Ухвала

від 11.09.2023 по справі 308/1531/22

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 308/1531/22

провадження 1-в/462/131/23

У Х В А Л А

11 вересня 2023 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3 ,

представника пробації ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові подання заступника начальника Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням відносно ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В:

заступник начальника Залізничного РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування свого подання покликається на те, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2022 року, ОСОБА_5 , засуджено за ч. 1 ст. 201 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України - звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Вказав, що за час перебування на обліку зарекомендував себе з негативної сторони, оскільки грубо порушив порядок та умови відбуття покарання з випробуванням, ніколи не з`являвся на планову реєстрацію, а відтак, є всі підстави для задоволення подання.

Представник органу пробації в судовому засіданні вимоги подання підтримав, просив таке задовільнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання заперечила, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення обвинуваченого про його обов`язки під час іспитового строку. З посиланням на наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2019 року «Про затвердження Порядку здійснення нагляду на проведення соціально-виховної роботи з засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі», просила суд відмовити в задоволенні подання.

В судове засідання також з`явився адвокат ОСОБА_6 , який повідомив, що 07 вересня 2023 року між ним та засудженим ОСОБА_5 , було підписано договір про надання правової допомоги, який ОСОБА_5 , підписав особисто.

Так, статтею 14 Правил адвокатської етики встановлено, що договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором. До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір. Аналогічні положення містяться й в ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, статтею 44 Правил адвокатської етики встановлено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

В той же час, судом було встановлено, що 10 лютого 2022 року ОСОБА_5 , покинув територію України в пункті пропуску Чоп (Тиса) та інформація про його повернення на територію України, в тому числі його перебування на території України 07 вересня 2023 року під час підписання договору про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_7 , - відсутня, оскільки на територію України він не повертався. Відтак, свідчення адвоката ОСОБА_6 , про підписання договору про надання правової допомоги особисто засудженим ОСОБА_5 , розцінюються як введення суду в оману.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали подання, суд прийшов до висновку, що подання органу пробації є підставним та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 78 КК Українипісля закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Відповідно до ч.2ст.78 КК Українита ч.2ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично скоює правопорушення, які потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. Відповідно до ч.3ст.166 КВК Україниневиконанням обов`язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов`язків, які було покладено на нього судом.

Так, судом було встановлено, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2022 року, ОСОБА_5 , засуджено за ч. 1 ст. 201 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України - звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. У вказаному вироку зазначено, що внаслідок застосування ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , від відбування покарання з іспитовим строком, на нього покладаються обов`язки, що передбачені ст. 76 КК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 , зобов`язаний з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи або навчання.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17 серпня 2023 року, до засудженого ОСОБА_5 , застосовано привід в судове засідання, для розгляду подання. Вказаний привід виконано не було, засуджений ОСОБА_5 , в судове засідання повторно не з`явився.

В той же час, суду було надано відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, з якої вбачається, що ОСОБА_5 , 10 лютого 2022 року покинув територію України в пункті пропуску Чоп (Тиса) та станом на день розгляду справи до України не повертався.

Крім того, в матеріалах справи міститься ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 30 березня 2023 року, про відмову в задоволенні подання про вирішення питання щодо звільнення від відбування покарання відносно ОСОБА_5 . Як вбачається з вказаної ухвали, засуджений ОСОБА_5 жодного разу не з`явився на реєстрацію до відповідного центру пробації, тобто ним не виконувались покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов`язки. У вказаній ухвалі встановлено, що ОСОБА_5 за викликами до уповноваженого органу з питань пробації не з`являвся, покладені на нього судом обов`язки він не виконував, органом пробації в свою чергу не вживались відповідні заходи щодо розшуку засудженого,а тому у суду немає правових підстав для звільнення ОСОБА_5 від призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2022 покарання, так як така поведінка останнього свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Вказана ухвала суду оскаржена не була та набрала законної сили.

Крім того, суд не бере до уваги твердження прокурора, оскільки обвинувачений був чітко повідомлений про такі обов`язки оголошеним йому вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2022 року та засуджений несе відповідальність за невиконання відповідних обов`язків покладених на нього саме судом, а не будь- яким іншим виконавчим органом, та на переконання суду додаткове повідомлення про такі обов`язки кримінально виконавчою інспекцією є лише формальною процедурою та недотримання якої аж ніяк не тягне за собою права засудженого не виконувати вирок суду який набрав законної сили та є основним документом який підлягає неухильному виконанню. Також жоден нормативно правовий акт не пов`язує таке повідомлення кримінально-виконавчої інспекції з можливістю невиконання вироку суду, такий нормативно-правовий акт не наведено і прокурором у судовому засіданні.

Окрім того, беззаперечно встановлено шо кримінально-виконавча інспекція в будь якому випадку була позбавлена можливості вручити засудженому таке повідомлення оскільки ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання на наступний день покинув територію України, що стверджується відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Відтак, будучи повідомленим про свої обов`язки покладені вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2022 року, ОСОБА_5 , під час іспитового строку, засуджений жодного разу не з`явився для їх виконання та на наступний день після проголошення вироку суду перетнув державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, а тому, суд вважає за необхідне задовольнити подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направити засудженого для відбування покарання за вироком суду.

Керуючись ст.ст.372,537,539 КПК України, ч.1ст.78 КК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_5 / громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , засудженого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2022 року.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання, яке провести після набрання ухвалою законної сили.

Направити засудженого ОСОБА_5 до місця відбування покарання в порядку, передбаченому для засуджених до позбавлення волі.

На ухвалу може бути подано апеляцію протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1