Ухвала

від 15.09.2023 по справі 336/666/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 336/666/21

провадження № 61-13187ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лелека 8» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лелека 8» (далі - ОСББ «Лелека 8») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку витрати по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 серпня 2018 року по 31 грудня

2020 року в розмірі 11 358,34 грн, 3% річних у розмірі 824,31 грн та інфляційне збільшення боргу у розмірі 1 591,26 грн, а всього 13 773,81 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2023 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 на користь ОСББ «Лелека 8» заборгованість в сумі 13 773,81 грн Вирішено питання розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя

від 27 квітня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн з кожного по 1 666,67 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня

2023 року скасовано та ухвалене нове судове рішення. Позов ОСББ

«Лелека 8» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСББ «Лелека 8» заборгованість в сумі 13 773,81 грн (заборгованість по оплаті утримання будинку та прибудинкової території -

11 358,34 грн, 3% річних - 824,31 грн, сума інфляційних витрат - 1 591,26 грн). Вирішено питання розподілу судових витрат.

01 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 подали касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року, в якій просять оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 реалізували своє право на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у справі № 336/666/21 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже, справа № 336/666/21 є малозначною в силу закону, а належність справи до категорії малозначних, з огляду на імперативні положення пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, для її учасників була передбачуваною.

У касаційній скарзі заявники посилаються на те, що подана ними касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги, у тому числі категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема не встановлено, фундаментального значення розглядуваної справи для формування єдиної правозастосовчої практики.

Порядок розгляду справ судом апеляційної інстанції, у тому числі апеляційних скарг на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, чітко визначено статтями 368-369 ЦПК України.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, відповідачі реалізували своє право на апеляційний перегляд; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; належність справи до категорії малозначних була передбачуваною, а наявність випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 336/666/21.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та додані до скарги матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников