Ухвала

від 19.09.2023 по справі 823/128/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 вересня 2023 року Справа № 823/128/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. перевірив матеріали адміністративної справи №823/128/17, скерованої Верховним Судом на новий розгляд за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський завод автохімії» (18003, м.Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола 118, код ЄДРПОУ 36994791) до Черкаської митниці ДФС (18007, м.Черкаси, вул.Остафія Дашковича 76, код ЄДРПОУ 39420084), Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, бульвар Шевченко 185, код ЄДРПОУ 37930566), Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул. Бастіонна 6, код ЄДРПОУ 37567646), постановив ухвалу.

18.09.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла справа №823/128/17, яка шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Л.В. Трофімовій.

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Черкаської митниці ДФС на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 (головуючий суддя Рідзель О. А., судді Гаврилюк В. О., Тимошенко В. П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 (головуючий суддя Файдюк В. В., судді Коротких А. Ю., Літвіна Н. М.) у справі за позовом ТОВ «Черкаський завод автохімії» до Черкаської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправним рішення, повернення надмірно сплачених коштів та вважає, що встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд у постанові від 11.09.2023 зазначив (справа №823/128/17 ЄДРСР 113370241): суди попередніх інстанцій розбіжностям у наданих документах належну оцінку не дали; суди попередніх інстанцій не врахували, що ринкова вартість товарів та ціна договору у цивільно-правових відносинах не завжди тотожна митній вартості товару відповідно до статті 58 МК України, правильність визначення якої є предметом контролю митних органів; судами митна декларація, на підставі якої здійснювалось коригування митної вартості, досліджена не була, відтак, не спростовано або не підтверджено, що критерій аналогічності відносно періоду укладення контракту, місця укладення контакту, базисних умов поставки, обсягу товару, умов оплати митним органом був дотриманий; жодних доводів, арґументів, обставин чи доказів щодо відповідності або невідповідності оскаржуваного рішення Черкаської митниці ДФС, викладеного у листі від 11.11.2016 №1209/10/23-70-19-43, та обставин його прийняття критеріям статті 2 КАС України, судами не досліджено та у мотивувальних частинах рішень судів першої та апеляційної інстанцій не наведено.

25.01.2017 ТОВ «Черкаський завод автохімії» (надалі позивач), звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці ДФС (далі відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області (далі відповідач 2), просить: визнати неправомірним рішення про коригування митної вартості від 16.08.2016 №902060000/2016/203871/1; визнати протиправним рішення Черкаської митниці ДФС від 11.11.2016 №1209/10/23-70-19-43; визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів №902060000/2016/00222; стягнути (повернути) з Державного бюджету України надмірно сплачену суму митних платежів (ПДВ) у сумі 77 434 грн 20 коп, у тому числі за декларацією 902060000/2016/204304 у сумі 26 616 грн 06 коп, №902060000/2016/203995 у сумі 25 546 грн 38 коп та №902060000/2016/203888 у сумі 25 271 грн 58 коп на п/р НОМЕР_1 у філії АТ «Укрексімбанк» м. Черкаси (МФО 322313).

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

ВП ВС у справі №990/114/23 висновує: Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом.

Індивідуальний акт це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Формуючи вимогу про визнання протиправним рішення Черкаської митниці ДФС від 11.11.2016 №1209/10/23-70-19-43, позивач не надає власний розрахунок сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у встановлених порядку і розмірі та не окреслює зміст і характер порушеного права, позаяк не надає обгрунтування щодо ознак індивідуального акта у контексті листа №1209/10/23-70-19-43 інформаційного характеру.

Відповідь, викладена у листі, містить правову позицію суб`єкта владних повноважень з конкретного кола питань, носить інформаційний характер та не створює для позивача чи інших осіб певних правових наслідків, відповідно, не порушує права та інтереси позивача (висновки Верховного Суду у справі №640/11938/20). У справі № 580/5382/22 ЄДРСР 110740077 за обставин, коли відповідач листом у відповідь на заяву повідомив у порядку Закону України «Про звернення громадян» про відсутність підстав для перерахунку пенсії, то суд апеляційної інстанції наголосив: втім жодного рішення за результатами розгляду заяви, як таке прямо передбачено правовими нормами, відповідачем прийнято не було.

Верховний Суд у справі № 823/128/17 (113370241) наголосив: судами попередніх інстанцій скасовано рішення Черкаської митниці ДФС, викладене у листі від 11.11.2016 №1209/10/23-70-19-43, яким на підставі частини дев`ятої статті 55 МК України з урахуванням документів, наданих позивачем листом від 07.11.2016 вх. № 3656/10/23-70-00-42, відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів, випущених у вільний обіг у зв`язку зі сплатою митних платежів, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.08.2016 №902060000/2016/203871/1, за митною декларацією від 17.08.2016 №902060000/2016/204304. Разом з тим, жодних доводів, арґументів, обставин чи доказів щодо відповідності або невідповідності оскаржуваного рішення Черкаської митниці ДФС, викладеного у листі від 11.11.2016 №1209/10/23-70-19-43, та обставин його прийняття критеріям статті 2 КАС України, судами не досліджено.

Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 990/1278/21.

Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст.4 КАС України). Відповідно до вимог ч.3 ст.48 КАС України заміна первісного відповідача належним відповідачем має бути здійснена виключно за згодою позивача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» від 18.12.2018 №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України унаслідок реорганізації Державної фіскальної служби шляхом поділу (згідно з п. 2 постанови Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності). Згідно із постановою КМУ від 2 жовтня 2019 р. № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» Черкаську митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби (найменування відокремленого підрозділу Черкаська митниця код ЄДРПОУ 44005652).

Якщо норма матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (постанова ВС КАС від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17, адміністративне провадження № К/9901/50685/18 ЄДРСРУ № 78808400).

У постанові від 29 червня 2017 року співвідповідачами є Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області та Державна казначейська служба України, проте у позовній заяві вимоги до кожного із обраних співвідповідачів усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України не сформовані.

Верховний Суд у справі №826/1460/16 зазначає: обов`язковою умовою для повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПК). На виконання стст.43, 45, 78 та 112 БК та Положення про Міністерство фінансів, затвердженого указом Президента від 8.04.2011 №446, розроблений Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів від 3.09.2013 №787 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 25.09.2013 за №1650/24182), є нормативно правовим актом у розумінні ст.117 Конституції України, що належить застосуванню судом відповідно до ч.2 ст.7 КАС України. Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії. Суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 КАС України прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю як спосіб судового захисту не узгоджується із сформованою вимогою про стягнення без окреслення субєкта публічної адміністрації, позаяк і першу вимогу (визнати неправомірним рішення про коригування митної вартості від 16.08.2016 №902060000/2016/203871/1) позивач формує без дотримання вимог п.2 ч.1 ст.5 КАС України.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

Позивач з покликанням на п.3 постанови КМУ від 30.01.2013 №45 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 03 серпня 2011 року №845» стверджує: виконання рішення судів та інших органів (посадових осіб) про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників покладається виключно на органи Казначейства. Так як кошти були сплачені до державного бюджету (отримувач - Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області), тому відповідачем-2 у справі мають бути органи Казначейства, проте позивач не враховує зміст поняття «відповідач», вимоги п.6 ч.1 ст.5 КАС України та не надає судового рішення про стягнення суми та/або власної заяви про повернення надмірно сплаченої суми митних платежів з відміткою про отримання уповноваженим органом та/або офіційного документа - відмови у розгляді чи задоволенні заяви про повернення надмірно сплаченої суми митних платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити/доплатити, проте позивач під час оформлення позову усупереч вимог п.3 ч.5 ст.160 КАС України не зазначив ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень у контексті обрання способів захисту порушеного права і не зазначив про яке право йдеться.

Від позивача вимагається обґрунтувати, що він має право і що це право було порушене (Яку роль має відігравати суд в обранні ефективного способу захисту / https://zib.com.ua/ua/155532-chi_povinen_sud_obirati_efektivniy_sposib_zahistu_zamist_poz.html). Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 162-163, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження справу №823/128/17 за позовом за позовом ТОВ «Черкаський завод автохімії» до Черкаської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, Державної казначейської служби Українии про визнання протиправними і скасування індивідуальних актів та залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права (інтересу) позивача допущеного кожним із обраних відповідачів; окреслення доводів та надання доказів на підтвердження протиправності кожного із індивідуальних актів якого із відповідачів - суб`єктів владних повноважень; копію заяви про повернення надмірно сплаченої суми митних платежів; оформлення редакції позовної заяви до належного відповідача; обрання способу захисту порушеного права відповідно до ст.5 КАС України; власного розрахунку для сплати судового збору за кожну вимогу немайнового і майнового характеру; формулювання першої вимоги з дотриманням вимог п.2 ч.1 ст.5 КАС України.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА