Рішення

від 23.06.2023 по справі 911/95/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/95/20

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція, Київська обл., с. Демидів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, м. Київ

про стягнення пені та штрафу

Представники сторін:

позивача Мотлях О.О.;

відповідача Селіфонов В.В.;

третьої особи не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Укртрансгаз до Приватного акціонерного товариства ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція про стягнення пені у розмірі 3 151 081 грн. 26 коп. за період прострочення з 22.10.2018 р. по 22.04.2019 р. та 3 480 708 грн. 24 коп. штрафу за прострочення понад 30 днів, розрахованого на підставі п. 4.3. договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав роботи за договором у строки, що передбачені договором підряду № 1706000282 від 21.06.2017 р. та підтвердужється копіями актів виконаних робіт від 05.11.2018 р., від 30.11.2018 р., від 26.12.2018 р., від 30.01.2019 р., від 11.02.2019 р., від 28.02.2019 р., від 29.03.2019 р., від 11.04.2019 р., від 23.04.2019 р., від 30.05.2019 р., від 26.06.2019 р., від 12.09.2019 р., від 11.10.2019 р. та від 31.10.2019 р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.06.2021 р. в позові відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 р. апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2021 р. залишено без задоволення, а рішення залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 28.07.2022 р. касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 р. та рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2021 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою суду від 15.08.2022 р. справа прийнята до свого провадження та зобов`язано учасників провадження надати письмові пояснення з урахуванням доводів, викладених у постанові Верховного суду.

На виконання ухвали суду 29.08.2022 р. третьою особою надані письмові пояснення, в яких послається на те, що порушення відповідачем умов договору мало місце до укладання Угоди про заміну сторони у зобов`язанні, що виникло на підставі Договору № 1706000282, у відповідності до п. 3 якої до ТОВ «Оператор ГТС України» не переходить право вимоги позивача до відповідача в частині грошових зобов`язань зі сплати пені та штрафів, просить суд розглядати справу без його участі.

13.09.2022 р. позивачем надані письмові пояснення, із яких вбачається, що відповідачем не виконано роботи у строки, передбачені Договором, що підтверджується копіями актів виконаних робіт.

Позивач посилається на те, що відповідач необгрунтовано зазначає щодо нібито поважності причин порушення ним зобов`язання та, як наслідок, звільнення його від відповідальності, у тому числі, у зв`язку з порушенням Замовником (AT «Укртрансгаз») умов Договору та обов`язку щодо складення з власниками або користувачами земельних ділянок актів передачі земельних ділянок у тимчасове користування та погодження проектів під`їздів до земельних ділянок, посилаючись на ст. 15 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», а також на Закон України «Про трубопровідний транспорт» та Правила охорони магістральних трубопроводів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747.

Позивач зауважує, що правовідносини між землевласниками та AT «Укртрансгаз» не впливають на правовідносини між останнім та ПАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» та не є перешкодою для виконання робіт за Договором належним чином, на що також звернув увагу Верховний Суд.

AT «Укртрансгаз» звертає увагу суду на те, що обов`язок підписання Замовником з власниками/користувачами земельних ділянок актів передачі земельних ділянок у тимчасове користування не передбачений жодним законодавчим актом.

Водночас, умови Договору містять посилання на обов`язок Підрядника на свій ризик виконати власними та залученими силами і засобами, обладнаннями, матеріалами і механізмами за завданням Замовника роботи, передбачені Договором, а при неможливості в передбачений цим Договором строк виконати роботи, негайно письмово повідомити про це Замовника (пункти 1.1, 2.1 Договору).

У порушення вказаних вимог Договору, Підрядником не було виконано належним чином необхідні роботи, передбачені Договором, та не було повідомлено Замовника про неможливість їх виконання.

При цьому, необгрунтовані посилання відповідача на лист Львівського регіонального центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій прямо суперечать вищесказаним нормам законодавства, оскільки форс-мажорні обставини можуть засвідчувати виключно Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, тому такий доказ як довідка центру з гідрометеорології не може бути підтвердженням поважності порушення Відповідачем свого зобов`язання за Договором.

Відповідачем подані письмові пояснення, які зводяться до наступних аргументів:

1.У зв`язку з проведенням процедури публічної закупівлі, між ПАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» та ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Львівтрансгаз» було укладено договір підряду № 1706000282 від 21.06.2017 р. на виконання робіт, пов`язаних з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва об`єктів цивільного будівництва. Пізніше між ПАТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи» було укладено Угоду № 1706000282-D, якою було замінено сторону замовника у договорі підряду. За умовами даної додаткової угоди позивач перестав бути замовником робіт за договором підряду та більше не має контролю та доступу до трубопроводу, ремонт якого є предметом договору.

2.Обов`язок по складанню актів здічі-приймання в ремонт ділянок магістрального газопроводу договором було покладено на замовника, однак в ході попереднього розгляду даної справи було встановлено факт того, що позивач мав оформити вісім актів здачі-приймання ділянки ЛЧМГ в ремонт, але не оформив жодного.

3.Відповідно до п. 3.1.10. Додатку № 1 до договору підряду замовник зобов`язаний знизити тиск в газопроводі перед відкриттям ділянки не менше ніж на 10% від величини максимального робочого тиску, зареєстрованого на протязі останнього року експлуатації.

Тому, відповідач не вбачає своєї вини в порушенні строків виконання робіт, оскільки у періоди з 23.06.2017 по 23.11.2017, з 13.05.2018 по 16.05.2018, з 06.07.2018 по 15.10.2018, з 07.11.2018 по 04.03.2018 (загалом 12 місяців) тиск газу у трубопроводі не давав можливості виконувати роботи. Факт наявності високого тиску підтверджений журналом виконання робіт та відповідними актами, які фіксують такі обставини, а також висновками експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 04-2020/2 від 13.07.2020 р.

4.Кліматичні погодні умови відіграють одну із провідних ролей під час виконання робіт за договором підряду. Підрядник не може наносити ізоляційне покриття, якщо кліматичні умови не відповідають вимогам операційно-технологічної карти та технологічної характеристики виробника ізоляційного матеріалу. Згідно наданих до суду документів, виконувати роботи по ремонту ізоляційного покриття трубопроводу з листопада 2018 по квітень 2019 р. не було можливості. Окрім цього відповідачем 30.10.2019 р. отримано Сертифікат № 3100-19-0114 про форс-мажорні обставини від 17.09.2019 р., що підтверджує наявність форс-мажорних обставин з листопада 2017 року по березень 2018 року, які виключають відповідальність підрядника згідно положень договору. Також відповідачем надано до матеріалів справи докази направлення даного Сертифіката позивачу.

5.Відповідач за умовами договору не мав права самостійно виконувати ремонтні роботи самого трубопроводу, а лише його ізоляційне покриття. Це призводило до того, що кожного разу, після вкривання трубопроводу спеціалісти АТ «Укртрансгаз» мали прибути на місце розриття, провести лабараторне дослідження стану труби і якщо це було потрібно, здійснити ремонт самого трубопроводу (зварювальні і вогневі роботи). Так, кожного разу доводилося зупиняти роботи і кілька днів чекати бригаду працівників АТ «Укртрансгаз» для проведення дослідження труби і у випадку необхідності чекати проведення ремонтних робіт. Згідно наданих до матеріалів справи документів, працівниками АТ «Укртрансгаз» здійснювались вогневі роботи з трубопроводом з 19.12.2018 р. по 10.06.2019 р.

6.Позивач допускав значні затримки за виконані роботи абсолютно по всім договорам, що призводило до надсилання на його адресу значної кількості претензій з повідомленням про те, що існуюча значна заборгованість може призвести до зупинення робіт без волі відповідача. Тобто, позивач мав приймати роботи відповідача за актами та оплачувати визначену цим актом суму протягом 15 днів, що систематично порушувалось.

7.Відповідно до п. 3.6. договору підписання акту виконаних робіт уповноваженим представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

8.Сам факт прив`язки об`єму виконаних чи не виконаних робіт до загальної вартості цих робіт, визначеної п. 3.1. договору є грубою помилкою, яка не відображає реальний обсяг проведених робіт або реальний обсяг невиконаних робіт. Це означає, що позивач не довів наявність прострочення виконання робіт відповідачем, а суми, якими він оперує базуються на припущеннях та помилкових розрахунках.

Ухвалою суду від 01.03.2023 р. закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні оголошувалися перерви з 26.04.2023 р. по 12.05.2023 р., з 12.05.2023 р. по 07.06.2023 р., з 07.06.2023 р. по 23.06.2023 р. для детального дослідження доказів у справі.

За клопотанням відповідача розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував повністю та просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

21.06.2017 р. між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз в особі філії УМГ Львівтрансгаз (замовник) та Приватним акціонерним товариством ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція (підрядник) укладено договір № 1706000282, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик, власними та залученими силами і засобами, обладнанням, матеріалами і механізмами за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку виконати за плату наступні роботи: Вибірковий ремонт ізоляційного покриття МГ Івацевичі Долина ІІІ Ду 1200, Ру 5,4 МПа, на ділянці км 431,85 км 510,00 довжиною 2944 м.п., Бібрський проммайданчик (45200000-9 Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва), а замовник зобов`язується оплачувати виконані роботи (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору строки виконання робіт за цим договором - відповідно до Календарного плану, що є додатком ІІ до цього договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору за виконання передбачених цим договором робіт замовник виплачує підряднику 34807082,40 грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника протягом 15 днів, з дня підписання актів виконаних робіт.

Здавання виконаних робіт підрядником та приймання їх результатів замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується уповноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного виконання робіт по кожному об`єкту замовника (пункт 3.5. Договору).

Відповідно до пункту 3.6. Договору підписання акту виконаних робіт уповноваженим представником замовника є підтвердженням відсутності претензії з його боку.

Згідно з пунктом 4.1. Договору сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталось не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язань.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що за порушення підрядником строків виконання зобов`язань за цим договором він виплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абзацом 3 пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України, окрім того, за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми договору.

Сторона звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань по цьому договору, якщо воно є наслідком дії обставин непереборної сили, як то: стихійні лиха, повені, пожежі, війни чи військові дії, страйки, масові безпорядки і хвилювання, акти органів державної влади і /чи управління, які спричиняють неможливість виконання договору, підтверджених у встановленому законодавством України порядку (пункт 5.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.2. Договору у випадку настання вищевказаних обставин непереборної сили, сторона повинна протягом 5-ти днів будь-яким способом повідомити про них іншу сторону з представленням документів, виданих уповноваженими органами і підтверджуючих факт настання вказаних обставин. У випадку відсутності вказаних умов сторона не вправі посилатись на форс-мажорні обставини.

Згідно з пунктом 8.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 21.10.2018, а в частині розрахунків до повного виконання.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Договору Вибірковий ремонт ізоляційного покриття магістрального газопроводу Івацевичі Долина ІІІ нитка Ду 1200, Ру 5,4 МПа, на ділянці км 431,85 км 510,00 довжиною 2944 м.п. в межах обслуговування Бібрського ЛВУМГ передбачає ряд заходів, які необхідно виконати з метою заміни старої дефектної ізоляції на ділянках, які визначені звітом по комплексному обстеженню засобів протикорозійного захисту, корозійного стану газопроводу та внутрішньо трубної діагностики (ВТД).

Згідно з п. 3 Додатку № 1 ремонт ділянок лінійної частини з заміною захисного покриття виконати без виведення з експлуатації МГ, без зміни положення газопроводу та без припинення транспортування газу, в траншеї. Роботи виконуються згідно даних технічних вимог і якісних характеристик предмету закупівлі, вимог чинних нормативних документів.

Пунктом 3.1.10 Додатку № 1 визначено, що замовник зобов`язаний: виконати розбивку (позначення) траси проходження МГ вішками згідно з вимогами пункту 5.6. ВБН В.3.1-00013741-08:2008 з вказанням початку та закінчення ділянок ремонту, глибини закладання МГ та наявності перетинів з іншими підземними комунікаціями. Окремо позначаються межі ділянок з глибиною меншою, ніж нормативна глибина залягання згідно з вимогами СНиП 2.05.06-85; оформити акт здачі-приймання ділянки ЛЧМГ в ремонт; знизити тиск в газопроводі перед відкриттям ділянки не менш ніж на 10% від величини максимального робочого тиску, зареєстрованого протягом останнього року.

Ремонтні роботи виконуються в охоронній зоні діючого магістрального газопроводу. Магістральний газопровід є об`єктом підвищеної небезпеки (НПАОП 60.3-1.01-10), (пункт 4.1 Додатку № 1).

Згідно з пунктом 6.1. Додатку визначено, що для отримання допуску на виконання робіт підрядник повинен затвердити та погодити з замовником проект виконання робіт та операційно-технологічні карти.

Відповідно до пункту 6.2. Додатку № 1 замовник оформляє письмовий дозвіл для підрядника на право проведення ремонтних робіт на діючому об`єкті ПАТ Укртрансгаз, в тому числі, в охоронній зоні МГ, після отримання від підрядника вичерпного переліку документів, передбачених СОУ 60.3-30019801-121:2014 Охорона праці. Порядок допуску працівників сторонніх організацій для виконання робіт (завдань) на об`єктах ПАТ Укртрансгаз.

15.12.2019 р. між позивачем (первісним замовником), відповідачем (стороною 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор ГТС України (новим замовником) укладено угоду № 1706000282-D про заміну сторони у зобов`язанні, що виникло на підставі договору № 1706000282, відповідно до умов якої первісний замовник передає новому замовнику всі права вимоги до сторони 3 за зобов`язанням, які виникли на моменті та після дати відступлення права вимоги за зобов`язанням. Новий замовник після дати відступлення права вимоги за зобов`язанням отримує всі права первісного замовника за зобов`язанням, що існували на момент переходу таких прав, крім прав вимоги, зазначених в абзаці другому цього пункту угоди.

Умовами п. 3 угоди визначено, що сторони домовились, що первісний замовник передає новому замовнику всі права вимоги до сторони 3 за зобов`язанням, які виникли на момент та після дати відступлення права вимоги за зобов`язанням. Новий замовник після дати відступлення права вимоги за зобов`язанням отримує всі права первісного замовника за зобов`язанням, що існували на момент переходу таких прав крім прав вимоги в частині грошових зобов`язань сторони 3 зі сплати пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань, якщо таке порушення мало місце до дати відступлення права вимоги.

Відповідачем було виконано, а позивачем прийнято частину робіт Вибірковий ремонт ізоляційного покриття МГ Івацевичі Долина ІІІ Ду 1200, Ру 5,4 МПа, на ділянці км 431,85 км 510,00 довжиною 2944 м.п., Бібрський проммайданчик (45200000-9 Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва), про що свідчать наявні в матеріалах справи, підписані в двосторонньому порядку представниками сторін та скріплені печатками акти приймання виконаних будівельних робіт за період з 30.11.2017 р. по 31.10.2019 р.

Однак, в порушення умов Договору, відповідачем не виконано роботи на загальну суму 17 219 023 грн. 23 коп. у строки, передбачені Договором, що підтверджується копіями актами виконаних робіт від 05.11.2018 р., 30.11.2018 р., 26.12.2018 р., 31.01.2019 р., 11.02.2019 р., 28.02.2019 р., 29.03.2019 р., 11.04.2019 р., 23.04.2019 р., 30.05.2019 р., 26.06.2019 р., 12.09.2019 р., 11.10.2019 р., 31.10.2019 р.

Як зазначає позивач, згідно Календарного плану-графіку виконання робіт, роботи, згідно зазначеного у плані переліку, повинні бути виконані у строк до 21.10.2018 р. Однак в порушення наведених умов договору відповідач не виконав частину робіт у встановлений договором строк, у зв`язку із чим позивачем було нараховано відповідачу пеню за період прострочення виконання робіт з 22.10.2018 р. по 22.04.2019 р. в сумі 3 151 081 грн. 26 коп. та штраф у розмірі 10% від суми договору за прострочення понад 30 днів в сумі 3 480 708 грн. 24 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Заперечуючи проти позову відповідач, з-поміж іншого, вказував на те, що несвоєчасне виконання відповідачем обумовленого об`єму робіт, зумовлено незалежними від відповідача обставинами та порушенням позивачем ряду домовленостей між сторонами.

Так, відповідач вказує на те, що в період з 23.06.2017 р. по 23.11.2017 р, з 13.05.2018 р. по 16.05.2018 р., з 06.07.2018 р. по 15.10.2018 р. та з 07.11.2018 р. по 04.03.2019 р. у останнього була відсутня можливість здійснювати роботи на газопроводі через великий тиск газу в трубі, зниження тиску якого повною мірою залежить від позивача; несприятливі погодні умови в період з листопада 2017 року по березень 2018 року; отримання Сертифікату № 3100-19-0114 від 06.03.2019 Торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили); систематичне порушення саме позивачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних відповідачем робіт та понесення у зв`язку з цим додаткових витрат відповідача. Поруч з цим, відповідач посилався на Угоду № 1706000282-D, укладену між АТ Укртрансгаз, ТОВ Оператор газорозподільних систем та ПрАТ ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція, якою було замінено сторону замовника у Договорі № 1706000282 від 21.06.2017 р. з АТ Укртрансгаз на ТОВ Оператор газотранспортної системи України.

Скасовуючи попередні судові рішення Верховний Суд в постанові від 28.07.2022 р. вказав, що відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені та 10% штрафу, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо поважності причин порушення відповідачем зобов`язання - строків виконання зобов`язання та наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності.

Посилаючись на положення Цивільного кодексу України, Закону України Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів, положення договору та додатків до нього, Верховний Суд вказав наступне:

- обов`язку складення актів з власниками земельних ділянок щодо передачі земельних ділянок у тимчасове користування або погодження проектів під`їздів до земельних ділянок із власниками земельних ділянок договором та додатками до нього не встановлено та правовідносини між землевласниками та AT Укртрансгаз не впливають на правовідносини між AT Укртрансгаз та відповідачем та не можуть бути перешкодою для виконання робіт за договором належним чином;

- в порушення умов договору відповідачем не було виконано належним чином необхідні роботи, передбачені даним договором. А судами попередніх інстанцій не встановлено, чи були відповідачем виконані умови пункту 2.1. договору в частині повідомлення позивача про неможливість їх виконання;

- хоча суди попередніх інстанцій з посиланням на сертифікат Торгово-промислової палати України від 06.03.2019 р. № 3100-19-0114 визначили, що відповідач звільняється від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили, судами попередніх інстанцій не встановлено дотримання/недотримання відповідачем вимог пункту 5.2. договору в частині повідомлення іншої сторони (AT Укртрансгаз) протягом 5-ти днів будь-яким способом про настання вказаних обставин, при тому, що у випадку відсутності вказаних умов сторона не вправі посилатися на форс-мажорні обставини;

- висновок судів попередніх інстанцій про те, що строк виконання зобов`язань за договором вважається автоматично продовженим на час дії вказаних обставин непереборної сили з огляду на пункти 5.1., 5.3. договору є передчасним;

- крім того, суди попередніх інстанцій зазначили про те, що з журналів записів робіт вбачається, що у період з 23.06.2017 р. по 23.11.2017 р., з 13.05.2018 р. по 16.05.2018 р., з 06.07.2018 р. по 15.10.2018 р., з 07.11.2018 р. по 04.03.2019 р. (всього разом 12 місяців) тиск у газопроводі був зависоким, та, оскільки роботи проводяться на магістральному трубопроводі без зупинки транспортного потоку газу, вказане виключає можливість виконання робіт з газопроводом. При цьому суди не прийняли як належний доказ надану позивачем інформаційну довідку Оператора ГТСУ щодо максимального тиску газу, оскільки долучена до матеріалів справи довідка містить арифметичні помилки та фактично не зазначає максимальний тиск з якого можливо становити 10 % (зниження);

- суди попередніх інстанцій, зазначаючи про невиконання AT Укртрансгаз взятих на себе зобов`язань за договором, не встановили, чи вживалися відповідачем всі залежні від нього заходи щодо належного виконання договору, як того вимагають положення п. 4.1. договору та ст. 614 Цивільного кодексу України;

- у новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини і оцінити певні докази, зазначені в цій постанові, надати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Згідно приписів ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За результатами розгляду справи суд дійшов наступних висновків.

Щодо тверджень відповідача про об`єктивну неможливість виконання робіт у зв`язку із несприятливими погодними умовам та утворенням на трубі вологого шару (сльозність труби), суд зазначає наступне:

Відповідач надав до суду сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-19-0114 від 06.03.2019 р., відповідно до якого Торгово-промислова палата України засвідчила приватному акціонерному товариству ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: виняткові погодні умови з листопада 2017 року по березень 2018 року, які не відповідають нормам за показниками вологості та температурного режиму за місцем виконання робіт, що виключає відповідальність підрядника згідно положень Договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).

В п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Із наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Форс-мажорні обставини не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань.

Таким чином, сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, що саме через настання цих обставин сторона об`єктивно була позбавлена можливості виконати договірне зобов`язання.

Відповідно до п. 5.2.5. додатку № 1 до договору Технологічні вимоги та якісні характеристики предмету закупівлі нанесення захисного покриття на газопровід без попереднього отримання дозволу замовника заборонено.

Нанесення захисного покриття проводиться з суворим дотриманням кліматичних умов (температури повітря, температура поверхні, вологості повітря, зволоження поверхні), які передбачені технічною характеристикою виробника матеріалу та операційно-технологічною картою. Контроль кліматичних умов необхідно проводити не рідше ніж два рази за зміну, в т.ч. перший раз - перед початком робіт. При нестійкій погоді вимірювання необхідно проводити через кожні дві години (п. 5.3.2.4. додатку № 1).

Відповідно до операційно-технологічної карти Нанесення ізоляційного покриття на основі матеріалу Іamproof 302 на об`єкті Вибірковий ремонт ізоляційного покриття МГ Івацевичі Долина ІІІ Ду 1200, Ру 5,4 МПа, на ділянці км 431,85 км 510,00 довжиною 2944 м.п., Бібрський проммайданчик (45200000-9 Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва), підписаної та затвердженої з боку АТ Укртрансгаз та ПрАТ ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція виконання робіт з ізоляції виконується з використанням матеріалу Іamproof 302.

Згідно з Технологічною інструкцією по нанесенню антикорозійного захисного покриття Іamproof 302 на зовнішню поверхню магістрального газопроводу виробника цього покриття нанесення ізоляційного покриття можна проводити з додержанням, серед іншого, вимог: температура стальної поверхні не нижче 5 градусів Цельсія; температура повітря не нижче 5 градусів Цельсія; відносна вологість максимум 85 %; різниця температури поверхні і точки роси не менше 3 градусів Цельсій.

В матеріалах справи наявна довідка Львівського регіонального центру з гідрометеорології № 76/05 від 17.05.2019 р., якою повідомлено про середньодобову температуру повітря 0С, відносну вологість повітря ? 86 % та кількість опадів за добу), що спостерігались в період з 01.11.2018 р. по 30.04.2019 на території м. Бібрка метеостанція Львів, яка роташована на території аеропорту Львів та для м. Жидачів і м. Ходорів метеостанція Стрий (Карпатська ГМО), які найближче розташовані до населених пунктів.

Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-19-0114 від 06.03.2019 р., засвідчено відповідачу форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: виняткові погодні умови з листопада 2017 року по березень 2018 р., які не відповідають нормам за показниками вологості та температурного режиму, на території виконання робіт. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 23.11.2017 р.; дата закінчення: 29.03.2018 р.

Пунктами 5.1.-5.3. Договору визначено, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо воно є наслідком дії обставин непереборної сили, як то: стихійні лиха, повені, пожежі, війни чи військові дії, страйки, масові безпорядки і хвилювання, акти органів державної влади і/чи управління, які спричиняють неможливість виконання договору, підтверджуючих у встановленому законодавством України порядку.

У випадку настання вищевказаних обставин непереборної сили, сторона повинна протягом 5-ти днів будь-яким способом повідомити про них іншу сторону з представленням документів, виданих уповноваженими органами і підтверджуючих факт настання вказаних обставин. У випадку відсутності вказаних умов сторона не в праві посилатись на форс-мажорні обставини.

Строк виконання зобов`язань по цьому договору автоматично продовжується на час дії вищевказаних обставин непереборної сили, при умові, що сторона своєчасно повідомила іншу сторону про їх настання. У випадку коли обставини непереборної сили і/чи їх наслідки продовжуються більше одного місяця і/чи при настанні даних обставин стає зрозумілим, що вони будуть діяти більше цього строку, сторони проведуть переговори з метою виявлення прийнятих для них способів виконання цього договору.

Згідно ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до п. 6.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями, внесеними Рішеннями Президії ТПП України, підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні в редакції від 02.09.2014 р., а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 6.9 Регламенту, надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/ix наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.10 Регламенту).

Тобто, сертифікат про форс-мажорні обставини видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що ані положення договору, ані положення ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні не відносять встановлення середньодобової температуру повітря 0С та відносної вологості повітря ? 86 % до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Не відповідають зазначені обставини визначенню форс-мажорних і за критеріями надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності.

Суд не погоджується, що зменшення температури повітря в Україні нижче 50С в період з листопада 2017 року по березень 2018 року є надзвичайною та непередбачуваною подією, що відповідала б ознакам обставин непереборної сили, що потребувало б засвідчення їх відповідним сертифікатом ТПП України.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові у справі № 908/2287/17 від 19.08.2022 р. зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

З урахуванням викладеного вище, отримання відповідачем сертифікату ТПП України, з урахуванням того, що зменшення температури повітря нижче 50С в період часу з листопада 2017 року по березень 2018 року є цілком передбачуваною обставиною, не сприймається судом у якості безумовно підтвердженого факту існування форс-мажорних для відповідача обставин та окремо, зазначені обставини, від відповідальності відповідача звільняти не можуть, а мають оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається з умов Договору, в його редакції, строк його дії та, відповідно, строк виконання робіт було визначено до 21.10.2018 р.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які могли б підтвердити факт звернення відповідача до позивача із пропозицією щодо подальшого продовження строку виконання робіт, якщо, як стверджує відповідач, неможливість виконання робіт через погодні умови, існувала протягом тривалого часу, а саме з листопада 2017 року по березень 2018 року.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про дотримання відповідачем вимог п. 2.1. договору, щодо негайного письмового повідомлення позивача про неможливість виконання робіт в строк, встановлений договором, як і відсутні докази про звернення до позивача із пропозицією про продовження строку виконання робіт.

Статтею 847 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника, у тому числі, про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Умови договору (зокрема пункти 1.1, 2.1) містять посилання на обов`язок підрядника на свій ризик виконати власними та залученими силами і засобами, обладнаннями, матеріалами і механізмами за завданням замовника роботи, передбачені даним договором, а при неможливості в передбачений цим договором строк виконати роботи, - негайно письмово повідомити про це замовника.

Наведене зумовлює висновки суду, що хоча несприятливі погодні умови і заважали протягом певного, доволі тривалого періоду часу виконувати заплановані роботи за графіком, втім на відповідача, як підрядника покладався обов`язок письмово повідомити про неможливість виконати умови договору в строк, встановлений договором (п. 2.1. договору), вжити усіх можливих заходів з метою недопущення прострочення виконання робіт, а тому невиконання відповідачем зазначених обов`язків позбавляє його підстав, посилаючись на несприятливі погодні умови, стверджувати про наявне право на звільнення від відповідальності або про автоматичне продовження строку виконання робіт.

З цих же підстав відхиляються посилання відповідача на те, що затримка у роботі спричинена неможливістю нанесення ізоляційного покриття, у зв`язку із тим, що різниця температури газу в трубі та зовнішнього середовища створювали на трубі вологий шар (сльозність труби), адже як і у попередньому випадку із занизькою температурою повітря та підвищеним рівнем вологості, відповідач не забезпечив виконання умов п. 2.1. договору щодо негайного письмового повідомлення позивача про неможливість з цих причин виконати умови договору.

При цьому, посилання позивача на те, що зазначені обставини було засвідчено відповідним актом та були відомі позивачу не звільняють відповідача від обов`язку повідомити позивача, що саме внаслідок цих причин умови договору щодо строку виконання робіт не можуть бути дотримані.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що, як стверджує відповідач, роботи не могли виконуватися в період часу з 23.06.2017 р. по 23.11.2017 р., з 13.05.2018 р. по 16.05.2018 р., з 06.07.2018 р. по 15.10.2018 р. та з 07.11.2018 по 04.03.2019 р., що загалом становить 12 місяців, що з огляду на загальний строк виконання робіт є надто значним проміжком часу.

При цьому, як вже зазначалося, настання таких несприятливих умов були цілком передбачуваними, обставинами непереборної сили не є, а тому про їх настання та тривалість відповідач мав письмово повідомляти позивача, ініціювати та вимагати продовження строку виконання робіт, внесення змін до договору з метою встановлення зазначених обставин, у якості обставини що зумовлює автоматичне продовження строку виконання робіт, чого відповідачем зроблено не було.

За таких обставин, суд не може погодитися із тим, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів задля належного виконання умов договору, що ним виконано умови договору щодо письмового повідомлення позивача про неможливість дотриматися строків виконання робіт, а тому несприятливі погодні умови та інші обставини, які, як вбачається, об`єктивно мали місце та з технічної точки зору могли заважати виконанню робіт, втім обставиною, що звільняє відповідача від відповідальності та/чи призводить до автоматичного продовження строку виконання робіт, не є.

Щодо невиконання позивачем умов договору про зниження тиску газу у газопроводі, суд зазначає наступне:

Умовами пункту 3.1.10. додатку № 1 визначено, що замовник, з-поміж іншого, взяв на себе обов`язок знизити тиск у газопроводі перед відкриттям ділянки не менше ніж на 10% від величини максимального робочого тиску, зареєстрованого на протязі останнього року експлуатації.

Пунктом 1.20 глави ХІІІ Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 № 11, передбачена необхідність проведення ремонтних робіт на МГ з пониженням прохідного тиску газу не менше ніж на 10% від максимального прохідного тиску, зареєстрованого на даній ділянці ЛЧМГ протягом останнього року експлуатації.

Відповідач стверджує, що позивач не дотримався зазначених вимог договору та посилався на те, що з журналів записів робіт, наявних у матеріалах справи, в період з 23.06.2017 р. по 23.11.2017 р., з 13.05.2018 р. по 16.05.2018 р., з 06.07.2018 р. по 15.10.2018 р. та з 07.11.2018 по 04.03.2019 р., тиск у газопроводі був зависоким, та, оскільки, роботи проводяться на магістральному трубопроводі без зупинки транспортного потоку газу, вказане виключає можливість виконання робіт з газопроводом.

На спростування тверджень відповідача про завищення тиску у газопроводі у вказаний період часу АТ «Укртрансгаз» було надано довідку вибірки тисків магістрального газопроводу за визначений період, відповідно до якої у період з 23.06.2017 р. по 04.03.2019 р. завищення тиску відбулось загалом 37 діб з 16 місяців строку, який був встановлений календарним планом.

Згідно з пунктом 47 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок природного газу цілісність газотранспортної системи - це стан газотранспортної системи, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором газотранспортної системи, що технічно гарантують транспортування природного газу.

Пунктами 1 та 2 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України передбачено, що оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи. Під час здійснення балансуючих дій оператор газотранспортної системи враховує, у тому числі, тиск природного газу в газотранспортній системі.

Отже, стан газотранспортної системи (у тому числі тиск у газопроводі) визначається саме оператором газотранспортної системи, та, відповідно, надана позивачем інформаційна довідка сприймається судом у якості належного доказу виконання ним умов договору, щодо зниження тиску газу до рівня, необхідного для виконання робіт.

Посилання відповідача щодо неможливості виконання робіт у зв`язку з великим тиском у газопроводі спростовується фактом виконання ПАТ «ПВІ ЗІТ Нафтобудізоляція» робіт за договором (акти від 30.11.2017 р., від 18.05.2018 р., від 13.07.2018 р., від 31.07.2018 р., від 31.08.2018 р., від 14.09.2018 р., від 28.09.2018 р., від 12.10.2018 р., від 30.11.2018 р., від 26.12.2018 р., від 31.01.2019 р., від 11.02.2019 р. та від 28.02.2019 р.).

Посилання відповідача, в цій частині, на висновок експерта судом також відхиляються.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Будівельно-технічна експртиза не може підтверджувати умови функціонування магістрального газопроводу без витребування жодної технічної документації у оператора газотранспортної системи, адже, згідно п. 47 ч. 1 ст. 1 р. І ЗУ «Про ринок природного газу» та п.п. 1, 2 гл. 3 р. ХІV Кодексу газотранспортної системи України, виключно оператор газотранспортної системи володіє інформацією про стан газотранспортної системи.

Крім того, згідно положень р. ІІ п. 5 «Будівельно-технічна та оціночно-будівельна експертизи» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мінюсту від 08.10.1998 р. № 53/5, до основних завдань будівельно-технічної експертизи не можуть відноситись питання щодо умов функціонування магістрального газопроводу, щодо забезпечення таких умов та щодо наявності/відсутності несприятливих погодних умов та форс-мажорних обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність заперечень відповідача щодо невиконання позивачем умов пункту 3.1.10. додатку № 1 договору щодо зниження тиску у газопроводі перед відкриттям ділянки не менше ніж на 10 % від величини максимального робочого тиску.

Щодо тверджень відповідача про наявні випадки прострочення з оплати виконаних робіт, як обставина, що унеможливлювала завершення виконання робіт в строк, обумовлений договором, суд зазначає наступне:

Відповідач посилається на те, що позивач неналежним чином виконував свої зобов`язання з оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим відповідач повідомляв позивача, що наявна заборгованість з оплати виконаних робіт може призвести до зупинення виконання робіт.

В своїх пояснення відповідач навів приклади прострочення з боку позивача, з яких вбачається, що в більшості випадків позивач проводив оплату виконаних робіт із порушенням строків, визначених п. 3.1. договору.

Матеріали справи дійсно підтверджують факт неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань з оплати виконаних робіт та такі випадки порушення позивачем умов договору існували протягом всього строку дії договору.

Суд також вважає, що прострочення в оплаті вже виконаних робіт може бути приводом для зупинення виконання робіт.

Поряд із цим в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач скористався своїм правом на притримання та повідомив позивача у порядку передбаченому договором про зупинення виконання робіт з мотивів прострочення оплати вже виконаних робіт.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач реалізував своє право на притримання та здійснив зупинення виконання робіт з причин прострочення оплати виконаних робіт.

В доповнення суд вважає за необхідне зазначити, що прострочення позивача з оплати виконаних робіт надавало відповідачу певні права, зокрема право вимагати сплати штрафних санкцій та інших платежів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Щодо тверджень відповідача про невиконання позивачем положень договору щодо передання ділянки ЛЧМГ в ремонт, суд зазначає наступне:

Так, згідно пункту 3.1.10 додатку № 1 до договору замовник зобов`язаний оформити Акт здачі-приймання ділянки ЛЧМГ в ремонт.

В перебігу розгляду справи судом встановлено, що, дійсно, такі акти позивачем не складалися та відповідачем ділянки труби, що потребували ремонту, за актом не приймалися.

За змістом ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду на замовника покладається обов`язок надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт).

Отже, положення п. 3.1.10 договору узгоджується із наведеним положенням ст. 875 Цивільного кодексу України та суд погоджується із твердженням відповідача, що позивач мав скласти Акт здачі-приймання ділянки ЛЧМГ в ремонт та з моменту складання такого акту відповідач мав приступати до виконання робіт на відповідній ділянці труби.

Проте, як вбачається, договором не передбачено, що відсутність такого акту є наслідком автоматичного відкладання початку виконання робіт, продовження строку виконання робіт на період часу протягом якого позивач зволікав із складанням такого акту.

Відповідно до ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Отже, невиконання позивачем свого обов`язку із передання ділянки труби у ремонт за актом може надавати підряднику право не розпочинати виконання робіт, якщо таке не передання призводить до неможливості виконання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що від моменту початку виконання робіт позивач не передавав за відповідним актом відповідачу жодну з ділянок труби, що підлягали ремонту. Не вбачається з матеріалів справи і того, що відповідач звертався до позивача із відповідною вимогою, повідомляв позивача про зупинення початку виконання робіт до моменту складання відповідного акту.

Відповідно до ст. 850 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

З огляду на викладене, у разі не передання об`єкту підряду, не складання акту про передачу ділянки труби в ремонт, відповідач мав право не розпочинати виконання цих робіт, зупинити їх виконання, ставити питання про відшкодування збитків, завданих таким не переданням, проте жодним таким правом відповідач не скористався та все ж таки приступив до виконання робіт, не мав фактичних перешкод їх виконувати, а тому, наразі, відповідач позбавлений права посилатися на те, що прострочення виконання ним робіт перебуває у причинному зв`язку саме із не складанням акту здачі-приймання ділянки труби в ремонт.

Погоджуючись із тим, що роботи із нанесення покриття дійсно мають проводитися за наявності відповідного дозволу, втім сторонами в договорі не визначено, що такий дозвіл має надаватися саме в письмовій формі, а той факт, що відповідач все ж роботи з нанесення покриття на газопроводі виконував, свідчить або про те, що такий дозвіл надавався в іншій, ніж письмовій формі, або про те, що відсутність такого дозволу не призводила до неможливості виконання робіт для відповідача.

До того ж, і з цього питання, відповідачем не зазначено, що він повідомляв позивача про те, що ненадання позивачем такого дозволу призводить до неможливості виконання робіт чи прострочення їх виконання, що також свідчить про недотримання відповідачем вимог п. 2.1. договору.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем умов договору, наявне порушення строків виконання робіт та не завершення їх в строк, відсутність обставин, що свідчать про автоматичне продовження строку виконання робіт або для звільнення відповідача від відповідальності.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність у позивача достатніх підстав для нарахування штрафних санкцій за правилами п. 4.3. договору.

Так, відповідно до п. 4.3 договору за порушення підрядником строків виконання зобов`язання за цим договором він виплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від суми договору.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається, позивачем вимагається стягнення пені у розмірі 3 151 081 грн. 26 коп. та штрафу у розмірі 10% від суми договору у розмірі 3 480 708 грн. 24 коп.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схоже правило міститься в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом зазначених норм Господарського та Цивільного кодексів України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав, що: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18 та в ін.).

Судом встановлено, що дійсно відповідачем допущене прострочення виконання робіт. Проте, висновок про прострочення виконання робіт з вини відповідача здійснено здебільшого на підставі обставин справи, які свідчать про невчасне повідомлення відповідачем позивача про наявність об`єктивних перешкод для виконання робіт, про невжиття усіх необхідних заходів з метою ініціювання продовження строку виконання робіт.

До того ж, як вже зазначалося, 15.12.2019 р. між АТ Укртрансгаз (первісний замовник), ТОВ Оператор газорозподільних систем (новий замовник) та ПрАТ ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція (сторона 3) укладено Угоду № 1706000282-D про заміну сторони у зобов`язанні, що виникло на підставі договору № 1706000285 від 21.06.2017 р., за умовами п. 3. якої усі права за договором, в тому числі і в частині завершення виконання робіт за ним було передано на користь ТОВ Оператор газорозподільних систем та за позивачем у справі було залишено лише право на стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання робіт станом на момент вчинення зазначеної угоди.

Судом вбачається, що із укладанням Угоди від 15.12.2019 р. позивач фактично втратив юридичний та фактичний інтерес до кінцевого результату виконання договору. Остаточно роботи, що були невиконаними станом на час вчинення зазначеної угоди, як зазначалося відповідачем було виконано вже на користь ТОВ Оператор газорозподільних систем, та жодних зауважень щодо строків виконання таких робіт останнім до відповідача не пред`являлося.

Судом також вбачається, що прострочення виконання робіт стало наслідком цілої низки обставин, обумовлених зовнішніми чинниками, на які відповідач не міг вплинути, зокрема несприятливі погодні умови, сльозність труби, що позивачем в перебігу розгляду справи не заперечувалося та, як вже зазначалося, вина відповідача полягає лише в тому, що ним не було належним чином виконано обов`язок щодо негайного повідомлення позивача про неможливість виконати умови договору в строк та відсутність з його сторони ініціативи, щодо продовження строку виконання робіт, коли як йому було вочевидь зрозуміло, що у цей строк роботи не будуть виконані.

Тобто провина відповідача скоріше свідчить про помилковість суджень відповідача, про обізнаність позивача про існування об`єктивних обставин, що перешкоджають виконати умови договору та що, позивач також як і відповідач сприймав зазначені обставини, як такі, що зумовлюють автоматичне продовження строку виконання робіт.

З огляду на технічну складність робіт, обумовлених договором та їх залежність від низки обставин, як то температура повітря, рівень вологості, виявлення шару вологості на ділянці труби, що підлягала ремонту, дії відповідача не свідчать про навмисну, недбалу поведінку, та навпаки, вбачається вчинення ним низки дій направлених на мінімізацію негативних наслідків від прострочення виконання робіт.

Суд зазначає, що питома вага невиконаної частини робіт порівняно із загальним об`ємом робіт становить лише 7% та позивачем не доведено, що така частина невиконаних робіт вкрай негативно вплинула на майнові та інші інтереси позивача, завдала йому будь-які збитки, а з огляду на вчинення Угоди від 15.12.2019 р. вбачається, що його охоронюваний законом інтерес в частині виконання договору обмежується лише правом на отримання штрафних санкцій, що свідчить скоріше про мету отримання додаткового прибутку, ніж компенсацію понесених втрат, що не відповідає завданням які виконує неустойка, як засіб забезпечення виконання зобов`язання.

Суд вже зазначав, що сплата штрафних санкцій має компенсаційний характер, а не каральний та за відсутності належного обґрунтування позовних вимог саме у стягуваному розмірі у взаємозв`язку із вартістю прострочених за строком виконання робіт, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для зменшення заявленої суми неустойки.

Вирішуючи питання щодо ступеня зменшення заявленого розміру неустойки судом вбачається, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18, від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 30.09.2019 у справі № 905/1742/18, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та ін.).

Судом також враховано, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Враховуючи усі обставини справи, поведінку сторін, ступінь вини відповідача та сутності порушення відповідача, який не вжив заходів для негайного повідомлення позивача про неможливість виконання ним договору в строк, співвідношення простроченої частини робіт порівняно зі всім об`ємом та баланс інтересів сторін у розглядуваних правовідносинах, втрату позивачем інтересу щодо кінцевого результату робіт, їх закінчення та необґрунтованість, з його боку, розміру завданих йому простроченням збитків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені до 315 108 грн. 13 коп. та штрафу до 348 070 грн. 24 коп. В решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір в разі зменшення судом розміру штрафних санкцій покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру (п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»). Тому витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 447 645 грн. 79 коп. (за подання позовної заяви 9 947 грн. 68 коп., за подання апеляційної скарги + 149 215 грн. 26 коп. + 2 102 грн., за подання касаційної скарги + 198 953 грн. 69 коп.) суд у відповідності до ст. 129 ГПК України покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 52, 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція (07335, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Демидів, вул. Фастова, 2, код 23742193) на користь акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код 30019801) 315 108 (триста п`ятнадцять тисяч сто вісім) грн. 13 коп. пені, 348 070 (триста сорок вісім тисяч сімдесят) грн. 24 коп. штрафу та 447 645 (чотириста сорок сім тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 79 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 19.09.2023 року.

Суддя Л.Я. Мальована