Постанова

від 08.09.2023 по справі 206/3232/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 206/3232/20

провадження № 61-3960св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач -ОСОБА_5 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна, Центральна адміністрація Дніпровської міської ради,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Приватне підприємство «Восток-2»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Восток-2», ОСОБА_6 , подану представником ОСОБА_7 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Биліни Т. І., Максюти Ж. І., у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна, Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності на частку спадкового майна як обов`язкової частки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М., Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності на частку спадкового майна.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона є бабусею неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим відповідно до закону вона має повноваження на здійснення захисту прав та інтересів у суді своєї неповнолітньої онуки та малолітніх онуків. Батьками її онуків є ОСОБА_8 та ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько її онуків ОСОБА_8 , який за життя склав заповіт та на випадок своєї смерті зробив розпорядження, за яким заповів матері її онуків ОСОБА_5 частку у розмірі 100 % статутного капіталу (корпоративні права) Приватного підприємства «Восток-2» (далі - ПП «Восток-2»), місцезнаходження якого: місто Дніпро, Самарський район, вулиця Курсантська, 22. 25 листопада 2016 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. видала ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим номером № 1861 після смерті ОСОБА_8 . Спадщина складається з частки у розмірі 100 % статутного капіталу (корпоративні права) ПП «Восток-2», яке належало спадкодавцю.

Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив. На час смерті спадкодавця ОСОБА_8 його дітям було десять та по сім років, тобто вони були малолітніми, тому відповідно до статті 1241, частини четвертої статті 1268 ЦК України вони вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_8 , мають право на обов`язкову частку у спадщині.

З метою захисту прав онуків вона звернулася до приватного нотаріуса Ярмолюк М. М. із проханням внести зміни до спірного свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з неврахуванням обов`язкової частки дітей спадкодавця, які були малолітніми на час його смерті. Однак нотаріус усно пояснила, що внести відповідні зміни можна лише за згодою всіх спадкоємців. При цьому, коли позивач звернулася до відповідача з проханням прийти до нотаріуса для можливості внесення відповідних змін до свідоцтва про право на спадщину, то остання відповіла, що не порушує права своїх дітей та була згодна на перерозподіл спадщини лише у разі визнання судом такого права її дітей на отримання обов`язкової частки у спадщині.

Позивач вважала, що права її онуків можуть бути захищені лише у судовому порядку та вони мають право на обов`язкову частку у спадщині у розмірі по 1/8 частці статутного капіталу (корпоративні права) ПП «Восток-2».

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , уточнивши позовні вимоги, просила суд:

- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. 25 листопада 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 1861 на ім`я ОСОБА_5 на 3/8 частки статутного капіталу (корпоративні права) ПП «Восток-2» (код ЄДРПОУ 20258290), зареєстроване місцезнаходження якого: 49000, місто Дніпро (Дніпропетровськ), Самарський район, вулиця Курсантська, 22;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на обов`язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/8 частки статутного капіталу (корпоративні права) ПП «Восток-2»;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на обов`язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/8 частки статутного капіталу (корпоративні права) ПП «Восток-2»;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на обов`язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/8 частки статутного капіталу (корпоративні права) ПП «Восток-2».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задоволено.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 25 листопада 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 1861, на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в частині розміру спадщини, яка складається з 3/8 часток статутного капіталу ПП «Восток-2».

Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом як обов`язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/8 частку статутного капіталу ПП «Восток-2».

Визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом як обов`язкова частка у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/8 частку статутного капіталу ПП «Восток-2».

Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом як обов`язкова частка у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/8 частку статутного капіталу ПП «Восток-2».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- спір між спадкоємцями за законом (обов`язкова частка у спадщині) та за заповітом виник з приводу спадкового майна, що складається зі 100 % частки статутного капіталу ПП «Восток-2», яка на день відкриття спадщини належала спадкодавцю. За заповітом від 19 серпня 2014 року спадкодавець заповідав її у власність відповідачу ОСОБА_5 . При цьому під час видачі ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 листопада 2016 року були порушені спадкові права неповнолітньої та малолітніх дітей спадкодавця: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки згідно з частинами першою, третьою статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні діти спадкодавця спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Суд врахував і те, що відповідач визнала позовні вимоги у повному обсязі;

- нотаріус під час видачі спірного свідоцтва про право на спадщину за заповітом не з`ясувала у повному обсязі наявність спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у статті 1241 ЦК України, що призвело до порушення прав неповнолітньої та малолітніх дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині та до виникнення спору між спадкоємцями. Тому видача відповідачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом без урахування права неповнолітньої та малолітніх дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині, належить вважати іншою підставою для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом в частині обов`язкових часток на спадщину інших спадкоємців. Вказаний висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 414/811/17;

- відповідачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25 листопада 2016 року, яке в частині 3/8 частки статутного капіталу ПП «Восток-2» (або 38,5 % від 100 % статутного капіталу), вважається недійсним у частині неврахування прав неповнолітньої та малолітніх дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині. Так, судом було встановлено, що є 4 спадкоємця за законом на вказане спадкове майно (1/4 частки статутного капіталу) та відповідно до статті 1241 ЦК України половина від 1/4 частки статутного капіталу становить 1/8 частки статутного капіталу на кожного спадкоємця за законом незалежно від змісту заповіту.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

29 грудня 2021 року ПП «Восток-2» як особа, яка не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року. ПП «Восток-2» в апеляційній скарзі посилалося на те, що суд першої інстанції не залучив підприємство до участі у справі та вирішив питання про його права, а саме - здійснив розподіл часток підприємства (т. 2, а. с. 139-146).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2022 року апеляційну скаргу ПП «Восток-2» залишено без задоволення. Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а також зазначив, що у спадковій справі, заведеній після ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні заяви неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про відмову від прийняття спадщини, у тому числі й на користь матері ОСОБА_5 , у частині належної їм обов`язкової частки у спадковому майні - частки статутного капіталу ПП «Восток-2». ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 є такими, що прийняли спадщину в силу закону. При видачі 25 листопада 2016 року приватним нотаріусом Ярмолюк М. М. на ім`я ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1861 на частку у розмірі 100 % статутного капіталу ПП «Восток-2», нотаріус не врахував відсутність поданих неповнолітніми дітьми спадкодавця - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заяв про відмову від прийняття спадщини в частині належної їм обов`язкової частки у вказаному спадковому майні.

Тому, встановивши відсутність у спадковій справі заяв неповнолітніх дітей спадкодавця про відмову від належної їм обов`язкової частки у спадковому майні - статутному капіталі ПП «Восток-2», апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 25 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1861, на ім`я ОСОБА_5 в частині 3/8 часток статутного капіталу ПП «Восток-2» та визнання за ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування за законом у спадщині, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_8 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/8 частку за кожним статутного капіталу ПП «Восток-2».

Крім того, суд врахував, що 10 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. були видані додаткові свідоцтва про право на спадщину за заповітом: №509 ОСОБА_2 на 1/6 частку права на вклади в ПАТ «ОТП Банк»; № 510 ОСОБА_3 на 1/6 частку права на вклади в ПАТ «ОТП Банк»; № 511 ОСОБА_4 на 1/6 частку права на вклади в ПАТ «ОТП Банк»; № 512 ОСОБА_2 на 1/3 частку права на вклад в ПАТ «ОТП Банк»; № 513 ОСОБА_3 на 1/3 частку права на вклад в ПАТ «ОТП Банк»; № 514 ОСОБА_4 на 1/3 частку права на вклад в ПАТ «ОТП Банк».

Суд не прийняв до уваги доводи апеляційної скарги ПП «Восток-2», оскільки вони не спростовують законність і справедливість оскаржуваного судового рішення, у зв`язку з тим, що підприємство не є суб`єктом спірних спадкових правовідносин.

Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року касаційну скаргу ПП «Восток-2» задоволено частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2022 року скасовано, справу передано до апеляційного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що у цій справі:

- ПП «Восток-2» подало апеляційну скаргу на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року як особа, яка не брала участі у справі;

- залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що ПП «Восток-2» не є суб`єктом спірних спадкових правовідносин, тому доводи апеляційної скарги не спростовують законність і справедливість оскаржуваного судового рішення;

- суд апеляційної інстанції не врахував, що у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті;

- за таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - ПП «Восток-2». У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ПП «Восток-2» належить задовольнити частково та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Восток-2» на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року у цій справі закрито.

Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив з того, що ПП «Восток-2» не є суб`єктом спірних спадкових правовідносин та судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У березні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП «Восток-2» та ОСОБА_6 ? співвласника ПП «Восток-2» як осіб, які не брали участі у справі, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення, заявники посилаються на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, в порушення законних прав та інтересів ПП «Восток-2» та його співвласника - ОСОБА_6 , не залучив до участі у справі, чим порушив їхні права та інтереси.

Вказують на те, що відповідач ОСОБА_5 є боржником перед кредитором ОСОБА_12 , сума заборгованості складає 25 439 059,88 грн.

На примусовому виконанні приватного виконавця Селезньова М. О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5 щодо виконання виконавчого листа Кіровського районного суду міста Дніпропетровська у справі № 203/1330/20 від 05 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_12 заборгованості у сумі 25 439 059,88 грн. У рамках виконавчого провадження на електронні торги ДП «Сетам» були виставлені 50 % корпоративних прав ПП «Восток-2», які належали боржниці ОСОБА_5 , які були оцінені на суму 11 066 160,00 грн. Переможцем електронних торгів є ТОВ «Інтер Вей Капітал», яке в подальшому відчужило свою частку у розмірі 50 % статутного капіталу на користь ОСОБА_12 . Згідно з рішенням власників ПП «Восток-2» від 31 серпня 2021 року розподіл статутного капіталу підприємства є наступним: ОСОБА_6 є власником 50 % статутного капіталу; ОСОБА_12 - 50 %.

Тому оскаржувані рішення порушують законні права та інтереси ПП «Восток-2» та його співвласника - ОСОБА_6 .

Крім того, в касаційній скарзі заявники посилаються на те, що позов подано неналежною особою та при розгляді цього спору не враховано преюдиційних рішень у справі № 203/8000/14-ц.

Доводи інших учасників справи

У травні 2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , через представника ОСОБА_13 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржені рішення залишити без змін. У відзиві ОСОБА_1 зазначає, що висновки Верховного Суду, на які міститься посилання в касаційній скарзі, є нерелевантними. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову з огляду на те, що при видачі свідоцтва відповідачу на 100 % статутного капіталу ПП «Восток-2» не було враховано право дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з Кіровського районного суду міста Дніпропетровська цивільну справу.

Справа надійшла до Верховного Суду у травні 2023 року.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 квітня 2004 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого повторно відділом РАЦС Кіровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська 28 квітня 2004 року.

ОСОБА_8 та ОСОБА_5 є батьками неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копій свідоцтв про народження серії № НОМЕР_6 від 10 березня 2004 року, серії НОМЕР_2 від 23 серпня 2007 року та серії НОМЕР_3 від 23 серпня 2007 року.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно відділом РАЦС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська 09 листопада 2001 року, позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 та, відповідно бабусею неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

19 серпня 2014 року ОСОБА_8 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. за реєстровим № 1395, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробив розпорядження та заповів у власність ОСОБА_5 , у тому числі, частку у розмірі 100 % (сто відсотків) статутного капіталу (корпоративні права) ПП «Восток-2» (код ЄДРПОУ - 20258290).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер.

Згідно з повною копією спадкової справи, заведеної після ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М., із заявами про прийняття спадщини звернулись 10 грудня 2014 року ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернувся 15 квітня 2015 року ОСОБА_5

ОСОБА_14 , яка є матір`ю спадкодавця, 24 грудня 2014 року подала нотаріусу заяву про відмову від отримання належної їй обов`язкової частки за законом у спадщині в повному обсязі на користь ОСОБА_5 .

Згідно з довідкою Кіровського РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області № 1214 вих. 4078 від 04 грудня 2014 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 5 осіб: ОСОБА_8 - з 26 квітня 2011 року, ОСОБА_5 - з 07 травня 2014 року, ОСОБА_2 - з 26 квітня 2011 року, ОСОБА_3 - з 26 квітня 2011 року, ОСОБА_4 - з 26 квітня 2011 року.

25 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М. видано відповідачу ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 1861 на частку у розмірі 100 % статутного капіталу (корпоративні права) ПП «Восток-2».

Відповідно до рішення власника від 25 листопада 2016 року № 25/11/16 ПП «Восток-2» та статуту ПП «Восток-2» у редакції від 2016 року ОСОБА_5 є власником підприємства у розмірі 100 % статутного капіталу та призначена на посаду директора підприємства.

У спадковій справі, заведеній після ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні заяви неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про відмову від прийняття спадщини, в тому числі й на користь матері ОСОБА_5 , в частині належної їм обов`язкової частки у спадковому майні - частку статутного капіталу (корпоративні права) ПП «Восток-2».

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанцій відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 підлягає закриттю, а касаційна скарга ПП «Восток-2» підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо касаційної скарги ПП «Восток-2»

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У частині першій статті 352 ЦПК України закріплено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

З огляду на викладене, особа, яка не брала участі у справі, має право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення, яке безпосередньо встановлює, змінює або припиняє її права та обов`язки, тобто завдає їй шкоди, що виявляється у несприятливих для особи наслідках.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.

Верховний Суд зазначає, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 04 листопада 2019 року в справі № 542/401/18 (провадження № 61-15078св19), від 10 вересня 2020 року в справі № 757/66808/19 (провадження № 61-10846св20), від 17 червня 2021 року в справі № 626/2547/19 (провадження № 61-18621св20).

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ПП «Восток-2» посилалося на те, що суд першої інстанції не залучив підприємство до участі у справі та вирішив питання про його права, а саме - здійснив розподіл часток підприємства без залучення його до участі у справі.

Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив із того, що ПП «Восток-2» не є суб`єктом спірних спадкових правовідносин та судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 659/954/18 (провадження № 61-15961св19) зазначено, що: «вирішуючи питання про те, чи стосується прав та інтересів заявника оскаржуване судове рішення, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися, виходячи з конкретних обставин справи, та з урахуванням змісту судового рішення (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19)»; «отже, особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, не є учасником спадкових правовідносин з приводу визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Відповідно, за апеляційною скаргою такої особи апеляційний суд не вправі був здійснювати апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, скасовувати таке рішення суду першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) сформульовано висновок, відповідно до якого у справах про визнання у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Встановлено, що предметом розгляду у цій справі є спадкові правовідносини, що виникли після смерті ОСОБА_8 .

Враховуючи те, що ПП «Восток-2» не є учасником спадкових правовідносин, які виникли після смерті ОСОБА_8 , то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про майнові права, свободи, інтереси та (або) обов`язки підприємства.

Таким чином, з огляду на те, що права ПП «Восток-2» оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що, закриваючи апеляційне провадження у справі, суд порушив норми процесуального права.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про те, що при розгляді цієї справи суди не врахували преюдиційних рішень у справі № 203/8000/14, оскільки предметом розгляду у вказаній справі було визнання заповітів та договорів недійсними, визнання права власності.

Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої та апеляційної інстанцій і не належить до компетенції касаційного суду.

Суд апеляційної інстанції надав спірним правовідносинам належну правову оцінку, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду апеляційної інстанції та зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням і необхідності переоцінки доказів у справі, що не належить до компетенції касаційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги ПП «Восток-2»

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування немає.

Оскільки доводи касаційної скарги ПП «Восток-2» висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_6 .

Як вбачається з матеріалів справи, касаційна скарга подана ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою ПП «Восток-2» на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У разі подання касаційної скарги особою, яка не брала участі у справі і касаційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, касаційне провадження підлягає закриттю.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 не оскаржував рішення суду першої інстанції з підстав порушення його прав та інтересів як особи, яка не брала участі у справі, а також те, що під час розгляду апеляційної скарги ПП «Восток-2» суд апеляційної інстанції не вирішував питання про його права та обов`язки, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року підлягає закриттю.

Керуючись статтями 396, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 , поданою представником ОСОБА_7 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року закрити.

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Восток-2», подану представником Єлькіним Віталієм Борисовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко