмаш" (далі - ЗАТ "Гірмаш").

2. 15.11.2022 ліквідатором подано до господарського суду ліквідаційний звіт про проведену процедуру ліквідації ЗАТ "Гірмаш" за період з 05.07.2016 по 10.11.2022, в якому він просить: затвердити звіт ліквідатора ЗАТ "Гірмаш" та ліквідаційний баланс у справі №904/83/15; припинити юридичну особу ЗАТ "Гірмаш"; вважати погашеними вимоги кредиторів не задоволені за недостатністю майна, виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню; провадження у справі закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у зв`язку з затвердженням звіту ліквідатора.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ЗАТ "Гірмаш"; ліквідовано юридичну особу - ЗАТ "Гірмаш"; згідно з ч. 7 ст. 64 КУзПБ визнано погашеними вимоги: Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області на суму 2782410,18 грн; ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" на суму 1963676,00 грн; ТОВ "Промислово-виробниче підприємство №00021" на суму 3128874,32 грн; Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на суму 26954,96 грн; ТОВ "Альфа Кросс" на суму 267421,90 грн; фізичної особи ОСОБА_1 на суму 797744,97 грн; провадження у справі №904/83/15 закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ у зв`язку з затвердженням звіту ліквідатора.

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 залишено без змін.

5. Ухвалюючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій врахували вжиті ліквідатором заходи по розшуку майна, дійшли висновку про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідування юридичної особи банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство.

6. При цьому, господарські суди з урахуванням вимог ст.ст. 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дали оцінку запереченням кредитора ОСОБА_1 , викладеним у відзиві на ліквідаційний звіт від 07.12.2022 та в поясненнях до відзиву від 09.01.2023, та дійшли висновку, що вони не заслуговують на увагу, оскільки обставини та твердження викладені в них неодноразово були предметом судового розгляду, про що різними судовими інстанціями були прийнятті відповідні рішення, які набрали законної сили, а отже, мають преюдиційне значення.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

7. ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 та направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області для нового розгляду зі стадії ліквідаційної процедури. Дослідити та надати належну оцінку діям ліквідатора, визнавши їх злочинними по відношенню до ЗАТ "Гірмаш", про що винести окрему ухвалу.

8. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій зазначає обставини, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, що є обов`язковою підставою для скасування рішень господарських судів попередніх інстанцій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 310 ГПК України.

9. Так, скаржник вказує, що суддя Полєв Д.М. фактично самоусунувся від процедури на стадії продажу майна та дав можливість за безцінь все продати. Він не розглянув заявлений йому відвід від 09.01.2018, а розглянув його лише після того як погодив та затвердив продаж майна банкрута.

10. Також скаржник зазначає, що наведений суддя 14.06.2018 в порушення ч. 10 ст. 33 ГПК України виніс протизаконну ухвала про колегіальний розгляд справи, що дає підставу вважати всі ухвали після цієї дії у справі незаконними. Тобто скаржник вважає, що починаючи з 14.06.2018 всі колегії суду та прийняті ними рішення не є законними.

11. Скаржник вважає, що на час ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, ця справа вже розглядалася по суті більше 3-х років, тоді як відповідно ч. 10 ст. 33 ГПК України, якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводилося) суддею, який розглядає справа за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала. Отже, на думку скаржника, на тій стадії процесу призначити колегію за ініціативою суду процесуально вже було неможливо, а отже прийняте рішення було незаконним, що є прямим порушенням процесуального права, яке проігнорував і суд першої інстанції і апеляційний суд.

12. Також скаржник вказує, що Господарським судом Дніпропетровської області при розгляді справи було порушено предметну та суб`єктну юрисдикцію.

13. На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій порушили вимоги ст.ст. 84, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 44, 48, 58 КУзПБ та не надали належної оцінки протиправним діям ліквідатора - арбітражного керуючого Ольшанської О.С., які призвели до продажу за безцінь майна банкрута та неможливості погашення вимог кредиторів, зокрема ліквідатором було допущено розкрадення майна боржника, не проведено ринкову оцінку вартості його майна, продано майно боржника як цілісний майновий комплекс, що не відповідало його реальному стану, не включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ДФС, не повністю сформовано ліквідаційну масу, не виявлено дебіторську заборгованість, допущено викрадення майна ТОВ "Міськмаш", яке знаходилось на зберіганні у банкрута, допущено завищення витрат ліквідатора.

14. Скаржник вважає, що господарським судом першої інстанції було незаконно (з порушенням правил юрисдикції господарських судів) скасовано арешт, накладений Слов`янським міськрайонним судом у межах кримінальної справи на майно ЗАТ "Гірмаш", що дало змогу виставити його на торги та продати.

15. Також касаційна скарга аргументована тим, що господарським судом першої інстанції під час розгляду справи було безпідставно відмовлено у затвердженні мирової угоди по справі та в огляді доказів за їх місцезнаходженням, не було відсторонено ліквідатора на підставі рішення комітету кредиторів, судові колегії, що розглядали справу були упередженими, а строк ліквідаційної процедури тривав значно довше встановленого законом строку.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

16. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор Ольшанська О.С. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023 - без змін.

17. Ліквідатор Ольшанська О.С. вважає, що скаржником не зазначено жодної норми матеріального права, яка була порушена господарським судом, не застосована або невірно застосована, не наведено прикладів незастосування висновків Верховного Суду з цих питань. Крім того, зазначені в касаційній скарзі доводи були предметом перевірки під час подання скаржником різних заяв та клопотань протягом розгляду справи, з кожного з яких постановлені судові рішення, які набрали законної сили.

18. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

19. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ЗАТ "Гірмаш", ліквідації юридичної особи - ЗАТ "Гірмаш" та закриття провадження у справі.

20. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.

21. Згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).

22. Частиною 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

23. Згідно із ч. 1 ст. 6 КУзПБ відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

24. Умови, підстави переходу до ліквідаційної процедури боржника - юридичної особи та правові наслідки її здійснення урегульовані розділом IV книги третьої "Банкрутство юридичних осіб" КУзПБ.

25. За змістом ст.ст. 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

26. Відповідно до ч. 2 ст. 65 КУзПБ якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

27. Частиною 3 ст. 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

28. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

29. Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

30. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

31. Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

32. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень (постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі №5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16, від 25.06.2020 у справі №44/484-б, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012).

33. Водночас принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (подібні за змістом висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі №904/6144/16, від 10.12.2020 у справі №916/95/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16, від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011, від 26.05.2022 у справі №923/862/15, від 19.10.2022 у справі №927/50/20).

34. Тож заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень ч. 6 ст. 61 КУзПБ, ст.ст. 13, 74 ГПК України кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.

35. Натомість ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

36. У справі, що розглядається суди попередніх інстанцій встановили, що після завершення ліквідаційної процедури майно у банкрута, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси, відсутнє, продовження його підприємницької діяльності є неможливим, що підтверджується доданими до звіту матеріалами.

37. При цьому, господарські суди встановили, що ліквідатором банкрута були здійснені усі можливі заходи ліквідаційної процедури, тому наявні підстави для затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута, ліквідації підприємства банкрута та закриття провадження у справі.

38. Господарські суди попередніх інстанцій врахували, що на виконання вимог ст.ст. 30, 48, 61, 64, 65 КУзПБ ліквідатором було скликано засідання комітету і 04.11.2022 кредиторами на засіданні комітету прийняті рішення про схвалення звіту ліквідатора про понесені витрати, частково відшкодовані витрати, нарахування основної грошової винагороди та часткове відшкодування основної грошової винагороди, схвалено звіт ліквідатора ЗАТ "Гірмаш" про здійснені заходи ліквідаційної процедури за період з 05.07.2016 по 04.11.2022. Погоджено подання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу до Господарського суду Дніпропетровської області та закриття провадження у справі №904/83/15 після завершення всіх заходів, необхідних для подання ліквідаційного звіту та балансу.

39. Отже, як свідчать установлені обставини справи за результатом проведених ліквідатором боржника заходів у ліквідаційній процедурі (проведеної інвентаризації, здійснених запитів, проведення аукціону щодо продажу майна банкрута) встановлено відсутність грошових коштів та активів банкрута, ліквідатор ЗАТ "Гірмаш" зверталася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівників банкрута, а комітетом кредиторів прийнято рішення про схвалення звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та зобов`язано ліквідатора подати їх на затвердження до суду.

40. Водночас аргументи касаційної скарги щодо неналежного виконання ліквідатором своїх повноважень не спростовують встановлених господарськими судами обставин справи щодо повноти вжитих ліквідатором заходів визначених КУзПБ для виявлення активів боржника, які врахувавши надані ним докази на підтвердження вчинених ним заходів у ліквідаційній процедурі встановили відсутність у банкрута будь-яких активів, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість боржника. Натомість зазначені аргументи скаржника за своєю суттю зводяться до намагання переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, в той час як Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.

41. До того ж такі доводи скаржника за своє природою фактично є переоцінкою встановлених обставин справи, що знаходиться поза межею повноважень суду касаційної інстанції, оскільки переоцінка доказів та встановлених обставин справи не входить до повноважень Верховного Суду згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України.

42. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16).

43. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).

44. За наведеного судом касаційної інстанції не надається оцінка доводам скаржника щодо наданої судами попередніх інстанцій оцінки доказів у справі.

45. По суті вимоги касаційної скарги зводяться до того, що господарський суд першої інстанції неправомірно (після початку судового розгляду справи) призначив у 2018 році справу до розгляду в колегіальному складі суддів.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

47. Верховний Суд враховує, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду ухвали від 12.01.2023 встановив, що скаржником заявлялися відводи багатьом суддям Господарського суду Дніпропетровської області, які розглядали по суті цю справу, втім жодної заяви про відвід не було задоволено через їх необґрунтованість, а суддями подавалися заяви про самовідвід, які і були підставами для зміни складу суду.

48. Верховний Суд зауважує, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 призначено розгляд справи №904/83/15 у колегіальному складі. При цьому, господарський суд виходив зі складності справи, виникнення недовіри до суду та необхідності забезпечення всебічного, повного та безстороннього розгляду справи задля усунення підґрунтя для виникнення сумнівів у законності та справедливості судових рішень через недовіру до суду.

49. Згідно з ч. 1, ч. 10 ст. 33 ГПК України справи судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

50. Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

51. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час дії якого було відкрито провадження у справі, так і КУзПБ встановлений певний порядок розгляду справ про банкрутство, який на відміну від норм ГПК України не передбачає проведення підготовчого провадження та розгляду справи по суті, а тому твердження скаржника про порушення господарським судом першої інстанції ст. 33 ГПК України під час призначення розгляду справи №904/83/15 у колегіальному складі не знайшли свого підтвердження.

52. Крім цього, склад колегій Господарського суду Дніпропетровської області з 2018 року неодноразово змінювався та визначався на підставі протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, тобто згідно з вимогами ст. 32 ГПК України.

53. Також Верховний Суд враховує, що предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 у складі колегії суддів: Мельниченко І.Ф. - головуючий, Євстигнеєв Н.М., Татарчук В.О.

54. При цьому, в касаційній скарзі не наведено будь-яких доводів щодо порушення порядку визначення названої колегії суддів для розгляду справи №904/83/15.

55. Отже, враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає, що визначена скаржником підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 1 ч. 1 ст. 310 ГПК України щодо розгляду і вирішення справи неповноважним складом суду, не підтвердилася.

56. Також є безпідставними доводи скаржника про те, що Господарським судом Дніпропетровської області при розгляді справи було порушено предметну та суб`єктну юрисдикцію.

57. Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що в 2010 році суддею Калініченко Л.М. було винесено ухвалу про заборгованість ЗАТ "Гірмаш" перед АМК поза межами процедури банкрутства.

58. У цьому зв`язку Верховний Суд зазначає, що провадження у справі №904/83/15 про банкрутство ЗАТ "Гірмаш" порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 29.01.2015. Отже, враховуючи, що стосовно ЗАТ "Гірмаш" провадження у справі про банкрутство порушено лише у 2015 році, то до цього часу судовий розгляд справ за участю ЗАТ "Гірмаш" здійснювався поза межами справи про банкрутство ЗАТ "Гірмаш" в загальному позовному провадженні.

59. Інші доводи касаційної скарги по суті зводяться до порушень під час реалізації активів боржника, неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків та інше.

60. Однак, відповідно до наявних матеріалів справи, наведені скаржником порушенням були предметом розгляду господарськими судами в межах справи про банкрутство ЗАТ "Гірмаш" під час розгляду скарг на дії ліквідатора, інших клопотань, оскарження результатів аукціону з продажу майна банкрута, про що постановлені судові рішення, які набрали законної сили.

61. Так, питання про законність та обґрунтованість аукціону, проведеного 15.01.2018 з продажу цілісного майнового комплексу майна ЗАТ "Гірмаш", в т.ч. і щодо проведення інвентаризації майна банкрута, порядку проведення аукціону, складу майна банкрута, розміру грошових вимог кредиторів та вартості майна банкрута, накладення арешту на майно банкрута було предметом дослідження судами під час розгляду клопотання кредитора - гр. ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів вказаного аукціону.

62. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2019 у справі №904/83/15 у задоволенні клопотання про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 15.01.2018 з продажу цілісного майнового комплексу майна банкрута ЗАТ "Гірмаш", було відмовлено.

63. Зазначена ухвала залишена в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та постановою Верховного Суду від 22.01.2020.

64. При цьому у наведеній постанові Верховного Суду від 22.01.2020 зазначено, що "аргументи ОСОБА_1 про накладення ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 11.01.2018 у справі №243/187/18 арешту на певні позиції рухомого майна банкрута (4 одиниці та комунікації), яке увійшло до ліквідаційної маси, що за твердженням скаржника, є підставою для визнання недійсними результатів спірного аукціону, також відхиляються колегією суддів, оскільки спростовуються встановленими судами першої та апеляційної інстанціями обставинами".

65. Означені обставини також перевірені під час розгляду скарги на дії ліквідатора та вимоги про відсторонення ліквідатора. Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2021 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відсторонення Ольшанської О.С. від виконання повноважень ліквідатора відмовлено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2021 апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2021 у справі №904/83/15 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2021 - без змін.

66. Отже, судовими рішеннями у справі вже були встановлені обставини належного виконання арбітражним керуючим Ольшанською О.С. своїх повноважень ліквідатора ЗАТ "Гірмаш", а скаржником під час розгляду звіту ліквідатора за наслідками ліквідаційної процедури цих обставин не спростовано.

67. У цьому ж зв`язку Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника щодо постановлення окремої ухвали щодо ліквідатора банкрута.

68. З урахуванням сукупності наведеного, Верховний Суд погоджується висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника, ліквідації боржника та закриття провадження у справі.

69. Решта аргументів скаржника, наведених в касаційній скарзі суд відхиляє як такі, що не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій та ухвалені ними судові рішення у справі за результатом розгляду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника.

70. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

71. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

73. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали господарського суду першої інстанції, - без змін.

Судові витрати

74. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 у справі №904/83/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Погребняк